Рішення

від 09.04.2009 по справі 21/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.09                                                                                           Справа№ 21/32

За позовом:        Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерМед", м. Київ

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк», м. Львів

про стягнення 3982643,74 грн.

                                                                                                      Суддя Масловська Л.З.

                                                                                                      при секретарі Зубачик Н.

За участю представників сторін:

від позивача       - Мельник Ю.М. - представник

від відповідача —не з'явився

Представникам сторін роз'яснювались їх права згідно ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю "ІнтерМед", м. Київ, до відкритого акціонерного товариства "Кредобанк», м. Львів, про стягнення 3982643,74 грн., з яких 3379420 грн. -основний борг, 328370,14 грн. - пеня, 274853,6 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 19.03.2009 р.. В судовому засіданні 19.03.2009 р. оголошено перерву до 24.03.2009 р.. В судовому засіданні 24.03.2009 р. розгляд справи було відкладено на 09.04.2009 р., з мотивів, зазначених в ухвалі суду.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових представник позивача позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві, доповненні до позовної заяви. Ствердив, зокрема, що між сторонами 21.08.2008 р. був укладений договір банківського вкладу "Універсал" №260, за яким позивач вніс передбачені договором та додатками до нього внески в загальній сумі 4000000 грн.. Строк розміщення вкладу був встановлений на 365 днів, але з правом зняття коштів в сумі не меншій 5000 грн. із попереднім повідомленням про це банку за 5 робочих днів. Позивач листом інформував банк про намір отримання коштів, однак, банк відмовив у їх виплаті, посилаючись на постанову правління НБУ №319 від 11.10.2008 р., яка не була зареєстрована Міністерством юстиції України. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Визнавши факт укладення договору та неповернення позивачу коштів, ствердив, що укладений між сторонами договір не є договором банківського вкладу на. вимогу, а строковим, договір між сторонами не розірваний, а дострокове зняття коштів можливе лише за умови дострокового розірвання договору. Просить у позові відмовити. В судове засідання призначене на 09.04.2009р. подав клопотання №04-4089/09 від 08.04.09р.про відкладення розгляду справи у зв”язку із перебування пердставника у відрядженні. Суд відмовив у задоволенні даного клопотання, оскільки жодних доказів, які підтверджують викладені в клопотанні обставини відповідач не подав.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

21.08.2008 р. між позивачем (вкладник) та відповідачем (банк) був укладений договір банківського вкладу №260 ("Універсал"), згідно із п. 1.1. якого його предметом є послуги банку по розміщенню коштів вкладника в національній валюті на вкладному рахунку в банку та їх повернення з виплатою обумовлених сторонами процентів. Вкладник перераховує на вкладний рахунок кошти в сумі 50000 грн., що є первинним не знижувальним залишком для даного виду вкладу (п. п. 2.1., 2.З.). Поповненням вважається сума надходжень на вкладний рахунок, що оформляється додатковим договором, яким обумовлюється розмір поповнення, розмір процентів, які нараховуються на суму поповнення та строк, на який розміщуються кошти поповнення (п. п. 2.4., 2.5.). Проценти на суму вкладу нараховуються з дня наступного за днем надходження коштів у банк, до дня, який передує їх поверненню вкладникові. Проценти на суму вкладу нараховуються виходячи з розміру діючої процентної ставки із врахування фактичного строку знаходження цих коштів на вкладному рахунку (п. п. 3.2., З.4.). Нарахування банком процентної ставки на суму вкладу проводиться щомісячно по щоденному залишку коштів на вкладному рахунку (п. З.5.).

Відповідно до п. 8.2. договору, вклад розміщується в банку строком на 365 днів. Однак, відповідно до п. п. 4.1.1., 4.1.2., 4.2.2. вкладник має право не лише поновлювати вкладний рахунок додатковими внесками протягом дії договору, а й знімати кошти з вкладного рахунку в межах суми коштів, яка перевищує суму первинного внеску. Згідно із п. 4.2.2. договору, при необхідності дострокового припинення дії договору, або при необхідності отримання частини вкладу, вкладник зобов'язаний письмово повідомити банк про це за 2 робочих дні при розміщенні коштів на строк до 10 днів та за 5 робочих днів при розміщенні коштів на строк 10 днів і більше. Зазначеним спростовується посилання відповідача на можливість повернення вкладу лише після закінчення строку його розміщення чи дострокового розірвання договору.

Не заслуговує на увагу також міркування відповідача щодо терміну "зняття коштів", як таке, що не відповідає змісту договору. Згідно із ч. 1 ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України, згідно із ч. 3 якої при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Не доводить зворотнього також посилання на встановлену позивачу у додатковому договорі від 21.08.2008 р. №260/1 до Договору банківського вкладу №260 від 21 серпня 2008 р. ставку 16% на суму поповнення, враховуючи відсутність у змісті вказаного додаткового договору таких посилань. Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зазначеним додатком було передбачено внесення коштів в сумі 3950000 грн.. Як випливає з виписки по особовим рахункам та не заперечувалось відповідачем, позивач 21.08.2008 р. перерахував суму вкладу в розмірах 50000 грн. та 3950000 грн..          .          '

Листом №22/1- від 22.10.2008 р. позивач звернувся до відповідача із повідомленням про намір отримати частину вкладу в сумі 3679420 грн. і такий лист був отриманий відповідачем 22.10.2008 р., що підтверджується відміткою про його отримання. Однак, листом №06-12954/08 від 29.10.2008 р. відповідач відмовив позивачу у видачі зазначеної частини вкладу, посилаючись на постанову Правління НБУ №319 від 11.10.2008 р. "Про додаткові заходи щодо діяльності банків", п. 2.5. якої зобов'язано банки проводити з метою недопущення дострокового зняття коштів роз'яснювальну роботу зі своїми клієнтами, активно проводити стимулюючу роботу із залучення готівки на депозити та пролонгації депозитних договорів і негайно проводити виплати за умови настання строку згідно з договором. Не зважаючи на зміст вказаного пункту, відповідач його вважає таким, що покладає на нього обов'язок не виплачувати кошти до закінчення дії договору. Однак, посилання на зазначену постанову не заслуговує на увагу, оскільки вона не була зареєстровані в Міністерстві юстиції України і не передбачає можливості невиконання договірних зобов'язань.

Зазначеним листом №06-12954/08 від 29.10.2008 р. спростовується посилання відповідача на неповернення коштів у зв'язку із відмовою розірвати договір. Крім того, з умов договору вбачається, що отримання вкладником частини вкладу можливе без розірвання договору банківського вкладу ("Універсальний") на встановлених договором умовах. Зазначена обставина додатково підтверджується визнаним позивачем фактом, що частина вкладу, отримання якого вимагав позивач, була повернута йому добровільно відповідачем в сумі 300000 грн.. З урахуванням наведеного, сума основного боргу становить 3379420 грн..

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відповідним розрахунком, сума пені за прострочку виконання грошового зобов'язання відповідачем, обчислена на підставі п. 6.3. договору від 21.08.2008 р. становить 328370,14 грн. Відповідач правильність такого розрахунку не заперечував. Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На стягненні відсотків річних позивач не наполягав, вимагаючи стягнення лише інфляційних втрат. Як вбачається з розрахунку, розмір інфляційних втрат становить 274853,6 грн.

Належних доказів зворотнього суду не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити, судові витрати, у тому числі документально підтверджені витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 30000 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 213, 509, 526, 625, 627,637 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 43, 75, 82, 84 ГПК України, суд

вирішив:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" (ЄДРПОУ 14361598, м. Львів, вул. Сахарова, 78) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерМед", ЄДРПОУ 31169792, м. Київ, вул. Софіївська, 1/12)- 3379420 грн.основного боргу, 328370,14грн. пені, 274853,60грн. інфляційні втрати.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" (ЄДРПОУ 14361598, м. Львів, вул. Сахарова, 78) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерМед" (ЄДРПОУ 31169792, м. Київ, вул. Софіївська, 1/12) - 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування процесу, 30000грн. інших судових витрат.

               Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Масловська Л.З.