Постанова

від 04.04.2007 по справі 4/357-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/357-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

04 квітня 2007 р.                                                                                   № 4/357-05  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиАсоціації селянських фермерських господарств “Дідик ЯМВ”,Приватного сільськогосподарського підприємства “Укрсільмаш”

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2006 р.

у справі№ 4/357-05

господарського судуХерсонської області

за позовомАсоціації селянських фермерських господарств “Дідик ЯМВ”

доПриватного сільськогосподарського підприємства “Укрсільмаш”

простягнення 21 075,14 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Дідик Я.М., голова;

відповідача:— не з'явиилсь;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2005 р. Асоціація селянських фермерських господарств “Дідик ЯМВ” (далі –Асоціація)  звернулась з до господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просила стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Укрсільмаш” (далі –Підприємство) 21 075,14 грн. збитків.

Позовні вимоги Асоціація обґрунтовувала тим, що внаслідок дій Підприємства при проведенні ремонтних робіт автомобіля МАЗ-53371 та його повернення у несправному стані їй завдано збитки у таких розмірах: вартість ремонтно-відновлювальних робіт –10 777,01 грн., матеріальна шкода –4 496,38 грн., вартість проведеної експертизи з встановлення розміру шкоди –401,75 грн., витрати, понесені за договором оренди вказаного автомобіля з березня 2004 р. по серпень 2005 р. –5 400,00 грн.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Херсонської області від 26.10.2006 р. (суддя Гридасов Ю.В.) позовні вимоги Асоціації задоволено частково та стягнуто з Підприємства 4 496,38 грн. збитків (матеріальної шкоди), а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2006 р. (колегія суддів: Коробка Н.Д., Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М.) рішення господарського суду Херсонської області від 26.10.2006 р. залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовані тим, що позовні вимоги Асоціації є доведеними та такими, що ґрунтуються на вимогах законодавства України, лише у частині стягнення збитків (матеріальної шкоди) у розмірі 4 496,38 грн.

Асоціація звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2006 р. і рішення господарського суду Херсонської області від 26.10.2006 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Підприємства збитки у розмірі 15 664,12 грн. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Асоціація обґрунтовує тим, що господарськими судами попередніх інстанцій при вирішенні спору були порушені ст. ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, 11121 ГПК України, не взято до уваги висновок експертизи № 059924 від 30.09.2005 р.

Підприємство також звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2006 р. і рішення господарського суду Херсонської області від 26.10.2006 р. скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Вимоги, викладені у касаційній скарзі, Підприємство обґрунтовує тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами при вирішенні спору була необґрунтовано застосована ст. 1166 ЦК України та порушена ст. 43 ГПК України.

Асоціація скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслала до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому зазначає, що твердження Підприємства, які у ній наведені, є необґрунтованими та не відповідають законодавству України.

Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційну скаргу Асоціації не надіслало, що не перешкоджає перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги Асоціації та Підприємства не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами першої та другої інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

– 26.06.2001 р. між Підприємством та Асоціацією було укладено контракт, згідно з яким Підприємство прийняло на себе зобов'язання по виконанню ремонтних робіт вантажних автомобілів, агрегатів та устаткування, а Асоціація прийняла на себе зобов'язання своєчасно прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість;

– 26.06.2001 р. Асоціація передала Підприємству для проведення ремонтних робіт автомобіль МАЗ-53371;

– Підприємство виконало зобов'язання щодо проведення ремонтних робіт автомобіля МАЗ-53371, загальна вартість відповідних робіт склала 6 404,50 грн.;

– постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.03.2004 р. у справі № 6/54 господарського суду Херсонської області, яка набрала законної сили, у зв'язку з тим, що Асоціація ухилялась від належного виконання прийнятих на себе за контрактом від 26.06.2001 р. обов'язків, в тому числі зі сплати Підприємству вартості виконаних робіт, вказаний контракт було розірвано, і з  Асоціації на користь Підприємства було стягнуто збитки у розмірі 6 405,50 грн., понесених за проведений ремонт автомобіля МАЗ-53371 та зобов'язано Підприємство повернути Асоціації зазначений автомобіль;

– на виконання рішення у справі № 6/54 від 28.05.2004 р. господарським судом Херсонської області було видано відповідні накази;

– 01.06.2004 р. постановою Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні відкрито виконавче провадження про зобов'язання Підприємства повернути Асоціації автомобіль МАЗ-53371 та запропоновано добровільно виконати рішення суду до 08.06.2004 р., що не було зроблено;

– за результатами проведення виконавчих дій по виконанню наказу господарського суду Херсонської області у справі № 6/54 державним виконавцем складено Акт від 27.09.2004 р. за участю стягувача (Асоціації), боржника (Підприємства) та понятих, в якому констатовано, що стягувач відмовився прийняти автомобіль;

– Акт від 27.09.2004 р. містить зауваження стягувача наступного змісту: “Автомобіль розібраний, відповідно виконаних робіт нарядів-замовлень Асоціації селянських фермерських господарств “Дідик ЯМВ”;

– постановою Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні від 28.09.2004 р. було закінчено виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Херсонської області у справі № 6/54;

– автомобіль МАЗ-53371 знаходився у Підприємства до 30.09.2005 р. і переданий Асоціації в розукомплектованому стані за актом;

– з метою визначення розміру збитків Асоціація звернулась до Херсонської філії науково-дослідного бюро судових експертиз “Сантодор”, висновком автотоварознавчого дослідження № 059924 від 30.09.2005 р. якого встановлено, що ринкова вартість автомобіля МАЗ-53371 до його розукомплектування визначається рівною 43 178,74 грн., а матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля МАЗ-53371 станом на 30.09.2005 р., визначається рівним 4 496,38 грн.

Відповідно до частини першої та другої ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з частиною першою ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що на користь Асоціації з Підприємства підлягає стягненню лише сума, встановлена висновком автотоварознавчого дослідження № 059924 від 30.09.2005 р., у розмірі 4 496,38 грн., яка є матеріальним збитком, заподіяним Асоціації, а стягнення інших сум, зазначених Асоціацією у позовній заяві, окрім суми вартості ремонтно-відновлювальних робіт, ст. 1192 ЦК України не передбачено.

Щодо суми вартості ремонтно-відновлювальних робіт, розмір якої становить 10 777,01 грн., то вона, як обґрунтовано вказали місцевий та апеляційний господарські суди, не підлягає стягненню як така, що не була доведена Асоціацією, так як, по-перше, вона є лише складовою частиною автотоварознавчого дослідження № 059924 від 30.09.2005 р., а не його висновком, оскільки відповідне питання не ставилось на вирішення, а по-друге, її визначення на підставі договору, укладеного з громадянином Юрчуком В.Ю. та товарних чеків на придбання запасних частин, начебто використаних у ході виконання ремонтно-відновлювальних робіт, спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідні роботи фактично не виконувались.

Частини перша ст. 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання Підприємства у касаційній скарзі на необґрунтоване застосування господарськими судами першої та другої інстанції ст. 1166 ЦК України є хибним, оскільки, як встановлено вказаними судами, дії з розібрання автомобілю МАЗ-53371 були вчинені Підприємством після розірвання контракту від 26.06.2001 р. постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.03.2004 р. у справі № 6/54 господарського суду Херсонської області.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2006 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг Асоціації та Підприємства не спростовують висновку апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Асоціації селянських фермерських господарств “Дідик ЯМВ” та Приватного сільськогосподарського підприємства “Укрсільмаш” залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.12.2006 р. у справі № 4/357-05 господарського суду Херсонської області –без змін.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

 Суддя                                                                          В.І. Шаргало