Рішення

від 16.04.2009 по справі 24/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.09                                                                                           Справа№ 24/25

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська пивна компанія Львів”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів

Про стягнення 252 534,95грн.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:  

Від позивача –Височанська Н.Й. - представник   

Від відповідача –не з'явився  

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 254704,95грн., в т.ч. 244 574,95грн. заборгованості за поставлений товар та 10 130,00грн. заборгованості за тару.  

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач за період з 31.10.2008 року по 27.12.2008року по  видаткових накладних, вказаних у позовній заяві, поставив відповідачеві товар. Посилаючись на ст.530 ЦК України позивач зазначає, що він надіслав відповідачеві лист- вимогу №2 від 20.01.2009р. про оплату товару і тари, однак відповідач не оплатив товару і тари, заборгованість відповідача становить 254 704,95грн., з якої: 244 574,95грн. - заборгованість за поставлений товар та 10130,00грн. - заборгованість за тару.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2009р. просить стягнути з відповідача 244 574,95грн.боргу за товар та 7 960,00грн.боргу за тару, оскільки 26.02.2009р. відповідач повернув тару на суму 2170,00грн.,  про що позивач подав 12.03.2009р. відповідний розрахунок.

        Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, вимог суду не виконав, ніяких пояснень не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення 27.02. 2009р., 02.03. 2009р,  16.03.2009р. та 03.04.2009 року поштових відправлень, які є у матеріалах справи.       

Розглянувши матеріали справи в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

За період з 31.10.2008 року по 27.12.2008 року по товарно- транспортних (видаткових) накладних, вказаних у позовній заяві ( всього 45 штук), які додані до матеріалів справи, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 264 030,86грн. Крім того, вартість тари, в якій був поставлений товар, згідно із накладними становить 7570грн.

В накладних вказано умова продажу –договір № 625/05 від 17.07.2005р., в деяких накладних вказаний договір №625/05 від 27.09.2005р., в інших. - договір  № 625/05 від  07.12.2007р. Проте, жодного з цих договорів суду не надано.

Строк оплати товару у накладних не вказаний.

Позивач надіслав відповідачу лист- вимогу № 2 від 20.01.2009р. про оплату товару і тари, яку відповідач отримав 22.01.2009р., що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення , п квит № 006830 ( лист –вимога та докази її надсилання є у матеріалах справи).  

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач оплатив товар частково,  заборгованість відповідача за поставлений товар становить 244 574,95грн. Як зазначає позивач у поданому суду 12.03.2009р. розрахунку, відповідач повернув 26.02.2009р. тару на суму 2 170грн.

Станом на день вирішення спору доказів оплати товару і тари чи повернення тари , в якій був поставлений товар, суду не подано.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення  частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Лист - вимогу № 2 від 20.01.2009р. про оплату товару і тари відповідач отримав 22.01.2009р.

Отже, відповідач зобов”язаний був оплатити товар упродовж 7 днів з дня отримання вимоги.

Проте, на день вирішення спору доказів оплати товару відповідач суду не надав.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 244 574,95грн. заборгованості за товар підлягають до задоволення повністю.

Щодо стягнення  вартості тари, то позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно із накладними, вказаними у позовній заяві, вартість тари, в якій був поставлений товар, становить 7570грн. Як зазначає позивач у розрахунку, поданому суду 12.03.2009р., відповідач повернув 26.02.2009р. тару на суму 2170,00грн. Отже, вартість неповерненої і неоплаченої тари становить 5400 (7570-2170)грн.

Слід зазначити, що в  поданому суду 12.03.2009р. розрахунку позивачем невірно вказана вартість тари, вартість тари позивачем  завищена, зокрема:  згідно із накладною № РНд-КПК13-04073 від 19.11.2008р вартість тари становить 70 грн, однак позивач вказує у розрахунку  вартість тари 260грн.; згідно із накладною № РНд-КПК13-04075 від 19.11.2008р вартість тари становить 80 грн,  позивач вказує у розрахунку  вартість тари180грн.; згідно із накладною № РНд-КПК13-04161 від 28.11.2008р вартість тари становить 200 грн,  позивач вказує у розрахунку  вартість тари 450грн.; згідно із накладною № РНд-КПК13-04167 від 02.12.2008р вартість тари становить 20 грн,  позивач вказує у розрахунку  вартість тари 220грн. Завищення має місце і по ряду інших накладних.

Таким чином, позивачем не доведено, доказів не подано, що  на момент подання позову ( позов подано  16.02.2009р.) заборгованість за тару, в якій був поставлений товар по накладних, вказаних у позовній заяві, становить  10 130,00грн. Відтак, позивачем не доведено, доказів не подано, що на момент вирішення спору заборгованість за тару становить 7 960,00грн.

На підставі викладеного суд вважає, що заборгованість за тару підлягає до задоволення в сумі 5400,00грн., враховуючи вартість тари на суму 7 570 грн., в якій був поставлений товар, та вартість поверненої тари на суму  2170грн. (7570-2170).

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі  боргу та товар, що підлягає до задоволення, та сумі боргу за тару на момент подання позову..

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75,  82-85, 116-117  ГПК України, суд

                                                                      ВИРІШИВ:

     1.   Позов задоволити частково.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, ідентифікаційний код 13827416, юр. адреса: 79008, м.Львів, вул.Галицька,4, поштова адреса: 79040, м. Львів, вул.Городоцька,359, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  „Українська пивна компанія Львів”, ідентифікаційний код 33572610, адреса: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Нова,20-А, - 244 574,95грн. заборгованості за товар, 5400,00грн. заборгованості за  тару,  2521,44грн. державного мита та 116,81грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

      2.   В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя