Рішення

від 23.04.2009 по справі 25/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/68

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.09                                                                                           Справа№ 25/68

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Десятка»(м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт»(м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 7 091,47 грн.

суддя:   Пазичев В.М.   

                                                                                          секретар: Башак І.Є.

Представники:

позивача: Хороз І.І.-представник, довіреність від 01.04.2009 року

відповідача:не з'явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Десятка»(м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт»(м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 7 091,47 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 03.04.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 14.04.2009 року. У зв'язку з відсутністю представників сторін, ухвалою суду від 14.04.2009 року розгляд справи відкладено до 23.04.2009 року.

Позивач вимоги ухвали суду  про порушення провадження у справі від 03.04.2009 року, про відкладення від 14.04.2009 року  в повному обсязі не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

23.04.2009 року за вх.№8317 позивач подав клопотання про зміну поштової адреси.

В судовому засіданні 23.04.2009 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 5 717, 68 грн., а від позовних вимог в частині стягнення нарахованих штрафних санкцій –відмовляється.

Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимоги ухвали суду  про порушення провадження у справі від 03.04.2009 року, про відкладення від 14.04.2009 року не виконав, відзив на позов не представив, проти позовних вимог у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, відповідно до ст.64 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4160365 від 09.04.2009 року, №4186623 від 17.04.2009 року.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 23.04.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Протягом липня-серпня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Десятка»(надалі - позивач) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт»(надалі –відповідач) товар на суму 5 717,68 грн.

На адресу відповідача 13.11.2008 року рекомендованим листом було направлено лист №1/9 з вимогою оплатити поставлені по даним накладним товарно-матеріальні цінності.

Отже, загальна сума заборгованості станом на момент пред”явлення позову становить 5 717,68 грн.

Згідно п.8.2 договору поставки від 02.06.2008 року, у разі порушення оплати за товар, покупець сплачує постачальнику за кожен день прострочення пеню, яка нараховується з вартості неоплаченого товару у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла протягом строку затримки оплати. Виходячи з цього пункту договору, враховуючи, що станом на момент подання позову оплата товару відповідачем не здійснена, позивачем нараховано пеню за період затримки оплат у розмірі 802,02 грн.

Крім того, згідно п.8.3 договору, у випадку прострочення оплати понад один календарний місяць, покупець відшкодовує постачальнику збитки понад нараховану пеню, в розмірі, який за взаємним погодженням сторін даного договору становить 10 (десять) відсотків від неоплаченої суми поставленого товару. Отже, за підрахунком позивача, відповідач зобов»язаний сплатити штраф у розмірі 571,77 грн.

Однак, в судому засіданні 23.04.2009 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої в частині стягнення нарахованої пені в розмірі 802,02 грн. та штрафу в розмірі 571,77 грн. - відмовляється і просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 5 717,68 грн.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов”язання належним чином не виконав, докази, що підтверджують погашення боргу не подав.

При винесені рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК україни, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розрахунків, поданих позивачем та не спростованих відповідачем, сума боргу становить 5 717,68 грн.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно п.4 ст.78 ГПК України, про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Десятка»(м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт»(м.Львів) в частині стягнення заборгованості в сумі 5 717,68 грн. є обґрунтованим та підлягає  задоволенню.

В решті частин позовних вимог провадження слід припинити.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.з Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанції №484 від 30.03.2009 року на суму 70 (сімдесят) грн. 91 коп. та №630 від 22.04.2009 року на суму 31 (тридцять одна) грн.. 09 коп. про сплату державного мита, та №486 від 30.03.2009 року на суму 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України,  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт» (м.Львів, вул.Городоцька,367/2; код ЄДРПОУ 32970122, р/р 2600838613 у ВАТ СКБ «Дністер», МФО 325569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Десятка»(м.Львів, вул..Стороженка,32; код ЄДРПОУ 32127161, р/ 2600901030763 у ДЛФ ВАТ «кредо банк», МФО 385372) - борг у розмірі 5 717 (п»ять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 68 коп., а також судові витрати, пов”язані із сплатою державного мита у розмірі 82 (вісімдесят дві) грн. 62 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 95 (дев»яносто п»ять) грн. 58 коп.

3.          В решті частин позовних вимог провадження –припинити.

4.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя