Постанова

від 12.01.2007 по справі 9/174пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/174пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.01.2007 р.                                                                                  справа №9/174пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Запорощенка  М.Д.

суддівКалантай  М.В., Старовойтової  Г.Я.,

за участю представників сторін:

від позивача:Ковальова Л.Ф., дов. № 117, від 12.12.06р.,

від відповідача:від третьої особи:Калитвянський О.І., дов. № 4315/кв, від 20.08.06рне з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Донецьке автотранспортне підприємство №061" м.Донецьк

на рішення (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від16.10.2006 року

по справі№9/174пд

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донецьке автотранспортне підприємство №061" м.Донецьк

до

за участю третьої особиГоловного Управління Міністерства Внутрішніх справ в Донецької області м.ДонецькТовариства з обмеженою відповідальністю " Ольпак" м.Донецьк

пророзірвання договору та звільнення приміщення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.10.2006р. у справі № 9/174пд у позові Товариства з обмеженою відповідальністю „ Донецьке автотранспортне підприємство-061” м.Донецьк до Управління Міністерства  внутрішніх справ України у Донецькій області м.Донецьк про розірвання договору оренди нежитлового  приміщення б/н від 10.02.1998р. та звільнення приміщення по вул. Економічній,34 у м.Донецьку - відмовлено.

Рішення господарського суду Донецької області обґрунтоване тим ,  що позивач не надав суду доказів надіслання Орендареві листа № 27 від  17.05.2006р. з пропозицією щодо розірвання Договору , оскільки  представлений ним  витяг з журналу вихідної кореспонденції носить односторонній характер та не підтверджується належними  доказами  направлення останньої  відповідачу , тобто , суд вважає , що позивач не виконав вимоги спеціальної норми статті 188 Господарського кодексу України.  Вимоги позивача , щодо  звільнення нежитлового приміщення  суд вважає безпідставними , оскільки договір оренди  спірного приміщення  згідно до ст. 782 Цивільного кодексу України  на день прийняття рішення є дійсним.

Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю „ Донецьке автотранспортне підприємство-061” м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду від 16.10.2006р., звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, так як вважає, що воно прийнято необґрунтовано та незаконно.

У доповненнях № 93 від 06.12.06р. до апеляційної скарги позивач , в обґрунтування своїх вимог , посилається на те , що при розгляді справи суд грубо порушив процесуальне законодавство , що призвело до прийняття необґрунтованого , незаконного  рішення , яке не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того , посилається на те , що відповідач  неналежним чином виконував  умови договору , в результаті чого станом на 02.11.06р. утворилась заборгованість  по орендній платі в сумі 182500,98грн.  Вважає , що в зв‘язку з цим , відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України та п. 6.2.3 Договору наймодавець  має право відмовитись від договору  найму  і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох  місяців підряд.

27.12.06р. до Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання № 12/1 від 12.12.06р. в якому позивач просить  залучити до матеріалів справи  додаткові докази факту надсилання відповідачу листа  № 27 щодо розірвання договору оренди.  Неможливість надання даних доказів до суду першої інстанції , позивач обґрунтував тим , що відповідь Донецького поштамту № 07/5-844 від 15.11.06р. була отримана позивачем  15.11.06р. , вже після винесення судом першої інстанції рішення.

Означене клопотання  задоволено судовою колегією з оглядом на те , що документи, які надав позивач не були представлені суду  першої інстанції  за тих обставин , що господарський суд , як не витребував ці докази самостійно , так і не надав  позивачу можливості для  їх надання. В той саме час , означені докази мають значення для вирішення спору по суті та повинні бути досліджені.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази  приймаються судом , якщо заявник  обґрунтував  неможливість їх подання суду першої інстанції з причин , що не залежали  від нього.  З урахуванням вищевказаного судова колегія вважає можливим задовольнити клопотання позивача та залучити до матеріалів справи додаткові  докази.

Відповідач, Управління Міністерства  внутрішніх справ України у Донецькій області м.Донецьк, відзиву на апеляційну скаргу не представив. У виконання  вимог Ухвали Донецького апеляційного господарського суду  від 13.12.06р. у справі № 9/174пд  надав  копію повідомлення  орендодавця від 14.11.06р. № 86 про розірвання договору оренди нежитлових приміщень  від 10.02.98р. починаючи з 01.06.07р., як доказ, що вимоги стосовно розірвання зазначеного договору Позивач раніше не пред‘являв.

Представник третьої особи , Товариства з обмеженою відповідальністю „ Ольпак” м.Донецьк, в судове засідання не з‘явився , пояснень з приводу заявленої апеляційної скарги не представив.

Зважаючи  на неповідомлення третьою особою поважних причин нез'явлення її представника до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України -  справа розглядається  за наявними в ній  матеріалами.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення заявника скарги та позивача  судова колегія встановила наступне.

10.02.1998р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецьке АТП-11461”, м.Донецьк (Орендодавець) та  Управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області, м.Донецьк (Орендарем) був укладений договір ( а.с. 13) оренди нежитлового приміщення за адресою: м.Донецьк-54, вул.Економічна, 34, загальною площею 3 575м2 для розміщення особового складу БМОП „БЕРКУТ” УМВС України у Донецькій області, а саме:

а) площу першого та другого поверху адміністративної будівлі –1 629,6м2;

б) 0,5 площі підземного гаражу –406м2;

в) адміністративно-побутовий комплекс профілакторію та третій поверх –1 241,6м2.

Пунктом 1.3 Договору строк дії встановлений 10 років. Наступний строк оренди узгоджується обома сторонами, окремою угодою .

10.01.2002р. господарським судом Донецької області було прийнято рішення (а.с.127), яким частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольпак”, м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Донецьке АТП 11461”, м.Донецьк . Було вирішено стягнути з відповідача  заборгованість  в сумі 947825,94грн., витрати по держмиту в сумі 1700,00грн. та інформаційно-технічні послуги –69,00грн.

Ухвалою від 28.01.2002р. по справі №1/483 ( а.с. 125) господарський суд Донецької області затвердив мирову угоду, укладену у процесі виконання даного рішення та ухвалою від 22.02.2002р. по справі №1/483 ( а.с.126) доповнив ухвалу суду від 28.01.2002р. текстом наступного змісту:

„шляхом передачі відповідачем ВАТ „Донецьке автотранспортне підприємство 11461” м.Донецька майна, що розташоване за адресою: м.Донецьк, вул.Економічна, 34 у власність ТОВ „Ольпак” м.Донецька:

-матеріальний склад (літ.З-1),

- гараж-майстерню на 8 місць (літ.И-1),

- адміністративну будівлю (літ.А-4),

- блок допоміжних вузлів (літ.Ж-2),

- профілакторій (літ.Н-3, О-2, П-1),

- станцію діагностики з постом змазки (літ.С-1),

- склад ГО (літ.Ю-1),

- кладовище (трансформаторну підстанцію, літ.Г-1),

- склад агрегатів (літ.Я-1),

- шиномонтажний цех (літ.В-1, В-2),

- будівлю котельні (літ.Э-2)

- обладнання”.

Відповідно до  ухвал господарського суду Донецької області від 28.01.2002р. та 22.02.2002р.  Товариство з обмеженою відповідальністю „Ольпак”, м.Донецьк набуло право власності на вищезазначені будівлі (літ.З-1, И-1, А-4, Ж-2, Н-3, О-2, П-1, С-1, Г-1, Я-1, Э-2), які знаходяться за адресою: м.Донецьк, вул.Економічна, 34 .

12.01.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ольпак”, м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецьке автотранспортне підприємство –061”, м.Донецьк був укладений договір купівлі-продажу майна ( а.с. 7), згідно якого Продавець (ТОВ „Ольпак”) продав, а Покупець (позивач) купив будівлі літ.З-1, И-1, А-4, Ж-2, Н-3, О-2, П-1, С-1, Г-1, Я-1, Э-2 площею 15 568м2, які знаходяться за адресою: м.Донецьк, вул.Економічна, 34.

Факт переходу права власності на зазначені будівлі підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів №641969 від 02.01.2005р. та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6491626 від 14.02.2005р.

Як вбачається з матеріалів справи , позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами погасити заборгованість з орендної плати та комунальних платежів , а також укласти договір оренди з ним , як новим власником спірного майна.

За клопотанням позивача , як це відображено вище, на підставі ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України судом до матеріалів справи були залучені документи , а саме : лист-запит № 87 від 14.11.06р., лист-відповідь № 07/5-844 від 15.11.06р., копії квитанцій № 5361, 5360, листи №27 від 17.05.06р., №27 від 17.05.06р.

З даних документів вбачається , що  листами № 27 від 17.05.06р. позивач відмовляється від продовження орендних стосунків з відповідачем та просить погасити заборгованість з орендної плати та звільнити орендовані приміщення.

Відповідач у листі № 23/2153 від 13.12.06р. повідомив суд , що ознайомлений лише з повідомленням орендодавця № 86 від 14.11.06р. про розірвання договору оренди з 01.06.07р. Посилається на те , що вимоги щодо розірвання вищевказаного договору та звільнення спірних приміщень  від позивача не надходили.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшов висновку про  обґрунтованість апеляційної скарги, та неідповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Орендою   є   засноване   на  договорі  строкове  платне користування   майном, необхідним   орендареві   для  здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до положень ст. 762 Цивільного кодексу України користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю    незалежно   від   наслідків   своєї   господарської діяльності.   Розмір  орендної  плати  може   бути   змінений   за погодженням   сторін,  а  також  в  інших  випадках,  передбачених законодавством.

Зобов'язання з оплати  орендної плати виникло у відповідача з договору оренди б/н від 10.02.1998р.   

Згідно з ч.1 ст. 770 Цивільного кодексу України у  разі зміни власника речі,  переданої у найм,  до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. В даному випадку , як вбачається з матеріалів справи власник спірного майна був змінений двічі .

Положеннями ст.773 Цивільного кодексу України  передбачено , що наймач  зобов'язаний  користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Якщо наймач користується річчю,  переданою йому у найм, не за   її   призначенням  або  з  порушенням  умов  договору  найму, наймодавець   має   право   вимагати   розірвання   договору    та відшкодування збитків.

Судова колегія вважає необхідним зазначити , що відповідач , з огляду на матеріали справи , порушив умови договору , а саме в частині сплати орендної плати в зв‘язку з чим позивач вимагає розірвати достроково договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до положень ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець  має  право  відмовитися  від договору найму і вимагати  повернення  речі,  якщо  наймач  не  вносить  плату   за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

   У  разі  відмови  наймодавця  від договору найму договір є розірваним з моменту одержання  наймачем  повідомлення  наймодавця про відмову від договору.

Як про це зазначено позивачем та не заперечується відповідачем , орендна плата за користування орендованими приміщеннями не була сплачена протягом 15 місяців. В результаті цього позивач звернувся до відповідача з вимогою звільнити  орендовані приміщення ( лист № 27 від 17.05.06р.) .

При цьому , судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на те , що  оплата  за  користування спірними приміщеннями відбулась шляхом заліку  вартості нада6них орендарем послуг з посиланням на п. 2.3 Договору б/н від 10.02.1998р. з такого приводу.

Вказаний п. 2.3 Договору має обмеження в частині для сплати  орендної плати в формі заліку  вартості ремонтних робіт, оплати комунальних послуг та надання  відповідачем послуг.

Таке обмеження встановлено як два роки. Тобто , після  закінчення  цього строку , за відсутності  додаткових домовленостей сторін, оплата  орендної плати має здійснюватись відповідачем у грошовій формі.

Ствердження відповідача про те , що за час дії  договору фактично займана ним площа істотно зменшилась  не можуть бути взяті до уваги , так як жодних змін до договору  оренди  сторонами з цього приводу не вносилось , будь-яких доказів щодо звільнення відповідачем частини  орендованих приміщень, судовій колегії не надано.

Даний факт не був досліджений судом першої інстанції , оскільки позивачем не були надані докази надіслання вищевказаних листів на адресу відповідача, але , як це,  вказано вище, господарський суд  неправомірно не вжив заходів для витребування та вивчення даних  доказів.

Крім того , судова колегія вважає необхідним зазначити , що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02р. № 15-рпе/2002 по справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ „ Торговий Дім „ Кампус Коттон клаб” щодо офіційного  тлумачення положення частини другої  ст. 124 Конституції України ( справа про досудове врегулювання спорів), визначено , що відповідно до вказаної статті  кожен із суб‘єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб‘єктами  таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб‘єкти цих правовідносин. Зазначена норма , як і інші  положення Конституції  України , не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Окрім  викладеного , необхідно  також зауважити, що доводи відповідача стосовно надіслання на його  адресу з боку позивача замість  вимоги про розірвання договору іншого документу про укладення нового договору оренди на інших умовах , не підтверджується  жодними доказами , а сама  по собі  пропозиція  про укладення нового  договору означає , окрім іншого , вимогу про припинення дії старого договору оренди.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими , доведеними та такими , що підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду по цій справі  прийнято з неповним з‘ясуванням обставин , що мають значення для справи.   

Судові витрати згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги мають бути віднесені на відповідача.

Керуючись ст. ст.  91, 99,101, п. 2 ст.103  , п. 1 ч. 1 ст. 104 , 105 Господарського процесуального кодексу України суд  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю „ Донецьке автотранспортне підприємство-061” м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 16.10.2006р. у справі № 9/174пд задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 16.10.2006р. у справі № 9/174пд - скасувати .

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ Донецьке автотранспортне підприємство-061” м.Донецьк до Управління Міністерства  внутрішніх справ України у Донецькій області м.Донецьк про розірвання договору оренди нежитлового  приміщення б/н від 10.02.1998р. та звільнення приміщення по вул. Економічній,34 у м.Донецьку.

Розірвати договір оренди нежитлових  приміщень б/н від 10.02.1998р.

 Зобов‘язати Управління Міністерства  внутрішніх справ України у Донецькій області м.Донецьк звільнити нежитлові приміщення , що розташовані за адресою: м.Донецьк ,  вул. Економічній,34 загальною площею 3 575кв.м для розміщення особового складу БМОП „БЕРКУТ” УМВС України у Донецькій області, а саме:

а) площу першого та другого поверху адміністративної будівлі –1 629,6кв.м;

б) 0,5 площі підземного гаражу –406кв.м;

в) адміністративно-побутовий комплекс профілакторію та третій поверх –1 241,6кв.м.

Стягнути з Управління Міністерства  внутрішніх справ України у Донецькій області м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ Донецьке автотранспортне підприємство-061” м.Донецьк витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви в сумі 85грн.00коп. та апеляційної скарги в сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Доручити  господарському суду Донецької області  видати відповідні накази.

Головуючий          Запорощенко  М.Д.

Судді:          Калантай  М.В.

          Старовойтова  Г.Я.

Вик. Резніченко Н.О.

Надр. 6 прим.

1-й прим. –позивачу

2-й прим. –відповідачу

3-й прим. –до справи

4-й прим. –ГСДО

5,6-й прим. –ДАГС