Ухвала

від 05.11.2013 по справі 2а-12620/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12620/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натан» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк», про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 08 липня 2009 року №0024071503/0.

В обґрунтування поданого позову, позивач вказує на те, що накладення на нього штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним, оскільки не проведення даних платежів відбулося з вини ПАТ «Промінвестбанк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що позивачем узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість (за платіжними дорученнями від 24 листопада 2008 року №678, від 03 грудня 2008 року, від 22 грудня 2008 року №680, від 22 грудня 2008 року №681) сплачені з порушенням граничних строків сплати таких зобов'язань. Належних доказів невиконання ПАТ «Промінвестбанк» цивільно-правових зобов'язань по договору розрахунково-касового обслуговування №433 від 08 січня 2002 року матеріали справи не містять.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Натан» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати з податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт від 08 липня 2009 року №861/15-3.

В результаті проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). А саме позивачем, узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість сплачені з порушення граничного строку виконання даних зобов'язань.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 08 липня 2009 року №0024071503/0, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 13 149,59 грн.

Між позивачем та ЗАТ «Промінвестбанк» укладено договір від 08 січня 2002 року №433 розрахунково - касового обслуговування.

Так, позивачем протягом листопада - грудня 2008 року до ПАТ «Промінвестбанк» подані платіжні доручення на здійснення сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Проте, ПАТ «Промінвестбанк» відмовив у здійсненні таких платежів, посилаючись на відсутність достатньої суми коштів на рахунку ТОВ «Натан».

Постановою Правління Національного банку України від 07 жовтня 2008 року №308 у ПАТ «Промінвестбанк» призначено тимчасову адміністрацію терміном на один рік з 07 жовтня 2008 року по 06 жовтня 2009 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів терміном на шість місяців з 07 жовтня 2008 року по 06 квітня 2009 року.

Згідно рішення тимчасового адміністратора ПАТ «Промінвестбанк» від 22 жовтня 2008 року на рахунок позивача №260053013010321/980 повернуто та заблоковано кошти на загальну суму 1 132 000,00 грн., які були списані в період до 07 жовтня 2008 року, однак не відправленні за призначенням:432 000,00 від 03 грудня 2008 року (переплата за прокат полоса) та 700 000,00 грн. від 03 грудня 2008 року (поповнення поточного рахунку), про що свідчить лист Філії «Залізничного відділення ПАТ «Промінвестбанк в м. Київ»» №06-11/367/1 від 29 грудня 2009 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що в ході розгляду справи встановлено наявність у ПАТ «Промінвестбанк» на час виникнення спірних правовідносин на рахунку позивача достатньої кількості коштів для сплати ним коштів узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Покладання на платника податків відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування коштів суперечить вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи з положень ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), за якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, положень п. 22.4. ст. 22 цього ж Закону, за якими при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання, погашення платником податків податкового зобов'язання відбувається в момент подання до банку платіжного доручення на перерахування суми податку до бюджету.

Покладення на платника податків відповідальності за неперерахування чи несвоєчасне перерахування банком до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) не ґрунтується на положеннях законодавства, зокрема на п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно із яким відповідальність за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку, покладається на такий банк. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Висновки про недостатність у позивача коштів на банківському рахунку та втрату права позивача розпоряджатися цими коштами є безпідставними, оскільки встановлені обставини свідчать про наявність на банківському рахунку достатніх належних позивачеві коштів для списання у рахунок погашення податкових зобов'язань.

Неперерахування їх філією Промінвестбанку з причин заблокування через запровадження Національним банком України мораторію з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану вказаного банку, які не стосуються фінансово-господарської діяльності позивача.

Така ж позиція викладена і в постанові Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2013 року К-29990/10.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.