Ухвала

від 23.01.2014 по справі 823/2251/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2251/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С. М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Система Дієз» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до ДПІ у м. Черкасах ГУ Міндоходів в Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.02.2013р. №0001002212 та №0001012212.

Свої вимоги мотивував тим, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а відтак, ПП «Система Дієз» правомірно включено до складу валових витрат та податкового кредиту суми ПДВ.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов залишити без задоволення в повному обсязі.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем підтверджені належними первинними і розрахунковими документами господарські відносини з контрагентом, відтак, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту є правомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Черкасах була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Система Дієз» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Укрпромспецкомплект - 3» за період вересень 2011р., листопад 2011р., січень 2012р. та по взаємовідносинам з ПП «Кайрос-2005» за період квітень-тавень 2012р.

За результатами перевірки складено акт від 01.02.2013р. №56/22-12/32414734, відповідно до якого встановлено порушення п.138.2 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств на суму 6345,00грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2011р. на суму 728,00грн., за IV квартал 2011р. на 1889,00грн., за І квартал 2012р. на суму 1050,00грн. та за ІІ квартал 2012р. на суму 2678,00грн.; п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 5825,00грн., в т.ч. за вересень 2011р. на суму 633,00грн., за листопад 2011р. на суму 1642,00грн., за січень 2012р. на суму 1000,00грн., за квітень 2012р. на суму 2050,00грн. та за травень 2012р. на суму 500,00грн.

На підставі акта перевірки від 01.02.2013 року, відповідачем 14.02.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»: №0001002212, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Система Дієз» з податку на прибуток на загальну суму 7 269,00 грн., у тому числі основний платіж в розмірі 6 345,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 924,00 грн. та №0001012212, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Система Дієз» з ПДВ на загальну суму 7 282,00 грн., у тому числі основний платіж в розмірі 5 825,00грн. та штрафні санкції в розмірі 1 457,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано скаргу до ДПС у Черкаській області та Міндоходів і зборів України, однак в задоволенні скарг позивача було відмовлено.

Встановлено, що ПП «Система Дієз» у вересні 2011р., січні 2012р. та у квітні-травні 2012р. були укладені договори поставок: з ПП «Укрпромспецкомплект - 3» (договори від 01.09.2011р. та від 01.01.2012р., а.с.95,108) та з ПП «Кайрос-2005» (договори від 02.04.2012р. та від 01.05.2012р.).

Відповідно до п.п.1.1 п.1 зазначених договорів, постачальники (вищевказані підприємства) зобов'язуються поставити та передати у власність покупця (ПП «Система Дієз») товарно-матеріальних цінностей, а покупець прийняти та оплатити товар згідно рахунків-фактур.

За умовами зазначених договорів, товар доставлявся покупцем (ПП «Система Дієз») власним транспортом.

Вартість та кількість кожної партії товару, що поставлялася згідно з цими договорами, визначалась в рахунках-фактурах та накладних на відпуск товару (п.п.3.1 п.3 вказаних договорів).

Підпунктами 3.2 п. 3 договорів було визначено, що розрахунки за кожну поставку товару здійснюються у безготівковій формі шляхом попередньої оплати вартості товару на розрахункові рахунки постачальників.

Розрахунки за поставку товарів проводились в безготівковій формі згідно платіжних доручень: від 18.10.2011р. №323, від 07.12.2011р. №387, від 15.12.2011р. №392, від 24.01.2012р. №20, від 17.05.2012р. №132 та від 13.06.2012р. №156.

На виконання умов зазначених договорів, за вказані періоди, ПП «Укрпромспецкомплект - 3» та ПП «Кайрос-2005» були оформлені та надали позивачеві відповідні видаткові та податкові накладні.

ПП «Система Дієз» на підставі отриманих від своїх контрагентів податкових накладних включило до складу валових витрат та податкового кредиту суми ПДВ, в податкових деклараціях за ІІ-IV квартали 2011р. та за І квартал 2012р.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України від 02.12.2010р. №2755-IV визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 ст. 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Виконання договорів позивача підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Суми нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг є підтвердженими видатковими та податковими накладними, а тому позивачем не допущено порушень Закону і останній мав право включити до складу податкового кредиту вищезазначені суми.

На час взаємовідносин ПП «Система Дієз» та ПП «Кайрос-2005», останній був зареєстрований в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та взятий на податковий облік в органах державної податкової служби, як платник податку на додану вартість.

Податковим органом не було надано суду доказів притягнення осіб - керівників вказаних підприємств, до кримінальної відповідальності по факту вчинення злочину, передбаченого ст. 205 КК України. Більш того, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.08.2012р., яка набрала законної сили, постанову про порушення кримінальної справи стосовно директора ПП «Укрпромспецкомплект-3» - скасовано.

Підставою для визнання господарських взаємовідносин між ПП «Система Дієз» та ПП «Укрпромспецкомплект-3» недійсними став акт ДПІ у м. Черкасах від 10.07.2012р. №463/22-11/31489369 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Укрпромспецкомплект - 3» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 27.06.2012р.».

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р., яка набрала законної сили, у справі № 823/264/13-а, адміністративний позов ПП «Укрпромспецкомплект - 3» було задоволено в частині визнання протиправними дій ДПІ у м. Черкасах ДПС при проведенні зустрічної звірки ПП «Укрпромспецкомплект - 3» та складанні акту від 10.07.2012р. №463/22-11/31489369.

Таким чином, здійснення господарських операцій ПП «Система Дієз» з контрагентами постачальниками ПП «Укрпромспецкомплект - 3» та ПП «Кайрос-2005» мали реальний характер, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до валових витрат та податкового кредиту сум ПДВ в податкових деклараціях за ІІ-IV квартали 2011р. та за І квартал 2012р.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Система Дієз» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 28.01.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.