Постанова

від 23.12.2013 по справі 922/3612/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р. Справа № 922/3612/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Александрова Т.В. за довіреністю б/н від 20.06.2013 р.,

відповідача - Канівець С.І. за довіреністю б/н від 29.07.2013 р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро" м. Харків (вх.№3664Х/311) на рішення господарського суду Харківської області від 11.11.13 у справі № 922/3612/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро" м. Харків

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 листопада 2013 року у справі №922/3612/13 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір №1705-2 від 17 травня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Австрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю " Мітра Електро".

Визнано недійсним Акт №1 від 31 травня 2012 року приймання виконавчих будівельних робіт за травень 2012 року до договору підряду №1705-2 від 17 травня 2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Австрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю " Мітра Електро".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю " Мітра Електро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Австрія" витрати по сплаті судового збору в сумі 1147,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю " Мітра Електро" на користь державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 11 листопада 2013 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. При цьому, відповідач не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо презумпції освідомленості відповідачем про статутні обмеження повноважень директора ТОВ "Австрія" на укладення договорів, що перевищують суму 100000 гривень та вважає, що саме на позивача покладено обов'язок доказування факту обізнаності відповідача (контрагента) з установленими статутом товариства обмеженнями повноважень цього директора. Також представник відповідача зазначає, що Статутом позивача встановлена виключна компетенція загальних зборів учасників на затвердження угод на суму, що перевищує 100000 гривень та вважає, що факт відсутності затвердження угоди загальними зборами учасників не свідчить про укладення договору директором з перевищенням повноважень та не може зумовлювати його недійсність. Відповідач також в підтвердження виконання умов договору посилається на постанову Харківського апеляційного господарського суду по справі № 5023/3789/12, якою встановлено, що директор позивача Гулідов О.Ф. був уповноваженою особою на підписання акту приймання виконаних робіт за травень 2012 року від 31.05.2012 та мав відповідні повноваження. На думку відповідача, підтвердженням прийняття договору та його виконання є також дії позивача з підписання акту приймання виконаних робіт від 31.05.2012, акту цільового використання матеріалів замовника від 31.05.2012, додатку № 1 до договору «договірна ціна» та локального кошторису (форма № 4), довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), додатку № 2 до договору.

13.12.2013 відповідач надав пояснення по справі, в яких підтвердив позицію, викладену в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 16.12.2013 оголошено перерву до 18.12.2013.

18.12.2013 відповідач надав додаткові пояснення по справі з приводу обставин, які на його думку, окрім акту виконаних робіт від 31.05.2012, можуть підтверджувати виконання договору підряду № 1705-2 від 17.05.2012.

18.12.2013 позивач надав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив про те, що, виходячи зі змісту положень Статуту, необхідною умовою для схвалення ТОВ «Австрія» спірного договору підряду, укладеного колишнім директором Гулідовим О.Ф. на суму, що перевищує 100000,00 грн., необхідно було прийняття рішення загальними зборами учасниками товариства та оформлення відповідного протоколу загальних зборів, який повинен був переданий не пізніше 3 робочих днів виконавчому органу - директору. Таким чином, позивач вважає, що відповідно до п. 15.4 Статуту колишній директор Гулідов О.Ф. після укладення спірного договору мав можливість звернутися з відповідною вимогою про скликання загальних зборів для затвердження вже укладеного ним договору. Крім того, щодо відсутності подальшого схвалення та затвердження укладеного з перевищенням повноважень спірного договору, позивач посилається на проведену Індустріальною міжрайонною податковою інспекцією м. Харкова перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин в тому числі з ТОВ «Мітра Електро», за результатами якої був складений відповідний акт перевірки.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, вислухавши уповноважених представників позивача і відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 17 травня 2012 року між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) було укладено договір підряду № 1705-2 (а.с. 10-17).

Згідно з п.1.1. договору, позивач доручає, а відповідач зобов'язується виконати всі необхідні роботи, пов'язані з улаштуванням внутрішніх електричних мереж та мереж телебачення, телефонізації, провідного радіомовлення, відеоспостереження, дистанційного контролю доступу, а також локальних комп'ютерних мереж об'єкту будівництва (далі - роботи), згідно проектної документації та умов цього договору.

Пунктом 1.2. встановлено, що об'єктом будівництва за цим договором є нежитлове приміщення, яке реконструюється під готель та знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Пятидесятиріччя СРСР, 56.

У відповідності до п.1.4., склад та об'єм робіт, які підрядник зобов'язується виконати за цим договором, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що підрядник приступає до виконання робіт впродовж п'яти календарних днів із дня виконання замовником зобов'язань по наданню підряднику: будівельної площадки (фронту робіт), належним чином затвердженої проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.3.1., загальна вартість робіт по цьому договору визначається сумою, зазначеною в періодичних договірних цінах (Додаток № 1), які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 1 (а.с. 18) на виконання етапу (частини) робіт до договору підряду № 1705-2 від 17 травня 2012 року загальна договірна ціна робіт, визначених пунктом 1 цієї додаткової угоди згідно розрахунку розміру договірної ціни (Додаток № 1 до цієї додаткової угоди) складає 559560,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що даний договір був укладений 17 травня 2012 року діючим на той час директором позивача Гулідовим О.Ф. з перевищенням повноважень, наданих Статутом директору Товариства.

Як вказує позивач, Статутом ТОВ "Австрія" був визначений перелік повноважень директора та встановлені обмеження щодо укладення угод на суму, що не перевищує 100000,00 грн., однак згідно додаткової угоди № 1 до спірного договору, укладеної між позивачем та відповідачем 17 травня 2012 року, була встановлена загальна договірна ціна робіт 559560,00 грн. (з урахуванням ПДВ 20%). Також позивач вважає, що директор Гулідов О.Ф. не мав відповідних повноважень підписувати акт приймання виконаних будівельних робіт до спірного договору, адже роботи виконувалися без проектної документації, з порушенням будівельних стандартів та норм. Отже позивач вважає, що колишній директор Гулідовим О.Ф. перевищив свої повноваження, діяв всупереч інтересам позивача, тому що не мав права укладати спірний договір та підписувати акт виконаних робіт на суму, що перевищує 100000 гривень. Окрім того, позивач наголошує, що товариством в подальшому не було схвалено дії директора Гулідова О.Ф. щодо укладення спірного договору та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Вказані обставини стали підставою звернення ТОВ "Австрія" до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору підряду № 1705-02 від 17.05.2012 року, укладеного директором ТОВ "Австрія" Гулідовим О.Ф. з відповідачем - ТОВ "Мітра Електро" з перевищенням повноважень. Крім того, позивач просив визнати недійсним акт №1 від 31 травня 2012 р. приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 р. до договору підряду № 1705-2 від 17.05.2012 р.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Статуту ТОВ "Австрія", вищим органом управління товариства є загальні збори учасників, до виключної компетенції яких належить затвердження угод на суму, що перевищує 100000,00 грн.

Пунктом 16.4. Статуту визначений перелік повноважень директора, який укладає договори та інші угоди (крім договорів, передбачених пунктом п. 13.1 Статуту) на суму, що не перевищує 100000,00 грн.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що Статутом позивача були обмежені повноваження директора щодо укладення угод на суму, що перевищує 100000,00 грн.

Також, виходячи з преамбули спірного договору підряду № 1705-02, відповідно до якої замовник - ТОВ "Австрія" в особі директора Гулідова Олександра Федоровича, який діє на підставі Статуту, з однієї Сторони, та підрядник - ТОВ "Мітра Електро" в особі директора Жернового Данила Павловича, діючого на підставі Статуту, укладали цей договір, суд першої інстанції вважав доведеним факт обізнаності відповідача та позивача з Статутами один одного в частині, яка стосується відповідних повноважень, у тому числі повноважень директора ТОВ "Австрія" Гулідова О.Ф. на укладення договорів, що перевищує суму 100000,00 грн.

З урахуванням викладеного, встановивши той факт, що укладений колишнім директором ТОВ "Австрія" спірний договір на суму, що перевищує 100000,00 грн. та дорівнює 559560,00 грн., в подальшому не був затверджений зборами учасників та позивачем не було вчинення інших дій, які б свідчили про його схвалення, а зважаючи на те, що відповідачем не доведено належними доказами вчинення позивачем будь-яких дій за спірним договором, що ставить під сумнів його виконання, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги у повному обсязі та визнав недійсним з моменту укладення договір №1705-2 від 17 травня 2012 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Австрія" та Товариством з обмеженою відповідальністю " Мітра Електро".

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що предметом даного господарського спору є визнання недійсними договору підряду № 1705-02 від 17 травня 2012 року та акту виконаних робіт № 1 від 31.05.2012 року, укладеними директором ТОВ "Австрія" з перевищенням повноважень, наданих йому Статутом товариства.

Відповідно до ст. ст. 215, 203 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Обсяг цивільної дієздатності особи, що вчиняє правочин від імені юридичної особи, визначається відповідно до установчих документів юридичної особи та закону.

Як вбачається з матеріалів справи, договір підряду № 1705-02 від 17 травня 2012 року зі сторони позивача - ТОВ "Австрія" було підписано колишнім директором Гулідовим Олександром Федоровичем.

Так, господарським судом встановлено, що на момент укладення спірного договору підряду № 1705-2 діяла нова редакція Статуту ТОВ "Австрія, зареєстрована 18.04.2012 року Державним реєстратором Виконавчого комітету Харківської міської ради Щербиною Л.М., номер запису 14801050006049268.

Згідно з п. 12.1 Статуту, вищим органом управління товариства є загальні збори учасників.

Відповідно до підпункту і) п. 13.1. Статуту, до виключної компетенції загальних зборів учасників належить затвердження угод на суму, що перевищує 100000,00 грн.

Пунктом 16.1. Статуту передбачено, що керівництво поточною діяльністю товариства здійснює Виконавчий орган підприємства - дирекція, яка в кількості однієї особи створюється Загальними зборами та підзвітна Загальним зборам. Дирекцію очолює директор.

Пунктом 16.4. Статуту визначений перелік повноважень директора. Згідно підпункту 16.4.4 пункту 16.4. Статуту, директор укладає договори та інші угоди (крім договорів, передбачених пунктом п. 13.1 Статуту) на суму, що не перевищує 100000,00 грн.

Таким чином, Статутом позивача були обмежені повноваження директора щодо укладення угод на суму, що перевищує 100000,00 грн.

Частиною 1 ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відповідності до ч. 3 ст.92 ЦК, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно роз'яснень п. 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Як вбачається з преамбули спірного договору підряду № 1705-02, замовник - ТОВ "Австрія" в особі директора Гулідова Олександра Федоровича, який діє на підставі Статуту, з однієї Сторони, та підрядник - ТОВ "Мітра Електро" в особі директора Жернового Данила Павловича, діючого на підставі Статуту, укладали цей договір.

За таких обставин, наведене свідчить про обізнаність відповідача та позивача з Статутами один одного в частині, яка стосується відповідних повноважень, а тому посилання відповідача на те, що він не був обізнаний стосовно статутних повноважень колишнього директора ТОВ «Австрія» - Гулідова О.Ф. на укладення договорів, що перевищує суму 100000,00 грн., є безпідставними.

Виходячи із змісту положень Статуту, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для схвалення ТОВ «Австрія» спірного договору підряду, укладеного колишнім директором ТОВ «Австрія» Гулідовим О.Ф. на суму, що перевищує 100000,00 грн., необхідно було прийняття рішення загальними зборами учасниками товариства та оформлення відповідного протоколу загальних зборів, який повинен був переданий не пізніше 3 робочих днів виконавчому органу - директору (п. 13.6 Статуту).

Окрім того, відповідно до п. 15.4 Статуту сам директор був наділений правом вимагати скликання загальних зборів товариства.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують надання згоди загальних зборів ТОВ «Австрія» колишньому директору ТОВ «Австрія» Гулідову О.Ф. на укладення такого договору підряду. Тобто, спірний правочин було вчинено колишнім директором поза межами встановлених повноважень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що спірний договір підряду в порушення вимог ст. 241 Цивільного кодексу України вчинено директором ТОВ «Австрія» з перевищенням наданих йому повноважень і відповідно, останній створює цивільні права та обов'язки для особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією юридичною особою.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем не вчинялося дій, які свідчили б про схвалення спірного договору.

Так, згідно з п. 3 додаткової угоди № 1 до спірного договору, фінансування робіт, які виконуються підрядником за договором здійснюється замовником на умовах та в порядку, передбаченими договором.

В пункті 3.1. договору закріплено, що загальна вартість робіт за даним договором визначається сумою, яка зазначена в періодичних договірних цінах (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Додаток № 1, який встановлює договірні ціни та є невід'ємною частиною спірного договору, відсутній.

Слід зазначити, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 18Загальних умов укладення та виконання договору підряду у капітальному будівництві, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо).

Так, спірним договором передбачені надання будівельного майданчику - (фронт робіт) та сплата авансу, як необхідні умови початку виконання відповідачем визначених договором робіт.

Проте, всупереч вимогам п. 4.4.1. договору, позивачем будівельний майданчик - (фронт робіт) не надавався, аванс відповідачу не перераховувався.

Під час судового розгляду справи відповідачем зворотного не доведено.

Частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Крім того, пунктом 1.4. договору передбачено, що склад та об'єм робіт, які підрядник зобов'язується виконати за цим договором, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору

Дослідивши п.2.1. спірного договору, колегія суддів констатує, що необхідною передумовою для виконання робіт відповідачем та діями, які б також свідчили про схвалення правочину позивачем, було надання відповідачу проектної документації. Цей обов'язок позивача кореспондується з п. 7.2. договору, в якому встановлено, що забезпечення робіт, які складають предмет договору, затверджуються та узгоджуються проектною документацією повною мірою здійснюється позивачем.

Проте, проектна документація сторонами не погоджувалась, що також свідчить про відсутність у позивача наміру виконувати спірний договір та про відсутність схвалення даного правочину позивачем.

Відповідач в апеляційній скарзі в підтвердження виконання умов договору посилається на судові рішення у справі № 5023/3789/12, якою встановлено, що директор позивача Гулідов О.Ф. був уповноваженою особою на підписання акту приймання виконаних робіт за травень 2012 року від 31.05.2012 та мав відповідні повноваження.

З приводу наведених відповідачем доводів колегія суддів зазначає наступне.

Так, предметом розгляду справи № 5023/3789/12 були позовні вимоги ТОВ "Мітра Електро" м. Харків про стягнення з ТОВ "Австрія" м. Харків заборгованості за договором № 1705-2 від 17.05.2012. Під час судового розгляду справи було встановлено, що акт виконаних робіт з боку відповідача підписано уповноваженою особою директором Гулідовим О.Ф., який на час підписання даного акту мав відповідні повноваження.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Гулідов О.Ф. на момент підписання акту виконаних робіт дійсно мав повноваження директора товариства.

Проте, в процесі розгляду справи № 5023/3789/12 питання щодо недійсності правочину не ставилось та не йшла мова про перевищення повноважень колишнього директора ТОВ «Австрія» Гулідова О.Ф., тому встановлення факту перевищення повноважень директора на укладання спірного договору та акту не було предметом судового дослідження та будь-які висновки з цього приводу в судових рішеннях у справі № 5023/3789/12 відсутні.

Таким чином, судовими рішеннями у справі № 5023/3789/12 не встановлено факту схвалення позивачем договору № 1705-2 та акту приймання виконаних будівельних робіт, укладених з відповідачем колишнім директором Гулідовим О.Ф. з перевищенням повноважень, наданих Статутом.

При цьому, як вбачається з мотивувальної частини постанови Харківського апеляційного господарського суду у справі № 5023/3789/12, під час розгляду справи ТОВ "Австрія" заперечувало факт виконання робіт за спірним договором, наголошувало на відсутності проектної документації. Однак, судами доводи ТОВ "Австрія" були відхилені в зв'язку з тим, що акт виконаних робіт був підписаний колишнім директором Гулідовим О.Ф. без зауважень.

В той же час, наявність судового спору між позивачем та відповідачем по справі № 5023/3789/12 про стягнення грошових коштів з ТОВ "Австрія" на користь ТОВ "Мітра Електро" за договором підряду № 1705-2 від 17 травня 2012 року свідчить про відсутність згоди позивача на прийняття до виконання правочину.

Колегія суддів звертає увагу, що схвалення правочину, вчиненого представником з перевищенням повноважень, законодавцем поставлено у залежність від здійснення відповідних конклюдентних дій спрямованих на його виконання саме компетентними органами юридичної особи, а не особою, яка безпосередньо підписала спірний договір. З огляду на зазначене, будь-які дії колишнього директора ТОВ «Австрія» - Гулідова О.Ф., не уповноваженого на вчинення правочину щодо укладання правочинів на суму, що перевищує 100000,00 грн., не можуть бути розцінені як схвалення такого правочину.

Згідно з встановленими Статутом позивача обмеженнями повноважень директора щодо розпорядження грошовим коштами на банківських рахунках, головною умовою схвалення позивачем спірного правочину було перерахування грошових коштів на рахунок відповідача. Проте, матеріали справи не містять доказів перерахування позивачем грошових коштів на рахунок відповідача, і таких доказів останнім до суду не надано.

Виходячи з наведеного, посилання відповідача на підписання акту приймання виконаних робіт від 31.05.2012, акту цільового використання матеріалів замовника від 31.05.2012, додатку № 1 до договору «договірна ціна» та локального кошторису (форма № 4), довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), додатку № 2 до договору, не можуть вважатися доказом на підтвердження виконання договору та його схвалення позивачем, оскільки вказані дії були вчинені саме колишнім директором Гулідовим О.Ф. всупереч статуту, в той час, як доказів схвалення спірного договору та акту виконаних робіт саме позивачем - ТОВ «Австрія», матеріали справи не містять.

При цьому, надані відповідачем документи та докази (копії накладних-вимог, акту цільового використання матеріалів, наказів по підприємству відповідача, інше листування) не можуть вважатися доказами схвалення спірного договору, оскільки не підтверджують виконання договірних відносин з боку позивача.

Крім того, позивач під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції на підтвердження викладених доводів щодо відсутності подальшого схвалення та затвердження укладеного з перевищенням повноважень спірного договору, зазначає, що в червні 2013 року Індустріальною міжрайонною податковою інспекцією м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Австрія» з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин у тому числі з ТОВ «Мітра Електро», про що складно акт про результати позапланової перевірки № 2539/22.1-06/37461972 від 07.06.2013.

Так, вказаним актом зафіксовано, що за результатами перевірок постачальників ТОВ «Австрія» встановлено відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій, а також зазначено, що ТОВ «Австрія» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Мітра Електро» на суму 95759,00 грн.

Як зазначає позивач, він погодився з вказаними висновками та ніяким чином не заперечував їх. За наслідками податкової перевірки ТОВ «Австрія» в серпні 2013 в рядку 21.3 Податкової декларації з податку на додану вартість було самостійно зменшено залишок від'ємного значення ПДВ на суму 95759,00 грн. по ТОВ «Мітра Електро», тобто взаємовідносини позивача з відповідачем фактично не відобразилися на фінансовому результаті ТОВ «Австрія».

Отже, твердження відповідача про наступне схвалення позивачем спірного договору не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутні документи які б свідчили про те, що позивач висловив свою волю відносно вчинення спірного правочину, що є необхідною умовою його дійсності.

Враховуючи, що факт вчинення спірного правочину не уповноваженою особою не оспорюється сторонами, колегія суддів дійшла висновку, що договір підряду № 1705-2 від 17.05.2012 укладений поза волею ТОВ «Австрія», а відтак, є таким, що суперечить положенням ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та повинен бути визнаний недійсним.

Порядок передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду регулюється статтею 882 Цивільного кодексу України. Частина 4 зазначеної статті встановлює, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, визнання недійсним спірного договору підряду без визнання недійсним акту № 1 від 31.05.2012 року приймання виконаних будівельних робіт, підписаного директором позивача з перевищенням повноважень та не схваленого в подальшому позивачем, не буде мати відповідних правових наслідків, передбачених частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги щодо визнання недійсними договору підряду № 1705-2 від 17.05.2012 року та акту № 1 від 31.05.2012 року приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічно ст. 20 ГК України передбачає можливість визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом з метою захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання.

Отже, господарський договір, в тому числі спірний договір може бути визнаний недійсним за наявності двох умов: перша це порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача; друга це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

В даному випадку позивачем належними доказами доведено, як порушення інтересів позивача, так і наявність передбачених законом підстав для визнання спірного договору недійсним, оскільки договір підряду № 1705-2 від 17.05.2012 укладений поза волею ТОВ «Австрія», що суперечить положенням ст.203, 215 Цивільного кодексу України

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність обох необхідних умов для визнання договору недійсним (порушення права, інтересу позивача та порушення норми закону), а отже і про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Перевіривши у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував спірні правовідносини, та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що їх регулюють.

Доводи скаржника про порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду, тому не приймаються колегією суддів до уваги, в зв'язку з чим підстав для скасування законних та обґрунтованих судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра Електро" м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.11.13 у справі № 922/3612/13

залишити без змін.

Повний текст постанови складено та підписано 20 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.