Постанова

від 13.04.2009 по справі 22/247

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/247

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

13.04.09 р.                                                                                          № 22/247          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Агрикової  О.В. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Жук Г. А.

                                                  Мазур Л. М.

при секретарі судового засідання Єрмак Л.В.,

представники сторін у судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777» на рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 року

у справі                    №22/247 (суддя Георгієвський В.Д.),

за позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95», м. Харків,

до                              приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777», Полтава,

про                              стягнення 8 029,93 грн., -

встановив:

24.11.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»(позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»(відповідач) про стягнення 8 029,93 грн. (а.с. 2).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 року у справі №22/247 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»до приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»про стягнення 8 029,93 грн. задоволено. Стягнуто з приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»8 029,93 грн. боргу, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 26-27).

При прийнятті рішення місцевий господарський суд, встановивши наявність правовідносин між сторонами та факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, керуючись ст. ст. 205, 207, 526, 527, 599, 610 та 612 ЦК України, задовольнив позов повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, приватне науково-виробниче підприємство «Центральна міська аптека №777», подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 року у справі №22/247 та відмовити позивачу в задоволенні необґрунтованих вимог в стягненні 1 842,26 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач не повідомив суду всі обставини, які мають значення для справи, а саме про те, що позивач на тільки поставляв товар відповідачеві, але й отримував товар від останнього. На підтвердження наведено відповідач посилається на накладну №РНм-000010 від 08.06.2004 року на суму 1 842,26 грн. та накладну про повернення №ВП-0000003 від 01.02.2007 року.

Також, скаржником надано акт зарахування зустрічних вимог на загальну суму 1 842,26 грн., складений позивачем та відповідачем, та акт звірки взаємних розрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.04.2007 року складала 6 787,67 грн.

До матеріалів апеляційної скарги відповідачем додано платіжні доручення №174 від 22.08.2007 року та №277 від 12.11.2007 року про перерахування ним позивачеві грошових коштів на загальну суму 600,00 грн.

Враховуючи наведене, скаржник переконаний у неправильності рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 року у справі №22/247.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.2009 року у справі №22/247 апеляційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»на рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 року у справі №22/247 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

В судове засідання представники сторін не з'явились вдруге, сторони про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. В зв'язку з повторною неявкою представників сторін у судові засідання колегією суддів апеляційного господарського суду було вирішено розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.

08.06.2004 року відповідач передав позивачеві товар на загальну суму 1 842,26 грн., що підтверджується доданою до матеріалів апеляційної скарги видатковою накладною №РНм-000010.

З накладних №74363 від 12.12.2006 року, №5050 від 25.01.2007 року, №5055 від 25.01.2007 року та №5058 від 25.01.2007 року вбачається, що позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 8 639,45 грн. (а.с. 13-15, 7-10, 6 та 11-12 відповідно).

Згідно видаткової накладної (повернення) №ВП-0000003 від 01.02.2007 року, копію якої додано до матеріалів апеляційної скарги, відповідачем повернуто позивачеві товар на суму 9,52 грн.

17.04.2007 року сторони склали акт зарахування зустрічних вимог, згідно якого сторони визнали взаємну заборгованість одна перед одною, а саме: заборгованість позивача перед відповідачем на суму 1 842,26 грн. та заборгованість відповідача перед позивачем на суму 8 639,45 грн., визнали взаємну заборгованість на суму 1 842,26 грн. погашеною та визначили залишок заборгованості відповідача перед позивачем на суму 6 787,67 грн. (копію вказаного акту додано до матеріалів апеляційної скарги).

17.04.2007 року сторони склали акт звірки взаємних розрахунків, копію якого додано до матеріалів апеляційної скарги та з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складала 6 787,67 грн.

Згідно платіжних доручень №174 від 22.08.2007 року та №277 від 12.11.2007 року відповідач перерахував позивачеві грошові кошти на загальну суму 600,00 грн. Копії вказаних платіжних доручень додано до матеріалів апеляційної скарги.

Підставами для звернення до суду стало те, що, на переконання позивача, відповідач не розрахувався за отриманий товар в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 п. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів (видаткових накладних) передачі товару як позивачем відповідачеві, так і відповідачем позивачеві, погодження сторонами спору розмірів заборгованості (акт зарахування зустрічних вимог та акт звірки взаємних розрахунків), факт сплати відповідачем частини заборгованості перед позивачем, а також підтвердження як позивачем у своєму позові, так і відповідачем у своїй апеляційній скарзі майнових правовідносин між ними, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки, і, відповідно, наявні зобов'язання щодо їх виконання.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2004 року відповідач передав позивачеві товар на загальну суму 1 842,26 грн., що підтверджується видатковою накладною №РНм-000010, а позивач передав відповідачеві товар і відповідач прийняв його та частково оплатив, що підтверджується накладними №74363 від 12.12.2006 року, №5050 від 25.01.2007 року, №5055 від 25.01.2007 року і №5058 від 25.01.2007 року на загальну суму 8 639,45 грн. та платіжними дорученнями №174 від 22.08.2007 року і №277 від 12.11.2007 року про перерахування грошових коштів на загальну суму 600,00 грн.

Аналізуючи наведене положення законодавства та зазначені фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, правовідносини, які виникли між сторонами спору, за своєю правовою природою відповідають змісту правовідносин, які виникають з договору поставки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи наведені норми цивільного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що у відповідача виник обов'язок щодо оплати товару з моменту його отримання від позивача.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивач передав відповідачеві товару на загальну суму 8 639,45 грн. (накладні №74363 від 12.12.2006 року, №5050 від 25.01.2007 року, №5055 від 25.01.2007 року та №5058 від 25.01.2007 року), а позивач частково розрахувався за отриманий товар на загальну суму 600,00 грн. та повернув товар на суму 9,52 грн.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33 та 34 ГПК України на підтвердження проведення повного розрахунку з позивачем за отриманий товар, а тому висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості є правомірним.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості саме у розмірі неоплаченої частини вартості поставленого позивачем відповідачеві товару –8 029,93 грн. (8 639,45 грн. –600,00 грн. –9,52 грн. = 8 029,93 грн.) з наступних підстав.

Позивачем не надано суду першої інстанції відповідних документів, а судом не досліджено факту поставки відповідачем товару позивачеві на загальну суму 1 842,26 грн. (видаткова накладна №РНм-000010 від 08.06.2004 року).

Також, позивачем не надано доказів, а місцевим господарським судом не досліджено тих обставин, що 17.04.2007 року сторони склали та підписали акт зарахування зустрічних вимог, згідно якого визнали взаємну заборгованість на суму 1 842,26 грн. та заборгованість відповідача перед позивачем на суму 8 639,45 грн., визнали взаємну заборгованість на суму 1 842,26 грн. погашеною та визначили залишок заборгованості відповідача перед позивачем на суму 6 787,67 грн. з урахуванням повернення відповідачем товару на суму 9,52 грн.

Частиною 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом у даній справі сторонами було врегульовано спір в частині 1 842,26 грн. шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (вимоги про сплату грошових коштів), а тому колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що зобов'язання сторін в зазначеній частині відсутні та припинились.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 842,26 грн. у зв'язку з відсутністю спору між сторонами щодо вказаної суми.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції встановив, що судом першої інстанції невірно визначено розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а тому зроблено наступний перерахунок: 8 639,45 грн.(вартість поставленого позивачем товару) –1 842,26 грн. (вартість поставленого товару відповідачем позивачеві щодо якої здійснено залік зустрічних однорідних вимог) –600,00 грн. (часткова оплата відповідачем отриманого від позивача товару) –9,52 грн. (вартість повернутого відповідачем товару позивачеві) = 6 787,67 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 6 787,67 грн.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини справи, і, як наслідок, невірно визначено розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а тому обставини, на які посилається скаржник, є підставою для часткового скасування рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 року у справі №22/247.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду розподіляє господарські витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

постановив:

1.          Апеляційну скаргу приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»на рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 року у справі №22/247 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»до приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»про стягнення 8 029,93 грн. задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 року у справі №22/247 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»до приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»про стягнення 8 029,93 грн. скасувати частково в частині стягнення 1 842,26 грн.

3.          В цій частині прийняти нове рішення, яким провадження у справі №22/247 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»до приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»про стягнення 8 029,93 грн. в частині стягнення 1 842,26 грн. припинити.

4.          Рішення господарського суду Полтавської області від 27.01.2009 року у справі №22/247 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»до приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»про стягнення 8 029,93 грн. в частині стягнення 6 787,67 грн. залишити без змін.

5.          Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»(36037, м. Полтава, бул. Б. Хмельницького, 9/7, кв. 186, код ЄДРПОУ 32317115) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»(61050, м. Харків, вул. Юріївська, 17, код ЄДРПОУ 23754345) 86,19 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову та 99,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична фірма Аптека-95»(61050, м. Харків, вул. Юріївська, 17, код ЄДРПОУ 23754345) на користь приватного науково-виробничого підприємства «Центральна міська аптека №777»(36037, м. Полтава, бул. Б. Хмельницького, 9/7, кв. 186, код ЄДРПОУ 32317115) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

7.          Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні виконавчі документи.

8.          Справу №22/247 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                      Агрикова  О.В.

Судді:

                                                                                                    Жук Г. А.

                                                                                                    Мазур Л. М.

Дата відправки  17.04.09