Ухвала

від 11.11.2013 по справі 905/5887/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 листопада 2013 року Справа № 905/5887/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", м. Донецьк

на ухвали господарського суду Донецької області від 01.10.2013 та Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013

зі справи № 905/5887/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Кенді", м. Макіївка, Донецька область

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 136 548,81 грн., інфляційних витрат у розмірі 409,65 грн., 3% річних у сумі 4 320,93 грн., пені у розмірі 21 573,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" звернулося до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Кенді" про стягнення штрафних санкцій у сумі 181 625,11 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.10.2013 у справі №905/5887/13 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" у прийнятті зустрічної позовної заяви на підставі частини п'ятої статті 22 та статті 60 Господарського процесуального кодексу України.

09.10.2013 відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.10.2013 у справі № 905/5887/13.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 апеляційна скарга була повернута без розгляду заявнику на підставі пунктів 2, 3, 4 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

28.10.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвали господарського суду Донецької області від 01.10.2013 та Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 у справі № 905/5887/13.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду Донецької області від 01.10.2013 в апеляційному порядку не переглядалася, а тому, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття касаційної скарги щодо наведеної її частини.

Стосовно матеріалів касаційної скарги у частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 у справі № 905/5887/13, то Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення скарги щодо наведеної її частини з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Згідно пункту 1 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Таким чином, із змісту наведених норм процесуального права випливає, що до касаційної скарги, крім інших, мають бути долучені відповідні документи, які підтверджують повноваження тієї особи, яка цю скаргу підписала. Такий висновок повністю кореспондується з вимогами статті 28 Господарського процесуального кодексу України. Згідно частини першої даної статті справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Відповідно до частини третьої цієї ж статті представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Подана відповідачем касаційна скарга підписана його представником - Панковим К.М., який діє на підставі довіреності. Оригінала або належним чином завіреної копії довіреності до скарги не додано.

Наведене дає підстави вважати, що касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання її копії іншій стороні у справі.

Згідно частини першої статті 111 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі, та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Проте, заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надсилання її копії товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Кенді" та доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої, частини другої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, у скарзі має чітко викладатися суть порушення з його обґрунтуванням нормами законодавчих актів та зазначатися конкретні їх пункти та статті. При цьому, не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Згідно з вимогами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки в скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм процесуального права, які допустив суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, а також не зазначено в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 2 статті 107, пунктами 1, 3, 4 та 6 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1.Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" у прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.10.2013 у справі № 905/5887/13.

2.Касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 зі справи №905/5887/13 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", а справу - господарському суду Донецької області.

Суддя Селіваненко В.П.

Суддя Львов Б.Ю.

Суддя Харченко В.М.