Постанова

від 05.11.2013 по справі 916/1667/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р.Справа № 916/1667/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 05.11.2013 року:

від позивача: Чекальська В.П., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Узберіжжя"

на рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2013 р.

по справі № 916/1667/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"

до відповідача: Комунального підприємства "Узберіжжя"

про стягнення 84 293,47 грн.

В судовому засіданні 05.11.2013 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (далі- позивач, ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Узберіжжя" (далі - КП „Узберіжжя") про стягнення заборгованості в сумі 128 477,17 грн., що виникла за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 4086/2, укладеним 15.02.2001 року між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані умовами вказаного договору, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007 року та вимогами ст. ст. 509, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського суду України.

В процесі розгляду справи позивач надав уточнення позовних вимог, зменшивши суму стягнення до 84 293,47 грн., посилаючись на п. 7.9. Правил приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси", затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007 року., з врахуванням коефіцієнту допустимих концентрацій (ДК).

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.08.2013 року по справі № 916/1667/13 (суддя Брагіна Я.В.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства „Узберіжжя" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „ІНФОКСВОДОКАНАЛ" 84 293,41 грн. заборгованості за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрації з відбору проб від 23.06.2010 року шифр проби № 422, 14.07.2011 року шифр проби № 481 та 23.07.2012 року шифр проби № 621 та 1685,86 грн. витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 509, 526, 530, 626, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовано доведеністю наявності у відповідача заборгованості за скид ненормативно-очищених стічних вод.

Не погодившись з рішенням суду, КП „Узберіжжя" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 30.08.2013 року скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким зменшити суму заборгованості відповідно до розрахунку КП „Узберіжжя".

В апеляційній скарзі скаржник наполягає на наступному: - судом не взято до уваги обставини, що КП „Узберіжжя" за договором, укладеним з позивачем, виступає абонентом, через мережі якого інші суб'єкти господарювання, що розташовані на території пляжу „Аркадія", здійснюють свою діяльність. Тому через мережі відповідача фактично відводяться стічні води його субабонентів; - до колодязя, з якого знімалися проби позивачем, також здійснюється відведення стічних вод іншими споживачами; - доступ до мереж для проведення замірів води мають лише співробітники позивача, що є на думку скаржника упередженим фактором при встановленні обставин якості води при її постачанні.

В судовому засіданні від 05.11.2013 року позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення господарського суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на доведених фактах, які встановлені судом першої інстанції та не спростовані відповідачем іншими належними та допустимими доказами. Щодо доводів апеляційної скарги, то вони є необґрунтованими та не підтвердженими певними доказами.

Представник КП „Узберіжжя" в судове засідання від 05.11.2013 року не з'явився, проте, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке відповідач отримав 25.10.2013 року.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі апеляційного перегляду справи, що 15.02.2001 року КП „Одесводоканал", правонаступником якого є ТОВ „ІНФОКС", та КП „Узберіжжя" уклали договір № 4086/2 на послуги водопостачання та водовідведення. Крім цього, між сторонами укладено додаткові угоди, відповідно до умов яких позивач надає послуги щодо надання питної води на об'єкти відповідача та послуги по прийманню стічних вод, скиданих відповідачем в систему комунальної каналізації відповідно до дислокації об'єктів.

У відповідності до пункту 1.2 договору № 4086/2 від 15.02.2001 року (з додатками) відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані відповідно до Правил, визначених в п.2.1 договору та діючого законодавства, що регулює ці питання, а саме керується чинними Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затвердженими наказом Мінжилкомгоспу України від 27.06.2008 року № 190, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Держжиткомгоспу України від 05.07.1995 року № 30, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими чинними держстандартами, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку (п.2.1 додаткової угоди від 20.10.10 року до договору).

Пунктом 2.2.1. договору № 4086/2 від 15.02.2001 року встановлено, що позивач зобов'язується подавати абоненту воду за графіком, затвердженим місцевими органами державної влади, та приймати стоки у відповідності із станом мереж та споруд.

Відповідно до пункту 2.3.11 відповідач повинен своєчасно і в повному обсязі оплатити надані послуги, в тому числі платежі за перевищення (ліміту) об'єму водоспоживання та інше.

Згідно пункту 3.2 вказаного договору оплата послуг водокористування та водоспоживання здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим місяцем, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Пунктом 3.3 сторони узгодили, що оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому чинним законодавством України порядку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно частини 1 ст. 902 вказаного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007р. були затверджені Правила приймання стічних вод підприємств, установ та організацій в систему каналізації м. Одеси (надалі Правила).

За вимогами пункту 2.4. Правил відповідач зобов'язаний оплачувати розрахунки плати за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників допустимих концентрацій.

За пунктами 2.1, 4.6 Правил позивач має право відібрати проби стічної води.

23.06.2010 року, 14.07.2011 року та 23.07.2012 року представником філії „Інфоксводоканал" у присутності представника відповідача, про що свідчать підписані представником відповідача відібрані аналізи стічної води, були відібрані проби стічної води на об'єктах Комунального підприємства „Узберіжжя".

За результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробами від 23.06.2010 року шифр проби № 422, 14.07.2011 року шифр проби № 481 та 23.07.2012 року шифр проби № 621, проведених незалежною лабораторією ВАТ „ІнтерХім", встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах.

Дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок уточненої до стягнення суми боргу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розрахунок позивача від 12.08.2013 року здійснений у відповідності з договором № 4086/2 від 15.02.2001 року та додатковими угодами до нього, положеннями Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, Правил приймання стоків, відібраних аналізів стічної води, висновками лабораторії ВАТ „ІнтерХім" та звітами відповідача про водоспоживання.

Відтак, господарський суд Одеської області дійшов правомірного висновку про доведеність заявлених вимог і на законних підставах стягнув з відповідача заборгованість в сумі 84 293,47 грн. за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрації.

Щодо доводів скаржника про наявність відведення стічних вод інших споживачів, які є його субабонентами, то вони не приймаються до уваги суду, оскільки правовідносини скаржника з іншими суб'єктами господарювання не стосуються предмету спору по цій справі. Стосовно твердження щодо доступу до мереж для проведення замірів води лише співробітників позивача, то ці посилання відповідача є голомовними, оскільки Правила чітко регламентують порядок відбору проб (плановий, позаплановоий).

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 30.08.2013 року по справі № 916/1667/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 07.11.2013 року

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О. Т. Лавренюк