Рішення

від 08.11.2013 по справі 2-1306/2011

СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1306/2011

РІШЕННЯ

іменем України

"08" листопада 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого: судді Родіонова С.О.

при секретарі: Романової М.О.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

за участю представника ТОВ АТП-0708 ОСОБА_3,ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Станично-Луганський районного суду Луганської області справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Луганської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» та ТОВ «АТП - 0708» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

До Станично-Луганського районного суду Луганської області надійшла позовна ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Луганської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» та ТОВ «АТП - 0708» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок ДТП, в обґрунтування якої позивач вказує, що 11.02.2010 року приблизно о 14.20 годин ОСОБА_6 на 19 км проїзний частині автодороги КПП ОСОБА_7 м. Луганськ керуючи мікроавтобусом марки «СПВ 17 РУТА СПГ» допустив виїзд свого автомобіля на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 210430-20, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 Винним у ДТП було визнано відповідача ОСОБА_6, про що свідчить постанова Станично-Луганського районного суду від 10.10.2011 року. В результаті ДТП пасажиру, який знаходився в автомобілі позивача ОСОБА_8 завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості. Внаслідок аварії автомобіль позивача було пошкоджено, та завдано матеріальну шкоду. Між позивачем та ВАТ НАСК «Оранта» був укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно експертного дослідження матеріальна шкода, завдана автомобілю позивача в наслідок ДТП складає 33710,00 гривень. Також, позивачем було сплачено 400 гривень за послуги евакуатора з місця ДТП до м. Луганськ, 500 гривень за проведення авто-товарознавчого дослідження, за проведення досліджень сплачено 600 гривень та 400 гривень. Таким чином, невідшкодована майнова шкода складає 35610 гривень. Також, в наслідок ДТП позивачу було заподіяну моральну шкоду, а саме завдано моральні страждання за пошкодження своєї власності, у розмірі 15 000 гривень. Оскільки відповідач ОСОБА_6 керував автобусом «СПВ 17 РУТА СПГ», який належить ТОВ АТП-0708, тому просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_6, ТОВ АТП-0708 та ВАТ НАСК «Оранта» на його користь заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 33 710 гривень моральну шкоду у розмірі 15000 гривень , затрати за послуги евакуатора у розмірі 400 гривень, 500 гривень за проведення авто-товарознавчого дослідження, за проведення досліджень 600 гривень та 400 гривень.

Під час судового розгляду позивач неодноразово уточняв позовні вимоги, в остаточному уточненому позові вказав, що судом по справі була проведена авто-товарознавча експертиза, згідно якої шкода яка завдана його автомобілю в наслідок ДТП складає 31437,15 гривень, також, позивачем було сплачено 400 гривень за послуги евакуатора з місця ДТП до м. Луганськ, що разом складає 31837 гривень, оскільки між ОСОБА_6 та СК НАСК «Оранта» було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідно до Закону України « Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з цієї страхової компанії підлягає стягненню завдана матеріальна шкода та моральна шкода. Таким чином, позивач просив стягнути на його користь з Луганської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» матеріальну шкоду у розмірі 24990 гривень, моральну шкоду у розмірі 2500 гривень, з відповідача ТОВ АТП-0708 матеріальну шкоду у розмірі 6847 гривень та моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, з відповідача ОСОБА_6 стягнути моральну шкоду у розмірі 2500 гривень. Судові витрати стягнути з відповідачів пропорційно до заявлених вимог. Також, просив суд стягнути з ТОВ АТП-0708 та ОСОБА_6 на його користь пропорційно до заявлених вимог судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 14030 гривень сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 120 гривень.

У судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вказали, що вина ОСОБА_6 у скоєні ДТП не доведена, спричинення йому моральної шкоди не доказано, а тому не має підстав для стягнення з нього коштів.

Представник відповідача ТОВ «АТП-0708» ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, надав свої заперечення в яких вказав, що матеріальна шкода завдана автомобілю позивача повинна стягуватись з відповідача ОСОБА_6, щодо стягнення моральної шкоди позивачем не надано жодного доказу, витрати позивача на правову допомогу є явно завищеними і не відповідають дійсності.

Представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта» у судове засідання не з’явився, надав суду заперечення в яких вказав, що оскільки були порушені умови договору страхування, а саме: не надано ВАТ НАСК «Оранта» в продовж одного року заяви про виплату страхового відшкодування, не надано страхувальнику для огляду транспортний засіб, тому йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв’язку з цим просив суд відмовити у частині вимог щодо стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» моральної та матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що 11.02.2010 року приблизно о 14.20 годин ОСОБА_6 який перебуває у трудових відносинах із ТОВ «АТП - 0708», під час виконання трудових обов’язків, на 19 км проїзний частині автодороги КПП ОСОБА_9 - м. Луганськ в напрямку КПП ОСОБА_7, керуючи мікроавтобусом марки «СПВ 17 РУТА СПГ» наблизившись до ділянки дороги, яка була сильно засніженою, здійснюючи маневр у вигляді об’їзду сніжного намету, не переконався, що це безпечно, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 210430-20, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку,по своїй полосі руху. За цим фактом було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_6 за ст. 286 ч.1 КК України, яку постановою Станично-Луганського районного суду Луганської області від 10.10.2011 року було закрито по амністії на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011р.. При цьому, ОСОБА_6 в зазначеній постанові було роз'яснено, що застосування до нього амністії не є реабілітіруючою підставою, за скоєний злочин, роз'яснені наслідки застосування амністії, що застосування амністії не звільняє його від цивільної відповідальності щодо відшкодування заподіяної ним шкоди. Під час проведення досудового розслідування по кримінальній справі була проведена авто-технічна експертиза, відповідно до висновків якої водій ОСОБА_6 мав можливість уникнути зіткнення, якби виконав вимоги п.п.10.1,13.4 ПДР України і його дії, не відповідаючи вказаним вимогам, знаходились у причинному зв’язку з виникненням події цієї ДТП.

За таких обставин, суд вважає доведеним той факт, що ДТП сталась з вини ОСОБА_6

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє об’єктом, використання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до частини 1 тієї ж статті, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

Відповідно до ст. 386 ч. 3 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Позивач просить суд стягнути заподіяно йому матеріальну шкоду яка була визначена у висновку авто-товарознавчої експертизи № 1656/27 від 14.12.2012 року (32937,15 гривень т.2 а.с. 80-97 ) у розмірі 31437,15 гривень, тобто з відрахуванням 1500 гривень.

Суд важає, що саме ця сума підлягає відшкодуванню, оскільки визначена у висновку вищевказаної експертизи яка не оспорюється сторонами.

Разом з цим, суд самостійно, відповідно до ст.11 ЦПК України, не може вийти за межи заявлених ним вимог, тому оскільки позивач просить стягнути його користь лише 31437,15 гривень суд не може стягнути більше.

В частині вимог про стягнення витрат, пов’язаних з транспортуванням транспортного засобу, а саме: 400 гривень за послуги евакуатора з місця ДТП до м. Луганськ, слід відмовити, оскільки, позивачем не надано доказів сплати ним цих послуг.

Відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «СПВ 17 РУТА СПГ» застраховано у ВАТ НАСК «Оранта» ( т.2 а.с.107).

Відповідно до листа ВАТ НАСК «Оранта» від 12.01.2012 року № 1-4/3841 позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв’язку з тим, що він в порушення вимог ст.37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до ВАТ НАСК «Оранта» з письмової заявою про виплату страхового відшкодування лише 13.10.2011 р., а ДТП мала місце 11.02.2010 р. тобто з пропуском встановленого Законом річного строку звернення з відповідною заявою закону та не надав призначеному страховиком аварійному комісару для огляду транспортний засіб ( т.2а.с. 76).

Суд вважає, відмову ВАТ НАСК «Оранта» у виплаті страхового відшкодування обґрунтованою, оскільки позивачем порушені вимоги п.33.2 ст.33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме обов’язок збереження транспортного засобу, в такому стані, в якому воно знаходилось після ДТП, до тих пір, доки їх огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт, та порушені вимоги ст.37 зазначеного закону, а саме не подано заяву про страхове відшкодування протягом одного року, з моменту скоєння ДТП.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди з ВАТ НАСК «Оранта» відсутні.

Оскільки, відповідач ОСОБА_6 на час скоєння ДТП знаходився у трудових відносинах із ТОВ «АТП-0708», яке є володільцем транспортного засобу «СПВ 17 РУТА СПГ», відповідальність по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди повинна нести саме ТОВ «АТП-0708», а не ОСОБА_6.

Разом з цим, оскільки відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справи лише межах заявлених позивачем вимог, тому оскільки позивач просить стягнути з ТОВ «АТП-0708» на його користь лише 6847 гривень, то слід стягнути на його користь саме цю суму.

Суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачу була завдана моральна шкода.

Позивач в наслідок ДТП зазнав моральних страждань, оскільки у зв’язку пошкодженням його транспортного засобу, було порушено його нормальний уклад життя, йому треба було приділяти додаткові зусилля для організації свого життя у зв’язку з відсутністю можливості пересуватись на пошкодженому транспортному засобі.

Відповідно до роз'яснень викладених в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що вказана позивачем сума відшкодування моральної шкоди заявлена до ТОВ «АТП-0708» у розмірі 5000 грн . відповідає характеру правопорушення, глибині та тривалості його душевних страждань, тому її слід стягнути на користь позивача.

Щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати по справі складаються з витрат по оплаті судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації втрат на правову допомогу встановлюється законом.

Постановою КМУ №590 від 27.04.2006 року «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»передбачено, що витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинна перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначені особі, виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи, а компенсація у цивільних справах витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи (складення позовної заяви) не можуть перевищувати 50% розміру мінімальної заробітної плати за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до договору від 05.04.2010 року про правову допомогу (т1 а.с.44) він укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, який зобовВ»язався представляти інтереси позивача в суді, з усіма правами,передбаченими законодавством України.

Також, між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 05.04.2010 року була укладена додаткова угода про правову допомогу (т2 а.с. 241).

Як вбачається з вказаної угоди погодинна вартість послуг адвоката становить 400 гривень, а час адвоката в путі -із рахунку 30% погодинної ставки адвоката.

Згідно почасового звіту про надання послуг адвокатом ОСОБА_1 його послуги оплачено у розмірі 14030,00 гривень, але відповідно до приходно - касових ордерів від 31.10.2011р., 24.11.2011р., 03.08.2012 року, 12.09.2013р., 24.10.2013 року, позивач здійснив оплату послуг адвоката у розмірі 13 850 гривень.

Таким чином, витрати позивача на правову допомогу складають 13 850 гривень, оскільки саме ця сума підтверджена документально.

Вимога позивача про стягнення з відповідачів сплачених ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 гривень не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ЗУ «Про судовий збір» витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу не здійснюється.

Відповідно до п.6ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про відшкодування матеріальних збитків завданих злочинів.

Судом встановлено, що позивачем сплачено 120 гривень за квитанцією №118 від 01.11.2011 року за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.54 том1)

Тому, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не підлягають стягненню з відповідачів, а підлягають поверненню позивачу.

Представником відповідача ТОВ «АТП-0708» заявлена вимога про стягнення з ОСОБА_5 на користь ТОВ «АТП-0708» понесених ним судових витрат пропорційно до тієї частини позовних вимог,у задоволені яких позивачеві буде відмовлено.

Але, ця вимога відповідача ТОВ «АТП-0708» не підлягає задоволенню, оскільки усі вимоги, які були заявлені до ТОВ «АТП-0708» судом задовольняються.

Позивачем заявлені вимоги на загальну суму 55 987 гривень, задоволенню підлягають позовні вимоги на суму 11 847 грн., тобто відмовлено на суму 44 140 грн., що складає 78 % від суми заявлених позовних вимог (11847 грн. Х 100% : 55 987 грн.).

За таких обставин, відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача ТОВ «АТП-0708» на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 2497 гривень.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 257, 261, 1191 ЦК України, ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови КМУ № 590 від 27.04.2006 р. «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»ст.ст. 10,11, 57-60, 84, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Луганської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта» та ТОВ «АТП - 0708» задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «АТП - 0708» на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 6847 гривень.

Стягнути з ТОВ «АТП - 0708» на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

Стягнути з ТОВ «АТП - 0708» на користь ОСОБА_5 судові витрати на правову допомогу у розмірі 2497 гривень.

Повернути ОСОБА_5 сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за квитанцією №118 від 01.11.2011 року у розмірі 120 гривень.

В решті заявлених позовних вимог відмовити за неубгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Родіонов