Постанова

від 28.10.2013 по справі 15/101-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. Справа№ 15/101-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Семена А.В.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного підприємства «Витич»

на рішення господарського суду Київської області від 22.11.2011 року

у справі №15/101-11 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом приватного підприємства «Витич»

до Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3

про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 22.11.2011 року у справі №15/101-11 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 22.11.2011 року у справі №15/101-11 повністю та залишити позов без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року у справі №15/101-11 прийнято апеляційну скаргу ПП «Витич» до провадження та призначено її до розгляду на 30.01.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача у судовому засіданні 28.10.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 28.10.2013 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а отже наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності їх представників.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2005 року Процівською сільською радою Бориспільського району Київської області було прийнято рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років під розміщення магазину ПП «Витич» в с. Проців Бориспільського району Київської області з правом викупу» №249-ХУІ-ІУ, яким сільська рада вирішила передати ПП «Витич» земельну ділянку в довгострокову оренду строком на 49 років під розміщення магазину, загальною площею 0,04 га та доручено сільському голові Чешко Л.І. від імені Процівської сільської ради укласти договір оренди земельної ділянки, а також оформити інші необхідні для вчинення цієї угоди документи.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання зазначеного рішення сторонами не було укладено договору оренди земельної ділянки, загальною площею - 0,04 га, під розміщення магазину ПП «Витич».

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Проте, як правильно вставив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили факт звернення позивача до відповідача з пропозицією укласти договір та доказів того, що проект договору надсилався відповідачеві.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (далі - закон), а також порушення вимог ст.ст. 4-6, 11, 17, 19 цього закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 ст. 15 закону).

Згідно з ч. 4 ст. 15 закону встановлено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Як слідує із матеріалів справи, проект договору, який позивач надав суду, не містить кадастровий план земельної ділянки загальною площею - 0,04 га, на яку розроблений проект землеустрою.

Крім того, як правильно зазначено місцевим господарським судом, в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ПП «Витич» під розміщення магазину на час звернення позивача з даним позовом до суду не було присвоєно кадастрового номеру.

При цьому, позивач до територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки з заявою про визначення кадастрового номера земельної ділянки не звертався.

Згідно з п. 19 Порядку складення та затвердження індексних кадастрових карт (планів) і кадастрових планів земельних ділянок, вимоги до їх оформлення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2010 року №1117, кадастровий план земельної ділянки є складовою частиною документації із землеустрою.

Крім того, як слідує із матеріалів справи, позивач просить зобов'язати укласти договір в редакції, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, тобто без дотримання вимог, встановлених ст. 180 Господарського кодексу України, щодо істотних умов договору.

Зокрема, позивачем не зазначено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 даного закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Отже, з огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поданий до суду позивачем проект договору не містить всіх істотних умов договору оренди, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки під розміщення магазину ПП «Витич», загальною площею 0,04 га.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 22.11.2011 року у справі №15/101-11 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Витич» на рішення господарського суду Київської області від 22.11.2011 року у справі №15/101-11 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 22.11.2011 року у справі №15/101-11 залишити без змін.

3. Справу №15/101-11 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.