cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2013 року Справа № 924/110/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддів Бондар С.В., Палія В.В. (доповідач)
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013
у справі № 924/110/13-г
за позовом 1. Управління комунального майна Хмельницької міської ради
2. Управління культури і туризму Хмельницької міської ради
до Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ"
про стягнення 16 177, 57 грн. заборгованості по орендній платі,
4 810, 80 грн. - пені та спонукання повернути орендоване майно
за участю представників:
позивачів: 1. не з'явився
2. не з'явився
відповідачів: Дяковський О.С.- предст. (дов.від 15.10.2013)
ВСТАНОВИВ:
Управління комунального майна Хмельницької міської ради та Управління культури і туризму Хмельницької міської ради звернулись до господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ" про стягнення 16 177, 57 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди майна, що належить до комунальної власності від 19 грудня 2011 року, 4 810, 80 грн. - пені та про спонукання відповідача повернути орендоване майно балансоутримувачу за актом приймання-передачі.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.03.2013 у справі № 924/110/13-г (суддя Шпак В.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, з посиланням на те, що орендоване майно відповідачу не передавалось та не використовувалось останнім.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року (судді Юрчук М.І., Василишин А.Р., Крейбух О.Г.) рішення господарського суду Хмельницької області від 27.03.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю, із посиланням на те, що орендоване майно було фактично передано відповідачу, проте відповідач не виконував належним чином умови договору в частині внесення орендної плати за користування майном та не повернув орендоване майно балансоутримувачу після закінчення дії договору.
Приватне підприємство "ДІ АЙ СІ" просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013, а рішення господарського суду Хмельницької області від 27.03.2013 залишити в силі. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні 31.10.2013 було оголошено перерву до 14.11.2013.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що за результатом проведення конкурсу по визначенню орендарів нерухомого майна, яке перебуває в міській комунальній власності (протокол комісії №17 від 18.11.2011р.), між Управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (Орендодавець), Управлінням культури і туризму Хмельницької міської ради, (Балансоутримувач, Отримувач коштів) та переможцем конкурсу - ПП „ДІ АЙ СІ" (Орендарем) 19.12.2011 було укладено Договір оренди майна, що належить до комунальної власності, а саме нежитлового приміщення загальною площею в 114,8кв.м., розташованого в м. Хмельницькому по вул. Проскурівського підпілля, 34, та яке перебуває на балансі Управління культури та туризму Хмельницької міської ради.
Згідно п. 1 договору майно передається в оренду під заклад громадського харчування, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи строком на п'ять років з 16 грудня 2011р. по 15 грудня 2016р. включно.
В пунктах 2.1, 2.4 Договору сторони погодили, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна із балансоутримувачем . Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.
Згідно п. 7.1 Договору Орендодавець зобов'язується забезпечити передачу Орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна , який підписується одночасно з цим договором Балансоутримувачем та Орендарем.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що орендоване майно відповідачу по акту приймання-передачі не передавалось .
Відповідно до п 3.3. договору орендна плата сплачується отримувачу коштів до 25 числа поточного місяця на обумовлений рахунок.
Суди попередніх інстанцій встановили, що орендна плата сплачувалась відповідачем у період з грудня 2011р. по травень 2012р. (включно).
У подальшому (тобто із червня 2012 року) орендар припинив сплачувати орендну плату.
24.10.2012 Управління комунального майна направило на адресу орендаря листа з вимогою сплатити заборгованість по орендній платі та керуючись ч. 1 ст. 782 Цивільного Кодексу України повідомлення про відмову від договору та необхідність повернення орендованого майна. Даний лист одержано орендарем 25.10.2012.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір оренди, укладений сторонами, є розірваним з 25.10.2012, тобто, з моменту отримання повідомлення про відмову від договору.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Неналежне виконання відповідачем, як орендарем, обов'язку щодо своєчасного внесення орендної плати, а також виконання обов'язку щодо повернення орендованого майна після розірвання договору, стало підставою для звернення позивачів з даним позовом до суду.
Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму. До даних правовідносин застосовуються як загальні норми законодавства України - Цивільного та Господарського кодексів України, так і спеціальні норми - Закону України „Про оренду державного та комунального майна".
В силу п.1 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно п. 6 названої статті, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
На орендаря відповідно до п.3 ст. 18, ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" покладено обов'язок вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Аналогічні приписи передбачено положеннями ст. 762 (п.п.1, 5) ЦК України та ст. 286 ГК України.
Згідно спеціальної норми - статті 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності належних і допустимих доказів передачі орендарю орендованого майна та його використання останнім, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення орендної плати, нарахованої на неї пені та спонукання відповідача до повернення орендованого майна, є обґрунтованим та таким, що узгоджується із матеріалами справи.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що орендоване майно було фактично передано відповідачу, не узгоджується із матеріалами справи та не ґрунтується на повному дослідженні обставин справи та доказів у ній.
Зазначене призвело до помилкового скасування судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Водночас, рішення суду першої інстанції зі справи, за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування, має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 111-11 ГПК України у разі скасування чи зміни рішення у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат.
З огляду на те, що касаційна скарга Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ" підлягає задоволенню, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 - скасуванню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 27.03.2013 - залишенню в силі, судовий збір за подання позову у сумі 2867,50грн., судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1433,75грн. (стягнуті із відповідача на користь позивача згідно постанови апеляційної інстанції, яка підлягає скасуванню) та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1663,15грн. підлягають стягненню із Управління культури і туризму Хмельницької міської ради на користь Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ".
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10, 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ" задовольнити.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 у справі № 924/110/13-г скасувати.
Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.03.2013 у справі № 924/110/13-г залишити в силі.
Стягнути з Управління культури і туризму Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 30, код ЄДРПОУ 02231293) на користь Приватного підприємства "ДІ АЙ СІ" (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 21, код ЄДРПОУ 35668477) 2867,50грн. - судового збору за подання позову, 1433,75грн.- судового збору за подання апеляційної скарги, 1663,15грн. - судового збору за подання касаційної скарги.
Видачу наказу доручити господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя В.І. Дерепа
Судді С.В. Бондар
В.В. Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2013 |
Оприлюднено | 15.11.2013 |
Номер документу | 35229851 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Палій B.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні