Ухвала

від 24.12.2013 по справі 905/5887/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 грудня 2013 року Справа № 905/5887/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", м. Донецьк

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013

зі справи № 905/5887/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Кенді", м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 136548,81 грн., інфляційних витрат у розмірі 409,65 грн., 3% річних у сумі 4320,93 грн., пені у розмірі 21573,67грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 касаційна скарга була повернута товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" на підставі пункту 2 статті 107, пунктів 1, 3, 4 та 6 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

27.11.2013 відповідач повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій вдруге просить скасувати ухвали господарського суду Донецької області від 01.10.2013 та Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 та винести нову ухвалу, якою прийняти до розгляду зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" про стягнення сум штрафних санкцій за договором.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення цієї касаційної скарги з огляду на таке.

Звертаючись вдруге до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, відповідач, всупереч вимогам ухвали Вищого господарського суду України від 11.11.2013, знову припустився порушень процесуальних норм.

За приписами частини першої статті 111 13 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Донецької області від 01.10.2013 в апеляційному порядку не переглядалася, а питання про прийняття касаційної скарги щодо неї вже було вирішено ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013, що виключає повторний розгляд цього ж питання.

Стосовно матеріалів касаційної скарги у частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 у справі №905/5887/13, то Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення скарги щодо наведеної її частини з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Згідно пункту 1 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Подана відповідачем касаційна скарга підписана його представником - Панковим К.М., який діє на підставі довіреності, проте, оригінала або належним чином завіреної копії довіреності до скарги не додано, що дає підстави вважати, що касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання її копії іншій стороні у справі.

Згідно частини першої статті 111 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі, та не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Проте, заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надсилання її копії позивачу та доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 4 частини першої, частиною другою статті 111 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, у скарзі має чітко викладатися суть порушення з його обґрунтуванням нормами законодавчих актів та зазначатися конкретні їх пункти та статті. При цьому, не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Згідно з вимогами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки в скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм процесуального права, які допустив суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, а також не зазначено в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

Наведене свідчить про те, що скаржник не усунув тих недоліків, які були ним допущені при попередньому зверненні та на які йому вказувалося в ухвалі Вищого господарського суду України від 11.11.2013.

Крім того, відповідно до частини першої статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскільки оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 у справі № 905/5887/413, згідно з частиною третьою статті 105 Господарського процесуального кодексу України, набрала законної сили 18.10.2013 , то строк її оскарження в касаційному порядку (з урахуванням приписів статті 51 Господарського процесуального кодексу України) закінчився 07.11.2013 . Касаційну скаргу заявник подав 27.11.2013 , згідно штампу апеляційної інстанції на титульній сторінці касаційної скарги, тобто з пропуском встановленого строку для її подання без мотивованого клопотання про його відновлення.

Пунктом 5 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено .

Враховуючи викладене та керуючись пунктами 1, 3, 4, 5 та 6 частини першої статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2013 зі справи № 905/5887/13 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", а справу - господарському суду Донецької області.

Суддя Селіваненко В.П.

Суддя Бенедисюк І.М.

Суддя Харченко В.М.