Постанова

від 24.03.2014 по справі 922/3612/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року Справа № 922/3612/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі№ 922/3612/13 господарського судуХарківської області за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Австрія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро" провизнання договору недійсним

за участю представників від: позивача Гловацький О.С. (довір. від 14.03.2014) відповідача Канівець С.І. (довір. від 29.07.2013)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.11.2013 у справі № 922/3612/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2013, визнано недійсним з моменту укладення договір підряду № 1705-2 від 17.05.2012, укладений між ТОВ "Австрія" (Позивач) і ТОВ "Мітра Електро" (Відповідач), визнано недійсним акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року згідно з договором підряду № 1705-2 від 17.05.2012, на Відповідача покладено судові витрати у розмірі 1 147 грн.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що договір підряду № 1705-02 від 17.05.2012 та акт приймання виконаних підрядних робіт підписано колишнім директором ТОВ "Австрія" ОСОБА_6 з перевищенням повноважень, про що ТОВ "Мітра Електро" було обізнано, відповідно до Статуту ТОВ "Австрія" договори на суму, що перевищують 100 000 грн. повинні затверджуватися загальними зборами Товариства, спірний договір перевищує 100 000 грн. та дорівнює 559 560 грн. в подальшому не був затверджений зборами учасників, Позивачем не було вчинено дій, які б свідчили про його схвалення, що в силу статей 203, 215, 241 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

В постанові апеляційного господарського суду по даній справі вказується на те, що під час розгляду справи № 5023/3789/12 за позовом ТОВ "Мітра Електро" до ТОВ "Австрія" про стягнення заборгованості за виконані роботи ТОВ "Австрія" наголошувало на тому, що договір підряду підписано неуповноваженою особою, роботи виконувалися без проектної документації, але місцевий і апеляційний господарські суди не взяли до уваги ці доводи Позивача, наявність судового спору між Позивачем і Відповідачем по справі № 5023/3789/12 про стягнення грошових коштів з ТОВ "Австрія" на користь ТОВ "Мітра Електро" за договором підряду № 1705-2 від 17.05.2012 свідчить про відсутність згоди Позивача на прийняття правочину до виконання.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ТОВ "Мітра Електро" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2013, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 922/3612/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В касаційній скарзі заявник вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Зокрема, Відповідач посилається на статтю 92 Цивільного кодексу України, де зазначено, що позов про визнання недійсним правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді обставини про те, що контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин. Виключним публічним джерелом обізнаності третьої особи є Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інформація з ЄДР не містить статутних обмежень органів управління юридичної особи і Відповідачеві не було відомо про жодні статутні обмеження директора Позивача. Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 у справі № 5023/3789/12 встановлено, що директор Позивача ОСОБА_6 був уповноважений на підписання акта приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012.

У судовому засіданні 17.03.2014 оголошено перерву до 24.03.2014.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Із доданих до матеріалів справи доказів слідує, що між ТОВ "Австрія" (Замовник) і ТОВ "Мітра Електро" (Підрядник) укладено договір підряду № 1705-2 від 17.05.2012, за умовами якого Підрядник мав виконати роботи, зазначені в додатковій угоді № 1 від 17.05.2012, по влаштуванню електричних мереж на суму 559 560 грн. на об"єкті в м. Харкові, по проспекту 50 років СРСР, № 56, а Замовник зобов"язаний прийняти виконані Підрядником роботи і повністю їх оплатити.

За травень 2012 року ТОВ "Мітра Електро" виконало будівельні роботи по реконструкції нежитлового приміщення під торговий комплекс і готель по проспекту 50 років СРСР, 56 в м. Харкові згідно з договором № 1705-2 від 17.05.2012 на загальну суму 488 062,56 грн. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 підписано 31.05.2012 директором ТОВ "Мітра Електро" і директором ТОВ "Австрія" та скріплено їх печатками.

За рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2012 у справі № 5023/3789/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2013, задоволено позов ТОВ "Мітра Електро" про стягнення з ТОВ "Австрія" заборгованості за виконані підрядні роботи на суму 488 062,56 грн.

В серпні 2013 року ТОВ "Австрія" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Мітра Електро" про визнання недійсним договору підряду № 1705-2 від 17.05.2012, укладеного між ТОВ "Австрія" і ТОВ "Мітра Електро" та акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 з огляду на те, що колишній директор ТОВ "Австрія" ОСОБА_6 при укладенні оспорюваного договору перевищив свої повноваження, оскільки пункт 16.4.4 Статуту ТОВ "Австрія" передбачає, що директор вправі укладати договори та інші угоди на суму, що не перевищує 100 000 грн., а згідно з пунктом 13.1 "і" до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить затвердження угод на суму, що перевищує 100 000 грн. Також Позивач вказав на невідповідність виконаних робіт вимогам діючого законодавства, відсутність проектної документації на виконані роботи.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Австрія", суди попередніх інстанцій вказали на їх обґрунтованість.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2013, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у даній справі не відповідають нормам матеріального права з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов"язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, а в частині 3 цієї статті закріплені положення про те, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов"язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Частини 2, 3 статті 145 Цивільного кодексу України передбачають, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до статті 16 Статуту ТОВ "Австрія" виконавчим органом підприємства є дирекція в кількості однієї особи. До повноважень директора Товариства віднесено, зокрема, керівництво поточною діяльністю Товариства, укладення договорів та інших угод (крім договорів, передбачених пунктом 13.1 Статуту) на суму, що не перевищує 100 000 грн., але в пункті 13.1 "і" Статуту вказується, що до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить затвердження угод на суму, що перевищує 100 000 грн.

Тобто, Статутом до компетенції загальних зборів учасників віднесено не укладення (підписання) договорів на суму, що перевищує 100 000 грн., а затвердження.

Крім того, цим пунктом передбачено затвердження загальними зборами договорів, а не узгодження проектів договорів.

Виходячи з приписів Статуту укладення договорів від імені ТОВ "Австрія" на суму, що перевищує 100 000 грн., технічно має здійснюватися у такому порядку: орган управління - директор від імені Товариства спочатку підписує договір, а в подальшому цей договір затверджується загальними зборами.

Оскільки, пункт 13.1 "і" Статуту передбачає затвердження вже підписаних угод, в іншому випадку це був би проект договору.

Тому, суди попередніх інстанцій необґрунтовано вказали на відсутність повноважень директора ТОВ "Австрія" на підписання договору підряду № 1705-2 від 17.05.2012, а затвердження (незатвердження) цього договору загальними зборами учасників ТОВ "Австрія" є внутрішнім процедурним питанням Товариства і не може мати правових підстав для визнання цього договору недійсним, оскільки, частина 1 статті 241 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, а частина 1 статті 215, частина 2 статті 203 Цивільного кодексу України вказують на те, що правочин є недійсним, якщо він вчинений особою, яка не має необхідного обсягу повноважень.

Крім того, відповідно до пункту "і" частини 5 статті 41, статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

В пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказується, що цими нормами передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому, якщо господарським судом буде з"ясовано, що статутом товариства з обмеженою відповідальністю право виконавчого органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган уклав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Разом з тим, в силу частини 2 статті 236 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 207 Господарського кодексу України договір підряду, за яким проведено повне або часткове його виконання, може бути визнано недійсним лише на майбутнє.

В пункті 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказується на те, що якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання договору (правочину) недійсним.

Тому, висновки судів попередніх інстанцій про визнання недійсним договору підряду № 1705-2 від 17.05.2012 з моменту його укладення теж є неправомірними.

Крім того, договір підряду не містить визначення вартості робіт, що підлягають виконанню.

В пункті 3.1 цього договору зазначається, що ціна договору визначається в додатках до договору. Оскільки, сам текст договору не містить ціни, яка б перевищувала суму 100 000 грн. і для визнання недійсним договору підряду у суду не було правових підстав.

Необґрунтованим є і визнання судом недійсним акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року, оскільки частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України містить застереження, що акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими, а згідно з частиною 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.

При відмові однієї сторони від підписання акта про це зазначається в акті і він підписується іншою стороною.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року підписаний обома сторонами без застережень.

В постанові Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 у справі № 5023/3789/12, залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2013, вказується на те, що зазначений акт виконаних робіт з боку ТОВ "Австрія" підписано уповноваженою особою директором ОСОБА_6, який на час підписання даного акта мав відповідні повноваження.

В силу частині 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин касаційна скарга ТОВ "Мітра Електро" задовольняється, рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2013, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 у справі № 922/3612/3 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до статті 49 ГПК України на Позивача покладаються судові витрати за подання апеляційної і касаційної скарг.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2013, рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2013 у справі № 922/3612/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Австрія" 61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 14, код ЄДРПОУ 37461972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро" (61056, м. Харків, вул. Ромен Роллана, б. 4, оф. 54-А, код ЄДРПОУ 38160969) судові витрати за подачу апеляційної і касаційної скарг на суму 1 376,40 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда