Постанова

від 06.11.2013 по справі 38/344

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 38/344

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Коробенка Г.П.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "ЛКСЗ" на рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. у справі № 38/344 господарського суду міста Києва

за позовомПриватного підприємства "ЛКСЗ"

до проТовариства з обмеженою відповідальністю "ТриА-нет" стягнення 100 993,20 грн. за участю представників:

ПП "ЛКСЗ" - Рекротчук В.А.;

ТОВ "ТриА-нет" - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Приватне підприємство "ЛКСЗ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТриА-нет" 100 993,20 грн., у т.ч. 92 275,20 грн. основної заборгованості, 4 012,00 грн. процентів річних та 4 706,00 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду на виконання робіт № 2 від 12.05.2008 р. в частині оплати виконаних робіт (т.1 а.с.5-8).

Відповідач у справі - ТОВ "ТриА-нет" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не виконував роботи відповідно до умов договору № 2 від 12.05.2008 р., оскільки не мав ліцензії на виконання відповідних робіт, при цьому, всі виконані позивачем роботи згідно іншого укладеного між сторонами договору відповідачем оплачені (т.1 а.с.44, 119-121).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.04.2012 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.2 а.с.66-72).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем належними доказами факту виконання робіт з прокладки пластикової трубки в вириту траншею, прокладання кабелю ВОЛЗ в пластиковій трубці та встановлення розподільчих боксів, оскільки сторонами не було складено кошторису на дані види робіт, не підписано актів передачі відповідачем позивачу матеріалів для виконання робіт та фронту робіт, графіку закінчення робіт. Також сторонами не було підписано актів здачі-приймання виконаних робіт й виконавчої та іншої документації, передбачених договором. Доказом виконання вказаних робіт, на який посилається позивач, є акти на приховані роботи, підписані з боку відповідача неуповноваженою особою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2012 р. залишено без змін (т.3 а.с.30-37).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права (т.3 а.с.54-55).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

12.05.2008 р. між сторонами у справі укладений договір № 2 підряду на виконання робіт, відповідно до умов якого позивач зобов'язався власними силами та засобами, з використанням матеріалів відповідача, що передаються йому по відповідному акту (накладній), у визначений даним договором термін виконати монтажні роботи з прокладки пластикової трубки в вириту траншею, прокладання кабелю ВОЛЗ в пластиковій трубці та встановлення розподільчих боксів за адресою: Київська обл., Васильківський район, с. Іванковичі, котеджне містечко "Маєток", а відповідач зобов'язався прийняти закінчені роботи та оплатити їх у зазначений в даному договорі термін.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Так, в силу ст. 837 ЦК України, договором підряду є договір, відповідно до якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку за цим договором щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з недоведеності позивачем належними доказами факту виконання робіт з прокладки пластикової трубки в вириту траншею, прокладання кабелю ВОЛЗ в пластиковій трубці та встановлення розподільчих боксів, оскільки сторонами не було складено кошторису на дані види робіт, не підписано актів передачі відповідачем позивачу матеріалів для виконання робіт та фронту робіт, графіку закінчення робіт. Також сторонами не було підписано актів здачі-приймання виконаних робіт й виконавчої та іншої документації, передбачених договором. Судами також зазначено, що акти на приховані роботи підписані з боку відповідача неуповноваженою особою, а отже, не приймаються до уваги.

Однак, такий висновок судів є передчасним, зробленим з порушенням норм процесуального права.

Так, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ст. ст. 4 7 , 43 ГПК України, не взяли до уваги те, що згідно п. 5.1.3. договору відповідач зобов'язаний вчасно, протягом 7 робочих днів з моменту отримання повідомлення від позивача про закінчення робіт, прийняти їх і підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, або надати мотивовані заперечення проти прийняття робіт.

Судами встановлено, що позивачем на підтвердження проведених ним робіт підписані відповідні акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року на суму 92 275,20 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт.

Вказані акти та довідка разом з вимогою про сплату заборгованості відповідачу були направлені 01.02.2010 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Між тим, судами не встановлено, чи виконав відповідач вимоги зазначеної норми та чи відмовився від підписання акта у встановленому порядку.

При цьому, з'ясування вказаних обставин є необхідним для встановлення факту наявності підстав для оплати відповідачем робіт, виконаних згідно наявного у матеріалах справи акта прийому виконаних робіт.

В силу ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, які не можуть бути виправлені судом касаційної інстанції, а також межі перегляду справи у касаційному порядку, визначені ст. 111 7 ГПК України, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЛКСЗ" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2012 р. у справі № 38/344 скасувати.

3. Справу направити для нового розгляду до господарського суду міста Києва.

4. Стягнути з Приватного підприємства "ЛКСЗ" (11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Чехова, 5, код ЄДРПОУ 34648863) на користь державного бюджету України 149,68 грн. судового збору, недоплаченого за розгляд касаційної скарги.

5. Доручити видачу наказу на виконання п. 4 постанови господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Коробенко Г.П.