Постанова

від 11.11.2013 по справі 913/1093/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.11.2013р. справа №913/1093/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., Москальової І.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідачів: не з'явились;

від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоклапан», м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області від 10.09.2013р. (повний текст від 16.09.2013р.) у справі №913/1093/13 (суддя Рябцева О.В.)

за позовом Приватного підприємства «Інтерброк», м. Луганськ

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоклапан», м. Луганськ, 2) Луганської міської ради, м. Луганськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства у Луганській області, м. Луганськ

про визнання недійсним рішення та договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Інтерброк», м. Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоклапан», м. Луганськ та Луганської міської ради, м. Луганськ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства у Луганській області, м. Луганськ, про визнання недійсним п.3 рішення Луганської міської ради від 30.06.2011р. №10/70 «Про припинення Луганському державному автотранспортному підприємству 10954 права постійного користування земельною ділянкою за адресою: пров. Краснолуцький, 3 та про передачу ТОВ «Автоклапан» в оренду земельної ділянки під розміщену територію автоколони №6 за адресою: пров. Краснолуцький, 3д», а також про визнання недійсним договору оренди землі від 15.03.2011р., державна реєстрація від 27.09.2011р. №441010004000391, укладеного між Луганською міською радою та ТОВ «Автоклапан».

Рішенням від 10.09.2013р. у справі №913/1093/13 господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, обґрунтувавши свій висновок тим, що Луганська міська рада, прийнявши спірне рішення про передачу другому відповідачу в оренду земельну ділянку без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення, а також маючи інформацію щодо наявності на ній об'єктів нерухомості, які належать різним власникам, порушила права позивача та приписи ст.123 ЗК України. А з огляду на те, що договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування, врахувавши приписи п.2.24 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011р., суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання недійсним також спірного договору оренди землі від 15.03.2011р.

Не погодившись з винесеним рішенням відповідач-1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоклапан», м. Луганськ, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 10.09.2013р. у справі №913/1093/13 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги тієї обставини, що ТОВ «Автоклапан» з моменту укладення договору сумлінно виконувало покладені на нього обов'язки орендаря, у зв'язку з чим не повинно нести негативні наслідки через недотримання саме Луганською міською радою процедури укладення такого договору. Крім того, на думку скаржника, оскільки на час укладання спірного договору рішення Луганської міської ради №10/70 від 30.06.2011р. було чинним, його скасування у 2013 році не робить автоматично недійсним укладений на його підставі договір оренди землі від 15.09.2011р.

Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Представники сторін у судове засідання не з'явились з невідомих підстав, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 29.10.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ЛГ №000144/1 від 27.12.1996р. Луганському державному АТП 10954, правонаступником якого з 29.07.1997р. є Відкрите акціонерне товариство «Луганське автотранспортне підприємство 10954», для розміщення будівель і споруд була надана у постійне користування земельна ділянка площею 8,9965га, розташована за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3.

За даними Луганського міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» (лист від 03.12.2012р. № 10/43-5213), об'єкт нерухомості за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3, згідно матеріалів технічної інвентаризації за 2010р., складається з: літ.4-1 одноповерхова будівля, яка складається з 2-х боксів з вбудованими приміщеннями загальною площею 443,3кв.м.; літ. 5-1 - одноповерхова будівля, яка складається з нежитлових службових приміщень з підвалом літ.пд, загальною площею 283,4кв.м.; І - замощення. Крім того, станом на 2001 рік до складу об'єктів нерухомості за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3, також входили будівлі літ. 1-3; 2-2; 3-1; № 12, 13, 14, 15, №16, які були зареєстровані з 20.06.2001р. за ВАТ «Луганське автотранспортне підприємство 10954» на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 23.07.1997р. № 940, акту приймання-передачі держмайна від 01.08.1997р. та змін до акту приймання-передачі від 01.08.1997р.

Разом з цим, згідно договору купівлі-продажу виробничо-господарського комплексу №2 від 01.03.2002р., ВАТ «Луганське АТП 10954» продало, а Приватне підприємство «Інтерброк» придбало у власність об'єкт незавершеного будівництва - виробничо-господарський комплекс, розташований за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3, на земельній ділянці площею 4830кв.м.

Згідно п.1.3 вказаного договору, об'єкт продажу являє собою об'єкт незавершеного будівництва - виробничо-господарський комплекс окремо стоячих будівель і обладнання, до складу якого входять: автозаправна станція у складі одноповерхового приміщення площею 15,3кв.м., металеві ємності для паливно-мастильних матеріалів з трубопроводами та арматурою; одноповерхова будівля, яка складається з 2-х боксів площею 328,2кв.м. та 98,0кв.м. (відповідно) з вбудованими та підсобними приміщеннями; одноповерхова будівля, яка складається з нежитлових службових приміщень загальною площею 276,10кв.м., а також усі засоби енергозбереження та комунікації, які розташовані на даній земельній ділянці.

24.11.2002р. між сторонами був підписаний акт приймання-передачі зазначених об'єктів нерухомого майна №1-а.

Також, з огляду на матеріали справи, 24.11.2002р. між сторонами було підписано Акт відведення прилеглої території (Додаток №1 до договору купівлі-продажу №12 від 01.03.2002р.), відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв разом зі згаданим у договорі купівлі-продажу майном, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,4953га, також прилеглу територію площею 7,4004га. згідно з технічним паспортом земельної ділянки АТП 10954.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 16.12.2004р. у справі №2-3333/2004 було задоволено позовні вимоги ПП «Інтерброк» і визнано за ним право власності на наступні нежитлові будівлі: об'єкт незавершеного будівництва - виробничо-господарський комплекс, що розташований за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3, у тому числі: одноповерхова будівля, яка складається з 2-х боксів площею 328,2кв.м. та 98,0кв.м., з вбудованими та підсобними приміщеннями; одноповерхова будівля, яка складається з нежитлових службових приміщень площею 276,1кв.м.; дворове покриття площею 4120кв.м. та усі засоби енергозбереження та комунікації, які знаходяться на земельній ділянці.

Згідно витягу з Державного реєстру прав власності на об'єкти нерухомого майна від 10.08.2007р. №15549492, виданого Міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганська, 10.08.2007р. на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 16.12.2004р. у справі №2-3333/2004 за Приватним підприємством «Інтерброк» було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3.

З матеріалів справи вбачається, що листами №19/04 від 19.04.2006р. та №63 від 26.10.2007р. позивач звертався до Луганської міської ради із заявою про передачу у довгострокову оренду земельної ділянки площею 0,4953га та 2,5га по пров. Краснолуцькому, 3 у м. Луганську, у зв'язку з придбанням виробничо-господарського комплексу, розташованого на вказаній земельній ділянці.

В подальшому, 19.11.2009р. позивач звертався до другого відповідача із заявою №19/5 про вибір місця розташування земельної ділянки по пров. Краснолуцький, 3, орієнтовною площею 7,8957га під розміщені нежитлові будівлі. У відповідь листом № 01/03-13-7126/012-09 від 22.12.2009р. Луганська міська рада зазначила про неможливість вирішення зазначеного питання, оскільки ПП «Інтерброк» не було надано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення та необхідні графічні матеріали і письмову згоду землекористувача.

В матеріалах справи також наявні докази неодноразового звернення позивача до Луганської міської ради для вирішення вказаного питання.

Водночас, з огляду на матеріали справи, на підставі договорів від 25.05.2001р. та від 25.07.2002р., укладених між ВАТ «Луганське АТП 10954» та Малим приватним підприємством «НВФ «Агросфера», ВАТ «Луганське АТП 10954» здійснило відчуження 51/100 та 30/100 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3, у тому числі: нежитлових будівель літ 2-2; будівлі КПП з прибудовою літ.2 1 -2; літ. 3-1 автопавільйон; літ. 1-3 побутовий корпус з підвалом, огорожа № 12-15 та замощення № 16.

Рішенням Луганської міської ради від 10.09.2003р. № 326/9 зазначеним будівлям було присвоєно нову адресу: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3-г та вони були відокремлені у самостійний об'єкт.

Крім того, на підставі рішення Виконавчого комітету Луганської міської ради від 02.06.2004р. №175/10 за заявою ВАТ «Луганське АТП 10954» було присвоєно нову адресу об'єкту нерухомості автоколони №6 (зварювальна дільниця, будівля контори, будівля котельної, госпприміщення), який мав адресу: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3 і розташований поруч з приватним об'єктом, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3-г, а саме - пров. Краснолуцький, 3-д.

В подальшому, на підставі договору від 24.03.2005р. ВАТ «Луганське АТП 10954» здійснило відчуження території автоколони № 6 на загальній площі 466,0кв.м, розташованої за адресою: м. Луганськ, пров.Краснолуцький 3-д, гр. Палієву М.О.

В свою чергу, Палієв М.О. на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.2005р. №426 продав зазначений об'єкт гр. Бірковському І.В., а на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2005р. територія автоколони №6 за адресою: м. Луганськ, пров.Краснолуцький 3-д, була передана Бірковським І.В. у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоклапан».

Відповідно до відомостей листа МКП БТІ м. Луганська №10/43-5213 від 03.12.2012р., згідно матеріалів інвентаризації за 2004 рік, за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3-д був розташований об'єкт нерухомості - територія автоколони № 6, яка складалась з: літ. 6-1 - госп. блок з ганком літ.6-1 пл. 5,7кв.м; літ.8-1 зварна ділянка пл.259,7кв.м., літ. 9-1 - будівля контори площею 166,4кв.м; літ.11-1 - будівля котельні площею 34,2кв.м. Крім того, за даними вказаного листа, згідно акту обстеження від 11.07.2012р. всі будівлі за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3-д повністю зруйновані.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку зі зміною власників об'єктів нерухомості на вищевказаній земельній ділянці переоформлення прав користування нею не здійснювалось, та лише у квітні 2011 року ВАТ «Луганське АТП 10954» звернулось до Луганської міської ради із заявою про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 7,8957га, розташованою за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3. Одночасно, 26.04.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоклапан» звернулось до Луганської міської ради із заявою про передачу йому в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 7,8957га під розміщену територію автоколони №6, розташовану за адресою: пров. Краснолуцький, 3-д.

На підставі зазначених заяв, 30.06.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення №10/70 «Про припинення Луганському державному автотранспортному підприємству 10954 права постійного користування земельною ділянкою за адресою: пров. Краснолуцький, 3, та про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоклапан» в оренду земельної ділянки під розміщену територію автоколони №6 за адресою: пров. Краснолуцький, 3-д».

Пунктом 1 зазначеного рішення Луганською міською радою припинено Луганському державному автотранспортному підприємству 10954 право постійного користування земельною ділянкою площею 7,8957га, розташованою за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький,3, у звязку з добровільною відмовою його правонаступника - ВАТ «Луганське АТП 10954», а пунктом 3 вказаного рішення передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоклапан» (без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) в оренду терміном на 49 років земельну ділянку, яка за своїм цільовим призначенням (категорію) відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 7,8957га під розміщену територію автоколони №6 за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3-д, межі якої визначені в натурі (на місцевості) згідно з актом узгодження та встановлення меж земельної ділянки від 02.10.2006р., який є складовою частиною технічної документації по інвентаризації земельної ділянки Відкритого акціонерного товариства «Луганське автотранспортне підприємство 10954», розташованої за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3.

На підставі вищевказаного рішення міськради 15.09.2011р. між Луганською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоклапан» (орендарем) було укладено договір оренди землі (зареєстрований, про що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі м. Луганська вчинено запис від 27.09.2011р. за №441010004000391), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове (49 років) платне користування земельну ділянку площею 7,8957га під розміщену територію автоколони №6 за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3д.

Відповідно до п.3 вказаного договору, на частині вищевказаної земельної ділянки розташована територія автоколони №6 - господарчий блок з ганком, зварна ділянка, будівля контори, будівля котельної. Решта частини вільна від забудови, має тверде та ґрунтове покриття.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Прокуратури Луганської області із заявою про проведення перевірки щодо правомірності надання ТОВ «Автоклапан» вищевказаної земельної ділянки, у зв'язку з чим Державною інспекцією сільського господарства у Луганській області було проведено перевірку відповідності вимогам чинного законодавства рішення Луганської міської ради від 30.06.2011р. №10/70 та договору оренди земельної ділянки, укладеного на його виконання.

За результатами перевірки Державною інспекцією було направлено Луганській міській раді клопотання №9 від 24.07.2012р. про приведення рішення №10/70 від 30.06.2011р. у відповідність до діючого законодавства, оскільки на підставі п. 3 рішення №10/70 земельна ділянка площею 7,8957га була передана в оренду ТОВ «Автоклапан» без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, і до цієї земельної ділянки увійшла земельна ділянка, на якій розташовані будівлі та споруди, які належать на праві приватної власності Приватному підприємству «Інтеброк».

На виконання вказаного клопотання Луганською міською радою було прийнято рішення №27/323 від 21.08.2012р. «Про скасування рішення Луганської міської ради від 30.06.2011 року № 10/70 «Про припинення Луганському державному автотранспортному підприємству 10954 права постійного користування земельною ділянкою за адресою: пров. Краснолуцький, 3 та про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоклапан» в оренду земельної ділянки під розміщену територію автоколони №6 за адресою: пров. Краснолуцький, 3-д». Зазначене рішення було оскаржено ТОВ «Автоклапан» у судовому порядку та рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2012р. у справі №8н/5014/2887/2012 (залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2013р.), визнано недійсним, оскільки було прийнято радою з порушенням власної компетенції.

Разом з цим, в матеріалах справи містяться докази проведення Державною інспекцією сільського господарства перевірок дотримання ПП «Інтерброк» вимог земельного законодавства на земельній ділянці за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3, якими встановлено факт використання позивачем земельної ділянки площею 0,4120га під розташуванням нежитлових будівель та благоустроєм прилеглої території (дворове покриття) без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України (акти перевірок від 25.06.2012р. та від 02.08.2012р.).

За результатами вказаних перевірок директору ПП «Інтерброк» було винесено приписи від 25.06.2012р. №00004 та від 02.08.2012 №000111 про усунення порушень земельного законодавства, складено протоколи про адміністративне правопорушення та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене і посилаючись на те, що при передачі ТОВ «Автоклапан» у користування спірної земельної ділянки Луганською міською радою не було враховано факту того, що на ній розташоване належне ПП «Інтерброк» на праві приватної власності майно, а також передано землю в користування без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як вже зазначалось вище, господарський суд Луганської області заявлені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Пунктом 12 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (чинний на момент прийняття спірного рішення та укладення договору оренди землі) закріплено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п.34 ст. 26, ст. 59, п.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у відповідній редакції), питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради у формі рішення, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

В обґрунтування вимог про визнання недійсним п.3 рішення Луганської міської ради №10/70 від 30.06.2011р. та, відповідно, договору оренди землі від 15.09.2011р., позивач посилається на те, що спірне рішення прийнято з порушенням ст. 123 ЗК України (без розроблення проекту землеустрою), у зв'язку з чим до переданої в оренду земельної ділянки увійшла земля, на якій розташовані належні позивачу споруди.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (у відповідній редакції), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічні положення містяться у ст. 377 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача-2 із заявами про оформлення права користування земельною ділянкою під придбаними ним спорудами виробничо-господарського комплексу, проте Луганська міська рада, маючи інформацію щодо наявності на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості, які належать різним власникам, рішенням №10/70 від 30.06.2011р. вирішила передати всю земельну ділянку саме ТОВ «Автоклапан».

В ході розгляду справи на вимогу суду першої інстанції Управлінням з питань земельних ресурсів Луганської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки площею 7,8957га за адресою: м. Луганськ, пров. Краснолуцький, 3д та пров. Краснолуцький, 3, за результатами якої складено акт від 14.08.2013р.

Вказаним актом зафіксовано, що низка об'єктів нерухомості, належних на праві власності ПП «Інтерблок», знаходяться на земельній ділянці площею 7,8957га, що перебуває в оренді ТОВ «Автоклапан».

Статтею 123 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) визначено порядок надання земельних ділянок у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що спірним рішенням міськради було порушено права позивача як другого власника нерухомості, розташованої на спірній земельній ділянці, та приписи ст. 123 Земельного кодексу України, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним п.3 рішення Луганської міської ради від 30.06.2011р. №10/70 «Про припинення Луганському державному автотранспортному підприємству 10954 права постійного користування земельною ділянкою за адресою: пров. Краснолуцький, 3 та про передачу ТОВ «Автоклапан» в оренду земельної ділянки під розміщену територію автоколони №6 за адресою: пров. Краснолуцький, 3д».

Крім того, оскільки спірний договір оренди землі від 15.09.2011р., державна реєстрація від 27.09.2011р. №441010004000391, укладено на виконання вищевказаного рішення, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції відносно задоволення позовних вимог про визнання його недійсним з огляду на наступне.

У пункті 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин « (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду (п.2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин « (зі змінами і доповненнями).

За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджена невідповідність спірного договору вимогам чинного законодавства (незаконність рішення міськради, на підставі якого його було укладено), апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання правочину недійсним, встановлених нормою ст. 215 ЦК України та конкретно визначених ст. 203 ЦК України, у зв'язку з чим вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, за висновком судової колегії, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України рішення господарського суду Луганської області від 10.09.2013р. у справі №913/1093/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Водночас, згідно з матеріалами справи, у резолютивній частині позовної заяви позивачем було допущено описку у даті укладання спірного договору оренди землі (15.03.2011р.), в той час як вірною датою є 15.09.2011р. Оскільки інші відомості відносно дати та номеру державної реєстрації спірного договору було зазначено позивачем вірно, докази укладання інших договорів оренди землі між сторонами в матеріалах справи відсутні, апеляційний господарський суд вважає за необхідне частково змінити рішення суду в частині зазначення вірної дати укладання спірного договору - 15.09.2011р.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією до уваги не приймаються як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків господарського суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 10.09.2013р. (повний текст від 16.09.2013р.) у справі №913/1093/13 змінити в частині зазначення в абз.3 його резолютивної частини дати укладання договору оренди землі як 15.09.2011р.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоклапан», м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 10.09.2013р. (повний текст від 16.09.2013р.) у справі №913/1093/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

І.В Москальова

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

2-відповідачам

1-третій особі

1-господарському суду

1-ДАГС