Ухвала

від 14.11.2013 по справі 18/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

14 листопада 2013 року Справа № 18/283

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ

на дії органу Державної виконавчої служби

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд", м. Луганськ

про стягнення 4133754 грн. 57 коп.

Орган виконання судових рішень - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, м. Луганськ

Суддя Москаленко М.О.

Секретар судового засідання Губарева М.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Криворог І.О., довіреність № 4065 від 24.10.2012

від відповідача - Кир'ян Д.І., довіреність № 96 від 28.08.2013,

Сокольська О.О., довіреність від 30.09.2013

від ДВС - представник не прибув

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.11 року у справі №18/283 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" стягнуто заборгованість по лізинговим платежам в сумі 4023770,22 грн., неустойку в сумі 150222,56 грн., втрати від інфляції в сумі 246353,10 грн., три проценти річних в сумі 85499,15 грн., витрати на державне мито в сумі 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

На виконання зазначеного рішення 12.03.2011 судом видано відповідний наказ від 04.03.2011 №18/283.

Наказ був пред'явлений позивачем до примусового виконання і Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області (далі за текстом - ДВС) відкрите виконавче провадження.

Постановою ДВС від 22.06.2011 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документу виконавчий документ, а саме наказ № 18/283 від 04.03.2011, повернуто стягувачеві.

12.07.2012 вказаний наказ повторно пред'явлений стягувачем ДВС до виконання.

Постановою ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.07.2012 стягувачу відмовлено в прийнятті до провадження зазначеного наказу суду на підставі п. 7 та п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

У липні 2012 року ТОВ "УніКредит Лізинг" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ДВС, в якій викладено вимоги про:

- скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33397181 від 13.07.2012, винесеної старшим державним виконавцем ДВС Кукуянцевою Ю.Ю. за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 18/283, який видано 04.03.2011 господарським судом Луганської області;

- зобов'язання ДВС відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу № 18/283, виданого 04.03.2011 на підставі рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011, що набрало законної сили 04.03.2011, про стягнення з ТОВ "Автотрейд" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості за лізинговими платежами в сумі 4023770,22 грн., неустойки в сумі 150222,56 грн., втрат від інфляції в сумі 246353,10 грн., 3% річних в сумі 85499,15 грн., витрат зі сплати державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.09.2012 у даній справі, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2012, скаргу ТОВ "УніКредит Лізинг" на дії Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області відхилено.

Постановою судової колегії Вищого господарського суду України від 17.04.2013 у даній справі вказані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

У своїй постанові суд касаційної інстанції зазначив, що під час розгляду скарги судам слід врахувати вимоги ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» щодо строків пред'явлення виконавчих документів до виконання з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", який набрав чинності з 09 березня 2011 року, відповідно до приписів якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, тобто до 09 березня 2011 року, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі . Як вказано у постанові суду касаційної інстанції, розглядаючи скаргу на дії ДВС, суди попередніх інстанцій не з'ясували обставин, пов'язаних з повторним пред'явленням наказу до виконання, зокрема, строком пред'явлення його до виконання.

Відповідно до положень ст. 11-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи .

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.07.2013 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області було зупинено до повернення матеріалів справи № 18/283 до господарського суду Луганської області з суду апеляційної інстанції.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 ухвалу господарського суду Луганської області від 27.06.2013, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Автотрейд" про визнання наказу господарського суду Луганської області від 04.03.2011 № 18/283 таким, що не підлягає виконанню залишено без змін.

У зв'язку з поверненням справи № 18/283 до господарського суду Луганської області розгляд скарги ухвалою господарського суду Луганської області від 17.10.2013 у даній справі поновлено.

В судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі. Представник органу державної виконавчої служби в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Дослідивши матеріали скарги, надані учасниками судового процесу докази, господарський суд вважає скаргу відповідача такою, що підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади (в тому числі і ДВС ) та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання судових рішень, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено господарським судом, 22.06.2011 на адресу ДВС надійшла заява стягувача (позивача у справі) про повернення наказу господарського суду Луганської області № 18/283 від 04.03.2011. Цього ж дня, тобто 22.06.2011, державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому у постанові ДВС зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 22.06.2012.

12.07.2012 стягувач повторно звернувся до ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження.

13.07.2012 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якою визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Які саме інші підстави стали причиною для прийняття оскаржуваної постанови, з її змісту не вбачається .

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04.11.2010, яка набрала чинності з 09.03.2011) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

а) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

б) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

а) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

б) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

в) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", який набрав чинності з 09.03.2011, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, тобто до 09.03.2011, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі .

Статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній до 09.03.2011, передбачалось, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Завершальними стадіями виконавчого провадження є повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження.

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом. Водночас відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтями 37 та 40 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла до 09.03.2011, та статтями 47 та 49 Закону України "Про виконавче провадження" у новій редакції передбачено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження.

Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

Частиною 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, зокрема, якщо є письмова заява стягувача. Разом з цим, згідно з частиною 5 статті 47 названого Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання упродовж строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції яка діяла на час видачі наказу), передбачалось, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

З матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду Луганської області № 18/283 від 04.03.2011 був виданий із можливістю пред 'явлення до органу державної виконавчої служби впродовж 3 років (до 05.03.2014) , тобто позивач звернувся до державної виконавчої служби у межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Крім того, в оскаржуваній постанові органу державної виконавчої служби від 13.07.2012 взагалі відсутнє посилання на те, які обставини стали підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження (п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження; які саме інші підстави стали причиною для прийняття оскаржуваної постанови, у постанові не зазначено) .

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.

За результатами розгляду скарги позивача суд доходить про наявність факту порушення ДВС названих вище вимог ст. 22, 37, 40, 47, Закону України «Про виконавче провадження» та необхідність та необхідність поновлення прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні шляхом скасування постанови ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33397181 від 13.07.2012, винесеної ДВС за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 18/283, який видано 04.03.2011 господарським судом Луганської області.

Разом з цим є необґрунтованою та не підлягає задоволенню вимога скаржника про зобов'язання ДВС відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу № 18/283, виданого 04.03.2011 на підставі рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011, про стягнення з ТОВ "Автотрейд" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості в сумі 4023770,22 грн., неустойки в сумі 150222,56 грн., 246353,10 грн. втрат від інфляції, 3% річних в сумі 85499,15 грн., витрат зі сплати державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених вказаним Законом.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

На даний час оригінал зазначеного вище наказу господарського суду Луганської області № 18/283, виданого 04.03.2011, знаходиться у позивача у справі.

З урахуванням викладеного вище судовий наказ підлягатиме примусовому виконанню тільки у випадку звернення позивача до органу державної виконавчої служби з відповідною заявою та надання ДВС оригіналу вказаного судового наказу.

Виходячи з викладеного слід відмовити у задоволенні скарги позивача у частині вимоги про зобов'язання ДВС відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу № 18/283, виданого 04.03.2011 на підставі рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011.

Скарга підлягає задоволенню частково, а саме у частині вимог про скасування постанови ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33397181 від 13.07.2012, винесеної ДВС за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 18/283, який видано 04.03.2011 господарським судом Луганської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ, на дії відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, надану до господарського суду Луганської області 20.07.2012 - задовольнити частково .

2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33397181 від 13.07.2012, винесену за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" від 12.07.2012 про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 18/283, який видано 04.03.2011 господарським судом Луганської області.

3. У задоволенні вимог скарги про зобов'язання відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу № 18/283, виданого 04.03.2011 на підставі рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011, що набрало законної сили 04.03.2011, про стягнення з ТОВ "Автотрейд" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості за лізинговими платежами в сумі 4023770,22 грн., неустойки в сумі 150222,56 грн., втрат від інфляції в сумі 246353,10 грн., 3% річних в сумі 85499,15 грн., витрат зі сплати державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. - відмовити.

Суддя М.О. Москаленко