Постанова

від 13.11.2013 по справі 5020-975/2012-5009/3951/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 5020-975/2012-5009/3951/12

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника сторони І. Клименко (дов. від 10.04.2013) та прокурора відділу Генеральної прокуратури України Р. Романова, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 8 липня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 вересня 2013 року у справі № 5020-975/2012-5009/3951/12 за позовом Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України, державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова фірма "Еліпс" про стягнення

УСТАНОВИВ: У вересні 2012 року Севастопольський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та державного підприємства "Севастопольський морський рибний порт" звернувся до господарського суду м. Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова фірма "Еліпс" про стягнення 529 563 грн 71 коп. отриманих безпідставно.

Відповідач позов не визнав.

Ухвалою господарського суму м. Севастополя від 10 жовтня 2012 року справу передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Справа неодноразово розглядалась господарськими судами і рішенням господарського суду Запорізької області від 7 липня 2013 року (суддя К. Проскуряков), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17 вересня 2013 року, у позові відмовлено з мотивів недоведеності.

Заступник прокурора Донецької області просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 216 і 1212 Цивільного кодексу України, статей 41, 43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт" касаційну скаргу підтримало з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова фірма "Еліпс" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте Державне агентство рибного господарства України право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що у січні 2009 року державне підприємство "Севастопольський морський рибний порт" ухвалило рішення про закупівлю за державні кошти на відкритих торгах пиломатеріалів об'ємом 1 940 м 3 очікувальною вартістю 2 500 000 грн. Переможцем торгів визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-торгова фірма "Еліпс", з яким 18 лютого 2009 року був укладений договір № 115-П на поставку пиломатеріалів об'ємом 2 435 м 3 на суму 1 746 250 грн. (далі -договір).

У подальшому контрагенти збільшили ціну договору до 2 361 887 грн за той же обсяг товару, уклавши додаткову угоду від 1 квітня 2009 року до договору.

Зобов'язання за договором припинені виконанням, проведеним з 18 лютого 2009 року по 23 лютого 2010 року.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 10 січня 2012 року у справі № 5020-1833/2011, яке набрало законної сили, договір визнано недійсним з мотивів невідповідності закону, проте правові наслідки недійсності правочину судом не застосовувалися.

Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній звернувся до господарського суду з вимогою стягнути 529 563 грн 71 коп. - суми, яка перевищує, порівняно з товарним ринком, вартість товару переданого на умовах договору, а отже набутої відповідачем без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вимоги позову прокурор доводить висновком додаткової судово-економічної експертизи від 23 серпня 2011 року № 761/762, проведеної Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за постановою слідчого, з урахуванням висновків товарознавчої експертизи від 20 липня 2011 року № 380.

Господарські суди не визнали висновки експертиз належними і допустимими доказами, які підтверджують завищення відповідачем ціни товару, а отже безпідставне набуття особою грошових коштів.

За обставин неподання прокурором доказів, які підтверджують позовні вимоги, господарські суди правомірно відмовили в позові.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення господарського суду Запорізької області від 8 липня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 вересня 2013 року у справі № 5020-975/2012-5009/3951/12 залишити без змін, а касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій