Постанова

від 24.04.2019 по справі 1170/2а-3476/12

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №1170/2а-3476/12

адміністративне провадження №К/9901/9050/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 (головуючий суддя: Хилько Л.І.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 (головуючий суддя: Панченко О.М., судді: Чередниченко В.Є., Коршун А.О.)

у справі №1170/2а-3476/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП) звернулася до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 №0002561710 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 685415,00 грн.; зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме в АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та в ІС Податковий блок відновити показники податкових зобов'язань: у квітні 2011 року в сумі 9373,71 грн., у червні 2011 року в сумі 184995,00 грн., у липні 2011 року в сумі 1012464,00 грн. та податкового кредиту: за квітень 2011 року на суму 9000,00 грн., за червень 2011 року на суму 689257,00 грн., за липень 2011 року на суму 496422,00 грн. з податку на додану вартість, задекларованих позивачем у квітні, червні, липні 2011 року в розрізі контрагентів-постачальників: ПП РД Лідінг , ТОВ Синергія-Груп та ПП Промдрагмет , відкоригованих в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки від 12.10.2011 №185/1710/НОМЕР_1.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015, позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 24.10.2011 №0002561710; зобов'язано ОДПІ вчинити певні дії, а саме: в АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та в ІС Податковий блок відновити показники податкових зобов'язань: в квітні 2011 року в сумі 9373,71 грн., в червні 2011 року в сумі 184995,00 грн., в липні 2011 року в сумі 1012464,00 грн.; та податкового кредиту: за квітень 2011 року на суму 9000,00 грн., за червень 2011 року на суму 689257,00 грн., за липень 2011 року на суму 496422,00 грн. з податку на додану вартість, задекларованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у квітні, червні та липні 2011 року в розрізі контрагентів: ПП РД Лідінг (код 36978151), ТОВ Синергія-Груп (код 37426943), ПП Промдрагмет (код 33797183), відкориговані на підставі акту перевірки від 12.10.2011 року №185/1710/НОМЕР_1.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). За доводами касаційної скарги судами не було враховано, що внесення змін до інформаційних баз не порушує права позивача; факт не оприбуткування готівки в касі позивачем підтверджується тим, що книга обліку доходів була зареєстрована лише 06.10.2011,

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, вказуючи про правильність висновків судів при вирішенні спору.

У силу норм частини 1 ст. 341 КАС суд касаційної інстанції перевіряє судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 12.10.2011 №185/1710/НОМЕР_1. За висновками цього акту позивачем порушені норми частини 1, 5 ст. 203, частини 1, 2 ст. 215, частини 1 ст. 216, частини 2 ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків; пункту 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі -ПК України) - не ведення обліку доходів та витрат за період з 01.04.2011 по 31.07.2011; пункту 185.1 ст.185, пункту 188.1 ст.188, пункту 187.1 ст.187 ПК України - завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 1206832,45 грн., в тому числі за квітень, червень, липень 2011 року; пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 ст.198, пункту 201.6 ст.201 ПК України - завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1194679,00 грн., у податковому обліку за квітень, червень, липень 2011 року; пункту 2.6 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (далі- Положення № 637) - не оприбуткування готівки.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято рішення від 24.10.2011 № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 685415,0 грн., за порушення норм пункту 2.6 Положення № 637.

Крім того ОДПІ було внесено зміни в електронну базу даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України щодо задекларованих позивачем значень сум податкового зобов'язання із ПДВ та податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги у частині зобов'язання внести зміни до в АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та в ІС Податковий блок , суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходили із того, що висновки акту перевірки не є підставою для корегування контролюючим органом в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників. При цьому суд прирівняв такі дії ОДПІ до зміни задекларованих позивачем показників податкової звітності, що грубо порушує права та інтереси останнього.

Однак із такими висновками судів не можна погодитися, так як вони не відповідають правильному змісту правового регулювання наступних норм ПК України.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 ст. 62 ПК).

Згідно зі ст. 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 ст. 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 ст. 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних електронних баз ДФС податкової інформації, отриманої, за результатами податкового контролю, зокрема і за наслідками висновків акту перевірки, є службовою діяльністю працівників контролюючого органу щодо інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та ця інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Такий зміст правового регулювання вищевказаних правових норм відповідає позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема у постанові від 04.11.2015 у справі за позовом ТОВ Профтехноконструкція до Нововодолазької ОДПІ ГУ Міністерства доходів і зборів України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а також у постанові від 05.04.2016 у справі 21-4055а15.

Не можна погодитися також із висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову у частині скасування рішення від 24.10.2011 № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 177.10 ст. 177 ПК фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом державної податкової служби.

За визначенням пункту 1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення (пункт 7.15)

Абзацом 3 частини першої ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (Указ № 436/95), який прийнятий згідно зі статтею 25 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України від 8 червня 1995 року та діє до прийняття відповідного закону, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Задовольняючи позовні вимоги у цій частині суди попередніх інстанцій зробили висновок про належне оприбуткування позивачем готівкових коштів за період із 01.04.2011 по 31.05.2011 на загальну суму 137083,00 грн. Такий висновок судами зроблено на підставі доданої до матеріалів справи копії Книги обліку доходів і витрат, яка містить відповідні відображення. Ця книга обліку не була належним чином зареєстрована у територіальному відділі державної податкової служби. При цьому суди вказали, що не виконання позивачем реєстрації книги обліку доходів і витрат не може бути ототожнено з неоприбуткуванням готівки у касі.

Згідно з пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказ Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1025 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1425/18720, втратив чинність 18.10.2013 згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481), відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи.

Вказаними нормами передбачається реєстрація фізичною особою-підприємцем книги обліку доходів і витрат у органі державної податкової служби за основним місцем обліку.

Наведені вище правові норми дають підстави для висновку, що оприбуткуванням готівки, зокрема за умови проведення готівкових розрахунків із застосуванням книги обліку доходів і витрат, є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. При цьому передбачається належна реєстрація такої книги обліку доходів і витрат у органі державної податкової служби за основним місцем обліку. Не відображення готівки у книзі обліку доходів і витрат, яка має бути попередньо зареєстрована у відповідному органі державної податкової служби, наприкінці робочого дня із оформленням відповідних касових документів є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена Указом № 436/95.

За встановлення у судовому процесі обставин того, що позивачем не було зареєстровано книгу обліку доходів і витрат у відповідному органі державної податкової служби; а підставою для висновку відповідача про порушення позивачем пункту 2.6 Положення № 637 був не тільки факт відсутності реєстрації позивачем відповідної книги обліку доходів і витрат, а й відсутність самого факту оприбуткування готівки у відповідній книзі обліку, суди зробили помилковий висновок про дотримання позивачем норм пункту 2.6 Положення № 637.

Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 цієї статті).

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області задовольнити.

Скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015, у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко