17/27
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2009 р. Справа № 17/27
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Технобуд-2000" С.Бандери 44/2, м.Івано-Франківськ, 76014
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", вул.Майданська,5, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400,
про стягнення 99 384 грн. 88 коп.
За участю представників:
Від позивача: Красій М.М. - представник, (довіреність №03 від 02.01.09р.)
Від позивача: Головенко Т.Я. - представник, (довіреність №02 від 02.01.09р.)
Від відповідача: не з"явився,
встановлено: заявлено позов про стягнення 99 384 грн. 88 коп., в тому числі 99000 грн. основного боргу, 384 грн. 88 коп. -3 % річних.
Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвалою суду від 24.03.09 розгляд справи відкладено, в зв'язку з заявленим клопотанням представника відповідача. Ухвалою суду від 09.04.09 розгляд справи відкладено, в зв'язку з надходження клопотання від відповідача.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на затягування судового процесу.
З огляду на те, що увалами суду явка відповідача не визнавалась обов'язковою відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
30.09.2008 року між замовником - ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та підрядником -ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Технобуд-2000", було укладено договір підряду за №КБ-08-160.
Відповідно до п.1 договору замовник доручає та оплачує, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: Захист бетонних конструкцій колон на об'єкті "Реконструкція установки ЕЛЗУ АТ- ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття".
Згідно п.1.3 договору загальна вартість робіт по даному договору становить 99000 грн. з яких ПДВ становить 16500 грн. Договірна ціна є твердою і не підлягає перегляду в сторону збільшення на протязі всього строку дії договору.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що термін виконання робіт: на протязі 30 календарних днів з моменту підписання сторонами даного договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що розрахунок за виконані роботи замовник здійснює шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника на протязі 20-ти календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здавання-приймання виконаних робіт та надання розрахунку з податковою накладною.
Відповідно до п.3.2 договору роботи згідно умов даного договору, вважаються виконаними після підписання сторонами кінцевого акту (-ів) здавання-приймання виконаних робіт.
Позивач належним чином виконав прийняті зобов'язання згідно договору, здійснив ремонтні роботи. В підтвердження своїх позовних вимог позивач надав акт приймання виконаних підрядних робіт № 1 за жовтень 2008р. з довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. на загальну суму 27392 грн. 40 коп. акт приймання виконаних підрядних робіт № 2 за листопад 2008р. з довідкою про вартості виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. на суму 71607 грн. 60 коп., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи - на загальну суму 99000 грн.
Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
У відповідності до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно укладеного договору належним чином не виконав, вартість виконаних робіт не оплатив.
З огляду на те, що акти приймання виконаних робіт не містять дату підписання, відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, позивачем на адресу відповідача направлялась вимоги про оплату: претензія №3 від 20.11.08, на суму 27392 грн. 40 коп., яка одержана відповідачем 20.11.08; претензія №3 від 15.01.09 на суму 71607 грн. 60 коп., одержана відповідачем 16.01.09, яку відповідач залишив без відповідного реагування. Станом на день розгляду справи відповідач будь-яких доказів оплати виконаних робіт на суму 99000 грн. не надав.
За таких обставин справи, позовна вимога щодо стягнення 99000 грн. боргу підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.
Позивач, згідно позовної заяви та поданого розрахунку стягуваної суми, просить стягнути 3% річних в сумі 384 грн. 88 коп. ( 67 грн. 54 коп. - за період з 20.11.08-20.12.08 нараховані на суму 27392 грн. 40 коп. та 317 грн. 34 коп.- за період з 20.12.08 по 28.01.09 нараховані на суму 99000 грн.).
В судовому засіданні 23.04.09 позивач подав новий розрахунок стягуваної суми та просив стягнути 3% річних в сумі 470 грн. ( 128 грн. 30 коп. - за період з 20.11.08-16.01.09 та 341 грн. 00 коп. - за період з 16.01.09 по 27.02.09 ).
Поданий позивачем новий розрахунок 3% річних судом не приймається до уваги, оскільки позивачем, в порявнянні із заявленими позовними вимогами, змінено період нарахування та збільшено суму 3% річних, що є можливим тільки у разі подання письмової заяви про збільшення розміру позовних вимог, оформленої в порядку передбаченому ГПК України. У даному випадку, позивачем не подавалась така заява.
Судом здійснено перерахунок 3% річних, оскільки позивачем при здійснені розрахунку невірно визначено початок періоду за який підлягають нарахуванню річні. Розмір річних, які підлягають стягненню становить 166 грн. 55 коп. ( 125 грн. 87 коп. - за період з 27.11.08 по 22.01.09 нараховані на суму 27392 грн. 40 коп. та 40 грн. 68 коп. - за період з 23.01.09 по 28.01.09 нараховані на суму 99000 грн.).
З огляду на викладене, позов слід задоволити частково, стягнути з відповідача 99000 грн. боргу, 166 грн. 55 коп. - 3 % річних, в частині стягнення 218 грн. 33 коп. - 3% річних відмовити.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 526,625 853, 854 Цивільного кодексу України , ст.ст.20,193 Господарського кодексу України 49,83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", вул.Майданська,5, м.Надвірна, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 00152230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Технобуд-2000" С.Бандери 44/2, м.Івано-Франківськ (ідентифікаційний код 30610113) 99000 грн. основного боргу, 166 грн. 55 коп. -3% річних, 993 грн. 85коп. витрат по сплаті державного мита, 117 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
рішення підписане 24.04.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2009 |
Оприлюднено | 07.05.2009 |
Номер документу | 3501488 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні