Постанова

від 09.04.2009 по справі 15/171/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/171/09

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" квітня 2009 р. Справа № 15/171/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання: О.О. Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача —Р.В. Сметаненко

від відповідача —не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи “Держгідрографія”

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.02.2009 року

у справі № 15/171/09

за позовом Державної установи “Держгідрографія”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПівденСудРемСервіс”

про стягнення 701103,04 грн. та виконання зобов'язань за договором

ВСТАНОВИВ:

          У лютому 2009 р. Державна установа “Держгідрографія” звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ “ПівденСудРемСервіс” про стягнення 701103,04 грн. збитків та виконання зобов'язань за договором на підставі ст.ст. 622-623 ЦК України.

          Одночасно позивач заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно і грошові кошти ТОВ “ПівденСудРемСервіс” і його засновників.

          Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.02.2009 р. клопотання Державної установи залишено без задоволення з мотивів неподання доказів необхідності вжиття таких заходів.

          Не погодившись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Одночасно скаржником заявлене клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено ухвалою апеляційної інстанції від 25.03.2009 р.

          Заслухавши доводи представника скаржника, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

          Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, що подала позов або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

          Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за якими стягнення здійснюється в безспірному порядку.

          Із аналізу вищеназваних положень випливає, що засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють збереженню існуючого положення між сторонами до винесення судового рішення.

          Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись на момент виконання рішення. Відповідно, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

          У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач не заявляв окремого клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, зазначивши лише в резолютивній частині позову про накладення арешту на майно і грошові кошти ТОВ “ПівденСудРемСервіс” і його засновників. При цьому скаржник не навів ніяких мотивів, які б свідчили, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Більш того, позивач просив накласти арешт на майно і грошові кошти товариства, що суперечить ч. 1 ст. 67 ГПК України, згідно якої арешт накладається на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

          Отже висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача є правильним, ухвала господарського суду Миколаївської області прийнята у відповідності із чинним законодавством на підставі правильно встановлених обставин, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 105, 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

          Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.02.2009 р. у справі № 15/171/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу —без задоволення.

          Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

          Головуючий суддя                                                            Л.І. Бандура

          Суддя                                                                                Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                В.Б. Туренко