Постанова

від 24.10.2013 по справі 1170/2а-3476/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

24 жовтня 2013 року Справа № 1170/2а-3476/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - відповідач), в якому просить суд, з урахуванням змін позовних вимог /а.с.158-159 т.3/:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 р. за №0002561710 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 685 415,00 грн.;

2) зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та в ІС "Податковий блок" відновити показники: податкових зобов'язань в квітні 2011 р. в сумі 9373,71 грн., в червні 2011 р. в сумі 184995,00 грн., в липні 2011 р. в сумі 1 012 464,00 грн.; податкового кредиту за квітень 2011 р. на суму 9000,00 грн., за червень 2011 р. на суму 689 257,00 грн., за липень 2011 р. на суму 496422,00 грн. з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у квітні, червні, липні 2011 р. в розрізі контрагентів-постачальників: ПП "РД Лідінг", ТОВ "Синергія-Груп" та ПП "Промдрагмет", відкоригованих в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки №185/1710/НОМЕР_1 від 12.10.2011.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила про те, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.07.2011 р. по закінченню якої складено акт №185/1710/НОМЕР_1 від 12.10.2011. Позивач вважає висновки відповідача, викладені в акті перевірки неправомірними в зв'язку з тим, що вони суперечать чинному законодавству.

Представник позивача у судовому засіданні 24.10.2013 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Водночас, представником позивача заявлено клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження /а.с.58 т.4/.

Відповідачем подано письмові заперечення проти позову, згідно змісту яких зазначено, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, як пояснив відповідач, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки згідно Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення регулювання обігу готівки"застосовується штрафна санкція у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. В даному випадку, позивачем не оприбутковано готівки в сумі 137 083,00 (х 5 = 685 415,00 грн.), тому податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 №0002561710 винесено правомірно.

Окрім цього, перевіркою у "Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" було змінено задекларовані позивачем показники податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з урахуванням змін до адміністративного позову.

Представник відповідача у судове засідання 24.10.2013 р. не прибув. В матеріалах справи наявні докази повідомлення його про дату, час і місце розгляду справи /а.с.54 т.4/.

Відповідності до вимог ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст.128 КАС, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно й повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ДПІ є органом державної влади і, відповідно, її діяльність підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача, на підставі вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно наказу від 05.10.2011 року №2914 та направлення на перевірку проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансове господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового законодавства відповідно до плану перевірки, за результатами якої складено акт за №185/1710/НОМЕР_1 від 12.10.2011 року /а.с.51-66 т.1/.

Документальною позаплановою перевіркою встановлені порушення позивачем:

1) ч.1 та 5 ст.203, ч.1 та 2 ст.215, ч.1 ст.216, ч.2 ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків;

2) п.177.10 ст.177 Податковий кодекс України - не ведення обліку доходів та витрат за період з 01.04.2011 року по 31.07.2011 року;

3) п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України - завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1206832,45 грн., в тому числі за квітень 9373,71 грн., червень - 184995,00 грн., липень 2011 року 1012464,00 грн.;

4) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України - завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1194679,00 грн., в т. ч. за квітень 2011 року на суму 9000,00 грн., за червень 2011 року на суму 689257,00 грн., за липень 2011 року на суму 496422,00 грн.;

5) п.п. «а» п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України - здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту за квітень, травень 2011 року;

6) п.2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 - не оприбуткування готівки.

На підставі цих висновків відповідач у "Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" змінив позивачу задекларовані ним показники, а саме:

показники податкових зобов'язань:

квітень 2011 р. - 9 373,71 грн.: - ТОВ "Діаграма Кіровоград" в сумі 9373,71 грн.;

червень 2011 р. - 184 995 грн.: - ТОВ "Діаграма Кіровоград" в сумі 2 265,72 грн., - ТОВ "НВП Промприбор" в сумі 987,6 грн., - "Кіровоградська СТО вантажних і легкових автомобілів", - ТОВ "АПС Кіровоград" в сумі 128 800,00 грн.;

липень 2011 р. - 1 012 464,00 грн.: - ТОВ "Діаграма Кіровоград" в сумі 5 640,00 грн., - ТОВ "Ікарус-сервіс" в сумі 4 478,97 грн.; - ПП "Промдрагмед" в сумі 509 690,71 грн. та 98 000 грн.; - ТОВ "НВП Промприбор" в сумі 3 071,82 грн.; - ТОВ "АПС Кіровоград" в сумі 66 285,83 грн.; - ТОВ "Хронос" в сумі 58 622,62 грн.; - ПП "Украгросім" в сумі 16 671,29 грн.; - ПП "Поліконстракт ДМ" в сумі 83 333,65 грн.; - ПП "Трансбуд-Система СКД" в сумі 166 669,21 грн.;

показники податкового кредиту :

квітень 2011 р. - 9000,00 грн.: - ТОВ "Синергія-груп" на суму 9000 грн.,

червень 2011 р. - 689 257,00 грн.: - ПП "РД Лідінг" на суму 508 447 грн., - ПП "Промдрагмет" на суму 180 810 грн.,

липень 2011 р. - 496 422,00 грн.: - ПП "РД Лідінг" на суму 493 422,00 грн., - ТОВ "Синергія-груп" на суму 3000,00 грн..

Окрім цього, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 р. за №0002561710, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в сумі 685 415,00 грн. /а.с.65 т.1/.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 р. №2. З огляду на зазначену вище норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Щодо відновлення показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих позивачем у квітні, червні, липні 2011 року в розрізі суб'єктів господарювання, а саме контрагентів-постачальників ПП "РД Лідінг", ТОВ "Синергія-Груп" та ПП "Промдрагмет".

Відповідно до п.49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно до п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно до вимог п.58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно до п.п.14.1.157 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно до п.86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відтак, податкове повідомлення-рішення є документом, яким оформлюється грошове зобов'язання платника податків, визначене контролюючим органом відповідно до Податкового кодексу України у конфліктних (у зв'язку з порушенням законодавства платником податків) або неконфліктних (не пов'язаних з порушенням платником податків законодавства).

Крім того, відповідно до впроваджених нормативно-правових актів передбачено складання податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань платника податків, а і на їх зменшення за результатами перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення складається також і на суму зменшення податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведеної перевірки правомірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту податкові повідомлення-рішення не виносилися. Натомість, відповідачем було вчинено дії по зміні раніше задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, з якими він мав фінансово-господарські правовідносини. Дані відносини підтверджено як наявними в справі матеріалами, так і самим відповідачем у складеному акті перевірки /а.с.95-214 т.1, а.с.63-110, 230-253 т.2. а.с.1-153, 193-257 т.3, а.с.1-44 т.4/.

Згідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до п.74.1 статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно до п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" від 18.04.2008 р. №266 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (по тексту - Методичні рекомендації).

Зі змісту п.1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що вони запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до п.4.9, п.5.1, п.5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14.06.12 р. №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у п.4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності.

Згідно вимог п.2.19 Методичних рекомендацій, у разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки.

При цьому акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, натомість, як випливає із змісту п.п.5.7, 5.8, 5.10, 7.1 та 7.2 Методичних рекомендацій він може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень чи для звернення до суду про стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами за правочином, який суперечить інтересам держави та суспільства.

Суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України грубо порушує права та інтереси останнього, як платника податків, оскільки це є фактичною зміною показників декларації, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст статті 49 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 жовтня 2011 року №0002561710 про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 685415 грн..

Як встановлено в ході перевірки, позивачем розрахунки із споживачами проводились як по безготівковому розрахунку через РРО, так і готівкою, що підтверджено розрахунковими квитанціями, отриманими від ТОВ "АПС-Кіровоград". За період з 01.04.2011 по 31.05.2011 року на суму 137 083 грн. було реалізовано продукцію до ТОВ "АПС-Кіровоград". При цьому, як зазначено відповідачем, готівкові кошти не оприбутковувались позивачем у книзі обліку доходів і дана книга обліку була зареєстрована у податковому органі лише 06.10.2011 року, тобто вже після здійснення господарських операцій та отримання прибутку.

У зв'язку з цим, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) у касах готівки згідно указу Президента України від 12 червня 1995 року N436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення регулювання обігу готівки" до позивача застосовано штрафну санкцію у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2011 р. №0002561710.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на таке.

Правові засади порядку ведення касових операцій у національній валюті України визначено Положенням про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ за №637 від 15.12.2007 року.

Згідно п.п.2.6 п.2 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 зазначеного Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

П.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. №614, передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Згідно до п.1.2 Положення №637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Цим же пунктом визначено, що касова книга це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі, а книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Наказом ДПА України від 21.04.1993 р. №12, із змінами і доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за №64, затверджена Інструкція про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (далі Інструкція №12), а також Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, приватні підприємці зобов'язані щоденно відображати находження готівки у книзі обліку доходів і витрат, а у випадку використання реєстратора розрахункових операцій, також вести книгу обліку розрахункових операцій, яка зареєстрована за цим реєстратором.

Указ Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення регулювання обігу готівки" передбачає відповідальність за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Виходячи з встановлених судом фактичних обставин справи та наведених вище положень нормативних документів суд приходить до висновку, що такого порушення, як не оприбуткування готівки у касі, тобто її приховування від обліку, за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 року на суму 137 083 грн. позивачем не допущено, оскільки отримані позивачем за вказаний період готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень були своєчасно обліковані у книзі обліку доходів та витрат, а також були відображені позивачем у податковій звітності /а.с.162-170 т.3/.

Дані обставини не спростовано відповідачем жодним доказом.

Той факт, що на момент перевірки книга обліку доходів та витрат не була зареєстрованою у ДПІ (не заперечується позивачем) ще не є безумовним доказом не оприбуткування відображеної у ній готівки, оскільки факт не оприбуткування слід встановлювати з урахуванням показників книги обліку доходів та витрат позивача. Проте, цей факт є достатньою підставою для притягнення позивача до відповідальності за використання незареєстрованої книги обліку доходів та витрат та накладення санкцій, передбачених статтею 121 Податкового кодексу України та статтею 164 КУпАП.

Таким чином, застосування до позивача на підставі Указу Президента України №436/95 штрафної санкції за не оприбуткування готівки у касі є необґрунтованим, а тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішенні №0002561710 від 24.10.2011 також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Отже, всупереч вимогам ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення та корегування задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань та податкового кредиту. З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій, здійснених позивачем та оприбуткування ним отриманої готівки.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно до п.п.3 п.9 розділу VI "Прикінцевих та перехідних положень" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Тому, сплачений позивачем судовий збір за позовною вимогою майнового характеру в сумі 2236,00 грн. /а.с.42 т.1/ та за позовною вимогою немайнового характеру в сумі 32,19 грн. /а.с.2 т.1/ підлягає присудженню з держбюджету шляхом його безспірного списання з рахунку відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 24 жовтня 2011 року №0002561710.

3.Зобов'язати Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області вчинити певні дії, а саме в АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" та в ІС "Податковий блок" відновити показники податкових зобов'язань: в квітні 2011 року в сумі 9 373,71 грн., в червні 2011 року в сумі 184 995,00 грн., в липні 2011 року в сумі 1 012 464,00 грн.; та податкового кредиту: за квітень 2011 року на суму 9 000,00 грн., за червень 2011 року на суму 689 257,00 грн., за липень 2011 року на суму 496 422,00 грн. з податку на додану вартість, задекларованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) у квітні, червні та липні 2011 року в розрізі контрагентів: ПП "РД Лідінг" (код 36978151), ТОВ "Синергія-Груп" (код 37426943), ПП "Промдрагмет" (код 33797183), відкориговані на підставі акту перевірки від 12.10.2011 року №185/1710/НОМЕР_1.

4.Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1), судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 2268,19 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько