Постанова

від 05.11.2013 по справі 826/5602/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5602/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А .М ., Желтобрюх І .Л .

при секретарі : Гімарі Н .В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виставкова фірма «Троян» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України від 11 квітня 2013 року №0003462270, №0003472270; стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач посилається на те, що висновки акта Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України від 26 березня 2013р. № 156/1-22-70-31057654, складеного за результатами проведення працівником ДПІ у Голосіївському районі м. Києва документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Виставкова фірма «Троян» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Вестком-Груп» і ТОВ «БК «Інтермарр» за весь період таких взаємовідносин, не підтверджуються належними доказами.

Позивач вказує на реальність господарських операцій з зазначеними контрагентами, результатом яких є створення рекламно-маркетингової продукції, що підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 липня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає доведеними.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Вестком-Груп» і ТОВ «БК «Інтермарр». На думку відповідача, витрати, понесені позивачем при здійснення ним таких господарських операцій не його валовими витратами в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року), а податкові накладні, виписані даним контрагентами не є підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Виставкова фірма «Троян» зареєстрована як юридична особа та є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

Так, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України (Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Виставкова фірма «Троян» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Вестком-Груп» і ТОВ «БК «Інтермарр» за весь період взаємовідносин, за результатами якої складено акт від 26 березня 2013 року №156/1-22-70-31057654.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем: абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого ним занижено суму податку на прибуток на загальну суму 327 308,00 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого ним завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 218 581,00 грн.

На підставі даного акті відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України від 11 квітня 2013 року: №0003462270, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 218 581,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 14 110,00 грн.; №0003472270, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 327 308,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 34 454,00 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомлення - рішеннями, позивач звернувся до суд уз даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції зазначив, що господарській операції між позивачем та його контрагентами ТОВ «Вестком-Груп» і ТОВ «БК «Інтермарр» мали реальний характер.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.5.2.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З налізу наведених норм вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які повинні відповідати вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та повинні буди складені під час здійснення господарської операції.

Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, який зареєстрований як платник податку на додану вартість. Аналогічні норми містить і Податковий кодекс України.

Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції); 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів); 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку); 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Так, в акті перевірки від 26 березня 2013 року №156/1-22-70-31057654 відповідачем встановлено, що ТОВ «БКК «Інтермарр» зареєстроване 23 листопада 2005 в Печерській районній у м.Києві Державній адміністрації Печерського району, свідоцтво про державну реєстрацію від 23 листопада 2005 року №10741070010012436.

Станом на дату підписання акту перевірки підприємство TOB «БКК «Інтермарр» має стан - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Засновником, директором, головним бухгалтером підприємства TOB «БКК «Інтермарр» є ОСОБА_2.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне і здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, не можливо встановити амортизаційні відрахування підприємства.

Фактично згідно податкової звітності у TOB «БКК «Інтермарр» відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення повного виду діяльності.

Відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, і виконувались протягом періоду, що перевірявся, підтверджується податковою звітністю по ТОВ «БКК «Інтермарр».

TOB «Вестком-Груп» (код ЄДРЇІОУ 36678233) зареєстровано Печерською держадміністрацією за №10701020000037579 від 23 вересня 2009 року. Станом на дату підписання акту перевірки підприємство TOB «Вестком-Груп» має стан - припинено, але не знято з обліку». Засновником, директором, головним бухгалтером підприємства TOB «Вестком-Груп» є ОСОБА_3.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень; наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне ля здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Неможливо встановити амортизаційні відрахування підприємства.

Фактично згідно податкової звітності у TOB «Вестком-Груп» відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відсутні необхідні основні фонди та обладнання для виконання господарської діяльності, які виконувались протягом періоду, що перевірявся, що підтверджується податковою звітністю по ТОВ «Вестком-Груп».

Вказане підприємство за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса відсутня, органів державної податкової служби звітує з заниженими показниками фінансово - господарської діяльності. Підготовка та підписання необхідних первинних бухгалтерських та інших документів для створення видимості начебто проведених господарських операцій (які фактично не проводились) від імені директора TOB «Вестком-Груп» здійснюється встановленими особами за невстановленою адресою.

Вищезазначене підприємство використовуються групою невстановлених осіб для покриття незаконної діяльності з обготівковування грошових коштів, шляхом укладання договорів з підприємствами-контрагентами, від яких отримувало на поточні рахунки безготівкові кошти, які в подальшому перераховувались на рахунки суб'єктів підприємницької дальності для переведення з готівку.

Державною податковою інжекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестком-Груп», за результатами якої складено акт від 12 березня 2012 року №46/23-2/36678233. За результатами перевірки задекларовані TOB «Вестком-Груп» податкові зобов'язання зменшені до « 0». Крім того, задекларований податковий кредит по контагентам-покупцям сформований неправомірно та підлягає зменшенню до « 0».

Крім того, співробітниками СВ ГІМ ДПС у м. Києві було надано до перевірки протокол допиту гр. ОСОБА_3 від 14 лютого 2012 року.

Згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_3 від 14 лютого 2012 року встановлено, що ф. ОСОБА_3 за пропозицією невідомого громадянина, через скрутне матеріальне становище та за грошову винагороду в розмірі 50 доларів США, без мети господарської діяльності, погодився зареєструвати на своє ім'я підприємство TOB «Вестком-Груп». Гр. ОСОБА_3 надав невідомому громадянину копію свого паспорта та ідентифікаційного номера та поїхав до нотаріуса, де підписував якісь документи, в суть та значення, яких він не вникав. Про те, що він є дирекором підприємства TOB «Вестком-Груп», гр. ОСОБА_3 не знав. Гр. ОСОБА_3, як службова особа TOB «Вестком-Груп» ніяких фінансово-господарських операцій не здійснював, фактичного відношення до діяльності підприємства немає, організаційно-розпорядчих функцій на підприємстві не виконував. Як директор підприємства, ніяких договорів не укладав та не підписував, податкові накладні, акти виконаних робіт не вкладав та не підписував. Довіреностей на ведення фінансово-господарської діяльності не видавав та не підписував. Податкову звітність не складав та не підписував та до податкових органів не подавав. Гр. ОСОБА_3 не знайомі постачальники та покупці товарів (робіт, послуг) підприємства TOB «Вестком-Груп», чим займалось підприємство йому не відомо, де знаходяться первинні бухгалтерські та податкові документи підприємства, а також печатка TOB «Вестком-Груп» йому не відомо. Підприємство TOB «Вестком-Груп» було зареєстровано ним без мети ведення фінансово-господарської діяльності і отримання прибутку, а з метою отримання одноразової грошової винагороди.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва, згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та п. 4.4 Наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки TOB «БКК «Інтермарр», за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

Аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів, встановлено, що в періоді, який перевіряється TOB «БКК «Інтермарр» не тарувало доходи, отримані від продажу товарів (робіт, послуг).

В той же час, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності встановлено: у штаті Товариства наявні 2 працівники (згідно форми 1-ДФ за І квартал 2011 року); основні фонди відсутні (декларації з податку на прибуток у 2011 році не подавались); транспортні засоби відсутні (розрахунки суми податку з власників транспортних засобів у році не подавались).

Відповідно до Протоколу допиту свідка, 09 січня 2012 року старшим слідчим з СВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києві, Рижковим Ю.О, в рамках кримінальної справи №79-00227, допитано засновника, директора та головного бухгалтера TOB «БКК «Інтермарр» ОСОБА_2. Під час допиту встановлено наступне:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово непрацююча. Приблизно вересні 2010 року ОСОБА_2 познайомилася з чоловіком на ім'я ОСОБА_6, який запропонував їй, за грошову винагороду 100 дол.США в місяць, стати засновником та директором TOB «БКК «Інтермарр». В жовтні 2010 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_6 їздила до нотаріуса та до БМ Банку, Банку «Даніель», AT «Укрсиббанк», AT «Банк Золоті Ворота» де підписала пакети документів не розуміючи їх змісту. Як пояснила ОСОБА_2 «... маючи тяжке матеріальне становище, не маючи юридичної освіти та не звернувшись за порадою погодилась стати директором та засновником TOB «БКК «Інтермарр». До бухгалтерської, податкової звітності, заключения договорів, зняття коштів, не маю ніякого відношення та свої підписи не ставила».

Так як, за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року при здійсненні TOB «БКК «Інтермарр» фінансово-господарської діяльності була відсутня дійсна воля і волевиявлення директора Товариства, то первинні бухгалтерські документи, будь-які угоди та податкові декларації TOB «БКК «Інтермарр» підписані від імені ОСОБА_2 є згідно ст.234 ЦКУ фіктивним правочином, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Отже, податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2010 року та січень - жовтень 2011 року і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатки №5 до вищевказаних декларацій) TOB «БКК «Інтермарр» підписані від імені ОСОБА_2 - недійсні.

Виходячи з того, що при здійсненні TOB «БКК «Інтермарр» фінансово-господарської едьності була відсутня дійсна воля і волевиявлення директора Товариства, а первинні бухгалтерські документи, будь-які угоди та податкові декларації TOB «БКК «Інтермарр» підписані від імені ОСОБА_2 є згідно ст.234 ЦКУ фіктивним правочином, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року, які підпадають під визначення ст.185 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями). За результатами перевірки складено акт від 07 лютого 2012 року за №520/23-3/33887638.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що вони не містять належних доказів на спростування зазначеного відповідачем в акті перевірки. Наведене вище свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій здійснених позивачем та його контрагентами ТОВ «Вестком-Груп» і ТОВ «БК «Інтермарр». Отже, витрати понесені позивачем при здійсненні господарських операції з даними контрагентами не є його валовими витратами, а податкові накладні не є підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 11 квітня 2013 року №0003462270, №0003472270 відповідачем прийняті правомірно. Підстави для їх скасування відсутні.

Отже, оскаржувана постанова суду постановлена судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, тому вона підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В задоволенні адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби України (Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України) від 11 квітня 2013 року №0003462270, №0003472270 слід відмовити.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2013 року скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виставкова фірма «Троян» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень - рішень від 11 квітня 2013 року №0003462270, №0003472270 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 11.11.2013 року.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.