Постанова

від 17.12.2013 по справі 903/951/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

    РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" грудня 2013 р.                                                           Справа № 903/951/13   Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючий  суддя                                                                                    Павлюк І. Ю. суддя                                                                                                            Миханюк М.В. ,  суддя                                                                                                            Савченко Г.І.    при секретарі                                                                                                Ільчук Н.О. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився   від відповідача:  не з'явився   розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", смт.Цумань, Ківерцівського району Волинської області на рішення  господарського суду Волинської області від 12.11.13 р. у справі № 903/951/13   (суддя Бондарєв С.В.) за позовом Приватного підприємства "Спеціал-Сервіс", м.Камінь-Каширський Волинської області до Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", смт.Цумань, Ківерцівського району Волинської області про стягнення 56 810,46 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Волинської області від 12.11.2013р. у справі №903/951/13 позов Приватного підприємства "Спеціал-Сервіс" до  Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" про стягнення 56810,46грн. задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" на користь Приватного підприємства "Спеціал-Сервіс" 56810,46грн. заборгованості та 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Цуманське лісове господарство" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати і припинити провадження у справі. Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне: - вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права; - місцевим господарським судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки, 01.11.2011р. між ПП "Спеціал-Сервіс" та ДП "Цуманське лісове господарство" укладено договір № 475/11 про надання послуг спецтехнікою, згідно п.10.1 якого, сторони узгодили, що усі суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України в Арбітражному суді (третейському суді).Таким чином, між сторонами укладено третейську угоду, яка підписана двома сторонами; - згідно ч.2 ст.12 ГПК України, підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу). Статтею 12 ЗУ "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. Таким чином, посилання суду першої інстанції на відсутність чіткої визначеності до якого саме третейського суду будуть звертатися сторони є безпідставним; - зазначає, що третейська угода, яка укладена між позивачем та відповідачем є чинною, та не визнавалась недійсною. Вимога, щодо визнання недійсним третейського застереження позивачем у позовній заяві не ставилась і має бути предметом окремого судового розгляду; - у відповідності до ч.1 ст.27 Закону України "Про третейські суди", - третейський суд самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи. Відповідно до ч.7 та ч.8 Закону України "Про третейські суди", - має компетенцію надавати оцінку дійсності третейського застереження. Спори про визнання недійсними договорів не виключені з компетенції третейського суду. Тому за наявності третейського застереження та незгоди відповідача розглядати у господарському суді спір про визнання недійсним третейського застереження або визнання недійсним договору, що містить третейське застереження господарський суд припиняє провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК. Згідно розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р., відповідно до затверджених складів колегій, визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя - Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В., суддя Савченко Г.І.. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.12.2013р. апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у новому складі. Позивач в засідання суду 17.12.2013р. не з'явився, однак його представником до суду  17.12.2013р. подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку із зайнятістю по іншій справі. Колегія суддів відхилила клопотання представника позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги з огляду на те, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України), крім того до поданого клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги представником позивача не додано жодного доказу на підтвердження того, що він зайнятий у іншій справі. Також, ухвалою суду від 09.12.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження  участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка уповноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами. Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду. Представник відповідача в судове засідання 17.12.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. При цьому з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.85). Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників сторін. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2011р. між Приватним підприємством "Спеціал-Сервіс" (виконавець) та Державним підприємством "Цуманське лісове господарство" (замовник) укладений договір №475/11 про надання послуг спецтехнікою (далі – договір), згідно п.1 якого, замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати послуги спецтехнікою, у відповідності до умов даного договору, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх (а.с.9-11). Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони встановили, що предметом замовлення (результатом виконаних робіт за даним договором) є послуги спецтехнікою. Кількісні характеристики предмету підряду: гусеничний екскаватор марки DJOUN DIR 190 тракторист-екскаваторщик, за вимоговою помічник тракториста-екскаваторщика, паливно-мастильними матеріалами забезпечує замовник, трактор-бульдозер ДТ-75Н, тракторист і паливо-мастильні матеріали надає виконавець. Відповідно до п.5.1 договору, вартість та витрати по наданих послугах становлять 60000,00грн. У відповідності до п.п.6.1., 6.2 договору, термін оплати-протягом 10 днів з моменту підписання даного договору - аванс у розмірі 50% від суми договору; протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт-остаточний розрахунок. Вид розрахунків-безготівковий. В пунктах 7.1., 7.2. договору сторони узгодили, що виконавець зобов'язується розпочати надання послуг з 01.11.2011р. Виконавець зобов'язується надавати послуги до 31.12.2011р. Пунктом 8.1. договору встановлено, що здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом до 5 числа слідуючого місяця. Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому разі до 31.12.2011р. (п.9.1. договору). Згідно п.10.2 договору, усі суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України в Арбітражному суді (третейському суді із зазначенням конкретного третейського суду або зазначити порядок формування цього третейського суду). Договір від 01.11.2011р. №475/11 про надання послуг спецтехнікою підписаний сторонами та скріплений їх печатками. Відповідно до  актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 30.11.2011р. та №12 від 30.12.2011р. виконавець надав, а замовник прийняв надані послуги спецтехнікою на загальну суму 60000,00грн., що підтверджується актами, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками (а.с.12-13). ДП "Цуманське лісове господарство" частково оплатило надані послуги на суму 3189,54грн., що стверджується видатковою накладною №РН1024 від 30.11.2011р. (а.с.40). Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отримані послуги в повному обсязі не виконав. У відповідності до акту звірки взаєморозрахунків в період з 01.08.2011р. по 29.07.2013р., складеного між Приватним підприємством "Спеціал-Сервіс" та Державним підприємством "Цуманське лісове господарство", який  підписаний сторонами та  скріплений відтисками їх печаток, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.07.2013р. становить 56810,46грн. (а.с.14). За вказаних обставин, Приватне підприємство "Спеціал-Сервіс" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", в якому просить стягнути 56810,46грн. заборгованості за надані послуги згідно договору про надання послуг спецтехнікою від 01.11.2011р. №475/11 (а.с.2-3). Обґрунтовуючи позовну заяву, ПП "Спеціал-Сервіс", посилаючись на неналежне виконання ДП "Цуманське лісове господарство" взятих на себе зобов'язань по оплаті за отримані послуги спецтехнікою, а саме: гусеничного ескаватора марки Джон-Дір 190 та трактора-бульдозера ДТ-75Н згідно договору від 01.11.2011р. №475/11 про надання послуг спецтехнікою, акти здачі-приймання робіт №11 від 30.11.2011р. та №12 від 30.12.2011р., акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.08.2011р. по 29.07.2013р., складений та підписаний сторонами та скріплений відбитками печаток підприємств, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.07.2013р. становить 56810,46грн.. 22.10.2013р. до місцевого господарського суду відповідачем подано клопотання №22/10 від 22.10.2013р. про припинення провадження у справі.  На обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що 01.11.2011р. між ПП "Спеціал-Сервіс" та ДП "Цуманське лісове господарство" укладено договір №475/11 про надання послуг спецтехнікою та згідно п.10.1 якого, сторони погодили, що усі суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України у Арбітражному суді (третейському суді). Також, відповідач послався на ч.2 ст. 12 ГПК України, ст.ст.1, 5, 12 ЗУ "Про третейські суди", ст.193 ГК України (а.с.53-54). Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області  від 12.11.13 р. у справі № 903/951/13 позов задоволено повністю (а.с.73-75). Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Стаття 901 ЦК України встановлює, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. В силу           ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним  чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач відповідно до договору від 01.11.2011р. №475/11 надав послуги спецтехнікою, що стверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 30.11.2011р. та №12 від 30.12.2011р. на загальну суму 60000,00грн. (а.с.12-13), актом звірки взаєморозрахунків в період з 01.08.2011р. по 29.07.2013р., складеного між Приватним підприємством "Спеціал-Сервіс" та Державним підприємством "Цуманське лісове господарство", який  підписаний сторонами та  скріплений відтисками їх печаток, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.07.2013р. становить 56810,46грн. (а.с.14). Відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості за отримані послуги згідно договору від 01.11.2011р. №475/11 про надання послуг спецтехнікою  у розмірі 56810,46грн., так само, не спростував наявність боргу у зазначеному розмірі. З врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 56810,46грн. боргу цілком правомірно задоволені судом першої інстанції. Посилання ДП "Цуманське лісове господарство" в апеляційній скарзі та те, що місцевим господарським судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підсаві п.5 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки  01.11.2011р. між ПП "Спеціал-Сервіс" та ДП "Цуманське лісове господарство" укладено договір № 475/11 про надання послуг спецтехнікою, згідно п.10.1 якого, сторони узгодили, що усі суперечки між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв'язуються у відповідності до законодавства України в Арбітражному суді (третейському суді),  до уваги колегії суддів не береться з огляду на таке. Згідно п. 10.1. договору від 01.11.2011р. №475/11 про надання послуг спецтехнікою сторони передбачили, що усі суперечки між ними, з яких не було досягнуто згоди розв'язуються у відповідності до законодавства України в Арбітражному суді (Третейському суді із зазначенням конкретного Третейського суду або зазначенням порядку формування цього Третейського суду). Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду. Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 № 3-рп/2004). Відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди"). В силу ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 02.11.2004р. №15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Крім того, третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. В свою чергу, третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст.125 Конституції України). Отже, з аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України "Про третейські суди", юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Таким чином, у сторін існує виключно правова можливість, а не обов'язок на звернення до третейського суду. Для такого звернення, необхідна наявність волі обох сторін (тобто наявність угоди про передачу даного (саме цього) спору на розгляд третейського суду. Лише за наявності волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі. Проте, таке клопотання заявив лише відповідач. За відсутності волі на звернення до третейського суду у позивача чинне законодавство України не позбавляє його права на вирішення спору господарським судом. Згідно ст.1 ГПК України юридичним та фізичним особам гарантовано право на звернення до господарського суду, згідно із встановленою підвідомчістю справ. Згідно п.3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій  України", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним  законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними. Таким чином, вимога скаржника про припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, прямо порушує норми Конституції України. З урахуванням наведеного, за наявності спірних правовідносин суд не вправі відмовити особі в розгляді позовної заяви, якщо з матеріалів справи вбачається, що даний спір підвідомчий господарському суду. При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції у п.10.1. договору від 01.11.2011р. №475/11 про надання послуг спецтехнікою, відсутня чітка визначеність до якого саме Третейського суду будуть звертатись сторони та не вказано порядку формування цього Третейського суду. При цьому окремої угоди на передачу спору на розгляд третейського суду сторони не укладали. Згідно вимог ст.33 Господарського-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ДП "Цуманське лісове господарство" є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області  від 12.11.2013р. у справі № 903/951/13 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування. Керуючись ст.ст. 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,- ПОСТАНОВИВ: 1. Рішення господарського суду Волинської області від 12.11.2013р. у справі №903/951/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", смт.Цумань, Ківерцівського району Волинської області - без задоволення. 2. Справу №903/951/13 повернути до господарського суду Волинської області.  Головуючий суддя                                                                       Павлюк І. Ю. Суддя                                                                                              Миханюк М.В.   Суддя                                                                                              Савченко Г.І.        Віддрук. прим.: 1 – до справи, 2,3 – позивачу (44500, вул.1 Травня, 50, м.Камінь-Каширський, Волинська обл.;                           45200, м.Ківерці , вул.Галана, 8/10, Волинська обл.), 4 – відповідачу (45233, смт.Цумань, вул.Жовтнева, 124), 5 – в наряд.