Рішення

від 13.11.2013 по справі 912/1388/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 рокуСправа № 912/1388/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1388/13

за позовом: Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО", Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка

до відповідача: Олександрійської міської ради, Кіровоградська область, м. Олександрія

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш", Кіровоградська область, м.Олександрія

про визнання права власності та усунення перешкод в користування майном

Представники сторін:

від позивача - Логвінов Б.І., керівник;

від відповідача - Безлюдько В.І., довіреність № 111/12/23/1 від 02.01.13, начальник юридичного управління Олександрійської міської ради;

від 3-ї особи - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Асоціацією "Українські виробники обладнання для СТО", з посиланням на ст. ст. 391, 392 Цивільного кодексу України, подано позовну заяву з вимогами до Олександрійської міської ради про визнання права власності на майно, згідно наведеного в позові переліку, та про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні зазначеним майном шляхом зобов'язати відповідача повернути позивачеві відповідне майно.

Мотивуючи підстави поданого позову, позивачем зазначено про те, що належне йому на праві власності майно було передано на відповідальне зберігання відкритому акціонерному товариству "Завод Агромаш" за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106. Однак, після переходу права власності на цілісний майновий комплекс ВАТ "Завод Агромаш" за адресою по вул. Нагорна, 106 в м. Олександрія до комунальної власності Олександріської міської ради, відповідач не повернув позивачеві майно та не надав жодних відповідей на направлені претензії з вимогою про повернення майна.

Ухвалою господарського суду від 16.09.2013 р. поданий позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №912/1388/13 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - відкрите акціонерне товариство "Завод Агромаш".

Відповідачем позовні вимоги заперечено повністю, про що надано письмовий відзиві пояснення, з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні докази існування спору між сторонами з приводу заявленого майна та не доведено індивідуалізуючих ознак відповідного майна.

Третьою особою ВАТ "Завод Агромаш" позовні вимоги Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" визнано та в наданих до справи письмових поясненнях підтверджено повідомлені позивачем обставини.

В судовому засіданні 13.11.2013 р. представником позивача позовні вимоги підтримано повністю; представником відповідача позов заперечено; представник третьої особи в судове засідання не з'явився, разом з цим в матеріалах справи міститься заява ВАТ "Завод Агромаш" про розгляд справи за відсутності представника третьої особи (а.с. 184).

В судовому засіданні 13.11.2013 р. господарським судом оглянуто диск, який долучено позивачем до матеріалів справи як доказ (а.с. 55).

В судовому засіданні 13.11.2013 р. господарським судом відхилено усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи з підстав неподання доказів на його підтвердження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведені в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач згідно поданого позову просить визнати право власності на наступне майно:

кран КК-12,5, призначений для вантажно розвантажувальних робіт на відкритих складах і робочих майданчиках полігонів по виробництву збірного залізобетону, цегли, обкладений підкрановими коліями, робочий виліт консолей 4,5 метра, висота підйому крана 10 метрів, рік вводу в експлуатацію - 1984.

Станок токарно-гвинторізний 1А616, заводський № 38790, інв. № 144.

Ділительну головку УДГ-Д-200А, заводський № 894566.

Ділительну головку УДГ-Д-200А, заводський № 894567.

Набір м'якої меблі з синтетичної шкіри виробництва КНР, модель «Н-36»:

диван (великий);

диван (малий);

крісло.

Набір м'якої меблі з синтетичної шкіри виробництва КНР, модель «Н-32»:

диван (великий);

диван (малий);

крісло.

Набір м'якої меблі з синтетичної шкіри виробництва КНР, модель « 0-12»:

диван (великий);

диван (малий);

крісло.

Стільці виробництва КНР, модель «Y-18» - 50 шт.

Стіл офісний, модель « 8-05-21» ТОВ ДЕКС - 4 шт.

Шафа офісна, модель «800» ТОВ ДЕКС» - 4 шт.

Стіл комп'ютерний, модель « 8-05-24» ТОВ ДЕКС» - 2 шт.

Металопрокат - 37436,65 кг

- круг нерж. 10 мм (L=5700 - 9 шт.; L=5000 - 14 шт.; L= 4000 - 53 шт.) - 205,65 кг

- круг 7 (L=3000; 22 шт.) - 20 кг

- круг 10 мм - 434 кг

- круг 12 (L=5330; 93 шт.) - 440 кг

- круг 14 - 42 кг

- круг 16 - 497 кг

- круг 20 - 1015 кг

- круг 28 - 4209 кг

- круг 30 - 1100 кг

- круг 34 - 2460 кг

- круг 40 - 970 кг

- круг 45 - 864 кг

- круг 48 - 630 кг

- круг 50 - 2590 кг

- круг 60 - 1920 кг

- круг 85 - 516 кг

- круг 100 - 154 кг

- круг 110 - 1148кг

- круг 120 - 220 кг

- квадрат 20x20 - 620 кг

- полоса 8x105 (L=6430; 23 шт.) - 975 кг

- полоса 95x30 - 184 кг

- полоса 90x40-188 кг

- шестигранник 6 (L= 2550; 326 шт.) - 203 кг

- шестигранник 17 - 845 кг

- шестигранник 19 - 1605 кг

- шестигранник 22 - 830 кг

- шестигранник 36 - 232 кг

- труба квадратна 20x20 - 3318 кг

- труба 18x2,5 (L= 6840; 27 шт.) - 176 кг

- труба нерж. 33x1,5 - 404 кг

- труба 200x160x8 - 3760 кг

- труба 160x120x5 - 293 кг

- труба 50x40x5 - 1000 кг

- труба 130x13-909 кг

- гнутий профіль 50x50 - 2000 кг

- профіль тавровий № 6П 35x35 - 460 кг.

Також позивач згідно поданого позову просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні названим вище майном, зобов'язавши Олександрійську міську раду повернути Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" вказане майно.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відтак, позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або коли відсутні документи, що засвідчують належність особі такого права. Позивачем у справі про визнання права власності є особа, яке є уже власником відповідного майна. Право на такий позов має також титульний володілець майна.

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.

Таким чином, вказані позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати його право власності на майно та оспорення чи не визнання відповідачем такого права позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, та про що повідомляє позивач і що встановлено рішенням суду у справі №5013/1392/12, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.06.2013 р., відповідно до договору купівлі-продажу рухомого майна від 21.12.2011 р. фізичною особою Дерев'янко Євгенієм Леонідовичем (Продавець) передано у власність, а Асоціацією "Українські виробники обладнання для СТО" (Покупець) прийнято майно - кран КК-12,5, розташоване за адресою: територія ТОВ "Ремонтно-механічний завод", Кіровоградська область, м.Олександрія, вул. Нагірна, 106 (а.с. 14-17, 43). Згідно акта прийому-передачі від 21.12.2011р. здійснено фактичну передачу майна та у відповідності до видаткових касових ордерів від 23.12.2011 р. позивачем проведено розрахунок з Дерев'янко Євгенієм Леонідовичем за придбане майно (а.с. 37, 38).

В договорі купівлі-продажу рухомого майна від 21.12.2011 р. міститься посилання на документ, що підтверджує право власності продавця за договором - договір купівлі-продажу від 17.12.2011 року, що посвідчений нотаріусом.

Згідно договору купівлі-продажу від 17.12.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом 17.12.2011 р. та зареєстрованого в реєстрі за №1606, продавцем крану козлового фізичний особі Дерев'янко Євгенію Леонідовичу стало товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод" (код ЄДРПОУ 32282308) (а.с. 185).

Відповідно до пункту 3 договору від 17.12.2011 р. кран козловий належав продавцю - ТОВ "Ремонтно-механічний завод", на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 28.12.2002 р. з ТОВ "Завод Агромаш" (код ЄДРПОУ 31263640).

Згідно статуту ВАТ "Агромаш" вказане товариство засновано шляхом перетворення державного підприємства Олександрійського орендного заводу "Агромаш" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України (а.с. 169-180).

Щодо іншого зазначеного у позові майна, підставою набуття його у власність позивач вказує на договір міни від 14.05.2007 р., укладеного з ТОВ "Ремонтно-механічний завод", за умовами якого між сторонами договору відбувся обмін майном (а.с. 127). Видатковими накладними та актами приймання-передачі фіксується передання обома сторонами договору міни майна (а.с. 128-132). Перелік майна, який отримано позивачем від ТОВ "Ремонтно-механічний завод" згідно видаткової накладної №32 від 14.05.2007 р. та акта приймання-передачі від 14.05.2007 р., відповідає переліку майна, стосовно якого заявлено позовну вимогу.

Зазначені вище документи (договір міни, накладні, акти) підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно положень ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ст. 715 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, надані позивачем докази (договір купівлі-продажу рухомого майна від 21.12.2011 р., договір міни від 14.05.2007 р.) законодавчо визначені, як правові підстави набуття права власності.

Господарський суд враховує положення ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України, якою встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає з закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність та добросовісність такого набуття.

На підставі викладеного та в межах наданих до справи доказів, господарський суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи права власності Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" на майно, набуте ним згідно договору купівлі-продажу рухомого майна від 21.12.2011 р. та договору міни від 14.05.2007 р.

Як зазначає позивач, відповідне майно 20 та 21 грудня 2011 р. було передано на відповідальне зберігання відкритому акціонерному товариству "Завод Агромаш" на підставі Актів прийому-передачі. Зазначені Акти прийому-передачі майна долучено до матеріалів справи (а.с. 11, 12). Згідно наданих актів ВАТ "Завод Агромаш" (код ЄДРПОУ 00901476), як Зберігач, приймає, а Асоціація "Українські виробники обладнання для СТО" (код ЄДРПОУ 34448435), як Поклажодавець, передає на відповідальне зберігання Зберігача майно, згідно наведеного в актах переліку та стосовно якого подано позов. Вказаними актами визначено місце зберігання майна - приміщення ВАТ "Завод Агромаш", які знаходяться з адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106. Згідно названих актів Зберігач зобов'язався повернути відповідне майно власнику на його першу вимогу чи передати згідно його письмового рішення третім особам.

25.11.2011 р. на сесії Олександрійської міської ради прийнято рішення №399 про прийняття від ВАТ "Завод Агромаш" до комунальної власності територіальної громади міста Олександрії цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106, який належить ВАТ "Завод Агромаш" на праві приватної власності (а.с. 116).

Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 12.12.2011 р. №984 оформлено територіальній громаді м. Олександрія в особі Олександрійської міської ради право комунальної власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Олександрія, вул. Нагорна, 106 (а.с. 117).

Позивач повідомляє, що майно, стосовно якого подано позов, Зберігачем повернуто не було та у зв'язку з переходом права власності на цілісний майновий комплекс ВАТ "Завод Агромаш", на території якого зберігається таке майно, до комунальної власності Олександрійської міської ради, позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою від 25.07.2012 р. №2/1 про надання можливості вивезти належне йому майно з місця його зберігання (м. Олександрія вул. Нагорна, 106) (а.с. 13).

У зв'язку з відсутністю відповіді на вказану претензію та невиконанням відповідачем зазначених у ній вимог, відповідач подав позов у даній справі до Олександрійської міської ради.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та вважає, що відсутні підстави для задоволення позову у зв'язку з не доведенням позивачем індивідуалізуючих ознак майна та вказав про відсутність між сторонами спору з приводу права власності на майно, оскільки Олександрійська міська рада не приймала жодних рішень щодо майна, яке є предметом спору, та не вчиняла будь-яких дій по відношенню до спірного майна (відзив від 02.10.2013р., а.с. 56-59).

Однак, наведені відповідачем доводи частково спростовуються матеріалами справи.

Так, у відзиві від 02.10.2013 р. відповідач повідомляє, що рішенням Олександрійської міської ради від 25.11.2011 р. №399 було прийнято до комунальної власності територіальної громади цілісний майновий комплекс ВАТ "Завод Агромаш" по вул. Нагорна, 106 в м. Олександрія, на території якого знаходився та по даний час знаходиться козловий кран КК-1,2, а не кран козловий КК-12,5. Вказане відповідач обґрунтовує, зокрема інвентаризаційними даними щодо передачі основних засобів, які передавались в процесі приватизації державного майна Олександрійського орендного заводу "Агромаш" (а.с. 61).

В поясненнях від 05.11.2013 р. відповідач повідомляє про знаходження на території об'єкту нерухомого майна - цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш" по вул. Нагорна, 106 в м. Олександрія козлового крану, однак вказує про те, що документи, які б підтверджували право власності, у т.ч. позивача, на такий кран відповідачу не надавалися (а.с. 114-115).

Господарський суд враховує, що згідно Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року N 132 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 9 липня 2007 р. за N 784/14051 (надалі - Правила), крани мостового типу та пересувні або поворотні консольні вантажопідіймальністю до 10 т включно, що керуються з підлоги або зі стаціонарного поста, не підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці (пункт 7.1.2).

Отже, зазначений відповідачем у відзиві козловий кран КК-1,2 реєстрації не підлягає.

Відповідно до пункту 7.1.1. названих вище Правил вантажопідіймальні крани всіх типів, за винятком зазначених у пункті 7.1.2 цих Правил, підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці. Згідно пункту 7.1.3. Правил для реєстрації суб'єкт господарювання, у якого у власності або в користуванні (оренда, лізинг тощо) є вантажопідіймальний кран або машина та який має намір їх експлуатувати, подає письмову заяву та паспорт вантажопідіймального крана або машини. У разі реєстрації мостового крана або однорейкового візка до паспорта додається проект його встановлення. У відповідності з пунктом 7.1.5. Правил вантажопідіймальні крани і машини підлягають перереєстрації після, зокрема, перестановки крана мостового типу на нове місце. Згідно пункту 7.1.9. Правил вантажопідіймальні крани і машини знімаються з реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці в разі: списання вантажопідіймальних кранів і машин, що стали непридатними; передачі у власність іншому суб'єкту господарювання; переведення їх у категорію, зазначену в пункті 7.1.2 цих Правил.

Згідно відомостей територіального управління Державної служби гірничного нагляду та промислової безпеки України у Кіровоградській області від 11.10.2013 р. №01-22-04/1900, наданих за запитом господарського суду, кран козловий КК-12,5, 1983 року виготовлення, виробник - 149 Механічний завод м. Москва, зареєстрований в органах Держгімпромнагляду України за Украгропром Олександрійській ремонтно-механічний завод "Укрремтрест" вул. Нагірна, 106 м. Олександрія. Дата реєстрації 20.06.1988 р., реєстраційний номер 2492. З обліку не знятий. (а.с. 111).

Відомості щодо реєстрації крана козлового КК-12,5, 1983 року, заводський номер 692, реєстраційний номер 2492 за ремонтно механічним заводом (м. Олександрія, вул. Нагорна, 106) підтверджується також відомостями вказаного вище територіального управління Держгімпромнагляду від 03.01.2013 р. №01-22-04/14, наданого директору ВАТ "Завод Агромаш" (а.с. 28).

Таким чином, наданими відомостями підтверджено реєстрацію крана козлового КК-12,5 в кількості одна штука, що встановлювався на території ремонтно-механічного заводу по вул. Нагорна, 106 у м. Олександрія. Відомості щодо перереєстрації вказаного крану, у т.ч. у зв'язку з його перестановкою на нове місце, або про зняття його з реєстрації чи про наявність інших кранів КК-12,5, встановлених по вул. Нагорна, 106, матеріали справи не містять.

Протоколом обшуку від 10.05.2013 р. та зробленими під час обшуку фотокартками встановлено знаходження на території ВАТ "Завод Агромаш" по вул. Нагорна, 106 в м.Олександрія, крана козлового в кількості одна штука, який за наведеним описом не підпадає під категорію крана козлового КК-1,2 (а.с.50-55). Господарський суд враховує, що Олександрійська міська рада в поясненнях від 05.11.2013 р. не заперечила знаходження на територій цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш" крана козлового, однак зазначено про відсутність документів на підтвердження права власності позивача на такий кран (а.с. 114-115).

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку про підтвердження матеріалами справи знаходження на території цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш", яке прийнято у комунальну власність, крана козлового КК-12,5.

Згідно характеристики крана козлового, наведеної в договорі від 17.12.2011 р., посилання на який міститься в договорі купівлі-продажу від 21.12.2011 р., кран козловий КК-12,5, призначений для вантажно-розвантажувальних робіт на відкритих складах і робочих майданчиках полігонів по виробництву збірного залізобетону, цегли, обкладений підкрановими коліями; робочий виліт консолей 4,5 метра; висота підйому крана 10 метрів; рік вводу в експлуатацію 1984. Аналогічна характеристика крана козлового наведена в акті приймання-передачі від 21.12.2011 р., за яким позивач прийняв майно.

Наведені в листах територіального управління Державної служби гірничного нагляду та промислової безпеки України у Кіровоградській області від 11.10.2013р. №01-22-04/1900 та від 03.01.2013 р. №01-22-04/14 ознаки крана козлового КК-12,5, реєстрація якого значиться за ремонтно-механічним заводом по вул. Нагорна, 106 в м.Олександрія, відповідають технічній характеристиці, наданій позивачем до справи (а.с.47) та містять в собі індивідуальні ознаки: заводський номер 692, рік виготовлення 1983, виробник 149 Механічний завод Міністерства оборони СРС м. Москва, кран КК 12,5.

В силу положень Цивільного кодексу України та наведених вище Правил право власності на вантажопідіймальний кран виникає з цивільно-правових угод, а не після їх державної реєстрації в спеціально уповноважених органах.

На підставі викладеного та зазначених вище доказів, враховуючи положення ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України щодо презумпції правомірності набуття права власності, господарський суд вважає позовні вимоги Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" про визнання права власності позивача на кран КК-12,5, призначений для вантажно розвантажувальних робіт на відкритих складах і робочих майданчиках полігонів по виробництву збірного залізобетону, цегли, обкладений підкрановими коліями, робочий виліт консолей 4,5 метра, висота підйому крана 10 метрів, рік вводу в експлуатацію - 1984, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про визнання права власності позивача на інше зазначене в позові майно, господарський суд зазначає наступне.

Необхідною умовою для задоволення позову на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України є, зокрема, оспорювання чи не визнання відповідачем права власності позивача на майно.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про оспорювання чи не визнання Олександрійської міською радою права власності Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" на майно, набуте позивачем у власність згідно договору міни від 14.05.2007 р.

Так, в обґрунтування поданого позову позивач посилається на те, що відповідне майно було передано на відповідальне зберігання третій особі та зберігалось на території цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш", право власності на який оформлено за територіальною громадою міста Олександрії. Вказано про не повернення відповідачем такого майна за вимогою позивача та про не допуск представників позивача на територію цілісного майнового комплексу ВАТ "Завод Агромаш".

Разом з цим, в претензії позивача від 25.07.2012 р. №2/1, що направлялась Олександрійській міській раді, не вказано конкретно майно, стосовно якого направлено вимогу про повернення (а.с. 13). Вимоги від 19, 22, 26, 29, 30.04.2013 р. та Акт від 22.04.2013 р. стосуються вимог про повернення лише крана козлового КК-12,5 (а.с. 79, 82-84, 87). Акти про не допуск на територію ВАТ "Завод Агромаш" від 01 та 15.04.2013 р. (а.с. 77, 78), які складені внаслідок не виконання ухвал Олександрійського міськрайонного суду щодо надання тимчасового доступу до майна, не є належними доказами невиконання відповідних ухвал у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку. Протокол обшуку від 10.05.2013 р. та зроблені під час обшуку фотокартки не дають можливості індивідуалізувати майно, наявність якого було виявлено на території ВАТ "Завод Агромаш", та встановити його відповідність майну, що придбавалось позивачем за договором міни від 14.05.2007 р.

Крім того, об'єктом позову, поданого в порядку ст. 392 Цивільного кодексу України, є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна.

Разом з цим, майно за договором міни від 15.05.2007 р., на який позивач посилається як на підставу придбання майна у власність та стосовно якого подано позов у даній справі, визначено родовими ознаками, за виключенням: станок токарно-гвинторізний 1А616, заводський № 38790, інв. № 144; ділительні головки УДГ-Д-200А, заводські № № 894566, 894567.

Однак, зроблені позивачем фото станка токарно-гвинторізного та головок ділительних (а.с. 63-66) не підтверджують їх місце знаходження та вчинення відповідачем перешкод у доступі до названого майна. Крім того, на зроблених фото відсутні заводські номери станка № 38790 і ділительної головки №894567, які повідомляє позивач.

В свою чергу, відповідач у наданих до справи поясненнях не підтвердив доводи позивача щодо наявності на території ВАТ "Завод Агромаш" зазначеного позивачем майна. Згідно інвентаризаційного опису, наданого КП "Житлогосп" на баланс названого підприємства передавалось лише нерухоме майно (а.с. 150-154).

На підставі викладеного, господарський суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання за Асоціацією "Українські виробники обладнання для СТО" права власності на майно, що придбавалось позивачем згідно договору міни від 14.05.2007 р.

Вимога позивача про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні зазначеним в позові майно шляхом зобов'язати Олександрійську міську раду повернути Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" відповідне майно задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Приписи ст. 391 Цивільного кодексу України, на підставі якої пред'явлено вказану вимогу, передбачають, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном. В разі ж порушення прав власника щодо його правомочності з володіння належним йому майном цивільне законодавство передбачає інші способи його захисту шляхом вчинення віндикаційного позову.

Тобто передбачений вищевказаною правовою нормою негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати користування та розпорядження ним.

Між тим, позивач згідно поданого позову у даній справі пов'язує вимогу щодо усунення перешкод в користуванні майном саме із позбавленням володіння таким майном.

Крім того, позивач просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язати відповідача його повернути, що є взаємовиключним, оскільки неможливо одночасного пред'явити позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого не власника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння).

На підставі вищенаведеного, позовні вимоги Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" підлягають частковому задоволенню в частині визнання за Асоціацією "Українські виробники обладнання для СТО" права власності на кран КК-12,5, призначений для вантажно розвантажувальних робіт на відкритих складах і робочих майданчиках полігонів по виробництву збірного залізобетону, цегли, обкладений підкрановими коліями, робочий виліт консолей 4,5 метра, висота підйому крана 10 метрів, рік вводу в експлуатацію - 1984. В задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за Асоціацією "Українські виробники обладнання для СТО" (28021, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка, вул. Нижче Набережна, 12-б, ідентифікаційний код 34448435) право власності на:

кран КК-12,5, призначений для вантажно розвантажувальних робіт на відкритих складах і робочих майданчиках полігонів по виробництву збірного залізобетону, цегли, обкладений підкрановими коліями, робочий виліт консолей 4,5 метра, висота підйому крана 10 метрів, рік вводу в експлуатацію - 1984.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Олександрійської міської ради (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 59, ідентифікаційний код 36005857) на користь Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" (28021, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Войнівка, вул. Нижче Набережна, 12-б, ідентифікаційний код 34448435) - 516,80 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірник рішення направити третій особі - відкритому акціонерному товариству "Завод Агромаш" за адресою: 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Нагорна, 106.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя В.В.Тимошевська