Рішення

від 06.04.2009 по справі 19/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.09                                                                                 Справа № 19/8.

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Луганського спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України, м.Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства „Об'єднання „Cклопластик”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 34413 грн. 13 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Солдатова Н.В., довіреність №6 від 21.01.2009;

                         Відєнєєв В.П., довіреність №7 від 21.01.2009;

від відповідача –Петрощук Є.В., довіреність № єр-18 від 25.02.2009.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором надання послуг в сумі 32833 грн. 33 коп., пені в сумі 1381 грн. 95 коп.

Між Луганським спеціалізованим воєнізованим аварійно-рятувальним (гірничорятувальним) загоном Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (позивачем) та  відкритим акціонерним товариством „Об'єднання „Склопластик” (відповідачем) 20.12.2005 був укладений договір №У-14-349/2 на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки.

Згідно з цим договором позивач зобов'язувався організувати та здійснювати аварійно-рятувальне обслуговування відповідача, а також виконувати профілактичну роботу із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямовану на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п.2.2.13 відповідач зобов”язався оплачувати постійне та обов'язкове обслуговування.

Згідно п.3.1 договору вартість функціонування оперативної одиниці позивача у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення складає 24000 грн. 00 коп. на рік без ПДВ.

Згідно п.3.2 відповідач повинен щомісячно перераховувати позивачу 1/12 від суми договору, що складає 2000 грн. 00 коп. до 20 числа наступного за звітним місяцем, згідно з наданим рахунком.

На виконання умов договору позивач постійно виконував покладені на нього зобов'язання, а відповідач взяті за цим договором зобов'язання виконував не в повному обсязі, тому за лютий, березень, липень-жовтень та грудень 2007 року у нього виникла заборгованість, яка підтверджується актами виконаних робіт за січень-грудень 2007 року, у сумі 15500 грн. 00 коп. та за весь 2008 рік у сумі 17333 грн. 33 коп.

Згідно з п.5.3 договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,03% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства, яка склала станом на 25.12.2008 згідно розрахунку позивача 1381 грн. 95 коп.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором       №У-14-349/2 на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.01.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 22.01.2009.

Заявою №4 від 19.01.2009 позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 32833 грн. 33 коп. та пеню у сумі 3629 грн. 13 коп..

У судовому засіданні 22.01.2009 розгляд справи був відкладений на 05.02.2009, у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача.

Заявою №9 від 27.01.2009 позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 32833 грн. 33 коп. та пеню у сумі 1789 грн. 40. Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України приймається судом до уваги.

У судовому засіданні 05.02.2009 розгляд справи був відкладений на 16.02.2009, за клопотанням відповідача.

Заявою №12 від 13.02.2009 позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 32833 грн. 33 коп. та пеню у сумі 1579 грн. 80. Дана заява відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України приймається судом до уваги.

У судовому засіданні 16.02.2009 розгляд справи був відкладений на 04.03.2009 та згідно ст.69 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою сторін продовжив строк розгляду справи на один місяць.

В судовому засіданні 04.03.2009 розгляд справи був відкладений на 19.03.2009. Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.03.2009 було оголошено перерву на 26.03.2009, а потім розгляд справи був відкладений на 06.04.2009. Рішення приймається 06.04.2009.

Відповідач відзивом на позовну заяву б/н від 04.03.2009 вимоги позову відхилив, враховуючи наступне: позивач у позові зазначив, що повністю виконував покладені на нього зобов'язання згідно з умовами договору, але не надав суду відповідні докази, на підставі яких можна встановити наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача; що позивач в порушення вимог п.3.2 договору не надавав відповідачу відповідного рахунку для перерахування сум, які визначені договором.

В запереченні на відзив № б/н від 18.03.2009 позивач вважає, що доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними і підтримує свої вимоги за позовною заявою.

У судовому засіданні 06.04.2009 представник відповідача надав пояснення № б/н та без дати, в яких зазначив, що ним не порушено майнові права і законні інтереси позивача, які витікають з умов договору № У-14-349/2 від 20.12.2005, та вважає, що на даний час обставини які зобов'язують відповідача виконати умови договору не настали.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З вищенаведеного вбачається, що позивачем на виконання умов договору на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки №У-14-349/2 від 20.12.2005 надані відповідачу послуги на суму, обумовлену договором.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та оплату послуг не зробив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 32833 грн. 33 коп. та відповідно до п.5.3 договору йому нарахована пеня у сумі 1579 грн. 80 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

В ст.509 Цивільного кодексу України дається поняття зобов'язання та підстави його виникнення.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Пунктом 3.2 договору №У-14-349/2 від 20.12.2005 сторони передбачили, що плата за обслуговування „Підприємства” „Аварійно-рятувальною службою” здійснюється щомісячним перерахуванням 1/12 від суми договору, що складає 2000 грн. 00 коп. до 20 числа наступного за звітним місяця, згідно з наданим рахунком, тобто сторони узгодили суму щомісячних платежів та форму звернення з вимогою на оплату –виставлення рахунку.

Позивачем ні при поданні позову, ні в судових засіданнях не надано доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату наданих послуг, тому відповідно до п.3.2 договору у відповідача не виникло обов'язку на оплату за надані послуги.

Таким чином у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів підвищеної небезпеки № У-14-349/2 від 20.12.2005 в сумі 32833 грн. 33 коп. та пені в сумі 1579 грн. 80 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито в сумі 15 грн. 38 коп. підлягає поверненню йому з Державного бюджету України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 06.04.2009 за згодою представників сторін були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Луганського спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального (гірничорятувального) загону Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України, м.Луганськ, вул.50 років утворення СРСР, 63, код ЄДРПОУ 33922698 зайве сплачене за платіжним дорученням № 494 від 23.12.2008 державне мито в сумі 15 грн. 38 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 10.04.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова