cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2014 року Справа № 18/283 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Алєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. та на ухвалугосподарського суду Луганської області від 14.11.2013 р. у справі№ 18/283 господарського суду Луганської області на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області. за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд" простягнення 4133754, 57 грн.
За участю представників:
позивача:Букова Ю.В., відповідача:Не з'явилися; ДВС:Не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.11.2013 р. (суддя М.О. Москаленко) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" на дії відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області задоволено частково. Скасовано постанову відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33397181 від 13.07.2012 р., винесену за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" від 12.07.2012 р. про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 18/283, який видано 04.03.2011 р. господарським судом Луганської області. У задоволенні вимог скарги про зобов'язання відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу № 18/283, виданого 04.03.2011 р. на підставі рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011 р., що набрало законної сили 04.03.2011 р., про стягнення з ТОВ "Автотрейд" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості за лізинговими платежами в сумі 4023770,22 грн., неустойки в сумі 150222,56 грн., втрат від інфляції в сумі 246353,10 грн., 3% річних в сумі 85499,15 грн., витрат зі сплати державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. (судді: Н.М. Дучал, К.В. Богатир, Л.В.Ушенко) ухвалу місцевого суду скасовано в частині скасування постанови відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33397181 від 13.07.2012 р., винесеної за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" від 12.07.2012 р. про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу №18/283, який видано 04.03.2011 р. господарським судом Луганської області. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" у задоволенні вимог скарги про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33397181 від 13.07.2012 р., винесеної за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" від 12.07.2012 р. про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу №18/283, який видано 04.03.2011 р. господарським судом Луганської області.
Не погоджуючись з постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю УніКредит Лізинг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та залишити ухвалу місцевого господарського суду в силі.
Вищий господарський суд України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2011 р. у справі №18/283 позов задоволено повністю, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" стягнуто заборгованість по лізинговим платежам в сумі 4 023 770,22 грн., неустойку в сумі 150 222,56 грн., втрати від інфляції в сумі 246353,10 грн., три проценти річних в сумі 85499,15 грн.
На виконання зазначеного рішення 12.03.2011 р. судом видано відповідний наказ від 04.03.2011 р. №18/283.
Наказ був пред'явлений позивачем до примусового виконання і Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області (далі за текстом - ДВС) відкрите виконавче провадження.
Постановою ДВС від 22.06.2011 р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку із надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документу виконавчий документ, а саме наказ № 18/283 від 04.03.2011 р., повернуто стягувачеві.
12.07.2012 р. вказаний наказ повторно пред'явлений стягувачем ДВС до виконання.
Постановою ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.07.2012 р. стягувачу відмовлено в прийнятті до провадження зазначеного наказу суду на підставі п. 7 та п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".
У липні 2012 року ТОВ "УніКредит Лізинг" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ДВС, в якій викладено вимоги про: скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33397181 від 13.07.2012 р., винесеної старшим державним виконавцем ДВС Кукуянцевою Ю.Ю. за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 18/283, який видано 04.03.2011 р. господарським судом Луганської області;
- зобов'язання ДВС відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу № 18/283, виданого 04.03.2011 р. на підставі рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011 р., що набрало законної сили 04.03.2011, про стягнення з ТОВ "Автотрейд" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості за лізинговими платежами в сумі 4023770,22 грн., неустойки в сумі 150222,56 грн., втрат від інфляції в сумі 246353,10 грн., 3% річних в сумі 85499,15 грн.
Задовольняючи скаргу частково, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з частиною 5 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання упродовж строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Скасовуючи частково ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи в задоволені заяви, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що скасування ж постанови, виходячи зі змісту норм Закону України "Про виконавче провадження", є прерогативою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець та керівника відповідного органу державної виконавчої служби, в разі оскарження її в адміністративному порядку.
Вищий господарський суд України не погоджується з висновком апеляційного господарського суду та вважає, що рішення суду першої інстанції скасовано неправомірно, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04.11.2010 р., яка набрала чинності з 09.03.2011 р.) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
а) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
б) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:
а) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;
б) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;
в) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", який набрав чинності з 09.03.2011 р., виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, тобто до 09.03.2011 р., пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Статтями 37 та 40 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла до 09.03.2011 р., та статтями 47 та 49 Закону України "Про виконавче провадження" у новій редакції передбачено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу та закінчення виконавчого провадження.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.
Частиною 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, зокрема, якщо є письмова заява стягувача. Разом з цим, згідно з частиною 5 статті 47 названого Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання упродовж строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції яка діяла на час видачі наказу), передбачалось, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.
З матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду Луганської області № 18/283 від 04.03.2011 р. був виданий із можливістю пред'явлення до органу державної виконавчої служби впродовж 3 років (до 05.03.2014), тобто позивач звернувся до державної виконавчої служби у межах строку пред'явлення наказу до виконання.
Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що в оскаржуваній постанові органу державної виконавчої служби від 13.07.2012 р. взагалі відсутнє посилання на те, які обставини стали підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження (п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження; які саме інші підстави стали причиною для прийняття оскаржуваної постанови, у постанові не зазначено).
За результатами розгляду скарги позивача місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про наявність факту порушення ДВС названих вище вимог ст. 22, 37, 40, 47, Закону України "Про виконавче провадження" та необхідність поновлення прав позивача як стягувача у виконавчому провадженні шляхом скасування постанови ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження № 33397181 від 13.07.2012 р., винесеної ДВС за результатами розгляду заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 18/283, який видано 04.03.2011 р. господарським судом Луганської області.
Разом з цим, суд касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, що є необґрунтованою та не підлягає задоволенню вимога скаржника про зобов'язання ДВС відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу № 18/283, виданого 04.03.2011 р. на підставі рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011, про стягнення з ТОВ "Автотрейд" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованості в сумі 4023770,22 грн., неустойки в сумі 150222,56 грн., 246353,10 грн. втрат від інфляції, 3% річних в сумі 85499,15 грн., витрат зі сплати державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених вказаним Законом.
Статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Як встановлено судами, оригінал зазначеного вище наказу господарського суду Луганської області № 18/283, виданого 04.03.2011 р., знаходиться у позивача у справі.
З урахуванням викладеного вище судовий наказ підлягатиме примусовому виконанню тільки у випадку звернення позивача до органу державної виконавчої служби з відповідною заявою та надання ДВС оригіналу вказаного судового наказу.
Виходячи з викладеного, суди вірно відмовили у задоволенні скарги позивача у частині вимоги про зобов'язання ДВС відкрити виконавче провадження про примусове виконання наказу № 18/283, виданого 04.03.2011 р. на підставі рішення господарського суду Луганської області від 15.02.2011 р.
З урахуванням наведеного, касаційна інстанція вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, помилково скасував ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанова Донецького апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Луганської області - залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.12.2013 р. скасувати.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 14.11.2013 р. у справі № 18/283 залишити в силі
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді: І.В. Алєєва
О.О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2014 |
Оприлюднено | 28.04.2014 |
Номер документу | 38413434 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мирошниченко C.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні