Постанова

від 11.11.2013 по справі 911/583/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Справа № 911/583/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Попікової О.В., Саранюка В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" на рішення та постановугосподарського суду Київської області від 28.05.2013 Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 у справі№ 911/583/13-г за позовом до проПублічного акціонерного товариства акціонерно-комерційного банку "Львів" 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіка Фреш" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" 3. Дочірнього підприємства "Вортекс" стягнення 2 123 125,52 грн. за участю представників сторін: позивача: відповідача-1: відповідача-2: відповідача-3:не з'явилися не з'явилися не з'явилися не з'явилися ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 28.05.2013 (суддя: Подоляк Ю.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 (судді: Шевченко Е.О., Алданова С.О., Зеленін В.О.), позов Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційного банку "Львів" (надалі - ПАТ АКБ "Львів") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логіка Фреш" (надалі - ТОВ "Логіка Фреш"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" (надалі - ТОВ "Ольвита"), Дочірнього підприємства "Вортекс" (надалі - ДП "Вортекс") задоволено повністю, а саме: стягнуто солідарно з ТОВ "Логіка Фреш" та ТОВ "Ольвита" на користь ПАТ АКБ "Львів" 1 864 000,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 147 691,81 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 111 433,71 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами; звернуто стягнення на предмет застави за договором застави від 16.02.2011, а саме: товар в обороті, загальною балансовою вартістю не менше 2 100 000,00 грн., у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Логіка Фреш" перед ПАТ АКБ "Львів" за договором кредитної лінії від 16.02.2011 № 10 у сумі 2 123 125,52 грн., з яких 1 864 000,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 147 691,81 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 111 433,71 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами. Визначено початкову ціну предмета забезпечувального обтяження за договором застави від 16.02.2011 - встановлена незалежним експертом-оцінювачем ринкова вартість на момент реалізації; визначено спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження - шляхом проведення публічних торгів.

Також стягнуто з ТОВ "Логіка Фреш" на користь ПАТ АКБ "Львів" 14 154,55 грн. витрат по сплаті судового збору; з ТОВ "Ольвита" на користь ПАТ АКБ "Львів" 14 154,55 грн. витрат по сплаті судового збору; з ДП "Вортекс" на користь ПАТ АКБ "Львів" 14 154,55 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із указаними судовими актами, ТОВ "Ольвита" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування в частині стягнення судового збору в розмірі 14 154,55 грн.

Скаржник стверджує про порушення судом першої інстанції пропорційності розподілу судових витрат, встановленої статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ АКБ "Львів" просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін. ПАТ АКБ "Львів" також просить розглянути касаційну скаргу у відсутності представника позивача.

11.11.2013 до Вищого господарського суду України від ТОВ "Логіка Фреш" та ТОВ "Ольвита" надійшли клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

Враховуючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2013 явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, особливості розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачені статтями 111 7 , 111 8 ГПК України, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотань і вважає за можливе розглянути касаційну скаргу відповідно до статті 111 5 ГПК України.

Перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи , 16.02.2011 між ПАТ АКБ "Львів" та ТОВ "Логіка Фреш" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 10, відповідно до умов якого банк зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості, у межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредити, сплатити проценти та комісії за користування ними, а також сплатити інші платежі, передбачені цим договором (пункт 1 кредитного договору).

16.02.2011 між ПАТ АКБ "Львів" та ТОВ "Ольвита" (поручитель) укладено договір поруки, за умова якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за своєчасне і повне виконання зобов'язань позичальника (ТОВ "Логіка Фреш") за договором кредитної лінії № 10 від 16.02.2011.

16.02.2011 між ПАТ АКБ "Львів" та ДП "Вортекс" (заставодавець - майновий поручитель) укладено договір застави, за умовами якого заставодавець передає заставодержателю у заставу відповідне майно в якості забезпечення зобов'язань, які випливають з договору кредитної лінії № 10 від 16.02.2011.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на виконання умов договору кредитної лінії № 10 від 16.02.2011 банк надав позичальнику кредит у сумі 2 000 000,00 грн. У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язання за кредитним договором банк надіслав на адреси відповідача-1 та відповідача-2 вимоги від 09.11.2012 про дострокове повернення кредиту та сплатити відсотків за користування кредитними коштами. ТОВ "Логіка Фреш" своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконало. ТОВ "Ольвита" заборгованість відповідача-1 за кредитним договором щодо повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не погасило.

З урахуванням викладеного, з огляду на умови вищезазначених договору кредитної лінії від 16.02.2011 № 10 та договору поруки від 16.02.2011, приписи статей 525, 526, 546, 549, 553, 554, 559, 611, 612, 1054 Цивільного кодексу України, статей 193, 232 Господарського кодексу України, господарські суди дійшли висновку про наявність підстав про стягнення солідарно з першого та другого відповідачів 1 864 000,00 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 147 691,81 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 111 433,71 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту та сплату процентів за користування кредитними коштами.

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет застави за договором застави від 16.02.2011, керуючись положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статей 546, 572, 576, 589, 590 ЦК України, статей 19, 20 Закону України "Про заставу".

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ТОВ "Ольвіта" не погоджується із судовими рішеннями лише в частині стягнення судового збору солідарно як з позичальника (ТОВ "Логіка Фреш"), так і з поручителя (ТОВ "Ольвита").

Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111 7 ГПК України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та в межах касаційної скарги.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 49 ГПК України судовий збір покладається, зокрема: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено невиконання як відповідачем-1, так і відповідачем-2 та відповідачем-3 зобов'язань перед позивачем за кредитним договором в однаковій мірі на загальну суму 2 123 125,52 грн., у зв'язку з чим повністю задоволено позов.

Відтак, місцевим господарським судом правомірно здійснено розподіл судових витрат за статтею 49 ГПК України, а саме: покладено обов'язок щодо сплати судового збору на трьох відповідачів у рівній сумі, виходячи із розміру задоволених позовних вимог.

Дане твердження скаржника вже було розглянуто та спростовано судом апеляційної інстанції, про що зазначено в оскаржуваній постанові Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013.

З огляду на наведене, з урахуванням вимог за касаційною скаргою остання не підлягає задоволенню та відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових актів.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" у справі № 911/583/13-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 28.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 у справі № 911/583/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: О. Попікова

В. Саранюк