Рішення

від 08.11.2013 по справі 924/1160/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2013 р.Справа № 924/1160/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Агроспецсервіс", м. Київ

до приватного підприємства "Фортуна-Агро", с. Пліщин, Шепетівський район, Хмельницької області

про визнання договору від 23.08.2012р. про взаємну участь у веденні рослинницького сільськогосподарського виробництва недійсним.

Представники сторін:

від позивача: Данканич Я.І. - за довіреністю від 11.06.2013р.

від відповідача: Водзінський О.В. за угодою-дорученням №23-09 від 17.09.2013р.

Рішення виноситься 08.11.2013р. після оголошених в судових засіданнях 07.10.2013р., 14.10.2013р., 04.11.2013р. перерв.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду в якому просить визнати недійсним договір від 23.08.2012р. про взаємну участь у веденні рослинницького с/г виробництва укладений між сторонами. Обґрунтовуючи позов посилається на ст.ст. 207, 237, 241 ЦК України та зазначає, що оспорюваний договір було підписано особою, яка не мала відповідних повноважень , оскільки Пастушок Василь Федорович (Сторона 2 у Договорі) був призначений на посаду виконуючого обов'язки генерального директора ДП «Агроспецсервіс» на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 254-па від 04.11.2011 р., а на підставі Наказу № 33-п від 21.02.2012 р. та в порядку ст. 38 КЗ п II України Пастушок В.Ф. був звільнений від виконання обов'язків генерального директора ДП «Агроспецсервіс». Тобто, станом на 23.08.2012 р. у Пастушка Василя Федоровича були відсутні будь-які повноваження на укладення та підписання такого договору.

Стверджує, що на момент підписання зазначеного Договору (23.08.2012 р.) згідно Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 152-п від 06.08. 2012 р. на посаду в.о. генерального директора був призначений Шаєвський Радіон Олександрович. Тому, на думку позивача, спірний договір був укладений внаслідок зловмисної домовленості Сторін. Зазначає також, що даний Договір належним чином не був зареєстрований Сторонами і на тексті документа відсутня печатка ДП «Агроспецсервіс», що є грубим порушенням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України (повноваження, печатка юридичної особи) та ч. 1 ст. 181 ГК України (підписання сторонами і скріплення печатками господарських договорів) і що, в свою чергу, підтверджує факти неприйняття до виконання зазначеного Договору стороною ДП «Агроспецсервіс».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що зі спірного договору вбачається, що від імені ДП «Агроспецсервіс» діяв його представник - виконуючий обов'язки генерального директора Пастушок Василь Федорович, який діє на підставі статуту та наказу №254-па від 04.11.2011 року. На підтвердження власних повноважень при укладенні договору представник позивача надав оригінал наказу №254-па та нотаріально завірену копію статуту ДП «Агроспецсервіс».

Стверджує, що з огляду на положення статті 5 Статуту ДП «Агроспецсервіс» вбачається слідуюче: управління Підприємством здійснює його генеральний директор; генеральний директор Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства; генеральний директор має право без доручення (довіреності) діяти від імені Підприємства, підписувати документи, пов'язані з його поточною господарською діяльністю, представляти його інтереси перед підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності, органами державної влади, місцевого самоврядування та громадянами, укладати договори (угоди) та контракти, видавати доручення, довіреності, інші документи, вчиняти інші дії, необхідні для здійснення своїх повноважень згідно цього Статуту та чинного законодавства.

Стверджує що статутом Підприємства не передбачено жодних обмежень повноважень генерального директор по відношенню до укладення договорів (угод) та контрактів.

Крім того, зазначає, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 23.08.2012 року в графі «Прізвище ім'я по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» міститься запис: Пастушок Василь Федорович, 08.12.2010 (в.о.) - керівник, Пастушок Василь Федорович, 08.12.2010 - підписант.

Звертає увагу суду на те, що будь-яких відомостей, щодо наявності обмежень у повноваженнях Пастушка В.Ф. державний реєстр не містить.

Посилаючись на постанову Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 року стверджує, що господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Однак, на момент укладення спірного правочину Пастушок В.Ф. являвся єдиною уповноваженою на вчинення правочинів особою, а жодних обмежень щодо його повноважень ні статут ні державний реєстр не містить. Зазначає, що позивач жодним чином не обґрунтував та не підтвердив належними доказами обмеження повноважень Пастушка В.Ф. Перебування на посаді підписанта підтверджує і той факт, що договір скріплено печаткою підприємства.

Розглядом матеріалів справи встановлено .

23.08.2012р. між приватним підприємством «ФОРТУНА-АГРО» (надалі «Сторона -1»), в особі директора Рибака Юрія Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Державним підприємством «Агроспецсервіс» (надалі - "Сторона-2") в особі виконуючого обов'язки генерального директора Пастушок Василя Федоровича, зареєстрований за адресою: м. Київ. вул. Севастопольська, буд. 1/1. кв. 20, який діє на підставі Статуту та наказу № 254-па від 04 листопада 2011року з іншої сторони (надалі - "Сторони", а кожна окремо - "Сторона"), укладено Договір про взаємну участь у веденні рослинницького сільськогосподарського виробництва.

Умовами цього Договору Сторони врегульовують взаємну участь у веденні рослинницького сільськогосподарського виробництва на земельних ділянках, які перебувають в постійному користуванні - Сторони-2 відповідно до Актів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, а саме - на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 904,6 га, які розташовані на території Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області за межами населеного пункту (р. 1 договору).

Договір укладений строком на 40 років з моменту його підписання і до закінчення строку його дії (п. 4.1. договору). Договір посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федоренко О.І. (за № 1126).

Додатком № 1 до Договору є копії державних актів на 32 (тридцять дві) земельні ділянки, що є предметом договору.

Договір підписано зі сторони приватного підприємства «ФОРТУНА-АГРО» директором Рибак Юрієм Миколайовичем, який діє на підставі Статуту, зі сторони Державного підприємства «Агроспецсервіс» виконуючим обов'язки генеральною директора Пастушок Василем Федоровичем, який діє на підставі Статуту та наказу № 254-па від 04.11.2011року.

Відповідно до статті 5 Статуту Державного Підприємства „Агроспецсервіс" (затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України №490 від 05.09.2006р. та зареєстрованого в Департаменті правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики України від 05.09.2006р. № 799-490 09/2006) Управління Підприємством здійснює його генеральний директор. Призначення генерального директора Підприємства здійснюється Органом управління майном шляхом укладання з ним контракту. Підприємство самостійно визначає структуру управління і встановлює штати. Генеральний директор Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Органу управління майном. Генеральний директор Підприємства: несе повну відповідальність за стан та діяльність Підприємства; зобов'язаний на вимогу Органу управління майном звітувати та подавати необхідну інформацію щодо фінансово-господарської діяльності Підприємства та управління майном, яке знаходиться на балансі Підприємства, має право без доручення (довіреності) діяти від імені Підприємства, підписувати документи, пов'язані з його поточною господарською діяльністю, представляти його інтереси перед підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, органами державної влади, місцевого самоврядування та громадянами, укладати договори (угоди) та контракти, видавати доручення, довіреності, інші документи, вчиняти інші дії, необхідні для здійснення своїх повноважень згідноцього Статуту та чинного законодавства, вчиняє інші дії, необхідні для здійснення належних йому повноважень.

Також в матеріалах справи наявні накази Міністерства аграрної політики та продовольства України, а саме : від 04.11.2011р. №254-па „Про призначення виконуючим обов'язки генерального директора Пастушка В.Ф."; від 21.02.2012р. №33 - п „Про звільнення Пастушка В.Ф. від виконання обов'язків генерального директора ДП "Агроспецсервіс" за власним " бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України; від 06.08.2012р. №152-п „Про призначення в.о. генерального директора Шаєвського P.O."; від 07.12.2012р. № 237-н „Про призначення в.о. генерального директора Порядіна О. С."; від 05.04.2013р. Про призначення в.о. директора Савчука М.П.".

За таких обставин, позивач вважаючи, що договір від 23.08.2012р. про взаємну участь у веденні рослинницького с/г виробництва є недійсним звернувся з позовом до суду .

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.202 та ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із приписами ч.1, 2 ст.638 ЦК України та ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.08.2012р. між приватним підприємством «ФОРТУНА-АГРО» (надалі «Сторона -1»), в особі директора Рибака Юрія Миколайовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони та Державним підприємством «Агроспецсервіс» (надалі - "Сторона-2"). в особі виконуючого обов'язки генеральною директора Пастушок Василя Федоровича, який діє на підставі Статуту та наказу № 254-па від 04 листопада 2011року з іншої сторони (надалі - "Сторони", а кожна окремо - "Сторона"), укладено Договір про взаємну участь у веденні рослинницького сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Судом встановлено, що умовами Договору Сторони врегулювали взаємну участь Сторін у веденні рослинницького сільськогосподарського виробництва на земельних ділянках, які перебувають в постійному користуванні - Сторони-2 відповідно до Актів, зазначених у Додатку №1 до Договору, а саме - на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 904,6 га, які розташовані на території Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області за межами населеного пункту (р. 1 договору), при цьому договір підписано зі сторони приватного підприємства «ФОРТУНА-АГРО» директором Рибак Юрієм Миколайовичем, який діє на підставі Статуту, зі сторони Державного підприємства «Агроспецсервіс» виконуючим обов'язки генеральною директора Пастушок Василем Федоровичем, який діє на підставі Статуту та наказу № 254-па від 04.11.2011року.

Відповідно до статті 5 Статуту Державного Підприємства „Агроспецсервіс" (затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України №490 від 05.09.2006р. та зареєстрованого в Департаменті правової та законопроектної роботи Міністерства аграрної політики України від 05.09.2006р. № 799-490 09/2006) Управління Підприємством здійснює його генеральний директор. Генеральний директор Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Органу управління майном, має право без доручення (довіреності) діяти від імені Підприємства, підписувати документи, пов'язані з його поточною господарською діяльністю, представляти його інтереси перед підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, органами державної влади, місцевого самоврядування та громадянами, укладати договори (угоди) та контракти, видавати доручення, довіреності, інші документи, вчиняти інші дії, необхідні для здійснення своїх повноважень згідноцього Статуту та чинного законодавства, вчиняє інші дії, необхідні для здійснення належних йому повноважень.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. (п.3.3 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.13р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" ).

Судом зважається на те, що письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена уповноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Пункт 3.3 зазначеної постанови говорить, що у зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Судом також береться до уваги, що статутом Державного Підприємства „Агроспецсервіс" не передбачено жодних обмежень повноважень генерального директор по відношенню до укладення договорів (угод) та контрактів.

Дійсність даного договору також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого станом на 23.08.2012 року в графі «Прізвище ім'я по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» міститься запис: Пастушок Василь Федорович, 08.12.2010 (виконуючий обов'язки) - керівник, Пастушок Василь Федорович, 08.12.2010 - підписант.

При цьому позивачем з огляду на положення ст. 5 статуту Державного Підприємства „Агроспецсервіс", не надано суду доказів того, що станом на 23.08.2012р. у Пастушка Василя Федоровича були відсутні будь-які повноваження на укладення та підписання договору від 23.08.2012р. про взаємну участь у веденні рослинницького сільськогосподарського виробництва.

Також судом критично оцінюються доводи позивача про те, що спірний договір був укладений внаслідок зловмисної домовленості Сторін та про те, що Договір належним чином не був зареєстрований Сторонами і на тексті документа відсутня печатка ДП «Агроспецсервіс», оскільки суду не подано безспірних та беззаперечних доказів, які б підтверджували дані твердження.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Положеннями ст.ст. 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджуються поданими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Державного підприємства "Агроспецсервіс", м. Київ до приватного підприємства "Фортуна-Агро", с. Пліщин, Шепетівський район, Хмельницької області про визнання договору від 23.08.2012р. про взаємну участь у веденні рослинницького сільськогосподарського виробництва недійсним відмовити.

Повний текст рішення складено 08.11.2013р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 3 прим.

1 - до справи,

2 - позивачу ДП "Агроспецсевіс" вул. Хрещатик,24 м. Київ, 01001,

3 - відповідачу ПП "Фортуна - Агро" вул. Леніна, 3 с. Пліщин Шепетівський район, Хмельницької обл., 30420.