Рішення

від 12.11.2013 по справі 903/951/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2013 р. Справа № 903/951/13

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного підприємства "Спеціал-Сервіс"

до відповідача: Державного підприємства "Цуманське лісове господарство"

про стягнення 56 810,46грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Матвіїв В.М., дов. №21 від 11.11.2013р.

від відповідача: н/з

СУТЬ СПОРУ:

Позивач- Приватне підприємство "Спеціал-Сервіс" -звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", в якому просить стягнути з відповідача 56 810,46грн. заборгованості за надані послуги згідно договору про надання послуг спецтехнікою від 01.11.2011р. №475/11.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем, взятих на себе зобов'язань по оплаті за отримані послуги спецтехнікою, а саме: гусеничного ескаватора марки Джон-Дір 190 та трактора-бульдозера ДТ-75Н згідно договору про надання послуг спецтехнікою від 01.11.2011р. №475/11, акти здачі-приймання робіт №11 від 30.11.2011р. та №12 від 30.12.2011р., акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2011р. по 29.07.2013р., складений та підписаний сторонами, підписи скріплені печатками підприємств, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.07.2013р. становить 56 810,46грн.

Ухвалою суду від 13.09.2013р. порушено провадження по справі.

01.10.2013р. через канцелярію надійшло клопотання від позивача від 01.10.2013р. №б/н, в якому він просив розглядати спір без участі представника, за наявними в справі матеріалами.

Долучив до матеріалів справи копії статуту ПП "Спеціал-Сервіс", затвердженого Засновником ПП Скоцем А.З. згідно рішення від 22.03.2011р. №1, зареєстрованого 30.03.2011р. за №11831020000000443, договорів про надання послуг по доставці спецтехніки від 19.08.2011р. №3 та надання послуг спецтехнікою №2 від 19.08.2011р., акту здачі-приймання робіт №10 від 31.10.2011р., актів приймання виконаних робіт №4 від 30.09.2011р., №3 від 30.09.2011р., №2 від 30.09.2011р., №1 від 19.08.2011р., видаткової накладної №РН1024 від 30.11.2011р. на суму 3 189,54грн., банківських виписок від 11.11.2011р., 30.09.2011р., 18.10.2011р., 09.09.2011р., 16.09.2011р., 14.09.2011р., 20.09.2011р., 30.09.2011р.

Відповідач, в судовому засіданні 02.10.2013р. звернувся до суду з клопотанням від 02.10.2013р. №б/н про відкладення розгляду спору для надання можливості мирного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 02.10.2013р. розгляд спору відкладався з метою повного та об'єктивного дослідження всіх обставин по справі та зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Відповідач, в судовому засіданні 22.10.2013р. звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі №22/10 від 22.10.2013р.

В обґрунтування клопотання зазначив, що 01.11.2011р. між ПП "Спеціал-Сервіс" та ДП "Цуманське лісове господарство" укладено договір №475/11 про надання послуг спецтехнікою.

Згідно п. 10.1 вказаного договору сторони погодили, що усі суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України у Арбітражному суді (третейському суді).

Посилався на ч. 2 ст. 12 ГПК України, ст.ст. 1, 5, 12 ЗУ "Про третейські суди", ст. 193 ГК України.

Водночас, через канцелярію до суду надійшло клопотання від позивача №б/н від 22.10.2013р., в якому він позовні вимоги підтримав та просив розглядати спір без участі представника.

Ухвалами суду від 22.10.2013р., 05.11.2013р. розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі. Позивача зобов'язано представити суду додаткові письмові пояснення з врахуванням клопотання відповідача щодо того, на яких саме умовах укладався договір та додаткові пояснення щодо звернення з позовом саме до господарського суду.

Позивач в судовому засіданні 12.11.2013р. надав суду додаткові обгрунтування позовних вимог від 12.11.2013р. №б/н щодо наявності у господарського суду компетенції на розгляд спору та заперечення на клопотання відповідача №22/10 від 22.10.2013 про припинення провадження у справі.

В обгрунтування своїх заперечень зазначив, що формулювання п. 10.1 договору не може вважатися дійсною третейською угодою. Не вдаючись у доведення недійсності такого положення договору, зазначає, що воно не може бути виконаним. Так, всупереч вимогам статтей 16, 17 Закону України «Про третейські суди» в договорі не визначено до якого саме третейського суду будуть звертатися сторони, не вказано порядку формування цього третейського суду.

Вказав, що якщо суд припинить провадження по справі №903/951/13, то це не лише поставить перепону для позивача на шляху захисту порушеного права в судовому порядку, а взагалі унеможливить стягнення боргу з відповідача. Адже в договорі не визначено до якого третейського суду звертатися.

Існуюча судова практика свідчить, що господарський суд може порушити провадження зі справи і розглядати справу, якщо визначить, що: 1) третейська угода є недійсною, 2) втратила чинність або 3) не може бути виконана.

Повідомив, що зазначення в договорі альтернативної підсудності є недопустимою. Пункт 10.1 договору визначає, що спір «розв'язуються у відповідності до законодавства України в Арбітражному суді». Укладений між сторонами договір №475/11 від 01.11.2011 ґрунтується на шаблоні, яких є багато в різного роду довідкової літератури та в мережі «Інтернет». Таким чином, вживання сторонами терміну «Арбітражний суд» зумовлене виключно тим, що до червня 2001 року господарські суди називалися арбітражними. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про арбітражний суд» №2538-111 від 21.06.2001 арбітражні суди було перейменовано на господарські суди.

Зауважив, що тут потрібно відрізняти термін «арбітражний», визначений у ст. 1 Закону України «Про господарські суди» №1142-ХІІ від 04.06.1991, від терміну «арбітраж», визначеного статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» №4002-ХІІ від 24.02.1994. Це різні правові поняття: у першому випадку це «стара» назва державного органу, який здійснює правосуддя в господарських відносинах, а в другому - це вид недержавної юридичної діяльності.

Отже, саме домовленість про розгляд спору в господарському суді міститься в пункті 10.1 договору №475/11 від 01.11.2011.

Вказав, що додатковим аргументом на користь того, що сторони договору не домовлялися про передачу спору на розгляд третейського суду є те, що в пункт 10.2 договору передбачає досудовий порядок врегулювання спору та визначає строк надання відповіді на претензію.

Таке поняття як «досудовий порядок врегулювання господарського спору» передбачене нормами ГПК України та взагалі не згадується в Законі України «Про третейські суди».

Відповідно, наявність у договорі домовленості про необхідність дотримання досудового порядку врегулювання спору, додатково вказує на підвідомчість такого спору господарському суду.

Посилався на ст.ст. 5, 12 ГПК України, ст.ст. 1, 12, 16, 17 Закону України «Про третейські суди», ст. 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про арбітражний суд».

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що стверджується підписом уповноваженого його представника на повідомленні про відкладення розгляду справи від 05.11.2013р. на 12.11.2013р. на 17:00год.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2011 року між Приватним підприємством "Спеціал-Сервіс" (виконавець) та Державним підприємством "Цуманське лісове господарство" (замовник) укладений договір №475/11, згідно з яким замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати послуги спецтехнікою, у відповідності до умов даного договору, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх.

Згідно п. 5.1. вартість та витрати по наданих послугах становлять 60 000,00грн.

Відповідно до. п.п. 6.1., 6.2. даного договору, термін оплати-протягом 10 днів з моменту підписання даного договору-аванс у розмірі 50% від суми договору; протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт-остаточний розрахунок. Вид розрахунків-безготівковий.

Пунктами 7.1., 7.2. договору передбачено, що виконавець зобов'язується розпочати надання послуг з 01.11.2011р. Виконавець зобов'язується надавати послуги до 31.12.2011р.

В п. 8.1. договору надання послуг сторони визначили, що здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом до 5 числа слідуючого місяця.

Згідно п. 9.1. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому разі до 31.12.2011р.

Даний договір підписаний сторонами.

Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 30.11.2011р. та №12 від 30.12.2011р. виконавець надав, а замовник прийняв надані послуги спецтехнікою на загальну суму 60 000,00грн., що стверджується підписами сторін на актах, скріпленими печатками підприємств.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 01.11.2011 року №475/11.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором про надання послуг, за якими одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (Замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а Замовник зобов'язується оплатити зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем послуги спецтехнікою надані, що стверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 30.11.2011р. та №12 від 30.12.2011р. на загальну суму 60 000,00грн. та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2011р. по 29.07.2013р., складеного між Приватним підприємством "Спеціал-Сервіс" та Державним підприємством "Цуманське лісове господарство", підписаний сторонами, підписи скріплені їх печатками, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.07.2013р. становить 56 810,46грн.

Відповідач оплату за надані послуги здійснив частково в сумі 3 189,54грн. згідно видаткової накладної №РН1024 від 30.11.2011р., що призвело до звернення кредитора з позовом до суду.

На час розгляду спору заборгованість по оплаті за надані послуги становить 56 810,46грн., стверджується договором надання послуг спецтехнікою №475/11 від 01.11.2011р., актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 30.11.2011р. та №12 від 30.12.2011р. на загальну суму 60 000,00грн., видатковою накладною №РН1024 від 30.11.2011р. на суму 3 189,54грн., актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2011р. по 29.07.2013р., складеного між Приватним підприємством "Спеціал-Сервіс" та Державним підприємством "Цуманське лісове господарство", підписаний сторонами, підписи скріплені їх печатками, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.07.2013р. становить 56 810,46грн.; відповідачем належними доказами не оспорена та підлягає до стягнення з Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" в силу ст.526 ЦК України та ст. 193 ГК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В задоволенні клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі оскільки, на його думку, є письмова угода сторін про передачу справи на вирішення Третейського суду, слід відмовити, оскільки, на думку суду, відсутня така письмова угода.

Згідно п. 10.1. укладеного між сторонами договору №475/11 про надання послуг спецтехнікою сторони передбачили, що усі суперечки між ними, з яких не було досягнуто згоди розв'язуються у відповідності до законодавства України в Арбітражному суді (Третейському суді із зазначенням конкретного Третейського суду або зазначенням порядку формування цього Третейського суду).

Наведене формування пункту 10.1 спірного договору не може вважатись дійсною третейською угодою. В даному пункті вказано, що усі суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди розв'язуються у відповідності до законодавства України в Арбітражному суді, а в дужках, альтернативно, вказано "Третейському суді" із зазначенням конкретного Третейського суду або зазначенням порядку формування цього Третейського суду. Відсутня чітка визначеність до якого саме Третейського суду будуть звертатись сторони, не вказано порядку формування цього Третейського суду. Законом України "Про Арбітражний суд" №2538-111 від 21.06.2001р. арбітражні суди було перейменовано на господарські суди.

Про те, що спір слід розглядати в господарському суді, і що сторони договору не домовлялись про передачу спору на розгляд до Третейського суду, свідчить і те, що в п. 10.2 договору сторони передбачили досудовий порядок врегулювання спору та визначили строк надання відповіді на претензію. Крім того, відсутні будь-які суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди (відповідач не надав безперечних доказів та не заперечив в судовому засіданні на них).

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50грн., слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст. ст. 526, 599, 901 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області, вул.Жовтнева, 124, код ЄДРПОУ 00991491

на користь Приватного підприємства "Спеціал-Сервіс", м. Камінь-Каширський, Камінь-Каширський район, Волинська обл., вул. 1 Травня, 50, код ЄДРПОУ 37537915

56 810,46грн. заборгованості та 1 720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено

15.11.2013р.

Суддя С. В. Бондарєв