Ухвала

від 05.11.2013 по справі 16/133-10-3912

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" листопада 2013 р.Справа № 16/133-10-3912

Господарський суд Одеської області

У складі колегії суддів:

Головуючого судді Желєзної С.П.

Судді Брагіної Я.В.

Судді Щавинської Ю.М.

Секретаря судових засідань Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Попова Г.В. за довіреністю № 300-122/08-5658 від 05.06.2013р.

Від відповідача (заявника): Сінюков А.С. за довіреністю № 03-25/вих/д від 06.02.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву виконавчого комітету Одеської міської ради (вх. № 2-390/13 від 22.10.2013р.) про надання відстрочки виконання рішення суду в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, по справі за позовом Антимонопольного комітету України до виконавчого комітету Одеської міської ради про зобов'язання скасувати рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів господарського суду Одеської області знаходилась справа № 16/133-10-3912 за позовом Антимонопольного комітету України до виконавчого комітету Одеської міської ради про зобов'язання скасувати рішення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. по справі № 16/133-10-3912, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2013р., позовні вимоги Антимонопольного комітету України було задоволено, зобов'язано виконавчий комітет Одеської міської ради скасувати пункт 5 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.08.2008р. № 970 „Про заходи щодо введення адресної муніципальної допомоги мешканцям міста на оплату житлово-комунальних послуг та встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій" та пункт 2 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2008р. № 1212 „Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008р. „Про визначення площ прибудинкових територій багатоквартирних будинків, прибирання яких здійснюється двірниками комунальних підприємств житлово-комунального сервісу міста Одеси" та від 21.08.2008р. № 970 „Про заходи щодо введення адресної муніципальної допомоги мешканцям міста на оплату житлово-комунальних послуг та встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій"; покладено на відповідача судові витрати шляхом присудження до стягнення із виконавчого комітету Одеської міської ради в дохід державного бюджету суми судового збору в розмірі 1 147,00 грн.

22.10.2013р. до суду надійшла заява виконавчого комітету Одеської міської ради (вх. № 2-390/13) про надання йому відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. по даній справі в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, у відповідності до якої заявник просить суд відстрочити виконання вищезазначеного судового рішення до надання висновків Державною інспекцією України з контролю за цінами по формуванню нових тарифів на послуги з утримання прибудинкової території. В обґрунтування поданої заяви виконавчий комітет Одеської міської ради посилається на той факт, що виконання рішення суду по даній справі призведе до скасування тарифів на послуги з утримання прибудинкової території на всій території міста Одеси, у зв'язку з чим, до моменту скасування вищезазначених рішень існує необхідність розробки нових тарифів на відповідні послуги, що відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. за № 869, є неможливим до отримання відповідних висновків Держцінінспекції.

Позивач повністю заперечує проти задоволення заяви виконавчого комітету Одеської міської ради, посилаючись на той факт, що необхідність отримання висновку Державної інспекції України з контролю за цінами щодо формування нових тарифів на послуги з утримання прибудинкової території не є винятковою обставиною, яка перешкоджає виконанню рішенню суду від 12.06.2013р. по даній справі.

Розглянувши заяву виконавчого комітету Одеської міської ради про надання відстрочки виконання судового рішення в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, надані в обґрунтування заяви документи та докази, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи , може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з наступними змінами та доповненнями) застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи , зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, як вбачається із матеріалів справи? на підставі рішень виконавчого комітету Одеської міської ради, які виступали предметом спору по даній справі, були встановлені тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкової території, які діють на території міста Одеси по теперішній час. Підставою для покладення на відповідача обов'язку скасування цих рішень було невиконання останнім вимог рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №32-р/тк від 15.12.2009 року по справі №28-26.13/51-09, яким зафіксовано факт вчинення виконавчим комітетом Одеської міської ради порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій без економічного обґрунтування.

Рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України рішення №32-р/тк від 15.12.2009 року по справі №28-26.13/51-09 виконавчому комітету Одеської міської ради було надано строк до 30.06.2010р. для скасування пункту 5 рішення від 21.08.2008р. № 970 та пункту 2 рішення від 28.10.2008р. № 1212. Виконавчий комітет Одеської міської ради не скористався наданим законом правом на оскарження вищезазначеного рішення до господарського суду , у зв'язку з чим, пропустив двохмісячний строк, зі спливом якого закон виключає можливість перегляду вищезазначеного рішення на предмет його відповідності закону, наслідком чого є безумовна обов'язковість до виконання рішення Антимонопольного комітету України.

Як вбачається із матеріалів справи, з моменту пропуску визначеного законом строку на оскарження рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України рішення №32-р/тк від 15.12.2009 року по справі №28-26.13/51-09 на теперішній час минуло більше ніж 3.5 роки, проте на теперішній час вимоги вказаного рішення, так само як і рішення господарського суду від 12.06.2013р. по даній справі, що набрало законної сили 17.07.2013р., яким на виконавчий комітет Одеської міської ради було покладено обов'язок примусового скасувати оспорювані рішення щодо економічно необґрунтованих тарифів, залишаються невиконаними. Вказані дії виконавчого комітету Одеської міської ради є порушенням як вимог ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції", ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" щодо обов'язковості виконання рішень Антимонопольного комітету України, так і вимог ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 115 ГПК України щодо обов'язковості судових рішень.

В обґрунтування поважності причин невиконання рішення суду від 12.06.2013р. по даній справі відповідач посилається на той факт, що негайне виконання вказаного судового рішення призведе до порушення з боку виконавчого комітету Одеської міської ради наступних законодавчих актів.

Згідно з п.п. 2 п. 2 ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження у вигляді встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" до другої групи належать житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

В силу положень ч.ч. 1, 3 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Згідно з п.п. 2, 32 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. за № 869 (з наступними змінами та доповненнями) тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) - вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість. Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг. Висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надається Держцінінспекцією у порядку, затвердженому Мінекономрозвитку.

З огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, відповідач вважає, що у нього відсутні реальні можливості для виконання рішення суду від 12.06.2013р. по даній справі та для скасування пункту 5 рішення від 21.08.2008р. № 970 та пункту 2 рішення від 28.10.2008р. № 1212, оскільки до моменту скасування вищезазначених рішень існує необхідність розробки нових тарифів на відповідні послуги, що згідно з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. за № 869, є неможливим до отримання відповідних висновків Держцінінспекції. Під час розгляду заяви про надання відстрочки виконання рішення суду представник виконавчого комітету Одеської міської ради наголошував на тому, що на теперішній час Міністерством економічного розвитку і торгівлі України не розроблено відповідного порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат під час формування, у зв'язку з чим, виконавчий комітет Одеської міської ради позбавлений можливості здійснити розробку нових тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій.

Проте, наведені доводи заявника є декларативними, оскільки наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2013 N 967 було затверджено Порядок надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат під час формування тарифів на окремі види житлово-комунальних послуг. Відповідно до п. 8 цього Порядку рішення щодо надання висновку або відмови в наданні висновку приймається Державною інспекцією України з контролю за цінами або її територіальними органами в строк, що не перевищує десять робочих днів з дати реєстрації документів службою діловодства.

Отже, отримання висновків Державної інспекцією України з контролю за цінами щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат під час формування нових тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій чітко унормовано діючим нормативним актом, у зв'язку з чим, необхідність отримання таких висновків не є виключною обставиною, яка ускладнює виконання рішення суду від 12.06.2013р. по даній справі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне. В порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України відповідачем взагалі не було надано суду доказів щодо вчинення виконавчим комітетом Одеської міської ради дій по розробці нових тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, так само як і доказів звернення до Держцінінспекції з метою отримання висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат під час формування цих тарифів. Також слід зазначити, що необхідність отримання даного висновку не є обставиною, яка перешкоджає виконавчому комітету Одеської міської ради виконати обов'язок скасування оспорюваних рішень про встановлення економічно необґрунтованих тарифів, строк виконання якого сплинув 30.06.2010р.

Також суд зазначає, що в даному випадку саме на відповідача як на заінтересовану особу покладається обов'язок доведення суду наявності виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення. Такі випадки за своєю правовою природою мають відноситись до форс-мажорних обставин, тобто подій, які заінтересована сторона не могла передбачити, та які, безумовно, мають наслідком значний негативний вплив на можливість належного здійснення цією особою власної діяльності. Обставини, на які посилається заявник, ніяким чином не можуть бути кваліфіковані як форс-мажорні та об'єктивно непередбачені, більш того, матеріали справи свідчать про більш ніж трирічне ухилення виконавчого комітету Одеської міської ради від виконання обов'язку скасувати власні акти про встановлення економічно необґрунтованих тарифів, на примусове виконання якого направлене рішення суду від 12.06.2013р. по даній справі.

Тобто, відсутність нових економічно обґрунтованих тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій як передумова до неможливості виконання рішення суду від 12.06.2013р. по даній справі є наслідком недбалості виконавчого комітету Одеської міської ради, який мав достатньо часу для вчинення усіх необхідних від нього дій, а тому пред'явлення даної документально необґрунтованої заяви про відстрочку виконання рішення суду від 12.06.2013р. є спробою виконавчого комітету Одеської міської ради до подальшого ухилення від виконання обов'язку скасувати власні рішення про встановлення економічно необґрунтованих тарифів.

З огляду на всі вищевикладені обставини, господарському суду не вбачаються правові підстави для надання відповідачу відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. по даній справі, у зв'язку з чим, заява виконавчого комітету Одеської міської ради не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. по справі № 16/133-10-3912 виконавчому комітету Одеської міської ради - відмовити.

Згідно зі ст.ст. 106, 111-13, ч. 3 ст. 121 ГПК України ухвалу може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Головуючий суддя С.П. Желєзна

Суддя Я.В. Брагіна

Суддя Ю.М. Щавинська