Рішення

від 21.04.2009 по справі 41/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/41

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.04.09 р.                                                                                                       Справа № 41/41                               

Суддя господарського суду Донецької області      Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державної екологічної інспекції Азовського моря, м. Маріуполь

до відповідача: Відкритого  акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м. Маріуполь

про стягнення на користь держави 11196,96 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря  від стаціонарного джерела № 200

При участі представників:

від позивача: Боровко О.Є. – довіреність № 03/02-542/09 від 14.04.2009 року  

від відповідача: Фурсова О.О. – довіреність № 09-18/1489 від 02.01.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державна екологічна інспекція Азовського моря, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого  акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” про стягнення на користь держави 11196,96 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря  від стаціонарного джерела № 200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що перевіркою щодо додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства  з охорони атмосферного повітря та раціонального використання і охорони водних ресурсів встановлено, що у 2007 році в період з 14.03.2007 року по 31.12.2007 року в порушення вимог ст. 51 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” відповідачем здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин – завислих речовин (пилу) в атмосферне повітря від перевантажувального вузлу № 2 вапняно-обжигового цеху (стаціонарне джерело викиду № 200). Факт наднормативного викиду завислих речовин зафіксовано в журналі первинної облікової документації відповідача „Журналі обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристик”. Позивачем зазначено, що, відповідно до листа № 1301/025а від 24.09.2008 року, наданого відповідачем позивачу, джерело викиду № 200 (перевантажувальний вузол № 2) за період з 14.03.2007 року по 31.12.2007 року працювало в режимі наднормативного викиду завислих речовин 1758 годин.

Позивачем зазначено, що Державною екологічною інспекцією Азовського моря здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела № 200, який розраховано відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», відповідно до якої розмір шкоди склав 11196,96 грн.

Позивач вважає, що відповідач є об'єктом контролю Державної екологічної інспекції Азовського моря, а стаціонарне джерело викиду № 200 „перевантажувальний вузол № 2” вапняно-обжигового цеху відповідача, яке розташоване на території ВАТ „МК „Азовсталь” є структурним підрозділом (цехом) єдиного майнового комплексу відповідача та об'єктом, що виник в процесі функціонування відповідача, на який поширюється діяльність позивача.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що позивачем не підтверджено будь-якими документами наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від перевантажувального вузла № 2 вапняно-обжигового цеху відповідача  за період з 14.03.2007 року по 31.12.2007 року. У зв'язку з викладеним відповідачем було проведено контррозрахунок суми збитків, за даними якого сума збитків склала 32,99 грн. Відповідач стверджує, що підтвердженим періодом є тільки 14.03.2007 року, оскільки в оспорюваному періоді безпосередні вимірювання були проведені лише спеціалізованою лабораторією відповідача, позивачем в період з 14.03.2007 року по 31.12.2007 року вимірювань понаднормативних викидів у відповідача не здійснювалось, відповідачем у 2007 році були здійснені вимірювання 14.03.2007 року.

Відповідач також стверджує, що джерело викиду № 200 „перевантажувальний вузол № 2” вапняно-обжигового цеху відповідача знаходиться поза зоною діяльності позивача, оскільки знаходиться на відстані більш ніж 2 км від урізу води Азовського моря, та, таким чином у позивача не було правових підстав для проведення перевірки.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:  

Старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря в період з 05.05.2008 року по 23.05.2008 року було проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства відповідача в галузі охорони атмосферного повітря та раціонального використання і охорони водних ресурсів.

В результаті проведеної Державною екологічною інспекцією Азовського моря перевірки встановлено та в акті перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства з охорони атмосферного повітря та раціонального використання і охорони водних ресурсів № 75 від 05-23 травня 2008 року зафіксовано, що у 2007 році було здійснено відомчий лабораторний контроль на 163 джерелах викидів,  в ході проведення відомчого аналітичного контролю протягом 2007 року виявлені перевищення встановлених нормативів викидів на шести джерелах викидів, які зафіксовано в первинній обліковій документації (ПОД-1) підприємства, зокрема, актом перевірки встановлено, що 14.03.2007 року лабораторією захисту повітряного та водного басейна ВАТ „Азовсталь” при здійсненні планових лабораторно-інструментальних вимірювань потужності викидів забруднюючих речовин від джерела викиду № 200 ВАТ „МК „Азовсталь” був зафіксований наднормативний викид завислих речовин. За результатами вимірювань встановлено: об'ємна витрата при нормальних умовах – 9684 нм3/рік, середня концентрація завислих речовин – 0,106 г/нм3. Результати вимірювань занесені в первинну облікову документацію журнал за формою ПОД-1 по даному джерелу викидів. Протягом 2007 року з 01.01. по 31.2.2007р. наведене порушення не усунуто.

Як вбачається з Журналу відповідача обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристики, відповідачем виявлено, що з 14.03.2007 року джерело викиду – перевантажувальний вузол № 2 вапняно-обжигового цеху відповідача працювало в режимі наднормативного викиду завислих речовин (пилу).

Згідно довідки від 02.09.2008 року, наданої відповідачем позивачу із супровідним листом № 1301/025а від 24.09.2008 року, джерело викиду № 200 (перевантажувальний вузол № 2) працювало: з 14.03.2007 року по 31.03.2007 року – 108 годин, з 01.04.2007 року по 30.06.2007 року – 546 годин, з 01.07.2007 року по 30.09.2007 року – 552 годин, з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року – 552 години. Тобто, загальний час роботи джерела викиду № 200 (перевантажувальний вузол № 2) за період з 14.03.2007 року по 31.12.2007 року включно склав 1758 годин.

За результатами перевірки відповідачу видано припис від 26.05.2008 року до виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства до акту від 05-23 травня 2008 року № 75, яким відповідачу приписано, зокрема, викиди від стаціонарного джерела № 200 привести в відповідність до дозволених обсягів викидів завислих речовин згідно наданого дозволу. В обґрунтування наведено статті 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря”.

Згідно наданого позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду № 200 „перевантажувальний вузол № 2” вапняно-обжигового цеху відповідача, який розраховано згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.95р. № 38 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за № 157/693, загальна сума збитків за наднормативні викиди забруднюючої речовини (завислі речовини) в атмосферне повітря становить 11196,96 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначалось, у зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України № 38 від 18.05.95р. (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 157/693 від 29.05.1995 року) (надалі - Методика), була розрахована сума збитків, які заподіяні Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду № 200 „перевантажувальний вузол № 2” вапняно-обжигового цеху відповідача, яка склала 11196,96 грн.

Методика  встановлює  єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і  стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 4.1. Методики).

Пунктом 5.5 Методики встановлено, що для визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря використовуються результати безпосередніх вимірів (інструментальні, інструментально-лабораторні, індикаторні – далі інструментальний метод) викидів в атмосферне повітря по джерелах викидів, які виконані у відповідності з діючими вимогами відбору і аналізу проб та оформленні у встановленому порядку.

Згідно п. 3.3  Методики джерело забруднення атмосферного повітря – об'єкт, що розповсюджує забруднюючі атмосферне повітря речовини. Джерелом викидів у даному випадку є перевантажувальний вузол № 2 вапняно-обжигового цеху відповідача. Тобто, розрахунок збитків проведений спеціалістами з урахуванням інструментальних вимірів потужності викидів забруднюючих речовин від самого джерела викиду з урахуванням наданих відповідачем даних роботи наведеного джерела викиду з 14.03.2007 року по 31.12.2007 року.

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах, що визначено Методикою.

Відповідно до п. 6.2 Методики термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативного викиду проводяться за рахунок підприємства ( п.п. 6.2.3 Методики).

Враховуючи наведене, на інспекцію не покладений обов'язок здійснювати контрольну перевірку, оскільки відповідачем не усунені порушення, що полягають у наднормативному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зафіксовані в Журналі відповідача обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристики.

Інспекцією обґрунтовано визначений термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду з урахуванням відпрацьованого часу 1758 годин (з 14.03.2007 року по 31.03.2007 року 108 годин, з 01.04.2007 року по 30.06.2007 року – 546 годин, з 01.07.2007 року по 30.09.2007 року – 552 годин, з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року – 552 години), оскільки цей факт підтверджений довідкою від 02.09.2008 року, наданої відповідачем позивачу із супровідним листом № 1301/025а від 24.09.2008 року про кількість часів роботи джерела № 200 (перевантажувального вузлу № 2)  за період з 14.03.2007 року по 31.12.2007 року. Подання зазначеної довідки відповідачем позивачу підтверджується відповідною відміткою на супровідному листі.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища”      використання природних ресурсів громадянами,  підприємствами, установами та   організаціями   здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню   природних   ресурсів,   негативному  впливу  на  стан навколишнього природного середовища.

Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що підприємства, установи й  організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє  природне  середовище, незалежно  від  часу  введення  їх  у  дію повинні бути обладнані спорудами,  устаткуванням і  пристроями  для  очищення  викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю  і  складом  забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно статті 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи,  організації та громадяни -  суб'єкти підприємницької  діяльності,  що  здійснюють  викиди  забруднюючих речовин в  атмосферне  повітря  та  діяльність  яких  пов'язана  з впливом   фізичних   та   біологічних   факторів   на  його  стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські,   технічні   та  інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та  нормативами  екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними  джерелами  можуть  здійснюватися  після отримання дозволу,  який   видається  територіальним  органом  спеціально уповноваженого центрального органу  виконавчої влади  з  питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я (ч. 5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”).

Таким чином, відповідачем порушені вимоги ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до вимог ст. 33 Закону України “Про атмосферне повітря” особи, винні у  перевищенні    обсягів    викидів    забруднюючих    речовин, встановлених  у  дозволах  на  викиди   забруднюючих   речовин   в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно ст. 34  Закону України “Про атмосферне повітря”, шкода, завдана  порушенням    законодавства   про   охорону атмосферного  повітря,  підлягає  відшкодуванню   у   порядку   та розмірах, встановлених законом.

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”  передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Відповідно до п. 4.2. Методики збитки,  заподіяні державі в  результаті  наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відшкодовуються підприємствами незалежно від форм власності та видів господарської діяльності.

Стягнення  платежів  за  викиди  забруднюючих  речовин в атмосферне повітря  не  звільняє  підприємства  від  відшкодування збитків за наднормативні викиди (п. 4.3. Методики).

Сума збитків у розмірі 11196,96 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена позивачем до стягнення.

Судом встановлено, що сума збитків нанесених державі, розрахунок яких здійснений згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, становить 11196,96 грн., і такі збитки є належним чином доведеними.

Доказів відшкодування збитків в сумі 11196,96 грн.  відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Посилання відповідача на те, що результати вимірюванні, здійснені відповідачем 14.03.2007 року, не можуть бути підставою для розрахунку штрафних санкцій за період з 14.03.2007 року по 31.12.2007 року, та позивачем за наведений період вимірювань понаднормативних викидів у відповідача не здійснювалось, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідно до п. 6.2.3 Методики контрольні перевірки у таких випадках здійснюються у разі усунення виявлених порушень, за замовленням підприємства, якого не було.

Суд також не погоджується з твердженнями відповідача щодо відсутності у Державної екологічної інспекції Азовського моря повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на стаціонарному джерелі викиду № 200 (перевантажувального вузла № 2) вапняно-обжигового цеху відповідача, оскільки таке джерело викиду фактично не знаходиться в зоні діяльності позивача, з огляду на наступне.

Згідно ст. 35 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Пунктом 6 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1524 від 02.11.20065 року, встановлено, що Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що перебувають в його управлінні.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 527 від 06.12.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2007 року за № 39/13306, Державна екологічна інспекція Азовського моря (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) та входить до сфери його управління.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 наведеного Положення Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних і районних у містах (у разі їх створення) рад з питань здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади щодо контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, використанням, відтворенням і охороною природних ресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, громадянами України та особами без громадянства, а також іноземними юридичними і фізичними особами, у тому числі, у процесі функціонування діючих підприємств, експлуатації споруд та інших об'єктів, водо-, пило-, газоочисного обладнання, апаратури та інших природоохоронних споруд, уключаючи контроль за наявністю та станом обладнання й апаратури для обліку використання природних ресурсів, систем контролю за викидами (скидами) забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище і додержанням установлених термінів їх атестації.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням вимог додержання правил, інструкцій, установлених Мінприроди, а також додержанням умов і вимог, установлених відповідно спеціально вповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, а саме: дозволів на спеціальне водокористування; дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; лімітів використання природних ресурсів; норм техногенно-екологічної безпеки (підпункт 8 пункту 5 Положення).

Згідно підпунктів 1, 2 пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря Діяльність Інспекції поширюється на територію від державного кордону України з Російською Федерацією (Новоазовський район Донецької області), територію завширшки сто метрів від урізу води Азовського моря, його заток та лиманів у межах Донецької, Запорізької, Херсонської областей та території Кримського півострова до мису Казантип (смт Щолкіне) включно, а також Арабатської стрілки; усі об'єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. (ч. 1, 3 ст. 64 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вапняно-обжиговий цех, в якому розміщено і функціонує стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря № 200 „перевантажувальний вузол № 2” і в якому в процесі проведення планової перевірки з 05 травня 2008 року по 23 травня 2008 року виявлено порушення природоохоронного законодавства через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за даними відомчого аналітичного контролю, є структурним підрозділом (цехом) єдиного майнового комплексу – ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь”

Згідно Протоколу розмежування функцій між Державною екологічною інспекцією Азовського моря та Ремкомприроди Криму, Державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях і Державними екологічними інспекціями в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях від 15.03.2007 року, діяльність Державної екологічної інспекції Азовського моря в межах Донецької області поширюється на підприємства, установи, організації, об'єкти всіх форм власності, розташованих в адміністративних межах м. Маріуполя на південь від умовної межі, що проходить по лінії: вул. Червоної Азовської флотилії – вул. Лазарева – пр. Будівельників – вул. Бахчіванджи – пр. Нахімова – вул. Апатова – вул. Торгова – пр. Шевченка – вул. Набережна – вул. Серго – пр.  Перемоги (включаючи ДП „Маріупольський морський торговий порт”, ТОВ „СРЗ”, ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” та інші) (п. 4.2. Протоколу).

Таким чином, ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” є об'єктом контролю Державної екологічної інспекцієї Азовського моря, та, оскільки стаціонарне джерело викиду № 200 „перевантажувальний вузол № 2” вапняно-обжигового цеху ВАТ „МК „Азовсталь” розташоване на території ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь”, є структурним підрозділом (цехом) єдиного майнового комплексу відповідача та є об'єктом, що виник в процесі функціонування відповідача, на такий об'єкт поширюється діяльність Державної екологічної інспекції Азовського моря, а висновки відповідача щодо відсутності у позивача повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на зазначеному об'єкті, є помилковими.

Суму збитків позивач просить стягнути на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету.

В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 40, 51, 47, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 10, 33, 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 78 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції Азовського моря до Відкритого  акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” про стягнення на користь держави 11196,96 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря  від стаціонарного джерела № 200 – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87505, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету (р/р31519921700051, банк одержувача ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, одержувач Маріупольська міська рада, код ЄДРПОУ 34686694, код платежу 24062100) 11196,96 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря  від стаціонарного джерела № 200.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87505, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 111,97 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87505, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) на користь Державного бюджету України  (розрахунковий рахунок № 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118 грн.

               Суддя