Постанова

від 19.04.2007 по справі 9/174пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

19 квітня 2007 р.                                                                                  

№ 9/174пд 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддів

Кота О.В., Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу

Головного управління Міністерства

внутрішніх справ України в Донецькій області

на постанову Донецького

апеляційного господарського суду від 10 січня 2007 року

у справі                                      

№9/174пд

за позовом

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Донецьке автотранспортне підприємство №061" (далі

-Підприємство)

До  За участю 3-ої особи

Головного управління Міністерства

Внутрішніх справ в Донецькій області (далі - Управління) Товариства з

обмеженою відповідальністю "Ольпак" (далі -Товариство)

Про

Розірвання договору та звільнення

приміщення

за участю представників:

позивача

-Сурженко О.В.;

відповідача

-не з'явилися;

третьої

особи -не з'явилися;

встановив:

          Рішенням

господарського суду Донецької області від 16 жовтня 2006 року (суддя Марченко

О.А.) в позові Підприємству до Управління про розірвання договору оренди

нежитлового приміщення від 10 лютого 1998 року та звільнення приміщення по вул.

Економічній,34 у м. Донецьку, яке орендується Управлінням за договором оренди

від 10 лютого 1998 року відмовлено.

          Постановою Донецького апеляційного

господарського суду від 10 січня 2007 року (судді З апрощенко М.Д., Калантай

М.В., Старовойтова Г.Я.) рішення місцевого господарського суду скасовано;

позовні вимоги Підприємства задоволені; розірвано договір оренди нежитлового

приміщення від 10 лютого 1998 року; зобов'язано Управління звільнити нежитлові

приміщення по вул. Економічній,34 загальною площею 3 575кв.м. для розміщення

особового складу БМОП "Беркут" УМВС України у Донецькій області, а

саме: площу першого та другого поверху адміністративної будівлі -1 629,6кв.м.;

0,5 площі підземного гаражу -406 кв.м.; адміністративно-побутового комплексу

профілакторію та третій поверх -1 241,6кв.м. та стягнуто судові витрати.

Управління звернулося до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати

постанову апеляційного господарського суду, оскільки ним невірно застосовані

норми матеріального та процесуального права та залишити рішення місцевого

господарського суду без змін.

Заслухавши пояснення представників

позивача, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин

справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права,

колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,

виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими

судами, 10 лютого 1998 року між Підприємством (Орендодавець) та  Управлінням (Орендарем) був укладений договір

( а.с. 13) оренди нежитлового приміщення за адресою: м.Донецьк-54,

вул.Економічна, 34, загальною площею 3 575м2 для розміщення

особового складу БМОП „БЕРКУТ” УМВС України у Донецькій області, а саме:

а) площа першого та другого поверху

адміністративної будівлі -1 629,6м2;

б) 0,5 площі підземного гаражу

-406м2;

в) адміністративно-побутовий

комплекс профілакторію та третій поверх -1 241,6м2.

Пунктом 1.3 Договору строк дії

встановлений 10 років. Наступний строк оренди узгоджується обома сторонами,

окремою угодою.

10 січня 2002 року господарським

судом Донецької області у справі №1/483 прийнято рішення,  яким частково задоволено позовні вимоги

Товариства до ВАТ "Донецьке автотранспортне підприємство 11461" та у

процесі його виконання  затверджено

мирову угоду, згідно якої ВАТ "Донецьке автотранспортне підприємство

11461" передано Товариству майно, що розташоване за адресою: м.Донецьк,

вул.Економічна, 34 у власність Товариства:

-матеріальний склад (літ.З-1),

- гараж-майстерню на 8 місць

(літ.И-1),

- адміністративну будівлю

(літ.А-4),

- блок допоміжних вузлів (літ.Ж-2),

- профілакторій (літ.Н-3, О-2,

П-1),

- станцію діагностики з постом

змазки (літ.С-1),

- склад ГО (літ.Ю-1),

- кладовище (трансформаторну підстанцію,

літ.Г-1),

- склад агрегатів (літ.Я-1),

- шиномонтажний цех (літ.В-1, В-2),

- будівлю котельні (літ.Э-2)

- обладнання”.

Господарськими судами встановлено,

що Товариство набуло право власності на вищезазначені будівлі (літ.З-1, И-1,

А-4, Ж-2, Н-3, О-2, П-1, С-1, Г-1, Я-1, Э-2), які знаходяться за адресою:

м.Донецьк, вул.Економічна, 34.

12 січня 2005 року між Товариством

та Підприємством укладено договір купівлі-продажу майна ( а.с. 7), згідно якого

Продавець (Товариство) продав, а

Покупець (позивач) купив будівлі

літ.З-1, И-1, А-4, Ж-2, Н-3, О-2, П-1, С-1, Г-1, Я-1, Э-2 площею 15 568м2, які

знаходяться за адресою: м.Донецьк, вул.Економічна, 34, право власності на

зазначені будівлі підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів

№641969 від 02.01.2005р. та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме

майно №6491626 від 14.02.2005р.

Відповідно до положень ст. 762

Цивільного кодексу України користування 

майном  з  наймача 

справляється  плата, розмір якої

встановлюється договором найму.

Орендна плата - це фіксований

платіж, який орендар сплачує орендодавцю   

незалежно   від   наслідків  

своєї   господарської

діяльності.   Розмір  орендної 

плати  може   бути  

змінений   за погодженням   сторін, 

а  також  в 

інших  випадках,  передбачених законодавством.

Зобов'язання з оплати  орендної плати виникло у відповідача з

договору оренди б/н від 10 лютого 1998 року.  

Згідно з ч.1 ст. 770 Цивільного

кодексу України у  разі зміни власника

речі,  переданої у найм,  до нового власника переходять права та

обов'язки наймодавця. В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи

власник спірного майна був змінений двічі.

Положеннями ст.773 Цивільного

кодексу України  передбачено, що наймач

зобов'язаний  користуватися річчю

відповідно до її призначення та умов договору.

Якщо наймач користується

річчю,  переданою йому у найм, не за

її   призначенням  або  з  порушенням 

умов  договору  найму, наймодавець   має  

право вимагати розірвання 

договору та відшкодування збитків.

Відповідно до положень ст. 782

Цивільного кодексу України наймодавець 

має  право  відмовитися 

від договору найму і вимагати 

повернення  речі,  якщо 

наймач  не  вносить 

плату   за користування річчю

протягом трьох місяців підряд.

Господарськими судами встановлено,

що орендна плата за користування орендованими приміщеннями не була сплачена

протягом 15 місяців. В результаті цього позивач звернувся до відповідача з

вимогою звільнити  орендовані приміщення

( лист № 27 від 17.05.06р.) .

Посилання відповідача на те,

що  оплата  за 

користування спірними приміщеннями відбулась шляхом заліку вартості

наданих орендарем послуг з посиланням на п. 2.3 Договору б/н від 10.02.1998р.,

визнані судом як не обґрунтовані.

Виходячи з викладеного, апеляційним

господарськими судами підставно  розірвано

договір оренди та зобов'язано Управління звільнити нежитлові приміщення. 

Матеріали справи свідчать про те,

що апеляційним господарським судом в порядку ст. 43 Господарського

процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали

справи в їх сукупності і підставно застосовано норми процесуального та

матеріального права.

Виходячи

з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни

оскаржуваного судового акту.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий

господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 10 січня 2007 року у справі №9/174пд залишити без змін,

а касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в

Донецькій області -без задоволення.

Головуючий суддя                                                                      

О. Кот

                       судді                                                                     

С. Владимиренко

                                                                                                    С.

Шевчук