ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2013 року справа № 823/2251/13-а
10 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
при секретарі - Рахліній В.В.,
за участю:
представника позивача приватного підприємства «Система Дієз» Морозова Р.А. - за довіреністю,
представника відповідача державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаської області Власенко В.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Система Дієз» до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «Система Дієз», в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 14.02.2013р. №0001002212 та №0001012212.
В подальшому, в зв'язку з реорганізацією податкового органу, ухвалою суду від 16.07.2013р. було здійснено заміну неналежного відповідача - державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на належного - державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі - ДПІ у м. Черкасах).
16.07.2013р. представником відповідача було подано клопотання в якому він просив зупинити провадження по даній справі, у зв'язку із апеляційним оскарженням постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. по справі № 823/264/13-а. Зазначене клопотання мотивовано тим, що рішення у справі № 823/264/13-а може мати суттєве значення при вирішенні справи № 823/2251/13-а по суті.
В зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача, ухвалою судді від 16.07.2013р. провадження у справі № 823/2251/13-а було зупинено до набрання судовим рішенням у справі № 823/264/13-а законної сили.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. у справі № 823/264/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р., адміністративний позов ПП «Укрпромспецкомплект - 3» задоволено частково.
В зв'язку з набранням ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 823/264/13-а законної сили з моменту її проголошення, а саме 23.07.2013р., провадження у вищевказаній справі на підставі ч. 5 ст. 156 КАС України було поновлено.
Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що у вересні, листопаді 2011р. та січні 2012р. ПП «Система Дієз» мало взаємовідносини з ПП «Укрпромспецкомплект - 3», а у квітні - травні 2012р. з ПП «Кайрос-2005», а саме: були укладені договори поставок від 01.09.2011р., 01.01.2012р., 02.04.2012р. та від 01.05.2012р. Умови зазначених договорів сторонами були виконані в повному обсязі, що підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, відображеними у податковій звітності позивача. В зв'язку з чим, твердження ДПІ у м. Черкасах щодо фіктивності господарських операцій між зазначеними підприємствами, позивач вважає хибним, оскільки, такі твердження ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та не підтверджуються належними доказами. Позивач також зазначає, що посилання податкового органу, в акті перевірки, на визнання правочинів з ПП «Укрпромспецкомплект - 3» та ПП «Кайрос-2005» нікчемними, в зв'язку з відсутністю в останніх трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торговельних приміщень, транспорту, є необґрунтованим. Адже, чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, видаткових та податкових накладних не обумовлена наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Представник позивача зауважив, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за якість здійснення господарської діяльності своїм контрагентами, перевіряти наявність у них персоналу, складських приміщень, транспорту тощо.
Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги ПП «Система Дієз».
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченні вказуючи, що позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Система Дієз» на підставі якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення була проведена з використанням акта ДПІ у м. Черкасах від 10.07.2012р. №463/22-11/31489369 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Укрпромспецкомплект - 3» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями» та акта ДПІ у м. Черкасах від 10.08.2012р. №174/22-12/14197526 «Про результати проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Кайрос-2005». При цьому зазначила, що з матеріалів вказаних актів перевірок вбачається, що у ПП «Укрпромспецкомплект - 3» та ПП «Кайрос-2005» не має виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення відповідної діяльності, тобто, здійснювані операції вказаними суб'єктами господарювання не мають реального, товарного характеру та мають ознаки фіктивності, в зв'язку з чим, прийняті податкові повідомлення-рішення є законними, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
З огляду на вказані обставини, представник відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову ПП «Система Дієз» повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Приватне підприємство «Система Дієз» зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 14.04.2003р., ідентифікаційний код - 32414734 та взято на облік як платник податків в ДПІ у м. Черкаси.
Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Система Дієз» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Укрпромспецкомплект - 3» за період вересень 2011р., листопад 2011р., січень 2012р. та по взаємовідносинам з ПП «Кайрос-2005» за період квітень-тавень 2012р., за результатами якої складено акт від 01.02.2013р. №56/22-12/32414734 (а.с.13-28).
Висновками вказаного акту перевірки встановлено, наступні порушення, а саме:
- п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств на суму 6345,00грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011р. на суму 728,00грн., за IV квартал 2011р. на 1889,00грн., за І квартал 2012р. на суму 1050,00грн. та за ІІ квартал 2012р. на суму 2678,00грн.;
- п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 5825,00грн., в т.ч. за вересень 2011р. на суму 633,00грн., за листопад 2011р. на суму 1642,00грн., за січень 2012р. на суму 1000,00грн., за квітень 2012р. на суму 2050,00грн. та за травень 2012р. на суму 500,00грн.
З матеріалів справи вбачається, що ПП «Система Дієз» у вересні 2011р., січні 2012р. та у квітні-травні 2012р. були укладені договори поставок: з ПП «Укрпромспецкомплект - 3» (договори від 01.09.2011р. та від 01.01.2012р., а.с.95,108) та з ПП «Кайрос-2005» (договори від 02.04.2012р. та від 01.05.2012р., а.с.98,104).
У відповідності до п.п.1.1 п.1 зазначених договорів, постачальники (якими виступають вищевказані підприємства) зобов'язуються поставити та передати у власність покупця (ПП «Система Дієз») товарно-матеріальних цінностей, а покупець прийняти та оплатити товар згідно рахунків-фактур.
За умовами зазначених договорів, товар доставлявся покупцем (ПП «Система Дієз») власним транспортом.
Вартість та кількість кожної партії товару, що поставлялася згідно з цими договорами, визначалась в рахунках-фактурах та накладних на відпуск товару (п.п.3.1 п.3 вказаних договорів).
Підпунктами 3.2 п. 3 договорів було визначено, що розрахунки за кожну поставку товару здійснюються у безготівковій формі шляхом попередньої оплати вартості товару на розрахункові рахунки постачальників. Вказана обставина підтверджується посиланням відповідача в акті перевірки (аркуш 6, а.с.18), що розрахунки за поставку товарів проводились в безготівковій формі згідно платіжних доручень: від 18.10.2011р. №323, від 07.12.2011р. №387, від 15.12.2011р. №392, від 24.01.2012р. №20, від 17.05.2012р. №132 та від 13.06.2012р. №156.
На виконання умов зазначених договорів, за вказані періоди, ПП «Укрпромспецкомплект - 3» та ПП «Кайрос-2005» були оформлені та надали позивачеві відповідні видаткові та податкові накладні (аркуш акту перевірки 6, а.с.18).
В подальшому, ПП «Система Дієз» на підставі отриманих від своїх контрагентів податкових накладних (по виконанню вищевказаних договорів поставок) включило до складу валових витрат та податкового кредиту суми ПДВ, в податкових деклараціях за ІІ-IV квартали 2011р. та за І квартал 2012р.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що в ході позапланової перевірки позивача та при складанні акту перевірки від 01.02.2013р. №56/22-12/32414734, податковим органом були використані: акт ДПІ у м. Черкасах від 10.07.2012р. №463/22-11/31489369 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Укрпромспецкомплект - 3» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 27.06.2012р.» (а.с.211-220) та акт ДПІ у м. Черкасах від 10.08.2012р. №174/22-12/14197526 «Про результати проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Кайрос-2005», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 27.06.2012р. при проведенні взаємовідносин з контрагентами» (а.с.197-210).
Зазначеними актами встановлено, що реальність здійснення господарської діяльності ПП «Укрпромспецкомплект - 3» та ПП «Кайрос-2005» документально не підтверджено. Також встановлено відсутність у контрагентів позивача необхідних умови для здійснення господарських операцій: основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів, в зв'язку з чим, операції за їх участю не є господарською діяльністю останніх, в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
З урахуванням результатів перевірок контрагентів ПП «Система Дієз», в акті перевірки від 01.02.2013р. №56/22-12/32414734 податковим органом зроблено висновок, що правочини між позивачем та його контрагентами, є нікчемним, тобто, господарські операції фактично не були проведені, а первинні бухгалтерські документи не є дійсними.
На підставі акту перевірки від 01.02.2013р. №56/22-12/32414734, податковим органом 14.02.2013р. прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»:
- №0001002212, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Система Дієз» з податку на прибуток на загальну суму 7 269,00грн., у тому числі основний платіж в розмірі 6 345,00грн. та штрафні санкції в розмірі 924,00грн.(а.с.11);
- №0001012212, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Система Дієз» з ПДВ на загальну суму 7 282,00грн., у тому числі основний платіж в розмірі 5 825,00грн. та штрафні санкції в розмірі 1 457,00грн. (а.с.12).
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем до ДПС у Черкаській області та до Міністерства доходів і зборів України. Рішеннями вищевказаних суб'єктів владних повноважень від 17.04.2013р. №7231/10-210 (а.с.36-37) та від 03.06.2013р. №4070/6/99-99-10-01-15 (а.с.41-44), в задоволенні скарг позивача було відмовлено, в зв'язку з чим, ПП Система Дієз» звернулось до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд не може погодитись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятими на підставі нього податковими повідомленнями-рішеннями, з огляду на наступне.
Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV (надалі - ПК України) визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).
При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із аналізу наведених положень ПК України убачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у платника податків виникає право на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу витрат з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та право на податковий кредит за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (надалі: Закон №996) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
У відповідності до ст. 1 Закону №996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
З урахуванням вищевказаних норм законів, суд зазначає, що первинні бухгалтерські документи, копії яких надані позивачем до перевірки (по взаємовідносинам ПП «Система Дієз» та ПП «Кайрос-2005»): видаткові та податкові накладні, в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між зазначеними підприємствами, а також дають змогу стверджувати, що вони відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , оскільки, містять в собі всі необхідні реквізити (назви підприємств від імені яких складений документ, назви документів та дати їх складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за складання первинних документів).
Суд критично оцінює доводи податкового органу щодо фіктивності господарських взаємовідносин між ПП «Система Дієз» та ПП «Кайрос-2005», в зв'язку з відсутністю у останнього економічно необхідних умов для здійснення такої діяльності (зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на акті перевірки ДПІ у м. Черкасах від 10.08.2012р. №174/22-12/14197526 «Про результати проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Кайрос-2005», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 27.06.2012р. при проведенні взаємовідносин з контрагентами»).
Такі доводи є необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових та податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності. Контрагенту позивача законом надано право на укладення договорів щодо оренди складських приміщень, користування послугами з перевезень, використання в своїй діяльності матеріальних ресурсів, які останньому не належать на праві власності, а використовуються на підставі права користування.
Крім того, суд зазначає, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за якість здійснення господарської діяльності своїми контрагентами , перевіряти наявність персоналу, складів, транспорту тощо, а також не наділений повноваженнями щодо контролю за господарською діяльністю контрагента.
Суд також наголошує, що оскільки, на час взаємовідносин ПП «Система Дієз» та ПП «Кайрос-2005» останній був зареєстрований в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та взятий на податковий облік в органах державної податкової служби, як платник податку на додану вартість, ставити під сумнів правомочність здійснення господарської діяльності свого контрагента у позивача не було підстав.
Твердження представника відповідача про недійсність господарських операцій між зазначеними підприємствами, в зв'язку з тим, що фактично керівництво ПП «Кайрос-2005» здійснювалось не директором Сидоров Р.В., а ОСОБА_4, який, на думку податкового органу, створив транзитні підприємства ПП «Укрпромспецкомплект-3» та ПП «Кайрос-2005» з метою незаконної конвертації грошових коштів без наміру здійснення господарської діяльності, є також безпідставним. Суд зазначає, що на час розгляду зазначеної адміністративної справи, податковим органом не було надано суду доказів притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності по факту вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України. Натомість, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.08.2012р. постанову про порушення кримінальної справи стосовно директора ПП «Укрпромспецкомплект-3» ОСОБА_4 - скасовано. Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04.10.2012р. підтверджено вказане вище рішення місцевого суду (а.с.48-52).
Суд також наголошує, що реальність здійснення господарських операцій між ПП «Система Дієз» та ПП «Кайрос-2005» щодо придбання товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими представником позивача копіями видаткових та податкових накладних з яких вбачається, що придбані позивачем у ПП «Кайрос-2005» ТМЦ були в подальшому реалізовані ПП «Система Дієз» своїм контрагентам покупцям.
Щодо взаємовідносин ПП «Система Дієз» та ПП «Укрпромспецкомплект-3» за період вересень 2011р., листопад 2011р. та січень 2012р., суд зазначає наступне.
Підставою для визнання господарських взаємовідносин між ПП «Система Дієз» та ПП «Укрпромспецкомплект-3» недійсними став акт ДПІ у м. Черкасах від 10.07.2012р. №463/22-11/31489369 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Укрпромспецкомплект - 3» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 27.06.2012р.». Зазначеним актом також було встановлено відсутність у ПП «Укрпромспецкомплект - 3» економічно необхідних умов для здійснення господарської діяльності, в зв'язку з чим зроблено висновок про документальне не підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПП «Укрпромспецкомплект - 3» із своїми контрагентами.
Дії посадових осіб податкового органу щодо проведення зустрічної звірки та складання акту перевірки від 10.07.2012р. №463/22-11/31489369 були предметом розгляду адміністративної справи № 823/264/13-а.
Постановою суду від 16.04.2013р. у справі № 823/264/13-а, адміністративний позов ПП «Укрпромспецкомплект - 3» було задоволено в частині визнання протиправними дій ДПІ у м. Черкасах ДПС при проведенні зустрічної звірки ПП «Укрпромспецкомплект - 3» та складанні акту від 10.07.2012р. №463/22-11/31489369 (а.с.87). Суд першої інстанції встановив, що посадовими особами податкового органу не було доведено правомірності своїх дій при проведенні зустрічної перевірки «Укрпромспецкомплект - 3» та складанні вищевказаного акту перевірки.
В подальшому, постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. у справі № 823/264/13-а була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013р. Зазначене рішення набрало законної сили з моменту його проголошення - 23.07.2013р., а отже у відповідності до ч.2 ст.14 КАС України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, при розгляді адміністративної справи № 823/2251/13-а суд дійшов висновку, що в даному випадку акт ДПІ у м. Черкасах від 10.07.2012р. №463/22-11/31489369 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Укрпромспецкомплект - 3» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 27.06.2012р.» не може мати доказової сили щодо визнання господарських операцій між ПП «Система Дієз» та ПП «Укрпромспецкомплект-3» недійсними, оскільки він був складений з порушеннями вимог Порядку проведення органами ДПС зустрічних звірок.
Оскільки первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача та його контрагентів відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також враховуючи підтвердження в ході розгляду справи реальності здійснення господарських операцій ПП «Система Дієз» з контрагентами постачальниками ПП «Укрпромспецкомплект - 3» та ПП «Кайрос-2005», суд дійшов висновку про правомірність включення ПП «Система Дієз» до валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ (внаслідок взаємовідносин з вказаними підприємствами), в податкових деклараціях за ІІ-IV квартали 2011р. та за І квартал 2012р.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013р. №0001002212 та №0001012212 ДПІ у м. Черкасах діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013р. №0001002212 та №0001012212 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 04.02.2013 р. № 0001002212 про збільшення суми податку на прибуток підприємства за основним платежем 6345 (шість тисяч триста сорок п'ять) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 924 (дев'ятсот двадцять чотири) грн.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 04.02.2013 р. № 0001012212 про збільшення суми податку на додану вартість за основним платежем 5825 (п'ять тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1457 (одна тисяча чотириста п'ятдесят сім) грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 145 (сто сорок п'ять) грн. 51 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя С.М. Гарань
Повний текст постанови виготовлено 11.11.2013р.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2013 |
Оприлюднено | 14.11.2013 |
Номер документу | 34715006 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
С.М. Гарань
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні