4/357-05
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2006 р. № 4/357-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуАсоціації селянських фермерських господарств “Дідик ЯМВ”
на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 29.03.2006 р.
у справі№ 4/357-05
господарського судуХерсонської області
за позовомАсоціації селянських фермерських господарств “Дідик ЯМВ”
доПриватного сільськогосподарського підприємства “Укрсільмаш”
простягнення 21 075,14 грн. збитків
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:Дідик Я.М., голова;
відповідача:— не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2005 р. Асоціація селянський фермерських господарств “Дідик ЯМВ” (далі –Асоціація) звернулась з до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просило суд стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Укрсільмаш” (далі –Підприємство) 21 075,14 грн. збитків.
Позовні вимоги Асоціація обґрунтовувала тим, що внаслідок дій Підприємства при проведенні ремонтних робіт автомобіля МАЗ-53371 та його повернення у несправному стані їй завдано збитки у таких розмірах: вартість ремонтно-відновлювальних робіт –10 777,01 грн., матеріальна шкода –4 496,38 грн., вартість проведеної експертизи з встановлення розміру шкоди –401,75 грн., витрати, понесені за договором оренди вказаного автомобіля з березня 2004 р. по серпень 2005 р. –5 400,00 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.12.2005 р. (суддя Ємленінова З.І.) у задоволенні позовних вимог Асоціації відмовлено. Рішення мотивовано тим, що Асоціація не довела протиправність дій Підприємства, через які вона понесла зазначені у позовній заяві втрати (збитки).
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.03.2006 р. (колегія суддів: Радченко О.П., Хуторной В.М., Юхименко О.В.) рішення господарського суду Херсонської області частково скасовано, позовні вимоги Асоціації задоволено частково: на її користь з Підприємства стягнуто 401,75 грн. збитків, позовні вимоги на суму 15 273,39 грн. залишено без розгляду, а в задоволенні позовних вимог на суму 5 400,00 грн. відмовлено. Постанова мотивована тим, Підприємство своїми неправомірними діями і бездіяльністю спричинило Асоціації майнову шкоду (збитки), але остання не довела розмір зроблених нею відповідних витрат (на суму у розмірі 15 273,39 грн.), її розрахунок базується виключно на висновку авто-товарознавчого дослідження, доказів на підтвердження документальної вартості запасних частин, вузлів і агрегатів Асоціація не надала. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що Асоціація безпідставно на протязі певного часу відмовлялась від отримання після ремонту автомобіля МАЗ-53371, однак щомісячно перераховувала грошові кошти за його оренду, тим самим сама сприяла збільшенню збитків, у зв'язку з чим, виходячи зі ст. 226 ГК України, сума у розмірі 5 400,00 грн. стягненню не підлягає.
Асоціація звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2005 р. і постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.03.2006 р., у якій просить вказані судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Вимоги, викладені в касаційній скарзі, Асоціація обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, порушили ст. 22 ЦК України, ст. ст. 42, 43, 34, 43 та 99 ГПК України, а окремі висновки, які ними зроблені, не відповідають фактичним обставинам справи.
Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційну скаргу Асоціації не надіслало, що не перешкоджає перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представника Асоціації матеріали справи та доводи Асоціації, викладені у касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті ними рішення і постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Асоціації підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що автомобіль МАЗ-53371 з моменту його передачі Асоціацією Підприємству для здійснення ремонтних робіт (з 26.06.2001 р.) знаходився в останнього, а 30.09.2005 р. його було отримано Асоціацією у розукомплектованому вигляді, пошкодженим і не на ходу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, виходячи з наведеного та з встановленого господарським судом другої інстанції факту щодо зняття Підприємством з автомобіля МАЗ-53371 запасних частин, зазначає, що відповідні дії Підприємства ґрунтувались не на вимогах законодавства України, у зв'язку з чим погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, Підприємство своїми неправомірними діями спричинило Асоціації майнову шкоду.
Однак, обґрунтовано дійшовши до висновку про завдання Підприємством шкоди Асоціації, господарський суд другої інстанції помилково прийшов до висновку, що Асоціація не довела розміру фактично понесених збитків. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такий висновок зроблено з порушенням ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, у матеріалах справи наявні Договір на виконання ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля МАЗ 53371 від 16.12.2005 р., укладений між Асоціацією та громадянином Юрчуком В.Ю., Акт приймання виконаних робіт за зазначеним договором від 02.02.2006 р., видатковий касовий ордер № 5 від 03.02.2006 р., Висновок № 059924 від 30.09.2005 р.
Зазначені документи перелічені у постанові господарського суду другої інстанції, яка оскаржується, проте, в порушення ст. 43 ГПК України, їм не надано юридичної оцінки.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовід носин.
Відповідно до частини першої ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних дока зів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 29.03.2006 р. та рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2005 р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням ст. 43 ГПК України, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Асоціації селянських фермерських господарств “Дідик ЯМВ” на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.03.2006 р. у справі № 4/357-05 господарського суду Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.03.2006 р. та рішення господарського суду Херсонської області від 20.12.2005 р. у справі № 4/357-05 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 34827 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кравчук Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні