Постанова

від 06.04.2009 по справі 10/33

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/33

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

06.04.09 р.                                                                                          № 10/33          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                    Мостової  Г. І. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Тарасенко К. В.

                                                  Шевченко  В. Ю.

при секретарі судового засідання: Олійник О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпківське» на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.01.2009 р.

у справі  №10/ 33 (суддя Шумко В.В.)

за заявою 1. Державної податкової інспекції у Лисянському районі, смт. Лисянка

                 2. Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі, смт. Лисянка

                 3. Лисянського районного центру зайнятості, смт. Лисянка

                 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Івекант», м. Біла Церква

до          Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпківське», с. Ріпки Лисянського району

про                  визнання банкрутом

за участю представників:

від заявника 1: не з'явився від заявника 2: не з'явився

від заявника 3: Гриценко О.М. –дов. № 26 від 12.01.2009 р.

від заявника 4: не з'явився  від боржника: Шалівський О.М. - директор

розпорядник майна: арбітражний керуючий Пшеничний С. М.

встановив:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.01.2009 р. зобов'язано кредиторів –Державну податкову інспекцію у Лисянському районі, Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі, Лисянський районний центр зайнятості, товариство з обмеженою відповідальністю «Івекант»у 10-денний строк подати до офіційного друкованого органу повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та надати суду докази публікації повідомлення; зобов'язано божника, розпорядника майна боржника розглянути заяви кредиторів та надати на розгляд суду реєстр вимог кредиторів, у встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом»строк.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, СТОВ «Ріпківське»подало апеляційну скаргу № 9 від 05.02.2009 р. (вх. суду № 2-04/3/113/419 від 17.02.2009 р.), в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, оскільки вважає судове рішення таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.02.2009 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.04.2009 р. змінено склад колегії суду у справі та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючий суддя Мостова Г.І., судді: Тарасенко К.В. та Шевченко В.Ю.

Представник боржника у судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник ДПІ у Лисянському районі в судове засідання не з'явився, подав до канцелярії суду заперечення на апеляційну скаргу № 1089/10 від 10.03.2009 р. (вх. суду № 2-05/1022 від 16.03.2009 р.), де заперечив проти вимог заявника апеляційної скарги та просить апеляційний господарський суд скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін. А також, подав до канцелярії суду клопотання №1682/10 від 01.04.2009 р. (вх. суду № 2-05/1110/н від 02.04.2009 р.) про залучення до матеріалів справи додаткових доказів та про розгляд справи без його повноважного представника.

Представник Лисянського районного центру зайнятості проти апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених відзиві на апеляційну скаргу № 277 від 26.03.2009 р., та просить залишити ухвалу місцевого суду без змін.

Представник ТОВ «Івекант»в судове засідання не з'явився, подав до канцелярії суду відзив б/н (вх. суду № 2-05/11132/н від 06.04.2009 р.), де заперечив проти вимог заявника апеляційної скарги та просить апеляційний господарський суд скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін, а також, заявив клопотання про розгляд справи без його повноважного представника.

УПФ України в Лисянському районі повноважного представника в судове засідання не направив, однак, подав відзив на апеляційну скаргу № 1160/07 від 27.03.2009 р., в якому зазначив, що підстави для скасування або зміни ухвали місцевого суду відсутні, апеляційну скаргу вважає такою, що не підлягає задоволенню та просить суд апеляційної інстанції розглянути справу без участі його представника. А також, подав до канцелярії суду клопотання №1235/07 від 01.04.2009 р. (вх. суду № 2-05/1111/н від 02.04.2009 р.) про залучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Колегія апеляційного господарського суду винесла на обговорення питання розгляду апеляційної скарги без участі  представників ДПІ у Лисянському районі, ТОВ «Івекант»УПФ України в Лисянському районі. Колегія апеляційного господарського суду вирішила, що неявка вказаних учасників процесу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, також, враховуючи те, що ухвалами апеляційного суду явка учасника процесу не була визнана обов'язковою.  

Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, розглянувши матеріали справи, матеріали апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення представників сторін, колегія апеляційного суду встановила  наступне.

Боржник, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ріпківське», зареєстроване Лисянською державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності 28.03.2000 р. про що зроблений запис в журналі обліку реєстраційних справ за №1 та як вбачається з довідки №23-1462 СТОВ «Ріпківське»31.03.2000 р. включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ 03791232).

Згідно довідки ДПІ у Лисянському районі № 240/29-02 від 27.09.2007 р. СТОВ «Ріпківське»взято з 05.04.2000 р. на податковий облік в ДПІ у Лисянському районі як платник податків та платежів до бюджету за № 48.

СТОВ «Ріпківське»є страхувальником відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та 05.01.2001 р. зареєстроване Лисянським районним центром зайнятості, як платник страхових внесків до Фонду.

СТОВ «Ріпківське»є страхувальником відповідно до ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та згідно ч. 2 п.6 ст.17 цього закону, повинне нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Господарським судом Черкаської області 16.12.2008 р. порушено провадження у справі №10/33 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпківське»за заявами державної податкової інспекції у Лисянському районі, управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі, Лисянського районного центру зайнятості, товариства з обмеженою відповідальністю «Івекант».

А також, вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; накладено арешт на все майно боржника, що знаходиться за адресою: Черкаська область,  Лисянський район, с.Ріпки, вул.Петровського,5, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пшеничного Сергія Миколайовича.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою подання державною податковою інспекцією у Лисянському районі заяви про порушення справи про банкрутство боржника стала неможливість виконання останнім грошових зобов'язань перед кредитором у розмірі 509 236, 34 грн.  інакше як із застосуванням процедур банкрутства.

Заборгованість перед державними і місцевими бюджетами складається з наступних сум: 11 640,94 грн. з податку на додану вартість; 79 083,92 грн. з фіксованого сільськогосподарського податку; 617,12 грн. зі збору за забруднення навколишнього середовища; 412 035, 049 грн. з адміністративних штрафів і інших санкцій.

Вказана заборгованість СТОВ «Ріпківське»перед державними і місцевими бюджетами обґрунтовується державною податковою інспекцією у Лисянському районі наявністю рішення господарського суду Черкаської області у справі № 11/1896 від 19.08.2005 р.

Підставою подання Лисянським районним центром зайнятості заяви про порушення справи про банкрутство боржника стала неможливість виконання останнім грошових зобов'язань з виплати страхових внесків перед кредитором у розмірі 10 649,28 грн., що виникли за період з 01.01.2001 р. по 01.04.2003 р. інакше як із застосуванням процедур банкрутства. Вказана заборгованість СТОВ «Ріпківське»обґрунтовується Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (Лисянський районний центр зайнятості) наявністю рішення господарського суду Черкаської області у справі № 09/2563 від 26.08.2003 р. та наказом суду який знаходиться на виконанні у державній виконавчій службі.

Підставою подання Управлінням Пенсійного фонду України в Лисянському районі заяви про порушення справи про банкрутство боржника стала неможливість виконання останнім грошових зобов'язань перед кредитором у розмірі 46 759, 49 грн. інакше як із застосуванням процедур банкрутства.

Станом на 04.12.2008 р. СТОВ «Ріпківське»має заборгованість перед Пенсійним  фондом України в Лисянському районі у в тому числі і: 4 613,27 грн. з штрафних санкцій (вказана заборгованість обґрунтовується кредитором наявністю наказу №16/5588а від 04.12.2006 р.);  1 117, 54 грн. пені (вказана заборгованість обґрунтовується кредитором наявністю наказу №16/5588а від 04.12.2006 р.); 26 997,80 грн. заборгованість по пільгових пенсіях (вказана заборгованість обґрунтовується кредитором наявністю наказів  господарського суду № 03/ 4943 від 2005 р., № 03/ 2693 від 25.07.2005 р., № 16/1359 від 10.04.2005 р., № 02/ 2256 від 14.06.2005 р., № 05/ 3173 від 02.08.2005 р., № 03/ 2692 від 14.08.2005 р., № 11/ 709 від 09.03.2006 р., № 09/ 2218а від 29.05.2006 р., № 01/ 4507а від 06.11.2006 р., № 02/ 3081а від 07.07.2006 р., № 07/ 5925а від 02.01.2007 р., № 11/ 1275а від 03.05.2007 р., № 02/ 2791а від 03.07.2007 р., № 01/ 4986а від 13.11.2007 р., № 12/ 3999а від 2007р., № 02/ 4883а від 01.11.2007 р.);  9874,65 грн. заборгованість по пільгових пенсіях (вказана заборгованість обґрунтовується кредитором розрахунками сум листопад –грудень 2007 р., лютий –червень 2008 р.); 4156,23 грн. заборгованість по пільгових пенсіях (вказана заборгованість обґрунтовується кредитором наявністю наказу господарського суду № 01/2711 від 19.02.2002 р.).

Підставою подання ТОВ «Івекант»заяви про порушення справи про банкрутство боржника стала неможливість виконання останнім грошових зобов'язань перед кредитором у розмірі 87 688, 24 грн.  інакше як із застосуванням процедур банкрутства, в тому числі і: основний борг –76 698, 99 грн., пеня - 10 004,22 грн., державне мито –867,03 грн., інформаційні витрати –118 грн. Заборгованість боржника перед ТОВ «Івекант»підтверджується наявністю рішення господарського суду Черкаської області №06/3807 від 11.10.2005 р. та наказом №06/3807  який був пред'явлений  до виконання.   

Ухвалою господарського суду Черкаської області №10/33 від 15.01.2009 р. зобов'язано кредиторів - ДПІ у Лисянському районі, УПФ України в Лисянському районі, Лисянський районний центр зайнятості до дня судового засідання надати господарському суду письмові повідомлення про причини не здійснення виконавчого провадження за наказами господарського суду та реалізації майна боржника (за наслідками розгляду письмових заперечень боржника); зобов'язано кредитора ТОВ «Івекант»надати суду до дня засідання суду письмові пояснення щодо заперечень боржника проти вимог до нього; зобов'язано боржника СТОВ «Ріпківське»надати суду до дня судового засідання докази здійснення ним розрахунків з ТОВ «Івекант»на суму заявлених цим кредитором вимог; зобов'язано відділ ДВС Лисянського районного управління юстиції надати суду письмове повідомлення про стан здійснення зведеного виконавчого за виконавчими документами про стягнення боргів зі СТОВ «Ріпківське».

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.01.2009 р. на підставі ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»зобов'язано кредиторів –Державну податкову інспекцію у Лисянському районі, Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі, Лисянський районний центр зайнятості, Товариство з обмеженою відповідальністю «Івекант»в 10-денний строк подати до офіційного друкованого органу повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та надати суду докази публікації повідомлення; зобов'язано божника, розпорядника майна боржника розглянути заяви кредиторів та надати на розгляд суду реєстр вимог кредиторів, у встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом»строк.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. При цьому, на думку колегії апеляційного суду,  в підготовчому засіданні завданням місцевого суду є встановлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності або перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Основні критерії неплатоспроможності закріплені в ст.ст.1,6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - грошові вимоги повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; - вимоги повинні бути безспірними; - вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців з початку виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»місцевий господарський суд визнав встановленим факт безспірності грошових вимог державної податкової інспекції у Лисянському районі, управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі, Лисянського районного центру зайнятості. На думку місцевого суду, цей факт  підтверджується рішеннями господарського суду Черкаської області та наказами господарських судів, що знаходяться в матеріалах справи.

Однак, колегія апеляційного суду, оцінивши вищевказані документи, не вважає їх належними та допустимими доказами, що підтверджують факт безспірності грошових вимог кредиторів, враховуючи наступне.

Для ініціювання процедури банкрутства необхідно, щоб грошові вимоги були безспірними. Це означає, що грошові вимоги мають бути визнані боржником в претензійному порядку, або щодо них є судове рішення, або виконавчий напис нотаріуса. Однак, наявність відповідних документів ще не свідчить про неплатоспроможність боржника, тому кредитор має звернутися з виконавчим документом щодо безспірної вимоги до державної виконавчої служби і лише неможливість сплати боргу у виконавчому провадженні може підтверджувати неможливість проведення розрахунку боржником.

Звернення до  державної виконавчої служби за примусовим виконанням грошових вимог це право кредитора, але щоб відкрити процедуру банкрутства воно має бути реалізоване. Отже, вимоги кредиторів набувають характер безспірних, якщо вони підтверджуються відповідними документами, зокрема виконавчими; настання строку виконання зобов'язань не є обставиною, з якою Закон  України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»пов'язує безспірність грошових вимог; виконавчі документи мають бути пред'явлені до виконання і після цього повинно пройти три місяці.

Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду встановила, що докази пред'явлення до виконання наказів господарського суду, якими ініціюючі кредитори обґрунтовують свої безспірні грошові вимоги у заявах про порушення справи про банкрутство,  -  в матеріалах справи відсутні.

До того ж, колегія апеляційного господарського суду вважає, що

·          перелік виконавчих листів, повернутих арбітражним керуючим 21.11.2008 р. до відділу ДВС у зв'язку з припиненням попередньої справи про банкрутство СТОВ «Ріпківське»(а.с.142-146);

·          довідка відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції Черкаської області від 13.01.2009 р. №9 про те, що у відділі перебуває на виконані 86 виконавчих документів про стягнення заробітної плати на суму 169 791, 87 грн., де боржником є СТОВ «Ріпківське»(а.с.141);

·          довідка відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції Черкаської області від 28.01.2009 р. №220 про те, що у відділі перебуває на виконані 87 виконавчих документів про стягнення заробітної плати на суму 169 791, 87 грн., де боржником є СТОВ «Ріпківське»та виконавчі провадження на користь держави та юридичних осіб на суму 680 021, 56 грн. (а.с.171)

не є належними доказами, що підтверджують відкриття виконавчого провадження за наказами господарського суду, як і не належними доказами, що підтверджують той факт, що після пред'явлення наказів до виконання пройшло три місяці.

Однією з підстав подання Управлінням Пенсійного фонду України в Лисянському районі заяви про порушення справи про банкрутство боржника стала неможливість виконання останнім грошових зобов'язань перед кредитором у розмірі 9874,65 грн. (заборгованість по пільгових пенсіях), розмір якої обґрунтовується кредитором наявними у справі розрахунками сум листопад – грудень 2007 р., лютий –червень 2008 р.

У зв'язку з цим, колегія апеляційного суду звертає увагу на наступне.

Згідно норми п.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вимога про сплату страхувальником недоїмки до органів пенсійного фонду є виконавчим документом, що кореспондується із нормою п.9 ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої державною виконавчою службою підлягають виконанню рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу. Порядок направлення органами пенсійного фонду вимогу про сплату недоїмки органам державної виконавчої служби визначений п.п.3,4 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.10 ст.7 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено спеціальні умови при зверненні кредитора - державного органу, із заявою про порушення справи про банкрутство, щодо надання додаткових документів, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Так, до заяви кредитора - державного органу який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів до пенсійного фонду додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку. Таких доказів, в порушення п.10 ст.7 вказаного вище закону,  кредитором щодо вимоги по заборгованості по пільгових пенсіях за період листопад –грудень 2007 р., лютий –червень 2008 р. у розмірі 9874,65 грн. - не додано.

Незважаючи на те, що вимоги ініціюючого кредитора носять безспірний характер, вони повинні бути обов'язкового  перевірені місцевим господарським судом, оскільки лише підстава таких вимог носить безспірний характер, а не їх розмір.

В процесі виконавчого провадження такі вимоги можуть бути частково оплачені. А це означає, що тут як раз і може існувати спір, зокрема щодо наявності чи відсутності у кредитора базового розміру грошових вимог, який надає право ініціювати процедуру банкрутства.  

Як вбачається з довідки відділу державної виконавчої служби Лисянського районного управління юстиції Черкаської області від 28.01.2009 р. №220 за період з 2002 р. по 14.03.2007 р. виконавчою службою було погашено декілька заборгованостей по зведеному виконавчому провадженню (а.с.171). Однак, місцевим господарським судом це питання взагалі не досліджувалося.

Підсумовуючи, колегія апеляційного суду встановила, що місцевим господарським судом в порушення вимог ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»взагалі не досліджувалося питання як безспірності грошових  вимог, так і наявності чи відсутності у кредитора базового розміру грошових вимог, який надає право ініціювати процедуру банкрутства.  

Крім вище наведеного колегія апеляційного суду звертає увагу на наступне.

Згідно з вимогами ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

В Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у ст.ст.14 і 15 Закону України «Про систему оподаткування». Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають (ст.13 Закону України «Про систему оподаткування»).

З огляду на наведене, колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що вказаний закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, а також Закону України «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування»до категорії податків і зборів ( обов'язкових платежів).

Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог державної податкової інспекції  у Лисянському районі, управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі, Лисянського районного центру зайнятості при порушенні справи про банкрутство,  місцевий господарський суд повинний виходити з того, що суми штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо та можуть бути заявлені в процедурі розпорядження майном  в порядку ч.1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Тобто, суми штрафних санкцій  штрафі пені не зараховуються  до складу безспірних вимог кредитора –державної  податкової інспекції у Лисянському районі, управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі, Лисянського районного центру зайнятості при порушенні провадження у справі про банкрутство, безспірні вимоги, в цьому випадку,  складають суму заборгованості  боржника щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які передбачені ст.ст.14,15 Закону України «Про систему оподаткування».   

Місцевий господарський суд цим обставинам оцінки не надав, і як наслідок, дійшов  помилкового висновку про зарахування до складу безспірних вимог ініціюючих кредиторів  також грошових вимог кредиторів, які за змістом є штрафними санкціями.

Крім того, в підготовчому засіданні боржник надає свої заперечення по пред'явленим до нього вимогам ініціюючого кредитора, саме там місцевий суд повинен був оцінити усі докази в сукупності.

Як вбачається з відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство та доданих до неї документів (а.с.83-140), боржник надав свої заперечення стосовно кожного кредитора, однак, місцевим судом вказані заперечення взагалі не були досліджені, а доданим доказам не надано  відповідну правову оцінку.

В матеріалах справи знаходиться Висновок №40 судово-технічної експертизи документів за матеріалами кримінальної справи № 3600300014, складений 27.04.2004 р., де зазначено, що відбиток печатки СТОВ «Ріпківське»на податкових накладних, квитанціях до прибуткових ордерів за період 2002р. виконаний не печаткою боржника, а за допомогою комп'юторної техніки (а.с.126-130) та Висновок №48  судово-технічної експертизи документів за матеріалами кримінальної справи № 3600400025, складений 27.04.2004 р. (а.с.126,131-140), де зазначено, що підпис від імені посадових осіб СТОВ «Ріпківське»на податкових накладних, квитанціях до прибуткових ордерів за період 2002р. виконаний не встановленою особою (а.с.130-140). Як вбачається з оскаржуваної ухвали місцевим судом цим обставинам також не було надано належної оцінки, не зважаючи на те, що одним з ініціюючих кредиторів є державна податкова інспекція у Лисянському районі.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується,  за своїм змістом цим вимогам не відповідає.

В порушення вимог ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст.43 ГПК України в оскаржуваній ухвалі  взагалі відсутні посилання на предмет, вид податків, зборів та зміст вимог кожного кредитора, не надана оцінка періоду їх виникнення, відсутній аналіз безспірності грошових вимог кредиторів, не надана належна мотивація чому безспірними є саме вимоги кредиторів, що наведені у заявах про порушення справи про банкрутство  і якими саме доказами цей факт підтверджується. А також місцевим господарським судом не з'ясовані та не відокремлені суми основного боргу за податками та зборами, які можуть бути включені до безспірних грошових вимог контролюючих органів, від штрафних санкцій, в порушення вимог ст.33 ГПК України в заявах кредиторів та в оскаржуваній ухвалі відсутні посилання на конкретні Постанови про відкриття виконавчого провадження, відсутні доводи  за якими господарський суд відхилив доводи та докази боржника, що свідчить про неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, оскаржуване судове рішення не можна визнати законним й обґрунтованим.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Черкаської області від 29.01.2009 р. у справі № 10/33 підлягає скасуванню, а матеріали справи № 10/33 підлягають передачі на розгляд до господарського суду Черкаської області відповідно до ст. 101 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99 - 106 ГПК України апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ріпківське»на ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.01.2009 р. у справі № 10/33 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.01.09 у справі №10/33 скасувати.

3.  Матеріали справи № 10/33 передати на розгляд до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                      Мостова  Г. І.

Судді:

                                                                                                    Тарасенко К. В.

                                                                                                    Шевченко  В. Ю.

Дата відправки  13.04.09