Ухвала

від 31.10.2013 по справі 2а-13748/12/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-13748/12/0170/11

31.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Москаленко С.А.) від 13.08.2013 по справі № 2а-13748/12/0170/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський торговий будинок" (Алупкінське шосе, 15 літ. Ж1, Кореїз, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98670)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул.Васильєва, буд.16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13 серпня 2013 року у справі № 2а-13748/12/0170/11 заяву Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 29 січня 2013 року у адміністративній справі № 2а-13748/12/0170/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень було залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим ДПС звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 13 серпня 2013 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на нововиявлені обставини, встановлені Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10.04.2013 року, яким було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України ОСОБА_2, яка була засновником БВП «Строитель плюс» - контрагента позивача.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Заявника апеляційної скарги було сповіщено про дату, час і місце апеляційного розгляду шляхом надіслання судової повістки електронною поштою.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою на адресу електронної пошти, який міститься в Єдиній базі даних електронних адрес. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується і приєднується секретарем судового засідання до справи. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучена Довідка секретаря судового засідання від 20 вересня 2013 року про те, що протягом двох робочих днів на електронну адресу судді Дадінської Т.В. не надійшло підтвердження від Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про отримання повістки та процесуальних документів, надісланих електронною поштою відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач сповіщений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013 року у справі № 2а-13748/12/0170/11, яка залишена в силі ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2013 року визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби № 0005692301 від 27.11.2012 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 73250 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 18313 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби № 0005702301 від 27.11.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у розмірі 23367,00 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1149,30 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС.

22 липня 2013 року ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із заявою про перегляд постанови від 29.01.2013 року по справі № 2а-13748/12/0170/11 за нововиявленими обставинами під якими відповідач розуміє обставини, що встановлені Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10.04.2013 року по справі № 123/3318/13-к (Провадження № 1-кп/123/147/2013), який набрав законної сили 14.05.2013 року.

Так у заяві податкова інспекція послалася на те, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013 року ґрунтується на тому, що ТОВ «Морський торговий будинок» документально підтвердив реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Бренд Строй» код за ЄДРПОУ 36165567, БВП «Строитель Плюс» код за ЄДРПОУ 31263808 за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012 року та зазначив, що при кваліфікації за ст.. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказами вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним. Акт перевірки не містить посилань на такі факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилань і на те, в чому таке порушення полягає.

Оскільки Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10.04.2013 року по справі № 123/3318/13-к (Провадження № 1-кп/123/147/2013), який набрав законної сили 14.05.2013 року, засновника БВП «Строитель Плюс» ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та її дії було кваліфіковано за ч. 2 ст. 205 КК України як фіктивне підприємництво, тобто створення та придбання СПД з метою незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене повторно, то дані обставини, на думку податкової інспекції, є підставою для перегляду судового рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами і з урахуванням цих обставин позивачу слід відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Податкова інспекція вважає, що Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим встановлені істотні для справи обставини щодо фіктивного підприємництва БВП «Строитель Плюс» та посилається саме на вказані положення Кодексу.

Відповідно до п. п.4, 5 статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Судова колегія вважає безпідставним посилання податкової інспекції на Вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 10.04.2013 року відносно ОСОБА_2, яка здійснила реєстрацію та придбання низки підприємств, зокрема БВП «Строитель Плюс», без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, засновником якого вона була особисто, з огляду на таке.

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10.04.2013 року по справі № 123/3318/13-к визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України. У даному вироку суду вказано, що ОСОБА_2 без наміру здійснювати підприємницьку діяльність здійснила реєстрацію (придбання) ряду СПД (юридичних осіб), засновником яких вона була особисто, зокрема: БВП «Строитель Плюс», та використовуючи реквізити, банківські рахунки та печатки підприємств, створених та придбаних з метою прикриття незаконної діяльності групи осіб під керівництвом іншої особи, учасниками злочинного угрупування вчинено пособництво службовим особам: генеральному директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_3, головному бухгалтеру ПАТ «Крименерго» ОСОБА_4, директору ТОВ «Південна будівельна компанія» ОСОБА_5, директору ТОВ «Кримкомплекс» ОСОБА_6, директору ТОВ «Будком» ОСОБА_7

Тобто даним вироком суду не встановлено будь-яких злочинних дій під час здійснення фінансово-господарських операцій БВП «Строитель Плюс» із позивачем.

Відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судова колегія вважає за необхідним відмітити, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок контрагента, а також не надано йому права, перевіряти достовірність даних, які вказуються іншим контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його Контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків, а не для його Контрагентів.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.08.2012 по справі № К/9991/29174/12, постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справах; №21-42а10 та 21-47а10).

Крім того вказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі "Булвес АД проти Болгарії"№ 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. Аналогічна позиція була викладені Європейським судом з прав людини і під час розгляду справи «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», яку було притягнуто до податкової відповідальності у зв'язку із тим, що деякі контрагенти цієї компанії не виконали обов'язку по сплаті і декларуванню податків по операціях із компанією Бізнес Сепорт Сентре (не сплатити ПДВ). Повторно підтвердивши висновок у справі «Булвес АД проти Болгарії», ЄСПЛ додатково зазначив, що «у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції». Втім відмітив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це б не мало.

Таким чином, на прикладі справ «Булвес АД проти Болгарії» та «Бізнес Сепорт Сентр проти Болгарії» ЄСПЛ було фактично впроваджено та закріплено на практиці принцип індивідуалізації юридичної відповідальності суб'єкта податкових правовідносин, який полягає в тому, що платник податків може зазнавати негативних наслідків у податкових правовідносинах з державою тільки у випадку порушення саме цим платником податків вимог національного податкового законодавства. Порушення податкового законодавства контрагентами платника податків мають призводити до негативних податкових наслідків саме для таких контрагентів, які безпосередньо порушують національне податкове законодавство.

Законодавство України передбачає фундаментальну основу для безпосереднього застосування адміністративними судами України Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, в тому числі й численних рішень ЄСПЛ, прийнятими за результатами розгляду заяв щодо порушення Конвенції у податкових правовідносинах між особою (платником податків) та державою.

Статтею 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо передбачено обов'язок адміністративного суду застосовувати судову практику Європейського суду з прав людини.

Оскільки вищевказаним Вироком суду не встановлено будь-яких злочинних дій під час здійснення фінансово-господарських операцій БВП «Строитель Плюс» із позивачем, то у судової колегії немає правових підстав вважати, що вказаним Вироком встановлені істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі податковій інспекції, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При таких обставинах справи суд першої інстанції правильно залишив без задоволення заяву ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС про перегляд постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.01.2013 року по справі № 2а-13748/12/0170/11 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2013 по справі № 2а-13748/12/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська