Рішення

від 23.03.2009 по справі 41/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/41

23.03.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Маркет-Груп»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»

Простягнення 35 661, 28 грн.

                                                                                                Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача:      Кушкова Н.М. –дов. Дов. № б/н від 09.10.2008 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Маркет –Груп»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»про стягнення 35 661, 28 грн.

Ухвалою від 27.01.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.02.2009 року.

В судовому засіданні 23.02.2009 року, представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду та пояснення з приводу заявлених позовних вимог та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 23.02.2009 року розгляд справи відкладено на 23.03.2009 року.

В судовому засіданні 23.03.2009 року, представник позивача просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 23.03.2009 року вдруге не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.03.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

В С Т А Н О В И В :

13 квітня 2005 року між сторонами було укладеного договір поставки № К-521/256/05(далі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити у зумовлені стоки товар покупцю (відповідач), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 265 ГКУ за договором постави одна сторона –Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) іншій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов пункту 1.5. Договору кількість товару, що поставляється узгоджується сторонами у замовленнях, відповідно до ст. 5 Договору на підставі Специфікації.

Так, пунктом 5.1.встановлено, що поставка товару здійснюється постачальником окремими партіям на підставі замовлень покупця, що узгоджується уповноваженими представниками сторін та є (будуть) невід'ємною частинами Договору.

Порядок розрахунків сторони виклали в пункті 4.3. Договору, відповідно до якого покупець здійснює оплату товару у наступному порядку: покупець здійснює оплату товару протягом 30 календарних днів з дня отримання товару.

Передача –прийом товару здійснюється в пункті (точці) поставки, що визначений замовленням (п. 7.1. Договору).

          Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 06.05.2008 року по 22.07.2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 54 738,72 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

          Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі не виконав.

          Зокрема, відповідач частково повернув товар на загальну суму 18 823,41 гривень, що підтверджується наявним в матеріалах справи накладним на повернення товару та частково розрахувався за поставлений товар, сплативши позивачу 4 005,06 гривень.

У зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 31 910,25 гривень.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,  господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 31 910,25 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 9.7. Договору встановлено, у разі порушення строків сплати поставленого товару, постачальник має право стягнути з покупця пеню за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач за порушення строків сплати поставленого товару, керуючись п. 9.7 Договору  нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 615,80 гривень.

Господарський суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що позивач вірно визначив періоди та суми прострочення відповідачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на суму 2 615,80 гривень.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 326,98 гривень та 808,25 гривень інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині та їх розмір визначений позивачем вірно, у повній відповідності до норм чинного законодавства, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 356,61 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33,  49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»(03186 м. Київ, бул. Чоколовський, 6, код ЄДРПОУ 24362305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім «Маркет-Груп» (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 249, код ЄДРПОУ 33114291) 31 910,25 (тридцять одна тисяча дев'ятсот десять) гривень 25 копійок - основного боргу,  2 615,80 (дві тисячі шістсот п'ятнадцять)  гривень 80 копійок - пені, 808,25 (вісімсот вісім) гривень 25 копійок - інфляційних втрат, 326,98 (триста двадцять шість)  гривень  98 копійок - 3% річних, 356,61 (триста п'ятдесят шість) гривень 61 копійка -  державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                              О.М. Спичак

Дата підписання рішення    

      01.04.2009р.