Рішення

від 02.10.2013 по справі 2-269/2011

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Перемишлянський районний суд Львівської області

67а м. м. Перемишляни Перемишлянський район Львівськая область Україна 81200

Справа № 2-269/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Борняк Р.О.,

секретаря Вовк О.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

т.о. представника Великоглібовицької сільської ради ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, т.о. Великоглібовицької сільської ради, управління Держкомзему у Перемишлянському районі Львівської області, Перемишлянський районний відділ Львівської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про визнання права власності на земельну ділянку та зустрічний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та Великоглібовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні проїздом загального користування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку земельну ділянку пл.0,2280га, призначену для ведення особистого селянського господарства, та земельну ділянку пл.0,20га, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані не території Великоглібовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області з покликанням на те, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок по вул. Миру, 14 в с. Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області, який знаходиться на земельній ділянці пл. 0,20га, що передана їй безкоштовно у приватну власність. Крім цього, їй належить земельна ділянка пл. 0,2280га призначена для ведення особистого селянського господарства, на які нею, після відповідних рішень Великоглібовицької сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації №1045 від 17.12.2009р., про затвердження розробленої РВ ЛР філії ДП ЦДЗК технічної документації із землеустрою №1132 та №1134 від 23.03.2010р., про уточнення розмірів земельних ділянок №1133 від 23.03.2010р., було оформлено всю необхідну документацію, однак для отримання правовстановлюючих документів на право власності на зазначені ділянки, необхідно також оформити акт встановлення та узгодження меж, який суміжний землекористувач - ОСОБА_5 підписати відмовилась, попри те, що між їх земельними ділянками понад 20 років існує встановлена стаціонарна огорожа, а відтак вважає такі дії відповідача незаконними і просить визнати за нею право власності на земельні ділянки пл. 0,2280га, що призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №4623381800:08:004:0048 та пл. 0,20га, що призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий №4623381800:08:004:0052, без акту узгодження меж.

Даний позов був об’єднаний з позовом ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та Великоглібовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні проїздом загального користування. Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покликаються на те, що вони є власниками та користувачами будинковолодіння та земельних ділянок по вул. Миру, 13 в с. Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області. Суміжний землекористувач ОСОБА_4 захопила земельну ділянку пл. 0,0458га., що є комунальною власністю територіальної громади с. Великі Глібовичі і одночасно спільним проїздом від їх господарства до громадського пасовища. крім цього, остання самочинно збудувала на вказаній земельній ділянці капітальні споруди. Вважають, що Великоглібовицька сільська рада безпідставно надала ОСОБА_4 земельну ділянку загального користування, чим обмежила їх у вільному доступі до пасовища та в користуванні землею комунального призначення, а тому просять зобов’язати ОСОБА_4 не чинити їм перешкоди у користуванні спільним заїздом загального користування, пл. 0,0458га та знести самовільно зведені господарські споруди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримала заявлений позов, покликаючись на мотиви викладені у позовній заяві та зазначила, що земельна ділянка ОСОБА_4 була передана ще у 1992р. рішенням сесії Великоглібовицької сільської ради у користування. В подальшому нею виготовлена вся належна документація необхідна для приватизації земельних ділянок, що були передані їй у власність, за винятком акту узгодження меж, який відповідачі підписувати відмовляються. Зустрічний позов заперечила та зазначила, що будинковолодіння ОСОБА_4 є огороджене, що стверджується технічним паспортом на житловий будинок, ще з 1950р. Твердження відповідачів про ведення в даний час ОСОБА_4 будівництва не відповідає дійсності, оскільки спростовується також технічним паспортом на будинок та актом інспекції держархбудконтролю від 19.07.2013р. Про відсутність будь-яких доріг між земельними ділянками сторін свідчить техдокументація із землеустрою виготовлена ОСОБА_4 та Державним актом суміжного землекористувача ОСОБА_7 крім цього, зазначила, що позивачами за зустрічним позовом та їх представником не надано суду жодних існування дороги та доказів чинення ОСОБА_4 їм будь-яких перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Представник відповідачів ОСОБА_2 позов ОСОБА_4 заперечив та зазначив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 будучи землекористувачами земельної ділянки суміжної з земельною ділянкою ОСОБА_4 у зв’язку з захопленням останньою земельної ділянки пл. 0,0458га., яка слугувала проїздом від їх господарств на пасовище, та зведенням на ній господарської будівлі, не мають доступу до нього. Вважає рішення сесій Великоглібовицької сільської ради №1045 від 17.12.2009р., №1132 від 23.03.2010р., №1133 від 23.03.2010р. та №1134 від 23.03.2010р., які прийняті на користь ОСОБА_4, позбавили можливості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 користуватись комунальною власністю, а саме спільним проїздом, що з’єднював вулицю Миру з громадським пасовищем, а тому просять зобов’язати ОСОБА_4 не чинити їм перешкоди у користуванні спільним заїздом загального користування, пл. 0,0458га та знести самовільно зведені господарські споруди.

Представник Великоглібовицької сільської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнав, а зустрічний позов заперечив як безпідставний та пояснив, що будь-якої дороги між господарствами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не було. Всі господарські споруди ОСОБА_4 збудовані до 1984р., а межі садиби є незмінними з 1950р. Під час винесення рішень про передачу земельної ділянки ОСОБА_4 зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_7 будь-яких претензій не поступало. Рішеннями Великоглібовицької сільської ради, щодо надання ОСОБА_4 земельних ділянок у приватну власність, жодних прав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не порушено, жодних земель комунальної власності, як дороги проїзди, заїзди, чи їх частин у приватну власність не передано, а відтак сільська рада діяла в межах своїх повноважень.

Представник відділу Держземагенства у Перемишлянському районі в судове засідання не з’явився, проте від них надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника.

Вислухавши пояснення та доводи сторін, проаналізувавши обставини та матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку земельну ділянку слід задоволити, а в задоволенні позову ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та Великоглібовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні проїздом загального користування - відмовити, виходячи з наступного.

Як зазначила позивач ОСОБА_4 та вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.10.2008р., останній належить на праві власності житловий будинок по вул. Миру, 14 в с. Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області.

З огляду в судовому засіданні рішень Великоглібовицької сільської ради №1045 від 17.12.2009р. «Про надання дозволу ОСОБА_4 Г,М. на виготовлення технічної документації щодо складання документів що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. та ведення особистого селянського господарства», №1132 від 23.03.2010р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», №1133 від 23.03.2010р. «Про затвердження уточнення площ земельних ділянок», №1134 від 23.03.2010р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку» та технічної документації із землеустрою виготовленої Перемишлянським РВ ДП «ЦДЗК» на замовлення ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_4 на підставі зазначених рішень Великоглібовицької сільської ради, після затвердження та уточнення меж земельних ділянок виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку пл.0,2280га, що призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №4623381800:08:004:0048 та земельну ділянку пл.0,20га, призначену для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, кадастровий №4623381800:08:004:0052, які знаходяться в с. Великі Глібовичі на території Великоглібовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області.

Як ствердила позивач, вбачається з акту комісії Великоглібовицької сільської ради від 16.12.2010р., рішення сесії Великоглібовицької сільської ради №13 від 16.12.2010р. та акту узгодження меж від 14.04.2010р., ОСОБА_5 та члени її сім’ї відмовились погоджувати існуючу межу, що розмежовує присадибні ділянки ОСОБА_5 та ОСОБА_4, попри існування паркану з бетонною відмоткою та частково природньої межі, яка на думку комісії сільської ради не створює ніяких незручностей в користуванні гром. ОСОБА_5 її присадибною ділянкою. У зв’язку з недосягненням мирової угоди між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо погодження існуючої межі, рекомендовано останній вирішити даний спір в суді.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч.2 ст.118 Земельного кодексу України земельні ділянки передаються у приватну власність громадянам на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку пл.0,2280га., призначену для ведення особистого селянського господарства (кадастровий №4623381800:08:004:0048) та земельну ділянку пл.0,20га., призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий №4623381800:08:004:0052), які розташовані в с. Великі Глібовичі на території Великоглібовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області.

За змістом ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Відповідно до договору дарування житлового будинку від 16.12.2010р. ОСОБА_5 передала безоплатно у власність своїй дочці ОСОБА_6 належний їй на праві особистої власності житловий будинок з усіма господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по вул. Миру, 13 в с. Великі Глібовичі Перемишлянського району Львівської області та розташований на земельній ділянці пл. 0,15га, що призначена для обслуговування цього житлового будинку.

Відповідно до листа Великоглібовицької сільської ради №52 від 18.02.2011р. та рішення Великоглібовицької сільської ради № 110 від 01.03.2011р. «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_6Є.», сільська рада повідомила, що будь-яких картографічних документів, які б стверджували, що на присадибній ділянці, що надана для приватизації ОСОБА_4, була розміщена дорога загального користування, чи рішення щодо надання у власність дороги ОСОБА_4, немає, а відтак сільська рада не вправі відмовляти останній у приватизації нею присадибної земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.ст. 10 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін виникає спір.

В ході розгляду справи представник ОСОБА_6Є та ОСОБА_5 погодився, що будь-якими документальними доказами існування спільного проїзду, який з’єднював вулицю Миру з громадським пасовищем та проходив між земельними ділянками сторін, у сторони немає.

Зібрані і досліджені в судовому засіданні докази дають суду підстави вважати, що ОСОБА_4 будь-яких перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не чиняться, а відтак позовні вимоги останніх є надуманими та безпідставними, а отже задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, за якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слід солідарно стягнути в користь позивача ОСОБА_4 понесені нею при подачі позовної заяви судові витрати а саме 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та 51 грн. сплаченого державного мита.

А тому, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 328, 373, 377, 386 ЦК України, 81, 103, 120, 152, 158 Земельного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку - задоволити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,2280га, призначену для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №4623381800:08:004:0048 та земельну ділянку площею 0,20га, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий №4623381800:08:004:0052, які розташовані на території Великоглібовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та Великоглібовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні проїздом загального користування - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати, а саме 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та 51 грн. сплаченого державного мита.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області.

Суддя ОСОБА_8