cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
28 листопада 2013 року справа № 5020-5/678
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Грицай О.С., розглянувши скаргу Севастопольської міської Ради на дії органу державної виконавчої служби про визнання протиправними дії щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 1 360,00 грн
за позовом Приватного підприємства „Полимер"
(99002 м. Севастополь, вул. Михайлівська, б. 19, кв. 101)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5 )
Севастопольської міської Ради
(99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3).
третя особа: Комунальне підприємство Житлосервіс № 13"
(99002 м. Севастополь, вул. Михайлівська, 13)
про визнання права на приватизацію
за участю представників сторін:
стягувача (Приватне підприємство „Полимер") - не прибув;
боржника (Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради) - не прибув;
заявника (боржник) (Севастопольської міської Ради) - Сирського С. В - головний спеціаліст юридичного відділу Севастопольської міської Ради, довіреність № 0315/257 від 15.01.2013;
Державної виконавчої служби України - Дмитренка І. В. - заступник начальника відділу, довіреність №2.7-4.4/4.4/1778 від 17.12.2012;
третьої особи (Комунальне підприємство Житлосервіс № 13") - не прибув.
ВТСАНОВИВ:
Приватне підприємство „Полимер" звернулось до суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, про визнання незаконними дій Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради по розгляду заяви про включення об'єкту: частини домоволодіння -нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а" і „а1", розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, до переліку об'єктів, які підлягають приватизації; визнання за ПП „Полимер" права на проведення приватизації об'єкту: частини домоволодіння -нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а" і „а1", розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, шляхом викупу; зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради здійснити приватизацію об'єкту: частини домоволодіння -нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а" і „а1", розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, шляхом викупу.
Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 07.04.2009 позов задоволене повністю, визнано незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради по розгляду заяви про включення об'єкту: частини домоволодіння -нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а" і „а1", розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, що підлягають приватизації, визнано за Приватним підприємством „Полимер" право на проведення приватизації вищенаведеного об'єкту комунальної власності, шляхом викупу, зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради здійснити приватизацію вищенаведеного об'єкту комунальної власності, шляхом викупу Приватним підприємством „Полимер", зобов'язано Севастопольську міську Раду розглянути та прийняти рішення про включення вищенаведеного об'єкту комунальної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, визнано недійсним рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається", в частині включення до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації - об'єкту комунальної власності: нерухомого майна -частини домоволодіння -нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а" і „а1", розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28.
30.04.2009 згідно з вказаним рішенням суду видано наказ про його примусове виконання (том 2, а.с 37).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2009 року (а.с 68-81, том 2) апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задоволено частково, рішення господарського суду міста Севастополя від 07 квітня 2009 року у справі № 5020-5/678 скасовано частково, рішення викладено в іншій редакції, позов задоволено частково, у частині визнання недійсним рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15 травня 2007 року „Про внесення доповнень та змін у рішення міської Ради № 359 від 11 грудня 2002 року „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів, які мають соціальне значення для міста (у тому числі нежитлових приміщень, які ними займаються), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається" відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду міста Севастополя від 07 квітня 2009 року у справі № 5020-5/678 залишено без змін.
На виконання ухвали господарського суду міста Севастополя від 20.08.2013., що набрала законної сили 20.08.2013 видано наказ, відповідно до якого зобов'язано Севастопольську міську Раду розглянути та прийняти рішення про включення об'єкту комунальної власності: нерухомого майна -частини домоволодіння -нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а" і „а1", розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації Приватним підприємством „Полимер" (а.с 89, том 2).
Постановою Вищого господарського суду України від 17.11 2009 (а.с 105-111, том 2) касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2009р. у справі № 5020-5/678 Господарського суду міста Севастополя в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15.05.2007р. "Про внесення доповнень та змін у рішення міської ради № 359 від 11.12.2002р. "Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів, які мають соціальне значення для міста (у тому числі нежитлових приміщень, які ними займаються) які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається" залишено без змін.
В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2009р. у справі № 5020-5/678 та в повному обсязі рішення господарського суду міста Севастополя від 07.04.2009р. скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Севастополя.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.03.2010 (а.с 140-147, том 2),
залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010 (а.с 26-40, том 3), позов задоволено повністю, визнано незаконною відмову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради у включенні об'єкту нерухомого майна: частини домоволодіння -нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., трьох крилець з навісами літ. „а", „а1", розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради внести до переліку об'єктів, що підлягають приватизації частину домоволодіння -нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а", „а1", розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28 та надіслати його для затвердження до Севастопольської міської Ради.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2010 (а.с 63-68, том 3) касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задоволено, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010. у справі № 5020-5/678-4/019 Господарського суду міста Севастополя та рішення Господарського суду міста Севастополя від 02.03.2009р. скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
З постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №14739639 від 07.10.2013 (а.с 74, том 3) вбачається закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 5020-5/678 виданого 20.08.2009 з підстав фактичного виконання рішення суду.
31.10.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла скарга Севастопольської міської Ради про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо стягнення з боржника Севастопольської міської Ради виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн за позовом Приватного підприємства „Полимер" до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської Ради за участю третьої особи Комунального підприємства Житлосервіс № 13" про визнання права на приватизацію.
Ухвалою суду від 04.11.2013 скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.11.2013.
Ухвалою суду від 14.11.2013 на підставі клопотання представника Державної виконавчої служби України про відкладення розгляду справи та у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали суду розгляд справи було відкладено на 28.11.2013.
28.11.2013 від представника Державної виконавчої служби України надійшло заперечення на скаргу Севастопольської міської Ради з якої вбачається, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 14.09.2009 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлений семиденний строк на добровільне виконання рішення суду з дня винесення (отримання) постанови, оскільки Севастопольською міською Радою у встановлений семиденний строк добровільно не було виконано постанову від 14.09.2009, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Відповідно до вищезгаданого заперечення, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вважає, що ним правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору та просить відмовити у задоволенні скарги Севастопольській міській Раді.
У судовому засіданні 28.11.2013 представник заявника надав доповнення до скарги та підтримав обставини викладені у скарзі, наполягав на їх задоволенні.
Представник Державної виконавчої служби України у судовому засіданні 28.11.2013 надав копію виконавчого провадження ЄДРВП №14739639 для долучення до матеріалів справи та заперечував проти скарги, просив відмовити в її задоволенні.
Як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 28.09.2010 (а.с 63-68, том 3) касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задоволено, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2010. у справі № 5020-5/678-4/019 Господарського суду міста Севастополя та рішення Господарського суду міста Севастополя від 02.03.2009р. скасовано. У позові відмовлено.
Враховуючи наведене, господарський суд приходить до висновку, що у зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції, на підставі якого було видано виконавчий документ, відповідно до якого Севастопольська міська Рада була зобов'язана вчинити певні дії подальше його виконання унеможливлюється.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, відповідно рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий документ скасовано, а тому виконання судового рішення без наявності чинного виконавчого документа неможливо.
Проте, незважаючи на дані обставини, Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України все таки продовжувались дії по примусовому виконанню рішення суду.
На питання суду представник відділу Державної виконавчої служби України пояснив, що при наявності інформації про постанову Вищого господарського суду України, якою відмовлено у позові останнім, дії щодо виконання наказу Господарського суду міста Севастополя не проводились би.
В своїх запереченнях представник державної виконавчої служби зазначає, що відповідно до абзацу другого частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
14.09.2009 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій встановлений семиденний строк на добровільне виконання рішення суду з дня винесення (отримання) постанови.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між Севастопольською міською Радою та відділом Державної виконавчої служби України здійснювалась переписка стосовно виконання наказу Господарського суду міста Севастополя від 20.08.2009.
02.10.2009 головним державним виконавцем скерована вимога до Севастопольської міської Ради, щодо виконання наказу Господарського суду міста Севастополя від 20.08.2009 № 5020-5/678.
Листом Севастопольської міської Ради від 05.10.2009 №03-15/4283 повідомила державного виконавця, що питання про прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна вирішується виключно на пленарних засіданнях міської ради. З листа вбачається, що рішення суду про зобов'язання Севастопольської міської Ради прийняти рішення - неможливо виконати належним чином у семиденний строк з об'єктивних підстав відповідно до закону.
16.12.2009 головним державним виконавцем скерована вимога до Севастопольської міської Ради, щодо виконання наказу Господарського суду міста Севастополя від 27.11.2009 № 12777-0-33-09-25/13.
16.09.2013 старшим державним виконавцем скерована вимога до Севастопольської міської Ради, щодо виконання наказу Господарського суду міста Севастополя від 16.09.2013 № 12777-0-33-09/5-41/4.
Листом Севастопольської міської Ради від 26.09.2013 №03-15/4721 повідомила державного виконавця про виконання судового рішення , згідно рішення Севастопольської міської Ради 5-ої сесії від 20.12.2011.
Зокрема, з пояснень представника Севастопольської міської Ради та з матеріалів справи вбачається, що останнім було направлено лист від 05.10.2009 № 03-15/4283 яким останній повідомив державного виконавця про неможливість виконання належним чином рішення суду у семиденний строк з об'єктивних підстав відповідно до Закону, а також про підготовку відповідного проекту рішення Севастопольської міської Ради, тобто із зазначеного листа вбачається добровільність виконання рішення суду, проте з об'єктивних підстав необхідний час для його виконання.
Тим не менше враховуючи вищевикладене та подальшу переписку між Севастопольською міською Радою та відділом Державної виконавчої служби України, останнім, постановою від 07.10.2013 було стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 1 360,00 грн.
З огляду на наведені норми Закону України „Про виконавче провадження", якими визначено загальний порядок виконання судових рішень та підстави для прийняття державним виконавцем відповідних рішень під час примусового їх виконання, господарський суд приходить до висновку, що підставою для стягнення з боржника у виконавчому провадженні виконавчого збору є встановлення державним виконавцем факту ухилення боржника від добровільного (самостійного) виконання рішення.
Сплив строку про добровільне виконання сам по собі не може бути достатньою підставою для стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчою службою не вчинено дій, пов'язаних з виконанням рішення . Необхідно достовірно встановити, що рішення виконане саме Державною виконавчою службою. Така позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду від 05.04.2012 у справі №14/54.
Проте Державним виконавцем не подано суду доказів про вчинення заходів саме до примусового виконання рішення, отже, правові підстави для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору відсутні.
Суд вважає, що з врахуванням скасування рішення суду, та відмовою у позові, принципу розумності та справедливості, підстави стягнення з відповідача (Севастопольської міської Ради) суми виконавчого збору відсутні.
Посилання представника відділу Державної виконавчої служби України на рішення міської Ради від 20.12.2011 №2155 «Про внесення доповнень в рішення Севастопольської міської Ради №1198 від 19.07.2011 р. «Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2011-2014 роки в місті Севастополі» як на підтвердження виконання рішення у примусовому порядку не знайшло свого обґрунтування, оскільки, з вищенаведеного рішення не вбачається , що останнє постановлено саме на виконання наказу господарського суду, а є посилання щодо внесення змін в рішення Севастопольської міської Ради «Про програму оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2011-2014 роки в місті Севастополі», та посилання на Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)» та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до пункту 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Зважаючи, що оскаржувана постанова відділу Державної виконавчої служби від 07.10.2013 №ВП № 14739639, як виконавчий документ, визначений пунктом 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає можливість стягнення з Севастопольської міської Ради суми виконавчого збору в загальному порядку, слід вважати, що порушене право скаржника підлягає захисту, шляхом скасування відповідної постанови про стягнення виконавчого збору.
З огляду на наведене суд, вважає, що скарга Севастопольської міської Ради про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо стягнення з боржника Севастопольської міської Ради виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн за позовом Приватного підприємства „Полимер" до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Севастопольської міської Ради за участю третьої особи Комунального підприємства Житлосервіс № 13" про визнання права на приватизацію знайшла своє обґрунтування, а тому підлягає задоволенню.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити скаргу Севастопольської міської Ради.
2. Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо стягнення з боржника Севастопольської міської Ради виконавчого збору в розмірі 1 360,00 грн у виконавчому провадженні ВП № 14739639 у зв'язку з невиконанням рішення суду.
3. Скасувати постанову державного виконавця від 07.10.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору за ВП № 14739639.
Суддя О.С. Грицай
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2013 |
Оприлюднено | 02.12.2013 |
Номер документу | 35626314 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Градова Ольга Григорівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Латинін Олег Анатолійович
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Грицай Оксана Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні