Рішення

від 06.11.2013 по справі 0520/10088/2012

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

0520/10088/2012

2/264/63/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кашицьку С. А., при секретарі Усенко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову позивачка вказала, що вона є власницею автомобіля «NissanTeana», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Вказаний автомобіль передавався в керування її сину ОСОБА_3. 07 червня 2012 року о 05 годині 30 хвилин по вул..Карпинського в направленні до вул..Бахмутської з боку вул..Блажевича в Іллічівському районі м.Маріуполя по головній дорозі рухався автомобіль «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 В цей час по другорядній дорозі по вул..Покришкіна у бік вул..Карпинського в Іллічівському районі м.Маріуполя рухався автомобіль «KIACerato» державний номерний знак АН 3197ЕС, який належить ОСОБА_4 під керуванням водія ОСОБА_5, який не пропустив рухаючийся по головній дорозі автомобіль «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 та скоїв з ним зіткнення. 15 червня 2012 року інспектором сектору по оформленню матеріалів ДТП, дізнання та розшуку автотранспортних засобів ВДАІ МГУ ГУМВС України в Донецькій області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що пригода сталася з порушенням вимог п.п.2.3б та 16.11 ПДР України з боку водія автомобіля «KIACerato» державний номерний знак АН 3197ЕС ОСОБА_2 Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 14.08.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст..124 КУпАП і призначено покарання у вигляді штрафу. Постановою Апеляційного суду Донецької області від 10.09.2012 року постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 14.08.2012 року скасовано в зв’язку з пропуском строку притягнення до адміністративної відповідальності. Питання про відповідальність ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди апеляційним судом не розглядалось. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Відповідно до висновку первинного експертного авто товарознавчого дослідження за фактом визначення вартості матеріальної шкоди від 17 липня 2012 року встановлена вартість матеріальної шкоди в розмірі 185247,51 грн. Згідно висновку №3496-3497 від 19 липня 2012 року експертного автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження в умовах даної пригоди, при заданих вихідних даних, фактичні дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений» та п.16.11 Правил дорожнього руху України. Невідповідність даним вимогам знаходиться в причинному зв’язку з настанням події пригоди. Транспортний засіб «KIACerato» державний номерний знак АН 3197ЕС, який належить ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований в ОСОБА_6 «Страхове товариство «Іллічівське». Позивачка звернулась до страхового товариства з заявою про виплату страхового відшкодування, однак їй було відмовлено в зв’язку з тим, що не встановлена вина ОСОБА_2 Крім того, позивачці була спричинена моральна шкода, вона перенесла сильні душевні страждання в зв’язку з пошкодженням її автомобіля, був порушений її звичайний образ життя. Моральну шкоду вона оцінює у 30 000 грн. Позивачка - ОСОБА_1 також направила до суду заяву про уточнення своїх позовниз вимог , в якій вказала , що після ДТП 07.06.2012 р. , належний їй автомобіль «NissanTeana», державний номерний знак АН3081Нт , евакуатором був доставлений на зберігання на відкриту площадку на АМЛ - 10 в м.Маріуполі , де і був оглянутий суб»єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 Пошкоджений автомобіль зберігався там тривалий час , при цьому товарний вигляд пошкодженого автомобіля значно погіршився внаслідок атмосферних опадів та знаходження автомобіля на відкритій площадці. Згідно акту огляду автомобіля , який проводився за участю відповідача ОСОБА_2 та представика відповідача ОСОБА_6 «СТ «Іллічівське» були оглянуті пошкодження автомобіля та будь - яких зауважень при огляді пошкоджень автомобіля відповідачами зроблено не було на момент огляду автомобіля та пошкоджень автомобіля. Крім того , при розгляді даної справи в суді , відповідачами ніколи не заявлялись клопотання до суду про проведення оцінки вартості пошкодженого автомобіля або передачі їм - відповідачам залишків автомобіля у зв»язку з добровільною компенсацією ними , спричиненої їй шкоди .Згідно роз»яснень п. 15 Постанови Пленуму ВССУ № 4 от 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки « : У разі , якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним , йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди , а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця пригоди. В лютому 2013 року вона видала генеральну довіреність на право розпорядження автомобілем «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8, якому також передала технічний паспорт на автомобіль. В подальшому ОСОБА_8 передав їй грошові кошти в сумі 32000 грн., що еквівалентно 4000 доларів США за автомобіль та на теперішній час їй невідомо , де знаходиться автомобіль та у власності кого він перебуває. Вона просить суд стягнути на її користь , заподіяну їй матеріальну шкоду у розмірі - 185197,51 грн. , а саме просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі - 135707,51 грн. , моральну шкоду в розмірі 30000 грн.., з ОСОБА_6 «Страхове товариство «Іллічівське» страхове відшкодування в розмірі - 49490 грн., а також стягнути з відповідачів в дольовому порядку витрати за по проведенню експертизи в розмірі - 2826,24 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2152,49 грн.

У судовому засіданні позивачка - ОСОБА_1 підтримала обставини, викладені у позові та просила суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі .

Представник позивачки ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала повністю та просила суд стягнути на користь позивачки ОСОБА_1 заподіяну, внаслідок ДТП , матеріальну шкоду у розмірі - 185197,51 грн. , а саме стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі - 135707,51 грн. , моральну шкоду в розмірі 30000 грн.., з відповідача ОСОБА_6 «Страхове товариство «Іллічівське» страхове відшкодування в розмірі - 49490 грн., а також стягнути з відповідачів в дольовому порядку витрати за по проведенню експертизи в розмірі - 2826,24 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2152,49 грн. Також представник позивачки пояснила в судовому засіданні , що після ДТП 07.06.2012 р. , належний позивачці автомобіль «NissanTeana», державний номерний знак АН3081Нт , евакуатором був доставлений на зберігання на відкриту площадку на АМЛ - 10 в м.Маріуполі , де зберігався там тривалий час ..Згідно роз»яснень п. 15 Постанови Пленуму ВССУ № 4 от 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки « : У разі , якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним , йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди , а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця пригоди. Позивачка ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу не згодна із визнанням її автомобіля фізично знищеним , відповідачі в судовому засіданні не заявляли клопотання про проведення оцінки вартості пошкодженого автомобіля або передачі їм - відповідачам залишків автомобіля у зв»язку з добровільною компенсацією ними , спричиненої позивачці шкоди . Крім того , в лютому 2013 року позивачка фактично продала , належній їй та пошкоджений в даному ДТП , автомобіль «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_8 , видав йому генеральну довіреність на право розпорядження автомобілем «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1, та також передала йому технічний паспорт на автомобіль , а ОСОБА_8 передав позивачці грошові кошти в сумі 32000 грн., що еквівалентно 4000 доларів США за автомобіль . На теперішній час позивачці невідомо , де знаходиться автомобіль та у власності кого він перебуває та який його технічний стан на теперішній час . Вона просить суд стягнути на користь позивачка ОСОБА_1 , заподіяну позивачці матеріальну шкоду у розмірі - 185197,51 грн. , а саме просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі - 135707,51 грн. , моральну шкоду в розмірі 30000 грн.., з відповідача ОСОБА_6 «Страхове товариство «Іллічівське» страхове відшкодування в розмірі - 49490 грн., а також стягнути з відповідачів в дольовому порядку витрати за по проведенню експертизи в розмірі - 2826,24 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2152,49 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що автомобіль НОМЕР_2 належить його дружині ОСОБА_4 07.06.2012 року він керував транспортним засобом КІА Cerato державний номерний знак НОМЕР_3, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу він має право на керування даним автомобілем. Цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ОСОБА_6 «СТ Іллічівське». Строк дії страхового полісу до 30 липня 2012 року. Поруч з ним їхала його дружина ОСОБА_4 В автомобілі вантажу не було . Він рухався по вул..Покришкіна в м.Маріуполі у бік вул..Карпинського в м.Маріуполі. Він рухався по другорядній дорозі. При під’їзді до вул..Карпинського перед перехрестям він зупинився, попереду нього інших автомобілів не було. Він подивився наліво, трохи продвинувся , щоб кращий був обзір, ввімкнув лівий поворот , оскільки йому слід було повертати наліво у бік вул..Бахмутської, подивився в правий бік, справа поміх не було та здійснив лівий поворот, проїхавши перехрестя. За перехрестям, коли вже він був в прямому направленні, отримав удар у задню частину автомобіля. Зіткнення скоїв автомобіль НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3, який рухався ззаду нього в попутному напрямку. Ліве переднє колесо автомобіля НОМЕР_4 вдарило в праве заднє колесо автомобіля НОМЕР_2. Після чого вони вилетіли на узбіччя. Після зіткнення його автомобіль відкинуло. Автомобіль Нісан державний номерний знак НОМЕР_1 від зіткнення також відкинуло в сторону на стовп електроопори, а від стовпа електроопори знову відкинуло на дорогу. Відстань, на яку відкинуло автомобіль НОМЕР_4 в сторону від місця зіткнення до опори лінії електропередач склала приблизно 6-7 метрів, а від стовпу електроопори знову на дорогу приблизно на 4-5 метрів. Вважає, що причинним зв’язком в даному ДТП є перевищення швидкості руху водієм автомобіля НОМЕР_4. При здійсненні повороту ліворуч, автомобіль НОМЕР_4 він не бачив, оскільки вул..Карпинського, яка є головною дорогою має висоти, за якими неможливо побачити автомобіль, який рухається з великою швидкістю. Даний автомобіль НОМЕР_4 рухався по головні дорозі по вул..Карпинського. Великого обзору на цій дорозі немає. Він рухався до перехрестя по вул..Покришкіна зі швидкістю руху 40 км/год., перед перехрестям зупинився та зі швидкістю руху 20-25 км/год. став здійснювати поворот ліворуч. Автомобіль Нісан державний номерний знак НОМЕР_1 рухався зверху по вул..Карпинського. Коли він здійснював поворот ліворуч, автомобіля НОМЕР_4 видно не було. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вважає, що в ДТП він не винуватий. З висновком спеціаліста автотехніка він не згодний. Він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя, однак він оскаржив дану постанову та Апеляційний суд Донецької області на підставі того, що були порушені його права та сплинув строк притягнення до відповідальності, провадження по справі закрили, його вину не встановлювали. Він був присутній при складанні схеми ДТП робітниками ДАІ та розповідав робітникам ДАІ обстановку при якій сталося ДТП. Вважає, що його вини в даній дорожньо-транспортній пригоді немає. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Представник відповідача - ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та пояснив , що вважає, що вимоги позивачки необґрунтовані та суперечать фактичним обставинам справи, оскільки з технічної точки зору в даній дорожньо-транспортній пригоді, дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України та знаходились в причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07 червня 2012 року. Вважає , що вини відповідача ОСОБА_4 І Т. в даній дорожньо-транспортній пригоді немає , вони не оспорють висновок суб»єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 в частині вартості матеріальної шкоди , заподіяної позивачці ОСОБА_1 внаслідок ДТП , але в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_6 «СТ «Іллічівське» ОСОБА_11, який діє на підставі довіреності, пояснив в судовому засіданні , що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «KIACerato» державний номерний знак АН 3197ЕС на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ОСОБА_6 «Страхове товариство «Іллічівське», та згідно страхового полісу встановлені ліміти відповідальності: за шкоду, спричинену життю та здоров’ю - 100 000 грн., за шкоду спричинену майну - 50 000 грн., розмір франшизи становить 510 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в межах ліміту відповідальності згідно зі страховим полісом та висновком експертизи в сумі -49490 грн .

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що автомобіль НОМЕР_4 належить його матері ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Він має право на керування даним транспортним засобом на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. 07 червня 2012 року приблизно о 05 годині 30 хвилин він рухався по вул..Карпинського зі сторони вул..Блажевича в направленні вул..Бахмутської зі швидкістю 60 км/год. Автомобіль, яким він керував був без вантажу та в ньому знаходилось 2 пасажира. Обзорність дороги була добра, дорога була вільна. При досягненні перехрестя вул..Покришкіна та вул..Карпинського на території, коли він знаходився в межах даного перехрестя він раптово відчув удар в ліву частину свого автомобіля. Удар був від автомобіля НОМЕР_2. Він знав, що з лівої сторони перехрестя є знак «Поступитися дорогою» та автомобілі, які рухаються по вул..Покришкіна повинні поступатися дорогою автомобілям, які рухаються по вул..Карпинського. Після удару його автомобіль НОМЕР_5 на високий бордюр та його автомобіль НОМЕР_4 врізався в стовп електроопори. Зіткнення сталося на території перехрестя в передню ліву частину його автомобіля НОМЕР_4 задньою правою частиною автомобіля НОМЕР_2, тобто він ще не пересік перехрестя вул..Карпинського та вул..Покришкіна та не виравнявся. Зіткнення після проїзду перехрестя взагалі не могло статися. Якби зіткнення сталося після проїзду перехрестя, то його автомобіль вдарив би автомобіль НОМЕР_2 в задній бампер. Він не бачив як повертав автомобіль НОМЕР_2, а відчув удар. Вважає, що водій автомобілю НОМЕР_2 бачив, коли він рухався по вул..Карпинського, але на знак «СТОП» не зупинився та різко здійснив поворот ліворуч в сторону вул..Бахмутської. Він побачив автомобіль НОМЕР_2 в самий останній момент та не міг уникнути зіткнення. В момент зіткнення його автомобіль НОМЕР_4 був ближче до правої обочини, оскільки він рухався прямо по головній дорозі. При під’їзді до перехрестя з вул. Покришкіна він боковим зором побачив світлий силует автомобіля НОМЕР_2. Вважає, що водій автомобілю НОМЕР_2 здійснював поворот ліворуч зі швидкістю 40 км/год. В момент зіткнення автомобіль НОМЕР_2 був відносно його автомобіля НОМЕР_4 під кутом 45 градусів. Вважає, що винним у скоєні ДТП є ОСОБА_2, який не виконав вимог Правил дорожнього руху України. Просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та пояснила, що вини відповідача ОСОБА_4 І Т. в даній дорожньо-транспортній пригоді немає та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Суд, вислухавши учасників процесу, свідка ОСОБА_8 , вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з положеннями ст..60 , ч.3 ст.61 ЦПК України кожна сторона зобовВ»язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .Докази подаються сторонами та іншими особами , які беруть участь у справаі ,доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення ріщення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить автомобіль «NissanTeana», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, автомобіль НОМЕР_2 належить ОСОБА_4на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Із матерілів справи вбачається , що 07 червня 2012 року о 05 годині 30 хвилин по вул..Карпинського в направленні до вул..Бахмутської з боку вул..Блажевича в Іллічівському районі м.Маріуполя по головній дорозі рухався автомобіль «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 В цей час по другорядній дорозі по вул..Покришкіна у бік вул..Карпинського в Іллічівському районі м.Маріуполя рухався автомобіль «KIACerato» державний номерний знак АН 3197ЕС, який належить ОСОБА_4 під керуванням водія ОСОБА_5, який не пропустив рухаючийся по головній дорозі автомобіль «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 та скоїв з ним зіткнення.

15 червня 2012 року інспектором сектору по оформленню матеріалів ДТП, дізнання та розшуку автотранспортних засобів ВДАІ МГУ ГУМВС України в Донецькій області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що пригода сталася з порушенням вимог п.п.2.3б та 16.11 ПДР України з боку водія автомобіля «KIACerato» державний номерний знак АН 3197ЕС ОСОБА_2

Відповідно до постанови Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 14.08.2012 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст..124 КУпАП і призначено покарання у вигляді штрафу.

Відповідно до постанови Апеляційного суду Донецької області від 10.09.2012 року, постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 14.08.2012 року скасовано в зв’язку з пропуском строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з висновком №2962-2963 судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 14 серпня 2013 року вбачається , що місце первинного контакту автомобілів «NissanTeana» та «KIACerato» розташовувалось на початку утворення сліду юза заднього правого колеса автомобіля «KIACerato», тобто на відстані 4,5 м. від лівого краю вул..Покришкіна та на відстані 3,2 м. від правого краю вул..Карпинського. Додаткові огляди місця пригоди від 10.07.2012 року та від 18.07.2012 року були проведені у відповідності з загальноприйнятими в експертній практиці методиками. В умовах даної пригоди вирішити питання про те, яка швидкість руху транспортних засобів на момент пригоди не представляється можливим. Показання водія ОСОБА_3 про механізм даної пригоди підтверджуються проведеним дослідженням, що в свою чергу дозволяє провести повне дослідження обставин даної пригоди по його показанням про механізм даної дружньо-транспортної пригоди. Показання водія автомобіля «KIACerato» ОСОБА_2 є неспроможними та з технічної точки зору визивають сумніви , оскільки вирішення питань по неспроможним даним може привести до завідомо необґрунтованих висновків. В умовах даної пригоди, на ранньому етапі розвитку при під’їзді до неврегульованого не рівнозначного перехрестя по головній дорозі, водій автомобіля «NissanTeana» ОСОБА_3 в контексті з вимогами п.1.4 та п.16.11 Правил дорожнього руху України мав переважне право на проїзд даного перехрестя. З моменту виникнення небезпеки для руху він повинен був негайно прийняти міри до зниження швидкості аж до зупинки, що регламентовано вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної пригоди водій автомобіля «NissanTeana» ОСОБА_3 не мав технічної можливості попередити дану пригоду шляхом зниження швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, яким він керував, тобто шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної пригоди належні дії водія автомобіля «KIACerato» ОСОБА_2 регламентувались вимогами дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений» та п.16.11 Правил дорожнього руху України. В даному випадку, при під’їзді до неврегульованого нерівнозначного перехрестя по другорядній дорозі (про що був інформований встановленим по ходу його руху дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений»), він повинен був надати пріоритет для руху транспортним засобам, що наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, зокрема - поступитися дорогою автомобілю «NissanTeana», що наближався до даного перехрестя справа. В умовах даної пригоди водій ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити дану пригоду шляхом належного виконання вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений» та п.16.11 Правил дорожнього руху України. В умовах даної пригоди, дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений» та п.16.11 Правил дорожнього руху України. В даному випадку невідповідність вказаним вимогам Правил дорожнього руху України утворили необхідні та достатні умови для настання події пригоди та перебували з нею в причинному зв’язку. Оскільки в умовах даної пригоди водій ОСОБА_3 не мав технічної можливості попередити пригоду, слід прийти до висновку про те, що в даній дорожній обстановці при вказаних даних в його діях невідповідність вимог Правил дорожнього руху України, які б знаходились в причинному зв’язку з настанням події пригоди, не вбачається.

Таким чином, у судовому засіданні достовірно встановлено, що 07 червня 2012 року о 05 годині 30 хвилин по вул..Карпинського в направленні до вул..Бахмутської з боку вул..Блажевича в Іллічівському районі м.Маріуполя по головній дорозі рухався автомобіль «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 В цей час по другорядній дорозі по вул..Покришкіна у бік вул..Карпинського в Іллічівському районі м.Маріуполя рухався автомобіль «KIACerato» державний номерний знак АН 3197ЕС, який належить ОСОБА_4 під керуванням водія ОСОБА_5, який не пропустив рухаючийся по головній дорозі автомобіль «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 та скоїв з ним зіткнення, і дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Згідно ст.ст.1166, 1167 ЦК України обов'язок по відшкодуванню майнової та моральної шкоди завданої неправомірними діями особи , покладається на особу, яка цю шкоду завдала.

Відповідно до ст.1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином , судом встановлено , що позивачці ОСОБА_1 була заподіяна шкода , яка була завдана їй з вини відповідача ОСОБА_2, і дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні , то відповідно до ст.1188 ч.1 п.1 ЦК України -відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодовувати шкоду , завдану позивачці ОСОБА_1

В судовому засіданні також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «KIACerato» державний номерний знак АН 3197ЕС на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ОСОБА_6 «Страхове товариство «Іллічівське», що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні. Згідно страхового полісу встановлені ліміти відповідальності: за шкоду, спричинену життю та здоров’ю - 100 000 грн., за шкоду спричинену майну - 50 000 грн., розмір франшизи становить 510 грн.

Відповідно до звіту від 17 липня 2012 року авто товарознавчого дослідження за фактом визначення вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що вартість матеріальної шкоди, спричиненої ОСОБА_1 становить - 185247,51 грн. , дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не заперечувались і відповідачами по справі , які пояснили в судовому засіданні , що вони не оспорюють суму матеріальної шкоди , заподіяної позивачці внаслідок ДТП , яка встановлена відповідно до звіту від 17 липня 2012 року авто товарознавчого дослідження за фактом визначення вартості та згодні з даним висновком експерта оціночної діяльності ОСОБА_7 , копія якого мається в матеріалах данох справи.

Таким чином , вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної позивачці ОСОБА_1 внаслідок даної ДТП у розмірі - 185197,51 грн. , а саме стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі - 135707,51 грн. , а з ОСОБА_6 «Страхове товариство «Іллічівське» страхове відшкодування в розмірі - 49490 грн., суд вважає , що дані вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, наданими до матеріалів справи документами , але суд вважає , що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так , позовні вимоги ОСОБА_1 про розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі - 185197,51 грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні , підтверджуються звітом від 17 липня 2012 року авто товарознавчого дослідження вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу NissanTeana», не оспорюються і відповідачами по справі в судовому засіданні.

Як встановлено в судовому засіданні , до теперішнього часу ОСОБА_6 «СТ «Іллічівське» страхове відшкодування позивачці ОСОБА_1 не сплачено. В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у встановлений законом , строк , зверталась до ОСОБА_6 «СТ» Іллічівське» щодо виплати їй страхового відшкодування, однак їй було відмовлено, в зв’язку з тим, що на той період часу не була не встановлена вина відповідача ОСОБА_2

Згідно ст.ст.1166, 1167 ЦК України обов'язок по відшкодуванню майнової та моральної шкоди завданої неправомірними діями особи, покладається на особу, яка цю шкоду завдала.

Відповідно до ст.1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - ст. 5 . Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов’язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ст.4. вищевказаного Пленуму - Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов’язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст.1188 ч.1 п.1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України зрозгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - ст.16. - Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов’язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов’язку з’ясовується судом першої інстанції, у зв’язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов’язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Відповідно до ст..988 ЦК України, страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Судом встановлено , що умовами виплати відшкодувань відповідно до Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів « є умови , визначені в договорі страхування : страховик зобов»язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Підставою для виплат страхового відшкодування є страховий випадок.

Відповідно до ст..6 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів « страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Абз.2 ст.8 Закону України «Про страхування» - страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов»язок страховика здійснити виплату страхової суми / страхового відшкодування / страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Суд вважає , якщо відповідно до законодавства, підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, а страховим випадком є подія із настанням якої виникає обов»язок страховика здійснити виплату страхової суми , то саме «подія» є підставою для виплати страхового відшкодування. Потерпілого закон визначає як суб»єкта, якому повинна відшкодовуватись шкода у разі настання страхового випадку за договором.

Відповідно до ст..28 Закону України Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів « шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов»язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу .

Таким чином , враховуючи вимоги ч.2 ст.12 Закону України Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «, відповідно до якої страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи , яка відповідно до договору становить 510 грн., то суд дійшов до висновку про те , що ОСОБА_6 «СТ «Іллічівське» має сплатити страхове відшкодування позивачці ОСОБА_1 як власнику транспортного засобу у розмірі - 49490 грн.

При таких обставинах , суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_6 «Страхове товариство «Іллічівське» страхового відшкодування в розмірі - 49490 грн., знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обгрунтованими, підтверджуються , наданими до матеріалів справи документами , визнані повністю відповідачем по справі ОСОБА_6 «Страхове товариство «Іллічівське» в судовому засіданні та суд вважає , що підлягають задоволенню повністю .

Згідно Постанови № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - ст.16. п.3 встановлено , що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При таких обставинах , відповідач ОСОБА_2 повинен сплатити позивачці ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) , яке складає -135707,51 грн.

Згідно з п. 14 Постанови Пленуму ВССУ № 4 от 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки « : Ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд зурахуванням принципу диспозитивності , тобто за заявою заподіювача шкоди , одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків , особі відповідальній за шкоду.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму ВССУ № 4 от 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки « : У разі , якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним , йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди , а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця пригоди.

В судовому засіданні встановлено , що позивачка ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу не згодна із визнанням її автомобіля NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 фізично знищеним , а відповідачі по справі в судовому засіданні не заявляли клопотання про передачу їм цього автомобіля NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 після відшкодування збитків і тому , при таких обставинах , суд не вирішує питання про передачу цього автомобіля NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 після відшкодування збитків особі відповідальній за шкоду - відповідач по справі .

В судовому засіданні достовірно встановлено , що позивачка після ДТП видала генеральну довіреність на право розпорядження автомобілем «NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8, якому також передала технічний паспорт на автомобіль , який в подальшому передав позивачці грошові кошти в сумі 32000 грн., що еквівалентно 4000 доларів США за пощкоджений автомобіль та дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, допитаний в судовому засіданні у якості свідка - ОСОБА_8 , пояснив, що він придбав у ОСОБА_1 транспортний засіб NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 за 32000 грн., в зв’язку з чим, ОСОБА_1 склала на його ім’я генеральну довіреність на право користування та розпорядження даним автомобілем, а в подальшому він продав даний автомобіль в Донецьку область. Місце знаходження автомобіля на теперішній час йому невідомо.

Таким чином , в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачкою був реалізований пошкоджений в ДТП автомобіль NissanTeana», державний номерний знак НОМЕР_1 за 32000 грн. на підставі генеральної довіреності , виданої на ім»я ОСОБА_8, копія якої мається в матеріалах справи , та дані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні , у в зв’язку з чим з відповідача ОСОБА_2Т на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню сума - 103707,51 грн.

Таким чином , при таких обставинах, суд вважає , що на користь позивачки ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_6 «СТ Іллічівське» , у рахунок , заподіяної позивачки ОСОБА_1 , внаслідок ДТП , матеріальної шкоди, підлягає стягненню - 49490 грн., а з відповідача -ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1, у рахунок , заподіяної позивачки ОСОБА_1 , внаслідок ДТП , матеріальної шкоди, підлягає стягненню - 103707,51 грн.

Моральна шкода заподіяна одній особі з вини іншої особи також відшкодовується винною особою відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_3 внаслідок даної ДТП , була завдана моральна шкода, пов’язана з психологічними стражданнями у зв’язку з пошкодженням майна з вини відповідача ОСОБА_2 У зв’язку з пошкодженням автомобіля звичайний спосіб життя позивачки тривалий час був порушений. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить з характеру завданих позивачці моральних страждань, глибини психологічних страждань, ступеня вини відповідача ОСОБА_2, матеріального становища сторін, враховуючи умови розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди підлягають задоволенню частково та находить достатньою суму у розмірі - 1000 грн.

Згідно ст.88 ч.1 ЦПК України - стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст. 79 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат , пов»язаних з розглядом справи.

Вимоги позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат, які були понесені нею за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи в розмірі - 2826,24 грн. , суд вважає , що підлягають задоволенню , є обгрунтованими та підтверджуються , наданою до суду , квитанцією про сплату витрат за проведення експертизи.

Оскільки позовні вимоги позивачки судом задоволені частково, та нею понесені судові витрати при зверненні до суду, пов’язані з оплатою судового збору, то суд вважає , що відшкодування витрат по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до задоволених вимог на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. 212, 213, 215, 79 , 88 ЦПК України, ст.ст. 988, 1166, 1167, 1187ч.2, 1188 ч.1 п.1 ЦК України, ст..ст. 6, 12, 28, 37Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», Постановою № 4 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки « , - суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м.Київ, вул..Саксаганського, 38-б, ідентифікаційний код 33290655) на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_6, паспорт серія ВС № 184972, виданий 29.02.2000 року Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 49490 грн., судовий збір в розмірі - 494,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_7, паспорт серія ВС №544086, виданий 24.10.2000 року Іллічівським РА Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області який мешкає за адресою: м.Маріуполь, пр..МеталургівАДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_6, паспорт серія ВС № 184972, виданий 29.02.2000 року Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 103707,51 грн., ., у рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., витрати по сплаті експертного дослідження - 2826,24 грн., судовий збір щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі - 229,40 грн. , судовий збір щодо позовних вимог майнового характеру в розмірі - 1037,16 грн.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. А. Кашицька