Рішення

від 22.06.2011 по справі 2-269/2011

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

22.06.2011 Справа № 2- 269/2011р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Крамаренко Т.В., при секретарі - Наумкіній І.М., за участю позивачки - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа - Друга Миколаївська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним в частини покупця та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа - друга Миколаївська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги обгрунтовувала тим, що її матері - ОСОБА_8 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1. мати померла. Спадкоємцями першої черги за законом є вона та її рідний брат - ОСОБА_6. У встановлений законом строк вона та відповідач звернулися із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Проте отримати свідоцтво про право на спадщину за законом вона не має можливості, оскільки відповідач відмовляється оформлювати спадщину після смерті матері на 1/2 частину квартири та не надає правовстановлюючих документів, а крім того, в неї відсутні актові записи про укладення та розірвання шлюбів.

Посилаючись на те, що відповідач навмисно не звертається до нотаріуса для оформлення спадщини чим перешкоджає їй отримати свідоцтво про право на спадщину, просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1..

В свою чергу відповідач ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в якій посилався на те, що квартира АДРЕСА_3 належала його матері на підставі договору купівлі - продажу від 02.12.2005р.. Крім того, йому та його матері належала по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 Оскільки відповідачці були потрібні гроші для поїздки в Італію, то матір вмовила його продати вказану квартиру та купити меншу, яка в майбутньому буде належати йому, тому, що свою частку грошей завдаток 3000 доларів США вона віддала відповідачці. Різниця між купівлею та продажем квартир становила 4000 доларів США з яких 500 доларів США належали матері, а йому 3500 доларів США, з яких частина грошей пішла на укладання угод. Посилаючись на те, що йому належить 3/4 частки однокімнатної квартири, оскільки 1\2частину він придбав сплативши за неї 10000 доларів США, просив суд визнати договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_4 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 недійсним в частині покупця та визнати за ним право власності на 1/2 вказаної квартири як за покупцем.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала та просила про їх задоволення, зустрічний позов не визнала, проти його задоволення заперечувала. Пояснила, що ніяких грошей від матері не отримувала, а крім того, просила застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник у судовому засіданні проти первісного позову заперечували, зустрічний позов підтримали та просили про його задоволення.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні зустрічний позов визнала та наполягала на його задоволенні, пояснивши при цьому, що різниця між вартістю квартир всього складала 7000 доларів США, вона особисто віддавала завдаток 3000 доларів США ОСОБА_8, яка в свою чергу передала гроші своїй дочці -ОСОБА_1. Решту грошей 4000 доларів США вона віддала ОСОБА_8 та ОСОБА_6.

Представник третьої особи - Другої Миколаївської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника. Рішення і прийняти на розсуд суду, на підставі наявних матеріалів у справі.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.12.2002р. та свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Другою Миколаївською державною нотаріальною конторою від 18.11.2005р. ОСОБА_8 та ОСОБА_6 належала на праві спільної часткової власності (по 1/2частці) трикімнатна квартира АДРЕСА_1

2грудня 2005 року ОСОБА_16, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі- продажу вказаної вище квартири, який посвідчено Сіряковою О.В. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу за р.№5119.

Цього ж дня ОСОБА_2 та ОСОБА_16 уклали договір купівлі-продажу однокімнатної i квартири АДРЕСА_3, який також посвідчено Сіряковою О.В. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу за р.№5115.

Судом встановлено, що продаж трикімнатної квартири АДРЕСА_5 здійснено за 27 000 доларів США, а купівля однокімнатної квартири АДРЕСА_1 за 20 000 доларів США. Повну суму грошей ні одна із сторін не передавала.

Різниця між вартістю квартир складала 7000 доларів США з яких 3000 доларів США ОСОБА_2 було передано ОСОБА_8 як завдаток, а решту 4000 доларів США було передано ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в момент укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6

З 13.01.2006р. ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_4 що стверджується довікою ЖКП ММР Південь від 13.04.2010р. за

№1604.

Отже за такого, між сторонами - ОСОБА_18, ОСОБА_6 з однією сторони та ОСОБА_2 з іншої, фактично було укладено договір міни.

Згідно до приписів ч.І та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.І ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 ЦК України.

Такими чином, суд вважає що вимоги ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним в частини покупця та визнання права власності обгрунтованими.

Статтею 256 ЦК України передбачено, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до п.5 ч.2 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення | позовної давності, порушено право підлягає захисту.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. за №14 Про судове рішення в цивільній справі , встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд в рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зроблено до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Враховуючи те, що вимоги ОСОБА_6 є обгрунтованими, а строк для звернення до суду пропущений ним без поважних причин, оскільки звернувся до суду за захистом своїх прав після сплину п'яти років з моменту укладання спірної угоди, і за наявності заяви позивачки про застосування позовної давності, то у задоволенні його вимог слід відмовити за строком позовної давності.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_5. померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, актовий запис №5585, після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1

Згідно наданих копій свідоцтв про народження, укладення та розірвання шлюбу, а також , Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження

дошлюбного прізвища, судом встановлено, що померла ОСОБА_16 є матір'ю - ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

У встановлений законом строк позивачка та відповідач звернулися до Другої Миколаївської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_16.. що стверджується копією спадкової справи №347/2009р..

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Державним нотаріусом Другої Миколаївської Державної нотаріальної контори від 24.04.2010р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутності правовстановлюючого документу на спадкове майно та документів на підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.

Згідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, в інший спосіб як у судовий у позивачки не має можливості захистити свої спадкові права.

Таким чином, дослідивши усі надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на 'А частину квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті її матері - ОСОБА_8 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судовий збір у розмірі 140 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5. 8, 10, 14, 60, 62, 88 212, 214 -215, 218, 226 ЦПК

У країни, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним в частини покупця та визнання права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 140 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., а всього 260 (двісті шістдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя