Ухвала

від 15.09.2016 по справі 813/7725/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року м. Київ К/800/6611/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач) СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Мостиського районного центру зайнятості (далі - Мостиський РЦЗ) до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про стягнення матеріального забезпечення за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Львівська митниця) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2013 року Мостиський РЦЗ у Львівському окружному адміністративному суді пред'явив позов до Львівської митниці про стягнення матеріального забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на обліку в Мостиському РЦЗ перебував і отримав допомогу з безробіття в сумі 22 523,98 грн. ОСОБА_4, який був звільнений з роботи в митних органах.

Внаслідок поновлення його на роботі в митних органах на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду останнього було знято з обліку, як безробітного, та припинено здійснення виплати допомоги з безробіття.

Вважає, що відповідач у відповідності до частини четвертої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" повинен виплатити йому суму виплат, виплачених ОСОБА_4 у період, коли останній був безробітним.

Митний орган відмовився виплатити Мостиському РЦЗ цю суму.

Просив суд стягнути з Львівської митниці матеріальне забезпечення в сумі 22 523,98 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів, Львівська митниця подала касаційну скаргу, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та закрити провадження у справі.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 у зв'язку із звільненням 30 липня 2012 року з посади головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці 15 серпня 2012 року звернувся до РЦЗ як такий, що шукає роботу.

22 серпня 2012 року ОСОБА_4 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги з безробіття відповідно до пункту 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року у справі № 2а-7532/12/1370 задоволено позов ОСОБА_4 до Митниці та Державної митної служби України, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 27 липня 2012 року № 1562-к в частині припинення перебування ОСОБА_4 на державній службі в митних органах України, поновлено його на раніше займаній посаді з 31 липня 2012 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 липня 2012 року. У в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць постанову звернуто до негайного виконання.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2014 року, рішення суду першої інстанції було скасоване в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема ухвалено в цій частині нову постанову якою поновлено

ОСОБА_4 на раніше займаній посаді з 30 липня 2012 року та стягнуто на його користь 6 450,24 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У решті постанова Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2012 року була залишена без зміни.

Наказом Мостиського РЦЗ від 17 червня 2013 року № НТ130617 ОСОБА_4 був знятий з обліку як безробітний та йому припинено виплату допомоги по безробіттю.

За період з 22 серпня 2012 року по 17 червня 2013 року ОСОБА_4 позивачем була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 22 523,98 грн.

12 вересня 2013 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про відшкодування коштів в сумі 22 523,98 грн., витрачених центром зайнятості на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_4, однак, у встановлений строк відповідачем вказана сума коштів на користь Мостиського РЦЗ сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій керувалися пунктом 20 постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року

№ 219 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" та виходили із обґрунтованості вимог.

Такий висновок судів є правильним з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно з вимогами підпункту 2 пункту 5.5 розділу 5 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).

За приписами підпункту 1 пункту 37 "Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року, реєстрація безробітних припиняється з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 поновлено на роботі за рішенням суду суми виплаченої допомоги по безробіттю підлягають стягнення з роботодавця - Львівської митниці.

Аналіз Закону України "Про зайнятість населення" дає підстави вважати, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення, зокрема розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та в установленому законодавством порядку надавати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення громадян.

З огляду на це посилання представника відповідача на відсутність у даному спорі ознак публічно-правового характеру є безпідставним.

За таких обставин суди правильно задовольнили позов.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення судом апеляційної інстанцій, не вбачається.

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів та встановлених обставин у справі.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Львівської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року в адміністративній справі за позовом Мостиського районного центру зайнятості до Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України про стягнення матеріального забезпечення - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.