Постанова

від 07.11.2013 по справі 826/14528/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2013 року 08:43 № 826/14528/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «РВМ «Відродження» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 р. № 0003272240 та № 0003282240 за участю представників сторін:

від позивача: Островська В.В. (довіреність № 1707-2 від 02.11.2013 р.)

від відповідача: Ріпак О.Д. (довіреність № 371/9/10 від 21.06.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 07.11.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «РВМ «Відродження» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 р. № 0003272240 та № 0003282240.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2013 р. позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РВМ «Відродження» була залишена без руху з підстав не надання позивачем до позовної заяви майнового характеру документу про сплату судового збору в сумі різниці між сумою, встановленою законодавством та фактично сплаченою сумою, а саме - 2 259,59 грн.

Зважаючи на усунення позивачем у встановлені судом строки недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14528/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 07.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.05.2013 р. № 0003272240 та № 0003282240.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ «РВМ «Відродження» вимог п. 138.1, п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. в всього на суму 301 114 грн., та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо завищення податкового кредиту за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. всього на суму 168 553 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем в свою чергу були подані письмові заперечення проти позову, та в судовому засіданні 07.11.2013 р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача також заперечив повністю, зазначивши про те, що наявними матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагента позивача ТОВ «Адва Естейт» (код ЄДРПОУ 37703130), а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначене товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Адва Естейт» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і валові витрати та податковий кредит.

На підтвердження зазначеного, представником відповідача було зокрема наголошено, що за наслідками зустрічної звірки такого контрагента позивача ТОВ «Адва Естейт», контролюючим органом було складено Акт № 494/23-6/37703130 від 06.02.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки, зважаючи на незнаходження даного підприємства та його посадових осіб за місцем реєстрації, а також встановлено відсутність у ТОВ «Адва Естейт» будь-яких матеріально-технічних можливостей (приміщень, транспорту, устаткування, техніки, інше) та трудових можливостей (на підприємстві працює одна особа - директор) для здійснення таких видів господарської діяльності, як виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт у великих обсягах та на значні суми.

З приводу наведеного, представник відповідача також зазначив, що відповідно до наявних матеріалів справи, в провадженні СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110070000037, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, та зазначеним досудовим слідством по кримінальній справі встановлено, що група осіб, діючи умисно та за попередньою змовою, створила/придбала з метою прикриття незаконної діяльності ряд СПД, у тому числі ТОВ «Адва Естейт» (код ЄДРПОУ 37703130), а засновниками вказаного підприємства являються малозабезпечені особи, які за матеріальну винагороду взяли участь у його створенні/придбанні з метою прикриття незаконної діяльності вищевказаних осіб.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, на підставі: п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС від 09.04.2013 року № 665, постанови Слідчого відділу податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС за матеріалами кримінального провадження № 32012110070000037, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Реставраційна виробнича майстерня «Відродження» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Адва Естейт» (код ЄДРПОУ 37703130) за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 22.04.2013 р. № 1411/22-409/22957193, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 138.1, п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо заниження податку на прибуток за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. в всього на суму 301 114 грн., та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), щодо завищення податкового кредиту за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р. всього на суму 168 553 грн.

Так, в Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді, а саме: з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р., позивач мав взаємовідносини з контрагентом:

- ТОВ «Адва Естейт» (код ЄДРПОУ 37703130), щодо виконання останнім на користь позивача будівельних та ремонтно-будівельних робіт у великих обсягах та на значні суми, власними або залученими силами.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 16.05.2013 р. № 0003272240, якими ТОВ «РВМ «Відродження» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 252 830 грн., в тому числі: основний платіж - 168 553 грн., штрафні санкції - 84 277 грн.;

- від 16.05.2013 р. № 0003282240, якими ТОВ «РВМ «Відродження» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 301 114 грн., в тому числі: основний платіж - 301 114 грн., штрафні санкції - 0 грн.

За наслідками оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до податкових органів вищих інстанцій (ГУ Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України), скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Однак, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.05.2013 р. № 0003272240 та № 0003282240 - протиправними, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, в позовній заяві та в судових дебатах позивач (представник позивача) не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, згідно наявних матеріалів справи, у перевіряємому періоді, а саме: з 01.07.2011 р. по 31.12.2011 р., позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Адва Естейт» (код ЄДРПОУ 37703130), щодо виконання останнім на користь позивача будівельних та ремонтно-будівельних робіт у великих обсягах та на значні суми, власними або залученими силами.

Зокрема, ТОВ «РВМ «Відродження» (Замовником), в особі директора Граужиса Ярослава Олеговича, що діє на підставі статуту, з одного боку, та ТОВ «Адва Естейт» (Підрядником), в особі директора Льовіної Наталії Ігорівни, що діє на підставі статуту, з іншого боку, було укладено договір підряду від 01 серпня 2011 р. № 1104, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується протягом строку дії Договору власними або залученими засобами за завданням Замовника виконати будівельні та ремонтні роботи на об'єкті Софіївський Собор та Консисторії по вул. Володимирська, 24 у м. Києві, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором.

Всі роботи, що виконуються, супроводжуються затвердженими у встановленому порядку кошторисом та іншою документацією, що є додатками до цього Договору.

Загальна орієнтована вартість (договірна ціна) робіт та матеріалів визначається загальним зведеним Кошторисом, який складає невід'ємну частину цього Договору, і становить 573 901 грн., в т. ч. ПДВ 95 650 грн.

Також, ТОВ «РВМ «Відродження» (Замовником), в особі директора Граужиса Ярослава Олеговича, що діє на підставі статуту, з одного боку та ТОВ «Адва Естейт» (Підрядником), в особі директора Льовіної Наталії Ігорівни, що діє на підставі статуту, з іншого боку, було укладено договір підряду від 01 серпня 2011 р. № 1105, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується протягом строку дії Договору власними або залученими засобами за завданням Замовника виконати ремонтні роботи на об'єкті Маріїнський палац по вул. Грушевського, 5-а в м. Києві, а Замовник зобов'язується прийняти таку роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором.

Всі роботи, що виконуються, супроводжуються затвердженими у встановленому порядку кошторисом та іншою документацією, що є додатками до цього Договору.

Загальна орієнтована вартість (договірна ціна) робіт та матеріалів визначається загальним зведеним Кошторисом, який складає невід'ємну частину цього Договору, і становить 579 195,53 грн., в т. ч. ПДВ 96 532,59 грн.

Крім того, ТОВ «РВМ «Відродження» (Замовником), в особі директора Граужиса Ярослава Олеговича, що діє на підставі статуту, з одного боку та ТОВ «Адва Естейт» (Підрядником), в особі директора Льовіної Наталії Ігорівни, що діє на підставі статуту, з іншого боку, було укладено договір підряду від 01 серпня 2011 р. № 1106, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується протягом строку дії Договору власними або залученими засобами за завданням Замовника виконати будівельні та оздоблювальні роботи на об'єктах по вул. Каменєва, 8; Паркова дорога, 3, 5-7; вул. Шовковична, 26, вул. Банкова, 10, вул. Липська, 4 у м. Києві, а Замовник зобов'язується прийняти таку роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором.

Всі роботи, що виконуються, супроводжуються затвердженими у встановленому порядку кошторисом та іншою документацією, що є додатками до цього Договору.

Вартість робіт за цим Договором погоджується сторонами додатково та поетапно, після передачі Замовником проектної та робочої документації на виконання робіт та визначення сторонами обсягу робіт до виконання Підряднику, шляхом затвердження сторонами договірних цін за кожний етап, які після їх підписання сторонами стають невід'ємною частиною цього Договору. Вартість Договору визначається сумою затверджених договірних цін за цим договором.

Так, сторони домовились, що Замовник надає Підряднику за цим договором послуги підряду. вартість яких складає 2,5645% від вартості робіт, що виконуються за цим Договором, та які утримуються від суми кожного акту виконаних робіт.

Також, згідно наявних матеріалів справи, ТОВ «РВМ «Відродження» (Замовником), в особі директора Граужиса Ярослава Олеговича, що діє на підставі статуту, з одного боку та ТОВ «Адва Естейт» (Підрядником), в особі директора Льовіної Наталії Ігорівни, що діє на підставі статуту, з іншого боку, було укладено додаткову угоду від 04.10.2011 р. до Договору підряду від 01 серпня 2011 р. № 1106, відповідно до якої змінено розділ 4 Договору, виклавши його в наступній редакції:

- вартість робіт за цим договором погоджується сторонами додатково та поетапно, після передачі Замовником проектної та робочої документації на виконання робіт та визначення сторонами обсягу робіт до виконання Підряднику, шляхом затвердження сторонами договірних цін за кожний етап, які після їх підписання сторонами стають невід'ємною частиною цього договору. Вартість договору визначається сумою затверджених договірних цін за цим договором.

- всі взаєморозрахунки по цьому Договору здійснюються на підставі акту прийому-здачі виконаних робіт тільки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування відповідних сум з п/р Замовника на п/р Підрядника.

Крім того, ТОВ «РВМ «Відродження», в особі директора Граужиса Ярослава Олеговича, що діє на підставі статуту, з одного боку та ТОВ «Адва Естейт», в особі директора Льовіної Наталії Ігорівни, що діє на підставі статуту, з іншого боку, дійшли до згоди про залік взаємних вимог по договору № 1106 від 01.08.2011 р., по яких сторони станом на момент до підписання протоколу мають взаємну заборгованість, а саме - суму в розмірі 7 407,02 грн. З моменту підписання протоколу вказані до заліку договори (рахунки) вважаються взаємовиконаними в частинах (сумах), вказаних до заліку.

На підтвердження реальності (товарності) таких взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Адва Естейт», позивачем до перевірки та до матеріалів справи були надані копії наступних документів, а саме: оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 681, 631, 371 по ТОВ «Адва Естейт» за період з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р., договори будівельного підряду та додаткові угоди, довідки форми КБ-3, акти виконаних робіт форми КБ-2в, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, протокол про залік взаємних вимог.

За наслідками зазначених правовідносин із контрагентом ТОВ «Адва Естейт», на підставі виписаних податкових накладних, позивачем у перевіряємому періоді було сформовано валові витрати в загальному розмірі 1 309 190 грн., та включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму ПДВ в загальному розмірі 168 553 грн.

Однак, з приводу правомірності (чинності) зазначених правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Адва Естейт», а також з приводу належності документів, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит та валові витрати у перевіряємому періоді в розрізі правовідносин із ТОВ «Адва Естейт», наявними доказами у справі підтверджується наступне.

До відповідача ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов Акт від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 494/23-6/37703130 від 06.02.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ «Адва Естейт».

Так, у вищенаведеному Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, контролюючим органом зазначено про фіктивну діяльність контрагента позивача ТОВ «Адва Естейт», а саме те, що такий контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначене товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Адва Естейт» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого, на підставі таких правовідносин із ТОВ «Адва Естейт» його контрагентами не можуть формуватися податкові зобов'язання, валові витрати та податковий кредит.

Крім того, в ході аналізу податкової звітності зазначеного контрагента позивача, контролюючим органом було встановлено, що у ТОВ «Адва Естейт» відсутні будь-які адміністративно-господарські можливості для виконання господарських зобов'язань по укладених угодах (щодо виконання будівельних та ремонтних робіт), а саме: відсутні трудові ресурси (працює одна особа - директор), виробниче обладнання, офісні, складські та виробничі приміщення, транспорт, устаткування, техніка, що також підтверджує відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно наявних відомостей по ТОВ «Адва Естейт», підприємство за місцем його реєстрації, а також його посадові особи - не знаходяться, а відповідно первинних документів на підтвердження фактичності господарської діяльності (зокрема в розрізі правовідносин із позивачем) від такого підприємства отримати не можливо.

Більш того, станом на час розгляду даної адміністративної справи по суді (відповідно до даних витягу з ЄДРПОУ, що наявний в матеріалах справи), ТОВ «Адва Естейт» є припиненим, а відповідно такий суб'єкт господарювання не створювався з метою довготривалої господарської діяльності для отримання прибутку, а навпаки був зареєстрований з метою штучного формування третіми особами податкових зобов'язань та податкового кредиту, що у свою чергу завдало значних збитків Державному бюджету.

Також, згідно наявних у справі доказів, у провадженні СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110070000037, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Зазначеним досудовим слідством по кримінальній справі встановлено, що група осіб, діючи умисно та за попередньою змовою, створила/придбала з метою прикриття незаконної діяльності ряд СПД, у тому числі ТОВ «Адва Естейт» (код ЄДРПОУ 37703130), а засновниками вказаного підприємства являються малозабезпечені особи, які за матеріальну винагороду взяли участь у його створенні/придбанні з метою прикриття незаконної діяльності вищевказаних осіб.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що операції по контрагенту позивача ТОВ «Адва Естейт» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, автомобільного транспорту, виробничо-складських приміщень, устаткування, техніки, та іншого майна, що економічно необхідне для виконання такого виду діяльності, як виконання будівельних та ремонтних робіт у великих обсягах та на значні суми.

У зв'язку з цим, контрагент позивача ТОВ «Адва Естейт» фактично не міг самостійно здійснювати господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Адва Естейт» здійснювалася поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності таким контрагентом позивача.

На переконання контролюючого орану, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Адва Естейт» та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (паперовий, безтоварний варіант правочинів), оскільки без наявності будь яких матеріальних та трудових можливостей, жодна господарська діяльність, а тим більше будівельна діяльність, здійснюватися не може.

З приводу зазначеного, позивачем не було допустимими доказами по справі доведено суду, яким саме чином його контрагент ТОВ «Адва Естейт» без наявності жодної матеріально-технічної бази (адміністративних та інших будівель (офісного приміщення, складів, технічних приміщень, гаражів, інше), устаткування, вантажних машин, причепів, будівельної техніки, а також відповідних трудових ресурсів (працює 1 особа - директор, а цивільних трудових договорів підприємством із фізичними особами не укладалося), мав змогу виконувати будівельні та ремонтно-будівельні роботи (у великих обсягах та на значні суми), зважаючи на те, що об'єми таких робіт в десятки разів перевищують трудові можливості ТОВ «Адва Естейт», а матеріальні можливості у ТОВ «Адва Естейт» для здійснення задекларованого виду діяльності взагалі відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні наголосив на тому, що зазначеними договорами підряду між позивачем та наведеним контрагентом ТОВ «Адва Естейт» не було заборонено залучення останнім субпідрядних організацій з метою виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, доказів щодо укладення таким контрагентом позивача ТОВ «Адва Естейт» субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, які відповідно передбачали необхідність наявності достатніх трудових ресурсів (кваліфікованих кадрів, будівельників) та матеріально-технічної бази (зокрема виробничих та складських приміщень, транспорту, устаткування, будівельної техніки, інше) для здійснення такого виду діяльності (виконання будівельних та ремонтних робіт) - позивачем до суду надано також не було, та в судовому засіданні представник позивача зазначив, що йому не відомо яким саме чином (власними силами або із залученням інших контрагентів), виконувалися такі договірні зобов'язання контрагентом ТОВ «Адва Естейт».

Отже, доказами по справі підтверджується, що зазначений контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, взаємовідносини ТОВ «Адва Естейт» з іншими контрагентами вчинялися без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і валові витрати та податковий кредит.

Відповідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Так, як було зазначено вище, та жодними доказами не було спростовано позивачем, зазначений контрагент позивача ТОВ «Адва Естейт» - за місцем його реєстрації не знаходиться (складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки), а отже є неможливим встановити, яким саме чином таке товариство (без його фактичного розміщення за тією чи іншою адресою) мало змогу виконувати будівельні та ремонтні роботи у великих обсягах та на значні суми без наявності жодних матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, за місцем реєстрації контрагент позивача ТОВ «Адва Естейт», а також його посадові особи не знаходяться, а відповідно первинних документів на підтвердження фактичності господарської діяльності (зокрема в розрізі правовідносин із позивачем) від такого підприємства отримати не можливо.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Адва Естейт» носять характер недійсного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину - не можливо розшукати посадових осіб товариства (саме товариство припинене); порушено кримінальну справу відносно засновників такого суб'єкта господарювання за ознаками «фіктивного підприємництва» (ч. 3 ст. 203 ЦКУ), та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦКУ) - відсутність в товариства жодних матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності щодо виконання будівельних та ремонтних робіт.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем ні його контрагентом ТОВ «Адва Естейт» - не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Відповідно до п.п. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, датою виникнення валових витрат є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків, або дата оприбуткування товарів, робіт (послуг).

Крім того, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Проте, як підтверджується наявними у справі доказами, Акти приймання-передачі наданих послуг, що підписані позивачем із контрагентом ТОВ «Адва Естейт» на виконання будівельних та ремонтних робіт, не містять змісту та обсягу господарських операцій, а також в останніх не конкретизовано, які саме послуги було надано контрагентом на виконання обов'язків, визначених у договорах підряду.

Згідно вимог п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 «Податкового кодексу України», право віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених у відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Зазначена позиція узгоджується також із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» та позицією Вищого адміністративного суду України викладену у постанові від 20.02.2013 р. по справі К/9991/59642/12.

Також, постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 р. у справі № 21-421а11 встановлено, якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

З огляду на зазначене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Адва Естейт» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно зі ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість та право на формування валових витрат.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно Постанови Верховного суду України від 08.09.2009 р. у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а також письмові заперечення посадових осіб контрагентів, що будь-яких документів, угод, платіжних доручень, банківських та господарських документів.

Згідно Листа ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість с факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «Адва Естейт» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 р. № 0003272240 та № 0003282240.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 14.11.2013 р.