Постанова

від 04.11.2013 по справі 813/7725/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року № 813/7725/13-а

о 12 год., 35 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Сакорвець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМостиського районного центру зайнятості, представник - Кірш Х.В. (доручення № 489/03 від 02.07.2013 року) доЛьвівської митниці Міндоходів, представник - Збитковська І.В. (довіреність № 6/19-5196 від 14.10.2013 року) простягнення матеріального забезпечення в сумі 22523,98 грн.

Мостиський районний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом.

Згідно ст. 55 КАС України, судом проведено заміну відповідача у справі - Львівської митниці на його правонаступника - Львівської митниці Міндоходів.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що гр. ОСОБА_3 15.08.2012 року звернувся до Мостиського районного центру зайнятості з метою пошуку роботи, у зв'язку з чим, на підставі поданої заяви від 22.08.2012 року, йому наказом № НТ120822 надано статус та призначено виплату допомоги по безробіттю. Проте, позивачем 17.06.2013 року отримано постанову Львівського окружного адміністративного суду, якою гр. ОСОБА_3 поновлено з 31.07.2012 року на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Львівської митниці. Відповідно, гр. ОСОБА_3 на підставі п.п. 2 п. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» та п.п. 2 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду. Крім цього, згідно ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», із працедавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Відтак, на думку позивача, підлягають поверненню виплачені позивачем гр. ОСОБА_3 кошти допомоги по безробіттю в розмірі 22523,98 грн. за період з 22.08.2012 року по 17.06.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що вказаний спір виник через умисне невиконання гр. ОСОБА_3 своїх обов'язків щодо неповідомлення позивача про поновлення її на роботі за рішенням суду, у зв'язку з чим у відповідача була відсутня можливість повідомити позивача про винесення судом рішення про поновлення гр. ОСОБА_3 в митних органах, що також призводить, на думку відповідача, до подвійної виплати гр. ОСОБА_3 коштів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд в його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

22.08.2012 року гр. ОСОБА_3 звернувся до директора Мостиського районного центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю.

22.08.2012 року наказом Мостиського районного центру № НТ120822 Мудрому А.В. гр. ОСОБА_3 надано статус безробітного.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року у справі № 2а-7532/12/1370 за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці, Державної митної служби України про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю, поновлено ОСОБА_3 на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Львівської митниці з 31.07.2012 року, а також постановлено виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2012 року.

01.03.2013 року наказом Державної митної служби України № 863-к поновлено ОСОБА_3 на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил Львівської митниці з 31.07.2012 року.

17.06.2013 року позивачем видано наказ № НТ130617 про припинення реєстрації ОСОБА_3. як безробітного.

10.09.2013 року позивачем видано наказ № 94 про повернення Львівською митницею коштів, виплачених ОСОБА_3 як допомогу по безробіттю за період з 22.08.2012 року по 17.06.2013 року в сумі 22523,98 грн.

12.09.2013 року позивачем надіслано начальнику Львівської митниці вимогу № 718/03 про повернення Львівською митницею коштів, виплачених ОСОБА_3 як допомогу по безробіттю за період з 22.08.2012 року по 17.06.2013 року в сумі 22523,98 грн.

04.10.2013 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника Львівської митниці Міндоходів направлено директору Мостиського районного центру зайнятості лист № 6/12-4881 у якому зазначено, що митницею подано касаційну скаргу від 01.04.2013 року на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року у справі № 2а-7532/12/1370. А тому, у разі залишення в силі ВАС України вказаної постанови суду від 19.0.2012 року у справі № 2а-7532/12/1370, Львівська митниця готова виплатити Мостиському районному центру зайнятості різницю заробітку за час вимушеного прогулу виплаченого митницею та допомоги по безробіттю виплаченого Мостиським районним центром зайнятості, а щодо іншої частини суми, митниця вважає, що така сума повинна стягуватися саме з ОСОБА_3, а не з митниці.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року із змінами і доповненнями , Законом України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 року із змінами і доповненнями, Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2013 року, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 цього ж Закону, реєстрація безробітного в територіальному ргані центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 31 цього ж Закону, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Згідно ч. 4 ст. 35 цього ж Закону, із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно п.п. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, Територіальний орган припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог, оскільки із роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду з дня набрання таким рішенням законної сили. Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року, яка набрала законної, поновлено ОСОБА_3, який перебував на обліку в Мостиському районному центрі зайнятості як безробітний та отримував відповідну допомогу, на посаді. У зв'язку з чим, наказом районного центру зайнятості від 17.06.2013 року припинено реєстрацію ОСОБА_3 як безробітного та припинено 17.06.2013 року йому виплату допомоги по безробіттю.

ОСОБА_3, перебуваючи на обліку у Мостиському районному центрі зайнятості отримав допомогу по безробіттю у період з 22.08.2012 року по 17.06.2013 року в сумі 22523,98 грн., а тому законодавцем на відповідача покладено обов'язок повернення виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг по безробіттю.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Судом не враховується заперечення відповідача, оскільки наявність чи відсутність, на думку відповідача, вини ОСОБА_3не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхування на випадок безробіття виплачених гр. ОСОБА_3

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги Мостиського районного центру зайнятості про стягнення з Львівської митниці Міндоходів матеріального забезпечення в сумі 22523,98 грн. підлягають задоволенню повністю. З пояснень представника позивача, вказана заборгованість відповідачем на час розгляду справи не сплачена.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю. 2. Стягнути з Львівської митниці Міндоходів (ЄДРПОУ 35775617, вул. Костюшка, 1,

м. Львів) на користь Мостиського районного центру зайнятості (ЄДРПОУ 22366173, вул. Міцкевича, 2а, м. Мостиська,

Львівська область, р/р 37172301900252 в УДКСУ у Мостиському районі Львівської області, МФО 825014) суму матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхування на випадок безробіття виплачених гр. ОСОБА_3 в розмірі 22523,98 грн. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 11.11.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.