Рішення

від 11.11.2013 по справі 922/3612/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р.Справа № 922/3612/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Австрія", м. Харків до ТОВ "Мітра Електро", м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача - Александрова Т.В. дов . б/н від 24.06.2013 р.;

відповідача - Канівець С.І., дов. б/н від 29.07.13 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Австрія" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати недійсним договір підряду № 1705-02 від 17.05.2012 року, укладений директором ТОВ "Австрія" Гулідовим О.Ф. з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро" з перевищенням повноважень. Крім того, позивач просить визнати недійсним акт №1 від 31 травня 2012 р. приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 р. до договору підряду № 1705-2 від 17.05.2012 р., та стягнути з ТОВ "Мітра Електра" на користь ТОВ "Австрія" витрати на оплату судового збору в розмірі 1147,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 травня 2012 року діючим на той час директором позивача Гулідовим О.Ф. був укладений спірний договір та підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року з перевищенням повноважень, наданих Статутом директору Товариства.

Як зазначає позивач, Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" був визначений перелік повноважень директора та встановлені обмеження щодо укладення угод на суму, що не перевищує 100000 гривень, однак згідно додаткової угоди № 1 до спірного договору, укладеної між позивачем та відповідачем 17 травня 2012 року, була встановлена загальна договірна ціна робіт 559560,00 грн. (з урахуванням ПДВ 20%). Також позивач вважає, що директор Гулідов О.Ф. не мав відповідних повноважень підписувати акт приймання виконаних будівельних робіт до спірного договору, адже роботи виконувалися без проектної документації, з порушенням будівельних стандартів та норм. Отже позивач вважає, що колишній директор Гулідовим О.Ф. перевищив свої повноваження, діяв всупереч інтересам позивача, тому що не мав права укладати спірний договір та підписувати акт виконаних робіт на суму, що перевищує 100000 гривень. Окрім того, позивач наголошує, що товариством в подальшому не було схвалено дії директора Гулідова О.Ф. щодо укладення спірного договору та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав копії рішення Господарського суду Харківської області від 17 жовтня 2012 року, копію постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2012 року у справі № 5023/3789/12 про стягнення з ТОВ "Австіря" на користь ТОВ "Мітра Електро" грошових коштів за виконані по спірному договору підряду роботи та зазначив, що в процесі цього спору ТОВ "Австрія" не погоджувалося сплачувати грошові кошти ТОВ "Мітра Електро", а отже це свідчить про відсутність схвалення правочину, укладеного директором позивача Гулідовим О.Ф. з перевищенням повноважень, наданих йому Статутом Товариства.

Окрім того, позивач надав письмові пояснення, в яких зазначає, що за умовами спірного договору, відповідач повинен був приступати до виконання робіт після надання позивачем будівельного майданчику (фронту робіт), належним чином затвердженої проектно-кошторисної документації. Позивач не передавав відповідачу проектну документацію та будівельний майданчик (фронт робіт), а отже не вчиняв дій, які б свідчили про схвалення спірного договору, укладеного директором ТОВ "Австрія" Гулідовим О.Ф. з перевищенням повноважень, наданих Статутом.

25.09.13 р. представником відповідача був наданий господарському суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову з огляду на те, що відповідач не був обізнаний стосовно статутних обмежень директора позивача на укладення договорів, що перевищують суму 100000 гривень та вважає, що саме на позивача покладено обов'язок доказування факту обізнаності відповідача (контрагента) з установленими статутом товариства обмеженнями повноважень цього директора. Також представник відповідача зазначає, що Статутом позивача встановлена виключна компетенція загальних зборів учасників на затвердження угод на суму, що перевищує 100000 гривень та вважає, що факт відсутності затвердження угоди загальними зборами учасників не свідчить про укладення договору директором з перевищенням повноважень.

В судовому засіданні 23.09.13 р. була оголошена перерва до 25.09.13 р. о 11:00, для надання сторонами додаткових документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.13 р., за клопотанням позивача, строк розгляду справи був продовжений по 11.11.13 року.

Господарський суд Харківської області, своєю ухвалою від 04.11.13 р., відклав розгляд справи на 11.11.13 р. о 15:00.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.13 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити, через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.13 р. підтримав свій відзив, проти задоволення позову заперечував та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи.

Суд, дослідивши вказане клопотання, вважає за необхідне, в його задоволені відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Оскільки, за клопотанням позивача, строк розгляду справи вже продовжувався на 15 днів, тобто по "11" листопада 2013 року, правові підстави для задоволення клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи, відсутні.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні 11.11.13 р. заявив клопотання про витребування доказів, в якій просить витребувати з реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області копію реєстраційної справи ТОВ "Австрія" (код ЄДРПОУ 37461972) для з'ясування обставин, пов'язаних з державною реєстрацією змін до установчих документів.

Враховуючи те, що "11" листопада 2013 р. останній день строку розгляду даної справи, відповідно до ст. 69 ГПК України, час для витребування з реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області копії реєстраційної справи ТОВ "Австрія" (код ЄДРПОУ 37461972), відсутній.

Беручи до уваги викладене, суд, вважає за необхідне, в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, відмовити.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17 травня 2012 року між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) було укладено договір підряду № 1705-2 (а.с. 10-17).

Згідно з п.1.1. договору, позивач доручає, а відповідач зобов'язується виконати всі необхідні роботи, пов'язані з улаштуванням внутрішніх електричних мереж та мереж телебачення, телефонізації, провідного радіомовлення, відеоспостереження, дистанційного контролю доступу, а також локальних комп'ютерних мереж об'єкту будівництва (далі - роботи), згідно проектної документації та умов цього договору.

Пунктом 1.2. встановлено, що об'єктом будівництва за цим договором є нежитлове приміщення, яке реконструюється під готель та знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Пятидесятиріччя СРСР, 56.

У відповідності до п.1.4., склад та об'єм робіт, які підрядник зобов'язується виконати за цим договором, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що підрядник приступає до виконання робіт впродовж п'яти календарних днів із дня виконання замовником зобов'язань по наданню підряднику: будівельної площадки (фронту робіт), належним чином затвердженої проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.3.1., загальна вартість робіт по цьому договору визначається сумою, зазначеною в періодичних договірних цінах (Додаток № 1), які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 1 (а.с. 18) на виконання етапу (частини) робіт до договору підряду № 1705-2 від 17 травня 2012 року загальна договірна ціна робіт, визначених пунктом 1 цієї додаткової угоди згідно розрахунку розміру договірної ціни (Додаток № 1 до цієї додаткової угоди) складає 559560,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Предметом позову є визнання недійсними договору підряду № 1705-02 від 17 травня 2012 року та акту виконаних робіт № 1 від 31.05.2012 року, укладеними директором ТОВ "Австрія" з перевищенням повноважень, наданих йому Статутом товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 та ч. 2, 3 ст. 145 Цивільного кодексу України, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до вимог статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

На момент укладення спірного договору підряду № 1705-2 діяла нова редакція Статуту ТОВ "Австрія" (а.с. 24-27), зареєстрована 18.04.2012 року Державним реєстратором Виконавчого комітету Харківської міської ради Щербиною Л.М., номер запису 14801050006049268 (далі - Статут).

Згідно з п. 12.1 Статуту, вищим органом управління Товариства є загальні збори учасників.

Відповідно до підпункту і) п. 13.1. Статуту, до виключної компетенції загальних зборів учасників належить затвердження угод на суму, що перевищує 100000 гривень.

Пунктом 16.1. Статуту передбачено, що керівництво поточною діяльністю Товариства здійсню Виконавчий орган підприємства - Дирекція, яка в кількості однієї особи створюється Загальними зборами та підзвітна Загальним зборам. Дирекцію очолює директор.

Пунктом 16.4. Статуту визначений перелік повноважень директора. Згідно підпункту 16.4.4 пункту 16.4. Статуту, директор укладає договори та інші угоди (крім договорів, передбачених пунктом п. 13.1 Статуту) на суму, що не перевищує 100000 гривень.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що Статутом позивача були обмежені повноваження директора щодо укладення угод на суму, що перевищує 100000 гривень.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відповідності до ч. 3 ст.92 ЦК, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно роз'яснень п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як вбачається з преамбули спірного договору підряду № 1705-02, замовник - ТОВ "Австрія" в особі директора Гулідова Олександра Федоровича, який діє на підставі Статуту, з однієї Сторони, та підрядник - ТОВ "Мітра Електро" в особі директора Жернового Данила Павловича, діючого на підставі Статуту, укладали цей договір. За таких обставин, наведене свідчить про обізнаність відповідача та позивача з Статутами один одного в частині, яка стосується відповідних повноважень, а тому судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що він не був обізнаний стосовно статутних повноважень директора позивача на укладення договорів, що перевищує суму 100000 гривень.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За приписами частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не вчинялося дій, які свідчили б про схвалення укладеного колишнім директором позивача спірного договору чи прийняття його до виконання.

Більш того, суд зазначає, що умови договору підряду № 1705-2 від 17 травня 2012 року сторонами взагалі не виконувались.

Так, згідно з п. 3 додаткової угоди № 1 до спірного договору, фінансування робіт, які виконуються підрядником за договором здійснюється замовником на умовах та в порядку, передбаченими договором.

В пункті 3.1. договору закріплено, що загальна вартість робіт за даним договором визначається сумою, яка зазначена в періодичних договірних цінах (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Додаток № 1, який встановлює договірні ціни та є невід'ємною частиною спірного договору, відсутній.

Крім того, пункт 4.4.1. договору закріплює, що позивач зобов'язаний надати відповідачу будівельний майданчик - (фронт робіт), передати необхідну для виконання робіт документацію, перерахувати аванс.

Відповідно до п. 4.1.7. договору, відповідач має право вимагати від позивача сплатити аванс, якщо його сплата передбачена договором.

Тобто, спірним договором передбачені надання будівельного майданчику - (фронт робіт) та сплата авансу, як необхідні умови початку виконання відповідачем визначених договором робіт.

Проте, всупереч вимогам п. 4.4.1. договору, позивачем будівельний майданчик - (фронт робіт) не надавався, аванс відповідачу не перераховувався. В судовому засіданні представник відповідача не довів виконання даних умов спірного договору.

Крім того, пунктом 1.4. договору передбачено, що склад та об'єм робіт, які підрядник зобов'язується виконати за цим договором, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору

Дослідивши п.2.1. спірного договору, суд дійшов висновку, що необхідною передумовою для виконання робіт відповідачем та діями, які б також свідчили про схвалення правочину позивачем, було надання відповідачу проектної документації. Цей обов'язок позивача кореспондується з п. 7.2. договору, в якому встановлено, що забезпечення робіт, які складають предмет договору, затверджуються та узгоджуються проектною документацією повною мірою здійснюється позивачем. Відповідачем не доведено здійснення позивачем будь-яких дій з забезпечення виконання робіт.

Порядок укладання та виконання договору підряду регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Загальними Умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668 (далі - Загальні Умови).

У відповідності до ч. 1 статті 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Частина 2 цієї ж статті передбачає, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 18 Загальних Умов передбачено, що установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо).

Частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Проте, проектно-кошторисна документація позивачем не надавалась, що також свідчить про відсутність у позивача наміру виконувати спірний договір та про відсутність схвалення даного правочину позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено належними доказами вчинення позивачем будь-яких дій за спірним договором, що ставить під сумнів його виконання.

Порядок передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду регулюється статтею 882 Цивільного кодексу України. Частина 4 зазначеної статті встановлює, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Враховуючи ту обставину, що укладений колишнім директором спірний договір на суму, що перевищує 100000,00 грн. та дорівнює 559560,00 грн., в подальшому не був затверджений зборами учасників та позивачем не було вчинення інших дій, які б свідчили про його схвалення, суд дійшов висновку про те, що договір підряду № 1705-2 від 17 травня 2012 року є недійсним.

Наявність судового спору між позивачем та відповідачем по справі № 5023/3789/12 про стягнення грошових коштів з ТОВ "Австрія" на користь ТОВ "Мітра Електро" за договором підряду № 1705-2 від 17 травня 2012 року також свідчить про відсутність згоди позивача на прийняття до виконання правочину. Згідно з встановленими Статутом позивача обмеженнями повноважень директора щодо розпорядження грошовим коштами на банківських рахунках, головною умовою схвалення позивачем спірного правочину було перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження відповідача про встановлення судами, при розгляді справи № 5023/3789/12, відповідних повноважень директора позивача на підписання спірного договору та акту виконаних робіт не можуть братися до уваги, адже предметом судового розгляду у справі № 5023/3789/12 були позовні вимоги про стягнення грошових коштів, а не про визнання договору недійсним. Як вбачається з вищезазначених рішень, враховуючи презумпцію чинності договору, судами не досліджувалися статутні документи позивача, не давалася їм належна правова оцінка, а тому встановлення повноважень директора цими судовими рішеннями не може братися судом до уваги як обставини, які не потребують доказування, бо вони не були підтвердженими належними та допустимими доказами.

У відповідності до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 1 статті 236 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд зазначає, що договір підряду може також укладатися в спрощений спосіб шляхом підписання актів приймання виконаних робіт, про що свідчить наявна судова практика (Постанова Вищого господарського суду України від 11.05.2012 року у справі № 21/5005/14068/2011 за позовом Приватного виробничо-технічного підприємства "Укрпромавтоматика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Перетворювач-Ділер" про стягнення 112219,31 грн.).

Таким чином, визнання недійсним спірного договору підряду без визнання недійсним акту № 1 від 31.05.2012 року приймання виконаних будівельних робіт, підписаного директором позивача з перевищенням повноважень та не схваленого в подальшому позивачем, не буде мати відповідних правових наслідків, передбачених частиною 1 ст.216 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги щодо визнання недійсними договору підряду № 1705-2 від 17.05.2012 року та акту № 1 від 31.05.2012 року приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.11. Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Суд зазначає, що позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, отже, сплаті підлягає судовий збір в сумі 2294,00 грн.

Керуючись приписами ст. 49 ГПК України та враховуючи задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в сумі 2294,00 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Оскільки позивачем був сплачений судовий збір в сумі 1147,00 грн., судовій збір в цій частині підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Недоплачений позивачем судовий збір в сумі 1147,00 грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України (п. 2.23. Постанови Пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32-32, 35, 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним, з моменту укладення, договір № 1705-2 від 17 травня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Австрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро".

Визнати недійсним Акт № 1 від 31 травня 2012 року приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року до договору підряду № 1705-2 від 17 травня 2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Австрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електра" (61056, м. Харків, вул. Ромен Роллана, б. 4, оф. 54-А, код ЄДРПОУ 38160969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 14, код ЄДРПОУ 37461972) витрати по сплаті судового збору в сумі 1147,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електра" (61056, м. Харків, вул. Ромен Роллана, б. 4, оф. 54-А, код ЄДРПОУ 38160969) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1147,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.11.2013 р.

Суддя Інте Т.В.