Рішення

від 09.10.2013 по справі 905/5887/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.2013 Справа № 905/5887/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Кенді», м.Макіївка

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 136 548,81грн., інфляційних витрат у розмірі 409,65грн., 3% річних у сумі 4 320,93грн., пені у розмірі 21 573,67грн.

за участю:

від позивача: Мороз К.Л. (за довіреністю); Щукін С.Б. (директор за наказом);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Кенді», м.Макіївка (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 136 548,81грн., інфляційних витрат у розмірі 409,65грн., 3% річних у сумі 4 320,93грн., пені у розмірі 21 573,67грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором №129 від 31.12.2010., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №129 від 31.12.2010р., протоколу розбіжностей до договору №129 від 31.12.2010р., видаткових накладних, правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Кенді».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. 549, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 6, 12, 61, 64, 82-84 Господарського процесуального кодексу України.

09.09.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Кенді», податкових накладних, виписки з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, специфікацій до договору.

04.10.2013р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справі в яких посилається на наступні підстави. Станом на 10.06.2012р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Кенді» складає 238 780,88грн. (за 10-ти накладними). Від Відповідача на розрахунковий рахунок Позивача 11.06.2012р. були перераховані грошові кошти на поставлений товар у сумі 102 232,07грн. та рознесені у відповідності з повними сумами накладних за принципом погашення заборгованості в хронологічному порядку. Оскільки сума, перерахована ТОВ «ТБ «Амстор», не відповідала повним сумам накладних, то залишок який залишився у сумі 5 6473,70грн. був зарахований частково на погашення боргу за накладною №31619 від 11.04.2012р. Таким чином залишок заборгованості за вказаною накладною складає 13 036,01грн.

Заявою від 09.10.2013р. №б/н Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму пені у розмірі 10 126,02грн., інша частина позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 136 548,81грн., інфляційних витрат у розмірі 409,65грн., 3% річних у сумі 4 320,93грн., залишилася незмінною.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 09.10.2013р. №б/н , оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 09.10.2013р. з'явився, підтримав позовні вимог урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83012, м.Донецьк, вул.Соколина, буд. 38. В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Кенді» (Постачальник) було укладено договір №129, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах СІР (рампа торгівельного центру в місці поставки - згідно замовлення Покупця), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов Договору. Товар, що підлягає поставці за даним Договором, визначається Специфікацією (Додаток №3), яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п.1.2 договору Покупець зобов'язується надавати Постачальнику послуги в порядку та згідно умов, визначених у Додатку №2, а Постачальник зобов'язується своєчасно сплатити їх вартість.

У розділі 5 договору Сторони дійшли згоди щодо ціни товару та порядку розрахунків:

- загальну суму Договору складає сума товару, отриманого по всім накладним (п.5.1 Договору);

У п.п.9.1, 9.4 договору Сторони домовились, що договір діє з 01.03.2011р. до 31.12.2011р. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін не попередить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору на протязі одного місця до закінчення терміну діє Договору, вказаного в п.9.1 Договору.

Відповідно до протоколу розбіжностей від 31.12.2010р. Сторони дійшли згоди щодо наступних умов:

- грошові кошти за поставлений товар Покупець перераховує в платіжні дні Покупця (по вівторках та/або четвергах) на рахунок Постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня здійснення поставки товару. Оплата за договором здійснюється за умови надання Постачальником належним чином оформлених документів, надання яких є необхідним згідно цього договору та чинного законодавства України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в п.5.12 Договору (п.5.6 протоколу розбіжностей/договору);

- у випадку прострочення оплати за поставлений товар Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення (п.6.8 протоколу розбіжностей/договору);

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 142 192,54грн., що підтверджується видатковими накладними №31618 від 11.04.2012р. на суму 53 805,95грн., №31619 від 11.04.2012р. на суму 13 036,01грн., №31752 від 12.04.2012р. на суму 41 090,02грн., №31753 від 12.04.2012р. на суму 34 260,56грн. Вказані накладні підписано та завірено печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими накладними.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 5 643,70грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку та письмовими поясненнями ТОВ «ТБ «Кенді» за підписом директора та головного бухгалтера Позивача, які містяться в матеріалах справи. Внаслідок чого у зв'язку з неповною оплатою за поставлений товар виникла заборгованість у сумі 136 548,81грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №129 від 31.12.2010р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 142 192,54грн., але Відповідачем незважаючи на настання строку було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар у сумі 5 643,70грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 136 548,81грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 136 548,81грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги у вказаній частині позовних вимог обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 409,65грн., 3% річних від суми загального боргу складає 4 320,93грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування з 20.06.2012р. по 15.07.2013р. суд відмовляє у задоволенні інфляційних витрат за вказаний період, оскільки у серпні 2012р. індекс інфляції складав 99,7%, у липня 2012р. 99,8%, листопаді 2012р., лютому та липні 2013р. індекс інфляції складав 99,9% отже за вказаний період наявна дефляція. Тому від'ємне значення інфляції не підлягає стягненню з Відповідача. Судом не здійснено перерахунок інфляційних витрат за кожен місяць окремо, оскільки Позивачем заявлено до стягнення саме за період з 20.06.2012р. по 15.07.2013р.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем - 4 320,93грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.8 узгодженого протоколу розбіжностей до договору №129 від 31.12.2010р. у випадку прострочення оплати за поставлений товар Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо часткового задоволення пені у розмірі 10 098,35грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Кенді», м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 136 548,81грн., інфляційних витрат у розмірі 409,65грн., 3% річних у сумі 4 320,93грн., пені у розмірі 10 126,02грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор» (83012, м.Донецьк, вул.Соколина, б.38, ЄДРПОУ 32516492, р/р 26003959968354 у філії ПУМБ м.Донецьк, МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Кенді» (83058, м.Макіївка, вул.Ліхачова, буд.60, ЄДРПОУ 35398349, р/р 26005015110464 у філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 334817) заборгованість у розмірі 136 548,81грн., пеню у розмірі 10 098,35грн., 3% річних у сумі 4 320,93грн., судовий збір у сумі 3 019,36грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 09.10.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.13р.