Постанова

від 01.04.2014 по справі 16/133-10-3912

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р.Справа № 16/133-10-3912 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

(склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду)

секретар судового засідання : Оксенюк О.М.

за участю:

від АМК України - Єрьоменко І.Г., за дов. від 27.01.2014 р. №300-122/88-649;

від виконавчого комітету Одеської міської ради - Моджук І.О., за дов. від 11.12.2013 р. №02-03-105.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради

на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.11.2013 р.

у справі № 16/133-10-3912

за заявою виконавчого комітету Одеської міської ради про надання відстрочки виконання рішення суду в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України

за позовом Антимонопольного комітету України

до відповідача: виконавчого комітету Одеської міської ради

про зобов'язання скасувати рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. у справі №16/133-10-3912, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2013р., позовні вимоги Антимонопольного комітету України було задоволено, зобов'язано виконавчий комітет Одеської міської ради скасувати пункт 5 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.08.2008р. № 970 „Про заходи щодо введення адресної муніципальної допомоги мешканцям міста на оплату житлово-комунальних послуг та встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій" та пункт 2 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2008р. № 1212 „Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008р. „Про визначення площ прибудинкових територій багатоквартирних будинків, прибирання яких здійснюється двірниками комунальних підприємств житлово-комунального сервісу міста Одеси" та від 21.08.2008р. № 970 „Про заходи щодо введення адресної муніципальної допомоги мешканцям міста на оплату житлово-комунальних послуг та встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій"; покладено на відповідача судові витрати шляхом присудження до стягнення із виконавчого комітету Одеської міської ради в дохід державного бюджету суми судового збору в розмірі 1 147,00 грн.

Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до суду із заявою про надання йому відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. по даній справі в порядку, передбаченому ст. 121 ГПК України, у відповідності до якої заявник просить суд відстрочити виконання вищезазначеного судового рішення до надання висновків Державною інспекцією України з контролю за цінами по формуванню нових тарифів на послуги з утримання прибудинкової території. В обґрунтування поданої заяви виконавчий комітет Одеської міської ради послався на той факт, що виконання рішення суду по даній справі призведе до скасування тарифів на послуги з утримання прибудинкової території на всій території міста Одеси, у зв'язку з чим, до моменту скасування вищезазначених рішень існує необхідність розробки нових тарифів на відповідні послуги, що відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. за № 869, є неможливим до отримання відповідних висновків Держцінінспекції.

Ухвалою господарського суду Одеської області (головуючий суддя С.П. Желєзна, судді: Брагіна Я.В., Щавинська Ю.М.) від 05.11.2013 р. відмовлено у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2013р. по справі №16/133-10-3912 виконавчому комітету Одеської міської ради.

Зазначений судовий акт вмотивовано тим, що отримання висновків Державної інспекцією України з контролю за цінами щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат під час формування нових тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій чітко унормовано діючим нормативним актом, зокрема, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2013 р. №967, у зв'язку із чим необхідність отримання таких висновків не є виключною обставиною, яка ускладнює виконання рішення суду від 12.06.2013р. по даній справі.

Також, при винесенні оскарженої ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України відповідачем взагалі не було надано суду доказів щодо вчинення виконавчим комітетом Одеської міської ради дій по розробці нових тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, так само як і доказів звернення до Держцінінспекції з метою отримання висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат під час формування цих тарифів, необхідність отримання даного висновку не є обставиною, яка перешкоджає виконавчому комітету Одеської міської ради виконати обов'язок скасування оспорюваних рішень про встановлення економічно необґрунтованих тарифів, строк виконання якого сплинув 30.06.2010р. та обставини, на які посилається заявник, ніяким чином не можуть бути кваліфіковані як форс-мажорні та об'єктивно непередбачені.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 05.11.2013 р. у справі №16/133-10-3912 скасувати та заяву виконавчого комітету Одеської міської ради про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2013 р. по вказаній справі задовольнити.

Зокрема, скаржник вказує на те, що судом не було взято до уваги, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 встановлений порядок нормування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій. Відповідно до вказаного Порядку тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Скаржник зауважує, що в Одесі налічується більш 10 000 тисяч багатоквартирних житлових будинків, у зв'язку з чим, процес встановлення тарифів може зайняти невизначену кількість часу.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді: Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 23.12.2013 р. виконавчому комітету Одеської міської ради у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.11.2013р. у справі №16/133-10-3912 відмовлено та повернуто матеріали апеляційної скарги без розгляду, а також повернуто судовий збір за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду від 04.03.2014 р. ухвалу суду від 23.12.2013 р. скасовано та справу №16/133-10-3912 передано на розгляд Одеського апеляційного господарського суду.

Відповідно до п. 3.9 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 N30 судові справи, що надійшли з судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття провадження), а також які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, не підлягають автоматичному розподілу, а передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

На підставі вказаного Положення справу №16/133-10-3912 було передано для здійснення апеляційного провадження судовій колегії у тому складі, яким винесено ухвалу, в подальшому скасовану судом вищої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 17.03.2014 р. апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.04.2014 р. о 10:30 год., а також зобов'язано виконавчий комітет Одеської міської ради надати до Одеського апеляційного господарського суду оригінал апеляційної скарги з додатками, у тому числі доказ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

31.03.2014 р. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Антимонопольний комітет України просить залишити апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради без задоволення, а оскаржену ухвалу суду - без змін, з підстав, викладених у вказаному відзиві.

01.04.2014 р. на виконання до суду надійшли витребувані ухвалою апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. матеріали апеляційної скарги, які долучено до матеріалів справи.

У судове засідання 01.04.2014 р. з'явились представники сторін.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, підстав для скасування оскарженого рішення суду, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з наступними змінами та доповненнями) застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В ході апеляційного провадження у даній справі судом з'ясовано, що рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №32-р/тк від 15.12.2009 року у справі №28-26.13/51-09 зафіксовано факт вчинення виконавчим комітетом Одеської міської ради порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій без економічного обґрунтування.

Згідно вказаного рішення АМК України виконавчому комітету Одеської міської ради було встановлено строк для скасування пункту 5 рішення від 21.08.2008р. № 970 та пункту 2 рішення від 28.10.2008р. № 1212, а саме: до 30.06.2010р, однак, вказані вимоги відповідачем виконано так і не було, останнім рішення позивача протягом встановленого законом двохмісячного строку до господарського суду не оскаржено.

Місцевим господарським судом вірно зауважено, що отримання висновків Державної інспекцією України з контролю за цінами щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат під час формування нових тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій чітко унормовано наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.08.2013 N 967, а тому необхідність отримання таких висновків не є перешкодою для виконання рішення суду від 12.06.2013р. у даній справі.

Посилання виконавчого комітету Одеської міської ради на ту обставину, що в Одесі налічується більш 10 000 тисяч багатоквартирних житлових будинків, у зв'язку з чим, процес встановлення тарифів може зайняти невизначену кількість часу, не виправдовує бездіяльності скаржника, адже останнім ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного господарського суду не надано жодних доказів стосовно вчинення хоча б будь-яких дій по розробці нових тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали суду від 05.11.2013 р.

Перевіривши згідно приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України законність і обґрунтованість оскарженого судового рішення, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого господарського суду та вважає, що викладені в ухвалі господарського суду Одеської області від 05.11.2013 р. висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених статтею 104 ГПК України правових підстав для скасування оскарженої ухвали господарського суду Одеської області від 05.11.2013 р. у справі № 16/133-10-3912.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України

Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 05.11.2013 р. у справі №16/133-10-3912 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 03.04.2014 р.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Пироговський В.Т